Таблиця 6.6 Технологічні дані апаратів для двох останніх номерів залікових книжок від 30 до 39

№ п.оз. Апарати Деякі параметри апаратів ВАРІАНТИ
Десорбер (ректифі- каційна колона) для відгонки спирту Тиск, атм Температура середовища, 0С Діаметр, м Висота, м Паровий об’єм, % Захист від тиску Засоби гасіння 1,1 2,0 нема нема 1,2 2,0 нема нема 1,3 2,0 є нема 1,4 2,0 є нема 1,5 2,0 є нема 1,6 2,5 нема нема 1,7 2,5 нема нема 1,8 2,5 є нема 1,9 2,5 нема нема 2,5 нема нема
Прийомник спирту Об’єм, м3 Ступінь заповнення Тиск, атм Температура, 0С Забезпечення рівня Захист від тиску Аварійний злив 0,95 1,05 нема є нема 0,95 1,05 рег. нема нема 0,95 1,1 вимір є нема 0,95 1,1 вимір є нема 0,9 1,1 рег. є нема 0,9 1,15 рег є нема 0,9 1,15 вимір є є 0,8 1,15 вимір є є 0,8 1,2 рег є є 0,8 1,2 рег є є
Компресор для стиснення етилену Тиск газу, атм Температура газу, 0С Продуктивність, м3/хв Діаметр ліній, мм Відстань до засувок,м Відключення засувок авт. руч. авт. руч. руч. авт. авт. руч. авт. руч.
Компресорна станція для стиснення етилену Ширина приміщення, м Довжина, м Висота, м Повітреобмін n, 1/год Довжина лінії від насосу, м   0,8 0,5 0,6 0,4 0,5 0,6 0,8 0,7 0,6 0,5

6.3. Завдання для написання курсового проекту з описом технологічного процесу: “Установка для уловлювання парів ЛЗР із пароповітряної суміші методом адсорбції”

Із пароповітряної суміші пари летючого розчинника можна виділити, використовуючи метод адсорбції. Адсорбцією називають процес поглинання одного або декількох компонентів із газової суміші чи розчину твердою пористою речовиною-адсорбентом. Установка призначена для уловлювання парів бензолу (при виробництві штучної шкіри) і парів бензину (при виробництві гумовотехнічних виробів) з пароповітряної суміші. Технологічні схеми адсорбційних процесів уловлювання із пароповітряної суміші парів бензолу і парів бензину принципово не відрізняються одна від одної. Тому нижче приведена схема (рис.6.5) і надано опис технологічного процесу адсорбційної установки, загальні для першого (уловлювання бензолу) та другого (уловлювання бензину) випадків.

Пароповітряна суміш, що поступила на установку по лінії 1 діаметром 0,4 м (у першому випадку - повітря з парами бензолу, у другому - повітря з парами бензину) має концентрацію: 10 г горючої речовини в 1 м3 повітря. Пароповітряна суміш підсмоктується на установку відцентровим вентилятором 3 під надлишковим тиском 0,053 МПа при температурі 20°С і надходить по лінії 4 в адсорбер 7. Активоване вугілля, що знаходиться в адсорбері, поглинає 90% парів горючої речовини з пароповітряної суміші, а повітря з залишками пару викидається по лінії 9 діаметром 0,3 м в атмосферу. В адсорбері 8 у цей же момент (тобто коли в адсорбері 7 йде поглинання) відбувається процес десорбції (зворотне видалення з активованого вугілля парів розчинника). Для здійснення процесу десорбції в адсорбер по лінії 10 діаметром 0,1 м подається водяний пар під тиском 0,3 МПа з температурою 142°С. Суміш водяного пару і витягнутих з вугілля парів розчинника, нагріта до температури 110°С під тиском 0,15 МПа, по лінії 11 надходить у холодильник-конденсатор 12 на конденсацію. Охолодження пару у конденсаторі відбувається за рахунок подачі через трубки холодної води. Отриманий у холодильнику 12 конденсат, що представляє собою суміш горючої рідини ( бензолу чи бензину) і води, надходить по лінії діаметром 0,15 м у відстійник 13 на розділення шляхом його розшаровування. Вода, як більш важка рідина, накопичується в нижній частині відстійника і по трубі 18 поступає в каналізацію. Горюча рідина, як більш легка, з верхньої частини відстійника 13 насосом 15 подається в ємність розчинника 16 з дихальним клапаном. Ця ємність має дихальну трубу діаметром 0,1 м. Пари, що не скондесувалися, з відстійника по лінії 14 надходять знову в адсорбер на уловлювання. Після процесу поглинання парів адсорбер 7 переключається на десорбцію, а адсорбер 8 (після десорбції) переключається на поглинання парів розчинника, тобто через нього пропускають пароповітряну суміш.

Для сушіння зволоженого після десорбції вугілля пароповітряну суміш, що пропускається через адсорбер, підігрівають якийсь час у кожухотрубчатому паровому підігрівачі до температури +80 0С. Під час аварійної ситуації на ректифікаційній станції пароповітряна суміш викидається в атмосферу по трубі 5 діаметром 0,3 м. Від поширення полум'я лінії пароповітряної суміші захищені гравійними вогнеперешкоджувачами 2 (висота насадки 0,1 м, діаметр гравію 3 мм), а для захисту їх від руйнування під час вибуху застосовують мембранні запобіжні клапани МК діаметром 0,2 м.

Адсорбери розташовані на відкритій металевій етажерці, пов'язаною з будівлею другої ступені вогнестійкості. (У цій будівлі розміщені всі апарати установки.) План розміщення адсорберів та інших технологічних апаратів, а також переріз установки показані на рис. 6.6. Розміри будівлі, а також дані окремих апаратів приведені в табл. 6.7- 6.9.

Слухачі, що мають дві останні цифри залікової книжки 40...49, займаються аналізом пожежної небезпеки апаратів, дані про яких приведені в табл.6.8, а також визначають (розрахунковим шляхом) категорію вибухопожежонебезпеки приміщення, де знаходяться ємності бензолу. Дані про приміщення ємностей бензолу приведені в табл. 6.8.

Слухачі, що мають дві останні цифри залікової книжки 50...59, після короткого викладення суті технологічного процесу уловлювання парів бензину із пароповітряної суміші, повинні провести аналіз пожежної небезпеки апаратів, дані про яких наведені в табл. 6.9, а також визначають (розрахунковим шляхом) категорію вибухопожежонебезпеки приміщення, де знаходяться сепаратори і насоси відкачки бензину. Дані про ці приміщення приведені також в табл. 6.9.

Рис. 6.5. Схема технологічного процесу уловлювання парів ЛЗР із пароповітряної суміші методом адсорбції

Рис. 6.6. План розміщення технологічного обладнання у виробничому приміщенні