1. Знищення горобців у Китаї. Мета – захистити врожай зернових. Наслідок – збільшилась кількість гусені та інших комах, які знищили зерна більше, ніж горобці. Довелося закупляти та завозити горобців.
2. У 1948 році швейцарський хімік Мюллер за винайдений препарат ДДТ отримав Нобелевську премію. Панацея від усіх шкідників рослин. Але досвід застосування показав, що ця отрута накопичується в організмі тварин і птахів, яких потім споживають люди. А це призводить до руйнування людського організму. Препарат заборонено.
Таким чином, при складних процесах з великою кількістю діючих факторів і невідомими зв’язками явищ неможливо передбачити наслідки втручання. Це стосується не тільки природних явищ, а й сфери суспільної діяльності людини.
Наприклад: Верховна Рада → Розробка закону → Формулювання мети → Урахування факторів → Прогнозування наслідків → Результат дії закону – не такий, як бажалось.
Внаслідок науково-технічної революції в техніці відбулося ускладнення апаратури та обладнання, в економіці – розширення спеціалізації та кооперації підприємств, ускладнення зв’язків між ними. Можна стверджувати, що „ефект метелика” виявляється також і у цих сферах – найменше втручання призводить до непередбачених наслідків, бо дуже важко прослідкувати вплив того чи іншого явища до кінця.
Наука спробувала розкрити сутність таких об’єктів і процесів тими засобами, які вона мала. Але знань виявилося замало.