Формули

При написанні формул повинні бути використані літерні позначення і символи, встановлені відповідними державними стандартами.

Формули слід розташовувати по середині рядка безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Слова (отже, звідки, оскільки і тому подібне), що зв'язують формули, – на початку рядка.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок повинен починатися зі слова «де» без двокрапки (або будь-якого іншого знаку пунктуації) після нього.

В кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки розставляють відповідно до правил пунктуації, виходячи з того, що формула не порушує граматичної структури фрази (див. приклад 7).

Приклад 7:

Щільність кожного зразку ρ, кг/м³, обчислюють за формулою:

 

, (1)

 

де m – маса зразку, кг;

v – об'єм зразку, м³.

Якщо символи у формулі раніше вказувалися і їх замінюють цифровими значеннями, то пишуть без проміжних обчислень.

Приклад 8:

 

(3)

Формули, наступні одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знак виконуваних операцій (=, +, –, ×, ≥, ≤), причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак «×».

У документах, що видаються недрукарським способом, формули можуть бути виконані машинописним, машинним способами або креслярським шрифтом заввишки не менше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.

Формули, на які надалі робляться посилання в тексті, можна нумерувати двома способами:

– арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою:

Приклад 9:

, (3.3)

– наскрізною нумерацією арабськими цифрами:

Приклад 10:

. (3)

Номер формули беруть в круглих дужках і розміщують у правого краю сторінки на рівні формули.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках, наприклад, «...у формулі (4.3)...».

Формули, поміщені в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку, наприклад, формула (В.1).

Порядок викладу в документах математичних рівнянь такий же, як і формул.

4.2.4 Примітки

Примітки приводяться в документах, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу.

Примітки не повинні містити вимог.

Примітки слід поміщати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або в таблиці, до яких відносяться ці примітки, і друкувати з прописної букви з абзацу. Якщо примітка одна, то після слова «Примітка» ставиться тире і примітка друкується теж з прописної букви. Одну примітку не нумерують. Декілька приміток нумерують по порядку арабськими цифрами (приклад 11). Примітку до таблиці поміщають в кінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Приклад 11:

Примітка – ___________________________________

_____________________________________________

 

Примітки

1. ______________________________________________

2. ______________________________________________