Приклад використання стандарту IDEF3 для побудови моделі, що описує процес управління договорами
Для опису процесів, що виконуються в певній послідовності, доцільно використовувати діаграми потоків робіт (workflow diagramming).
Рис. 61. Виправлений вигляд діаграми
Тому після побудови контекстної діаграми і діаграми її декомпозиції (рис. 45 – 46) в стандарті IDEF0 (не доцільно використовувати стандарт IDEF3 для контекстної діаграми і діаграми декомпозиції першого рівня, в зв’язку з тим, що тут не можливо описати інший порядок робіт і їх взаємодію, крім послідовного виконання), проведемо декомпозицію робіт (натиснувши кнопку «Go to Child Diagram» на панелі інструментів), та описавши послідовність планування випуску та обліку готової продукції. З цього рівня декомпозиції вже доцільно використовувати стандарт IDEF3, котрий дозволить описати логіку взаємодії робіт, вказати осіб, які надають матеріали для початку робіт, та яким вони передаються після їх завершення. Тому в меню вибору типу діаграми треба встановити перемикач на діаграму IDEF3, та вказати кількість робіт – 4.
На рис. 62 представлена декомпозиція блоку „Планування випуску та облік готової продукції” модулю „Управління договорами” на основі діаграми потоків робіт, що відображає взаємодію між процесами обробки інформації і об’єктів, які є частиною цих процесів. При декомпозиції блок розбивається на наступні одиниці робіт (роботи): „Формування виробничої програми випуску продукції”, „Складання графіку відвантаження продукції покупцям”, „Облік випуску готової продукції та передача на склад”, „Складський облік готової продукції”.
Найменування робіт формуються так само, як і в стандарті IDEF0.
Необхідно відмітити, що закінчення роботи „Формування виробничої програми випуску продукції” служить сигналом для початку одразу двох робіт:
1) „Складання графіку відвантаження продукції покупцям”;
2) „Облік випуску готової продукції та передача на склад”.
І тільки при умові закінчення обох цих робіт може розпочатися робота „Складський облік готової продукції”.
Для відображення логіки описаних процесів на діаграмі необхідно використати перехрестя „Асинхронне І”, суть яких полягає в тому, що у випадку розгалуження стрілок всі наступні процеси повинні розпочатися (не обов’язково одночасно), а у випадку злиття стрілок всі попередні процеси повинні бути завершені.
Для того, щоб включити це перехрестя потрібно на панелі інструментів натиснути кнопку , потім натиснути на робочій області та вибрати відповідне перехрестя з меню «Select Junction Style» – в нашому випадку, це перехрестя „Асинхронного І”. Аналогічним чином додається ще одне перехрестя. Перехрестя і роботи розміщуються раціонально, щоб було мінімум перетинань стрілок; після чого можна з’єднувати роботи та перехрестя так, як показано на рис. 62.
Примітка:в стандарті IDEF3 використовуються тільки інтерфейсні дуги „вхід” та „вихід”, а інтерфейсні дуги „управління” та „механізм” – відсутні.
Окрім перехресть на діаграмі потоків робіт необхідно зобразити об’єкти посилання, що виражають певну ідею, концепцію або дані, що неможливо зв’язати зі стрілкою чи перехрестям.
Робота „Формування виробничої програми випуску продукції” повинна бути зв’язана з об’єктом посилань „Менеджер відділу збуту”, отримуючи від нього портфель замовлень та договори. В даному випадку „Портфель замовлень” характеризує інформацію про сформовані портфелі замовлень, об’єкт „Договори” – це інформація з реєстру договорів про існуючі на даний момент договори на поставку продукції.
З роботою „Облік випуску готової продукції та передача на склад” пов’язаний об’єкт посилання „Головний диспетчер ПДВ”, котрий передає для неї накладну на передачу готової продукції на склад.
Робота „Складання графіку відвантаження продукції покупцям” також пов’язана з певним об’єктом – „Менеджером відділу збуту” (план постачань) та робота „Складський облік готової продукції” – з менеджером відділу збуту, котрий отримує накладну на відвантаження продукції.
Для цього обирається кнопка „об’єкт посилання” та вказується відповідний об’єкт. Після цього вказується зв’язок у вигляді лінії без стрілок – на інтерфейсній дузі нажати на праву кнопку миші та на закладці Style обрати тип Referent.
На рис. 63 представлена декомпозиція блоку „Контроль та аналіз виконання договорів” на основі діаграми потоків робіт на такі роботи: „Контроль виконання графіку відвантаження”, „Контроль оплати рахунків за поставлену продукцію”, „Аналіз виконання договірних зобов’язань”.
Рис. 62. Декомпозиція роботи „Планування випуску та облік готової продукції” в стандарті IDEF3
Рис. 63. Декомпозиція роботи „Контроль та аналіз виконання договорів” в стандарті IDEF3
Робота „ Аналіз виконання договірних зобов’язань” розпочинається лише при умові закінчення робот „Контроль виконання графіку відвантаження” і „Контроль оплати рахунків за поставлену продукцію”, тому на цій діаграмі також доцільно використати перехрестя „Асинхронне І”.
Аналогічно попередній діаграмі, кожна робота пов’язана з певними об’єктами посиланнями:
робота „Контроль виконання графіку відвантаження” – з „Комірник складу готової продукції” (накладна на відвантаження продукції) та „Менеджером відділу збуту” (графік відвантажень);
робота „Контроль оплати рахунків за поставлену продукцію” – з „Банком” (банківські виписки) та „Бухгалтер з фінансово-розрахункових операцій” (платіжні вимоги);
робота „Аналіз виконання договірних зобов’язань” – з „Керівником планово-договірного відділу” (інформація про виконання договорних обов’язків).
Де „Накладна на відвантаження продукції” та „Графік відвантажень” представляють собою відповідно інформацію про накладі на відвантаження продукції та інформацію про графік відвантажень, сформовані в попередніх задачах; „Банківська виписка” – моделює відповідний документ що надходить з банку; „Платіжна вимога” характеризує інформацію про виписані платіжні вимоги.
При побудові діаграми проектувальник повинен сам визначити необхідну ступінь декомпозиції. Для даної лабораторної роботи рекомендується контекстну діаграму і діаграму декомпозиції першого рівня виконувати в стандарті IDEF0. Наступні рівні декомпозиції – в стандарті IDEF3.