(2.5)
де n − кількість поділок шкали мікроскопа;
k − ціна поділок шкали мікроскопа, м;
δ − товщина зразка, м.
Мікробіологічні показники визначали відповідно до ГОСТ 9958-81 [ ].
Органолептичну оцінку проводили за методикою, розробленою Д.Е.Тільгнером [ ]. Для проведення аналізу відбирали проби по 5 зразків. Якість готових виробів оцінювали за 5-ти бальною шкалою з урахуванням коефіцієнта важливості. 5-ти бальна шкала охоплювала шість основних показників: зовнішній вигляд, колір на розрізі, консистенція, смак, запах. За розробленою таблиці кожному показнику якості відповідала його характеристика.
В основу оцінки органолептичних характеристик шпику нами покладено метод, рекомендований Російським науково-дослідним інститутом м'ясної промисловості [ ].
Всі експериментальні дані обробляли методом математичної статистики на ПЕОМ ІВМРС.
Оцінка похибки експериментальних даних і вимірювальних величин здійснювалися за методикою [ ]. При зіставленні експериментальних даних враховували стандартні помилки дослідів (коефіцієнт варіантності). При цьому проводили не менше п'яти паралельних дослідів, з яких знаходили середнє арифметичне (X) за формулою:
(2.6)
де Xі − сумарне значення показника X;
n – число визначень;
Середнє відхилення знаходимо за формулою:
(2.7)
Достовірність відмінності середніх арифметичних двох порівняльних рядів розподілу визначали за допомогою коефіцієнта tрасч., Які порівнювали з табличними значеннями коефіцієнтів Стьюдента. Для прийнятого рівня значущості Р = 0,05 і відповідного (n-1) ступеня свободи.