Опис призначення інструментів моделі IDEF0

Інструмент	Найменування	Призначення
	Pointer Tool	Використовується для зміни положення вже існуючих об’єктів, зміни розмірів, або внесення даних у них
	Activity Box Tool	Блок відображає дію (процес, роботу) в діаграмі
	Precedence Arrow Tool	Інструмент використовується для зображення стрілки
	Squiggle Tool	Інструмент використовується для створення „блискавки”, котра зв’язує стрілку з її ім’ям
	Text Tool	Інструмент використовується для створення текстових коментарів на діаграмах
	Diagram Dictionary Editor	Інструмент використовується для відкриття діалогового вікна „Редактор словника діаграм”
	Go to Parent Diagram	Використовується для переходу на батьківську діаграму
	Go to Child Diagram	Використовується для переходу на діаграму нижнього рівня або для декомпозиції блока процесу на діаграмі

 

Аналогічним чином малюються інтерфейсні дуги управління (рис. 11) та механізму (рис. 12).

 

 

 

Рис. 10. Внесення інтерфейсної дуги „вхід”

 

Рис. 11. Внесення інтерфейсної дуги „управління”

 

 

Рис. 12. Внесення інтерфейсної дуги „механізм”

 

Інтерфейсна дуга „вихід” малюється навпаки. Підводимо інструмент до правої грані блока процесу до моменту, коли з’явиться чорний трикутник (рис. 13) та один раз натискаємо на ліву кнопку миші, після цього підводимо його до правої межі діаграми і коли з’явиться чорна бордюрна лінія, натискаємо ще один раз на ліву кнопку миші.

 

Рис. 13. Внесення інтерфейсної дуги „вихід”

 

Після внесення інтерфейсної дуги, необхідно дати їй назву. Наприклад, нам потрібні дві інтерфейсні дуги „вхід” з назвами „Замовлення, заявки” та „Банківська виписка”. Друга інтерфейсна дуга „вхід” малюється аналогічно першій. Для внесення назви необхідно два рази кликнути лівою кнопкою миші на інтерфейсній дузі, або один раз кликнути правою кнопкою миші та з контекстного меню обрати пункт Name. На закладці Name у полі Arrow Name треба внести назву інтерфейсної дуги та нажати кнопку ОК (рис. 14).

 

Рис. 14. Внесення назви інтерфейсної дуги

 

Після того, як внесені всі дані по контекстній діаграмі, ми отримаємо те, що наведено на рис. 15.

Рис. 15. Контекстна діаграма моделі

Для переходу на наступний рівень, потрібно провести декомпозицію контекстної діаграми. Для цього треба виділити необхідну роботу (у нашому випадку вона одна) та вибрати інструмент Go to Child Diagram. У вікні, що відкрилося (рис. 16) треба обрати стандарт, котрий буде використовуватися на наступному рівні декомпозиції та кількість робіт на ньому.

В нашому випадку обираємо стандарт IDEF0 та кількість робіт – 5. Нажимаємо на кнопку ОК.

Після цього отримаємо діаграму декомпозиції, котра зображена на рис. 17.

 

Рис. 16. Вікно вибору типу дочірньої діаграми