Точність планів, складених по матеріалах різних видів зйомок різна із-за різних технологій і приладів, які використовуються при відповідних зйомках.
Похибка положення точки (пункту) є двовимірною і визначається формулою:
(3.20)
де , - помилки координат точки, тобто помилки положення точки по осях координат.
Найбільш правильно помилки положення точки характеризуються еліпсом помилок, але при оцінці точності плану в середньому помилки положення точки по осях координат рівноімовірні, тому точність положення точки можна характеризувати кругом помилок. Для розрахунків точності значення і у формулі (3.20) приймають рівним і незалежним одна від одної. Тому , де - середня квадратична помилка (с.к.п.) координати точки. Тоді згідно (4.4)
; , (3.21)
Точність знімальної основи відносно пунктів державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати 0,2 мм в масштабі плану. С.к.п. визначення координат пунктів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м.
Відносна помилка визначення площі по координатах точок повороту меж не повинна перевищувати значення
, (3.22)
тобто 0,1%. Таким чином допустима величина абсолютної помилки у визначенні площі залежить від розмірів земельних ділянок
.
Середня квадратична помилка вирахування площі по координатах визначається виходячи із формули
, (3.23)
де
діагональ, що з’єднує і+1 та і-1 пункти; Р – площа ділянки; і – номер точки повороту; - координати і-го пункту; n – число пунктів.
Згідно формули (3.21) можна визначити с.к.п. положення точки повороту межі землекористування. Згідно з положеннями керівного технічного матеріалу та вище викладеного повинно становити величину не більшу 10см і отже . Формулу (3.23) тепер можна представити у вигляді
. (3.24)