Процесам шлюбності та розлучуваності
присвячені дослідження науковців багатьох
наукових напрямів – юристів, медиків, істо-
риків, філософів, психологів і педагогів, со-
ціологів та економістів. При цьому для кож-
ного напряму є характерними специфічні
проблеми і завдання, але поєднує всі ці до-
слідження об’єкт – процеси шлюбності та
розлучуваності. Крім об’єкта для науковців
усіх напрямів важливу роль має інформа-
ційна база дослідження, тобто ті вихідні да-
ні, які надає статистика.
Дослідження проблем молодих сімей по-
требує створення єдиної системи показни-
ків, що характеризують, зокрема, шлюбно-
сімейну ситуацію, становище неповних сі-
мей, рівень народжуваності, матеріальне
становище, рівень життя та житлові умови
молодих сімей тощо.
Спираючись на демографічний прогноз
кількості населення та проаналізувавши ни-
нішню шлюбно-сімейну ситуацію в країні,
С.В. Ничипоренко [5] розроблено довго-
строковий прогноз шлюбно-сімейної ситуа-
ції. Вагомих змін показників шлюбності та
розлучуваності не очікується, прогнозується
незначне зменшення кількості офіційних
шлюбів та зростання консенсуальних шлю-
бів. Абсолютна кількість неповних сімей бу-
де поступово знижуватися, що пов’язано зі
зменшенням загальної кількості населення.
Молода сім’я буде ставати старшою, тобто
вік вступу до шлюбу в осіб обох статей зро-
статиме.
Необхідно констатувати, що серед фахі-
вців з економічної статистики, практично
немає сучасних досліджень, які стосуються
проблеми відображення процесів шлюбнос-
ті та розлучуваності в статистиці.
Наявні статистичні дослідження умовно
поділяються на дві групи: до першої нале-
жать більш загальні праці, які включають у
себе питання шлюбності та розлучуваності
як окреме питання, а до другої належать
роботи, які стосуються факторів впливу на
означені процеси.
Фундаментальною працею є досліджен-
ня І.В. Калачової [3] щодо методологічних
засад формування соціальної статистики та
її використання в управлінні, загальні пи-
тання розглядаються також О.А. Рудичем
[7] стосовно статистичних аспектів форму-
вання соціального моніторингу.
У дослідженні М.Ю. Потапової [6] висвіт-
лено питання статистичного аналізу репро-
дуктивного здоров’я населення, Л.В. Черни-
чук [8] розглянула аспекти статистичного
вивчення природного відтворення населен-
ня; праця І.А. Гончар [1] присвячена статис-
тичному моделюванню смертності населен-
ня, яке впливає на процеси овдовіння. Ре-
зультати досліджень Р.П. Задорожньої [2] та
О.Ю. Мірошниченко [4] стосуються матеріа-
льного забезпечення існування сім’ї як фак-
тора впливу на її стійкість. Означені дослі-
дження стосуються окремих аспектів і не
дають можливості формування цілісної сис-
теми статистичного забезпечення дослі-
дження процесів шлюбності та розлучува-
ності в Україні.