Внутрішня пасивна безпека

Вона розглядається як сукупність властивості автомобіля, трактори, що забезпечують збереження життя й здоров'я водіїв та пасажирів при ДТП. До внутрішньої пасивної безпеки автомобіля ставлять дві основних вимоги:

- створення умов, при яких людина могла б безпечно витримати значні перевантаження, що виникають під дією великого сповільнення;

- виключення травмонебезпечних елементів усередині кузова (кабіни). Автомобіль (трактор) при наїзді на нерухому перешкоду, зіткненні з іншими транспортними засобами має велику кінетичну енергію удару. Вся ця енергія повинна розсіятися за частки секунди. Як правило, ця енергія перетворюється в роботу деформації елементів конструкції.

При лобовому зіткненні автомобіля (трактора) з перешкодою відбувається переміщення водія й пасажира до переднього щитка й вітрового скла, що може привести до травмування людини при ДТП (рис. 8.8.)

Рис. 8.8. Відносне положення голови й колін пасажира при ударі

Таким чином, пасивна безпека автомобіля (трактора) визначається його здатністю поглинати енергію удару при зіткненні. Водій і пасажири при зіткненні після миттєвої зупинки автомобіля (трактори) ще продовжують рухатися, зберігаючи швидкість руху, що вони мали в момент до зіткненню. Саме в цей відрізок часу відбувається більша частина важких травм у результаті удару головою до вітрового скла, грудей до кермового колеса, колін до нижнього краю щитка приладів. Це явище називають вторинним ударом.

До конструктивних заходів, що забезпечують внутрішню пасивну безпеку, відносять:

- забезпечення життєвого простору усередині кузова (кабіни);

- зниження інерційних навантажень у процесі удару;

- обмеження переміщень людей усередині автомобіля (трактора);

- обмеження переміщень вантажів і інших предметів, що перебувають в авто­мо­білі (тракторі).

У зв’язку цим повинні бути передбачені міри, що знижують важкість наслідків при зіткненні:

- кермове колесо й колонка повинні переміщатися й поглинати енергію удару без нанесення йому травм водію;

- повинні бути передбачені індивідуальні захисні й утримуючі засоби для всіх пасажирів і водія (ремені безпеки, підголівники, надувні подушки безпеки);

- перед пасажирами й водієм не повинне бути травмонебезпечних елементів;

- скла (вітрові, бічні) повинні бути травмонебезпечні;

- повинна бути виключена можливість випадання пасажирів або водія (надій­ні­сть дверних замків).