Реферат Курсовая Конспект
Завдання для вибору ВАРІАНТУ - раздел Высокие технологии, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсового проекту з дисципліни „Пожежна профілактика технологічних процесів” В Даному Розділі Приводиться Опис Та Схеми Технологічних Процесів, Необхідні ...
|
В даному розділі приводиться опис та схеми технологічних процесів, необхідні параметри технологічного обладнання у відповідності з варіантом, а також схеми розміщення технологічного обладнання у приміщеннях та виробничих площадках [5,6,8,11].
6.1. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: “Установка первинної перегонки нафти (АТ)”
Установка АТ (атмосферна трубчатка) призначена для перегонки нафти в бензин, гас, дизельне паливо, мазут. Сировина, що надходить на установку, тобто сира нафта, являє собою складний розчин взаємно розчинних рідких, твердих, газоподібних вуглеводнів з різною молекулярною вагою. Розчин має також домішки різних солей сірки, від надлишкової кількості яких він очищається перед початком процесу перегонки. Вуглеводні, що входять до складу нафти, мають різну температуру кипіння. Це дає можливість отримувати з нафти фракції з різними інтервалами температури кипіння - від найбільш легких фракцій до важких.
Принципова схема установки АТ представлена на рис. 6.1. Сира нафта, очищена від солей і води зберігається на складі сировини в резервуарах 1. З резервуарів нафта забирається насосом і подається в теплообмінники-підігрівники 2, у яких нагрівається до температури 100-120°С. Підігрів нафти ведеться за рахунок використання теплоти кінцевого продукту перегонки мазуту, що при виході з ректифікаційної колони має температуру близько 350°С.
Від підігрітої до 100-120°С сирої нафти можна відокремити найбільш легкі пари-пари бензину і розчинені в нафті гази. Для цього нафта з теплообмінника 2 подається в попередній випарник 3, що являє собою вертикальну колону з тарілками. Під час руху нафти по тарілкам зверху вниз з неї виділяються пари легкого бензину і по трубопроводу 7 подаються в основну ректифікаційну колону 8. У нижній частині колони 3 накопичується нафта, що насосом 4 і під тиском 1,6 МПа подається в змійовик трубчастих печей 5.
У трубчастій печі нафта нагрівається до температури кипіння суміші, яка надходить в основну ректифікаційну колону 8 по лінії 6. Так як тиск у колоні 0,13...0,14 МПа, на лінії 6 є редуктор для зниження цього тиску.
Ректифікаційна колона 8 являє собою високий вертикальний циліндричний апарат з тарілками. Нижня частина колони підігрівається гострим перегрітим водяним паром, що подається по лінії 24. Верхня частина колони живиться зрошенням (бензином), що подається по лінії 13. Улаштування і робота ректифікаційної колони надані в [7].
Нафта, що надходить у ректифікаційну колону, (за рахунок взаємодії рідкої фази, що рухається по тарілках зверху вниз, з паровою фазою, що рухається знизу нагору) розділяється на потрібні фракції. З верхньої частини колони виходить сама легка фракція - суміш парів бензину з водяним паром. Ця суміш по трубі 9 поступає на конденсацію й охолодження в конденсатор-холодильник 10. Отримана суміш конденсату (бензин, вода) і продуктів, що не скондесувалися, (пари бензину і легкі вуглеводневі гази) надходять на розділення у газосепаратор 11. У газосепараторі вода відстоюється від бензину і відводиться з нижньої частини апарата в дренажну каналізацію. Бензин із середньої частини газосепаратору відкачується насосом 12 і подається на зрошення по лінії 13 та в резервуар товарної продукції 14. Газова фаза відводиться з верхньої частини газосепаратора на утилізацію. Фракція тракторного гасу проходить колону 8 у холодильник 16 і в охолодженому стані насосом 15 по лінії 17 подається в товарний парк. Фракція дизельного палива подається з колони 8 у холодильник 19 і охолоджена по лінії 20 поступає в товарний парк.
Залишок від перегонки нафти (гарячий мазут) з нижньої частини ректифікаційної колони 8 прокачується через теплообмінники 2 для підігріву сирої нафти. Для охолодження мазут проходить холодильник 23 і насосом 22 по лінії 21 подається в резервуари.
Всі апарати, крім насосів, розташовані на відкритих площадках. Насоси розміщені в насосних станціях. На рис. 6.2. представлено план розміщення обладнання установки АТ. Слухачі, у яких дві останні цифри залікової книжки від 00 до 09, повинні дати: аналіз пожежної небезпеки апаратів, дані про які приведені в табл.6.2. Крім того, вони повинні (шляхом розрахунку) визначити категорію пожежовибухонебезпеки приміщення насосної станції, де розташовані сировинні насоси. Характеристика приміщення насосної станції приведена також в табл. 6.2.
Слухачі, у яких дві останні цифри залікової книжки від 10 до 19, повинні дати аналіз пожежної небезпеки апаратів, дані про яких приведені в табл. 6.3. Крім того, шляхом розрахунку необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки приміщення насосної станції. Дані про насосну станцію приведені в табл. 6.3.
У табл. 6.1 приведені розміри і режими роботи деяких апаратів, задіяних в технологічній схемі, що аналізується .
Рис. 6.1. Схема установки АТ
Рис. 6.2.План розміщення обладнання установки АТ
Таблиця 6.1Специфікація та основні технологічні дані апаратів
№п/п | Назва апаратів | Режим роботи | Розміри | Примітка | ||
Р, ат | t, 0С | d, м | H, м | |||
1. | Резервуар з нафтою | 0,005 | Див. прим. 1 | |||
2. | Теплообмінники | 0,8 | ||||
3. | Попередній випаровувач | 1,5 | ||||
4. | Насоси «гарячі» | - | - | Див. прим. 1 | ||
5. | Трубчаста пічь | - | - | Див. прим. 1 | ||
6. | Лінія з редуктором | - | - | - | - | |
7. | Лінія бензинових парів | - | - | - | - | |
8. | Ректифікаційна колона | 1,5 | 100-350 | Див. прим. 2 | ||
9. | Шлемова трубка | - | - | - | - | |
10. | Холодильник-конденсатор | 1,2 | 0,8 | |||
11. | Газосепаратор | 1,1 | 0,8 | |||
12. | Насос бензиновий | - | - | Див. прим. 2 | ||
13. | Лінія подачі зрошення | - | - | - | - | |
14. | Резервуар з бензином | - | - | - | - | Див. прим. 2 |
15. | Насос гасу тракторного | - | - | - | - | |
16. | Холодильник гасу | 1,5 | 0,8 | |||
17. | Лінія відведення гасу | - | - | - | - | |
18. | Насос дизельного палива | - | - | |||
19. | Холодильник дизпалива | 1,5 | 0,8 | |||
20. | Лінія відведення дизпалива | - | - | - | - | |
21. | Лінія відведення мазуту | - | - | - | - | |
22. | Насос мазутний | - | - | - | - | |
23. | Холодильник мазуту | 1,5 | 0,8 | |||
24. | Лінія перегрітого вод. пару | - | - | - | - |
Таблиця 6.2Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 00 до 09
№ поз. | Апарати | Деякі параметри апаратів | ВАРІАНТИ | |||||||||
Резервуар із сирою нафтою | Об’єм, м3 Ступінь заповнення, % Робоча температура, 0С Надлишковий тиск, МПа Температура початку кипіння, 0С Ps при t роб., мм. рт. ст. | 0,95 | 0,95 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,95 | 0,95 | |
Насоси сировинні “гарячі”, поршневі | Робоча температура, 0С Робочий тиск, МПа Діаметр всмоктувальної лінії, мм Діаметр нагнітаючої лінії, мм Діаметр валу,мм Вид ущільнення валу Продуктивність, м3/хв | 1,0 ТУ* 1,4 | 1,1 СУ 1,4 | 1,2 ТУ 1,6 | 1,3 СУ 1,6 | 1,4 ТУ 1,8 | 1,5 ТУ 1,8 | 1,0 ТУ 1,6 | 1,1 СУ 1,6 | 1,2 ТУ 1,4 | 1,3 ТУ 1,4 | |
Трубчаста піч | Діаметр труб, м Довжина змійовика, м Робочий тиск, МПа Робоча температура рідини, 0С Температура топочного газу, 0С Наявність парової завіси Паливо | 0,8 - Газ | 0,9 - Газ | 1,0 - Рід. | 1,1 + Рід. | 1,2 - Газ | 1,3 + Газ | 0,8 + Рід. | 0,9 + Рід. | 1,0 - Газ | 1,1 - Газ | |
Насосна станція | Ширина, м Довжина, м Висота, м Повітреобмін n, 1/год Довжина лінії до засувки, м Кількість насосів Відключення засувки Стаціонарна система гасіння | руч. - | 4,5 руч. - | руч. + | 5,5 5,5 авт. + | авт. + | 6,5 авт. - | 5,5 руч. - | 3,5 7,5 руч. - | авт. + | 6,5 7,5 авт. - |
Таблиця 6.3 Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 10 до 19
№ п.оз. | Апарати | Параметри апаратів | ВАРІАНТИ | |||||||||
Резервуар для бензину | Об’єм, м3 Ступінь заповнення, % Робоча температура, 0С Тиск, МПа Температура початку кипіння, 0С Молекулярна вага рідини | 0,95 0,101 | 0,9 0,101 | 0,9 0,102 | 0,9 0,102 | 0,95 0,100 | 0,9 0,100 | 0,95 0,101 | 0,9 0,102 | 0,95 0,102 | 0,9 0,101 | |
Насос бензиновий відцентровий | Робочий тиск, МПа Робоча температура, 0С Діаметр всмоктувальної лінії, мм Діаметр нагнітаючої лінії, мм Вид ущільнення валу Діаметр валу,мм Продуктивність, м3/хв | 0,4 ТУ 0,6 | 0,45 СУ 0,5 | 0,5 ТУ 0,55 | 0,55 СУ | 0,6 ТУ 0,8 | 0,6 ТУ 0,7 | 0,55 СУ 0,6 | 0,5 СУ 0,5 | 0,45 ТУ 0,5 | 0,4 ТУ 0,6 | |
Ректифікаційна колона | Діаметр, м Висота, м Температура низу колони, 0С Температура верху колони, 0С Тиск середній, МПа Об’єм парового простору,% Наявність парової завіси | 0,14 0,7 + | 0,13 0,75 - | 3,5 0,13 0,8 - | 3,5 0,14 0,75 - | 3,0 0,13 0,7 - | 3,5 0,14 0,8 + | 0,15 0,75 - | 3,5 0,14 0,7 - | 3,0 0,15 0,8 + | 3,0 0,14 0,7 + | |
Насосна станція продуктових насосів | Розміри приміщення, м Повітреобмін n, 1/год Довжина лінії від насосу, м Кількість насосів Відключення засувок | 6х10х4 руч. | 6х9х4 руч. | 6х8х5 руч. | 6х8х4 7,5 руч. | 6х7х4 6,8 авт. | 6х10х5 7,4 авт. | 6х9х3 авт. | 6х8х5 8,5 авт. | 6х7х5 4,5 руч. | 4х7х3 5,5 руч. |
6.2. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: "Установка для уловлювання парів ЛЗР із горючого газу методом абсорбції"
Із суміші газів і парів необхідну речовину можна виділити, використовуючи метод абсорбції. Абсорбцією, як відомо [8], називається процес поглинання парів або газів із газових чи парогазових сумішей рідкими поглиначами-абсорбентами. При уловлюванні бензинових вуглеводнів із природного газу у якості абсорбенту використовують солярове мастило, а при уловлюванні парів спирту із етилену, у якості абсорбенту використовують воду.
Технологічні схеми абсорбційних процесів уловлювання бензинових парів із природного газу і парів етилового спирту із етилену принципово не відрізняється одна від другої. Тому нижче приведена схема (рис.6.3.) і надано опис технологічного процесу абсорбційної установки, для обох випадків.
Дана установка придатна як для уловлювання парів бензину з природного газу, так і парів етилового спирту з етилену.
Суміш пару і газу, яка поступає на установку по лінії 1 діаметром 0,4 м (у першому випадку - природний газ з парами бензину, у другому випадку - етилен з парами етилового спирту) з початковим тиском 0,6 МПа і температурою 20°С піддається охолодженню до температури 10°С у водяних кожухотрубчатих холодильниках 2. Попередній стиснення і охолодження початкової суміші забезпечує в подальшому більш ефективне уловлювання парів. З холодильників 2 суміш пару і газу поступає у два послідовно з'єднаних абсорбери 3. Абсорбери в даному випадку являють собою вертикальні циліндричні апарати, внутрішній об’єм яких заповнений насадкою у вигляді керамічних кілець. У верхню частину абсорбера насосом 12 подається регенерований і охолоджений до температури +15°С в холодильнику 14 поглинач-абсорбент (у першому випадку солярове мастило, у другому - вода). Абсорбент, поглинувши з газу пари бензину чи спирту, надходить у виді насиченого розчину в збірник 16. Очищений від пару газ (природній чи етилен) виходить з абсорбера по лінії діаметром 0,3 м і надходить у компресор 7, де стискується до тиску, необхідного для подальшої його переробки. Стиснутий газ по лінії 8 діаметром 0,4 м відводиться з компресорної станції. Насичений абсорбент із температурою 120°С з ємності 6 насосом 15 подається під тиском 0,4 МПа на поділ (десорбцію) у ректифікаційну колону 5. Перед надходженням на десорбцію абсорбент підігрівається до температури кипіння в підігрівачі, що працює під тиском 0,4 МПа.
Ректифікаційна колона 5 має ковпачкові тарілки. Температура у верхній частині колони дорівнює температурі кипіння рідини, що уловлюється, ( бензину чи етилового спирту), а температура в нижній частині колони дорівнює температурі кипіння абсорбенту, що застосовується (солярового мастила або води). Нижня частина колони має виносні кожухотрубчасті підігрівачі.
Теплоносієм виносних підігрівачів ректифікаційної колони 5 і підігрівника насиченого абсорбенту 13 є водяний насичений пар. У ректифікаційній колоні з абсорбенту відганяються поглинені ним з початкової суміші пари бензину або етилового спирту. Пара виходить з верхньої частини колони і надходить на конденсацію й охолодження в конденсатор-холодильник 6. Отриманий конденсат (бензин чи етиловий спирт), що має температуру +20°С, надходить у ємність ректифікату 10. З ємності частина рідини насосом 11 подається як флегма на зрошення ректифікаційної колони 5, інша частина подається на склад (у ємності готової продукції).
Всі основні апарати технологічної схеми розміщені на відкритій площадці. Колонні апарати (абсорбери, ректифікаційні колони) і зв'язана з ними апаратура розміщені на триповерховій металевій етажерці, що має два сходу. Холодильники, підігрівачі та проміжні ємності розташовані на окремих площадках, що мають за периметром бортики (висотою 15 см) для захисту від розтікання рідини. Насоси і компресори розміщені в ізольованих відсіках будівлі першої ступені вогнестійкості. На рис. 8.4 представлений план розміщення технологічного устаткування на виробничій площадці і один із бокових видів.
Технологічні параметри апаратів приведені в табл. 6.4-6.6. Слухачі, у яких дві останні цифри залікової книжки від 20 до 29, після короткого викладення суті технологічного процесу поглинання парів бензину із природного газу, повинні провести аналіз пожежної небезпеки апаратів, данні про яких приведені в табл. 6.5. і визначити розрахунковим методом категорію вибухопожежонебезпеки приміщення компресорної станції для стиснення природного газу. Слухачі, у яких дві останні цифри залікової книжки від 30 до 39, після викладення суті технологічного процесу уловлювання парів етилового спирту із етилену, повинні провести аналіз пожежної небезпеки апаратів, данні про яких приведені в табл. 6.6 і визначити розрахунковим методом категорію вибухопожежонебезпеки приміщення компресорної станції для стиснення етилену.
Рис.6.3. Схема технологічного процесу абсорбційної установки
Рис.6.4. План розміщення технологічного обладнання
Таблиця 6.4. Специфікація та основні технологічні дані апаратів
№п/п | Назва апаратів | Режим роботи | Розміри | Примітка | ||
Р, атм | t, 0С | d, м | l, м | |||
1. | Лінія подачі газу на абсорбцію | - | - | |||
2. | Холодильник газу кожухотрубчатий | 0,8 | 5,0 | |||
3. | Абсорбери | 1,5 | Див. прим. 1 | |||
4. | Лінія подачі газу до компресора | 4,5 | - | - | ||
5. | Десорбер (ректифікаційна колона) | 2,5 | Див. прим. 2 | |||
6. | Конденсатор-холодильник кожухотрубчатий | 1,5 | 0,8 | 5,0 | ||
7. | Компресор газовий | - | - | Див. прим. 1та 2 | ||
8. | Лінія стиснутого газу | - | - | |||
9. | Міжступінчатий холодильник | - | - | |||
10. | Приймач уловленого продукту | 1,2 | 3,0 | 8,0 | Див. прим. 2 | |
11. | Насос відцентровий для подачі зрошення | 6,0 | - | - | ||
12. | Насос для подачи абсорбента в холодильник | 6,0 | - | - | - | |
13. | Підігрівач насиченого абсорбента | 4,0 | 0,8 | 5,0 | ||
14. | Холодильник абсорбента | 6,0 | 0,8 | 5,0 | ||
15. | Насос для подачі абсорбенту на ректифікацію | 4,0 | - | - | ||
16. | Збірник насиченого абсорбенту | 4,0 | 2,0 | 6,0 | Див. прим. 1 |
Таблиця 6.5 Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 20 до 29
№ поз. | Апарати | Параметри апаратів | ВАРІАНТИ | |||||||||
Абсорбер для улов- лювання бензину із природнього газу | Тиск , атм Температура, 0С Насадка Діаметр, м Висота, м Стаціонарна система гасіння Запобіжний клапан | 2,0 орош. є | 2,0 нема є | 2,0 орош. нема | 2,0 нема є | 1.5 нема нема | 1,5 орош. є | 1,5 орош. нема | 1,5 нема є | 1,5 нема нема | 1,5 орош є | |
Ємність насиченого абсорбенту (сол. маст. з розчином бензину) | Об’єм, м3 Ступінь заповнення Тиск, атм Температура, 0С Забезпечення рівня Захист від тиску Аварійний злив | 0,9 вимір нема нема | 0,9 вимір нема нема | 0,9 рег. є нема | 0,95 рег. нема | 0,9 вимір нема нема | 0,9 вимір є є | 0,9 рег. нема є | 0,9 рег. нема є | 0,8 рег. є нема | 0,8 рег. є є | |
Компресо-ри для стиснення природнього газу | Тиск газу, атм Температура, 0С Продуктивність, м3/хв Діаметр ліній, мм Відключення засувок Відстань до засувок | ручне | ручне | авт. | авт. | ручне | ручне | авт. | авт. | ручне | авт | |
Компресорна станція | Ширина будівлі, м Довжина приміщення, м Висота будівлі, м Повітреобмін n, 1/год Швидкість повітря, м/с | 0,4 | 0,6 | 0,5 | 0,7 | 0,8 | 1,0 | 0,6 | 0,4 | 0,8 | 0,6 |
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Чорнобильської катастрофи... НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ цивільного захисту України...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Завдання для вибору ВАРІАНТУ
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов