рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

V.ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.

V.ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ. - раздел Демография, Демографічні показники поряд і з показниками захворюваності, інвалідності є важливими критеріями оцінки рівня здоров’я населення Демографія- Це Наука Про Народонаселення В Його Суспільному Розвитку. Медична...

Демографія- це наука про народонаселення в його суспільному розвитку. Медична демографія вивчає вплив демографічних процесів на здоров’я населення. Статистичне вивчення населення проводиться за 2 напрямками:

1.характеристика населення на певний момент часу (чисельність, склад, особливості розселення)- статика,

2.характеристика процесів зміни чисельності населення –динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний (міграції), та природній рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності і смертності, що характеризують відтворення населення).

Склад населення визначається за наступними основними ознаками: стать, вік, соціальні групи, професія, сімейний стан, національність, мова, культурний рівень, місце проживання, освіта, географічне розташування, густина населення.

Чисельність населення на планеті Земля складає більше 6 млрд. чоловік, а за демографічними прогнозами у 2050 році буде 9 млрд., з яких 90 % складуть жителі країн, що розвиваються.

Чисельність населення України складає 46,7 млн. За прогнозами у 2050 році чисельність населення зменшиться на 40 %. На сьогоднішній день Україна займає 6 місце по чисельності населення у Європі.

Важливим джерелом вивчення чисельності, складу, територіального розміщення населення є переписи населення.

Перепис населення у сучасних умовах являє собою науково-організаційну статистичну операцію, основними рисами якої є:

1.відповідність проживання -перепису підлягають усі особи, які належать до даної території;

2.наявність програми перепису та її єдність;

3.облік ознак кожної окремої людини;

4.збір даних безпосередньо у населення;

5. експедиційний метод спостереження;

6. одночасність перепису;

7. централізація, яка забезпечує дотримання єдності програми і методу перепису, виконання усіх робіт у встановлений термін;

8. обробка даних на ЕОМ;

9. поєднання суцільного обліку даних із вибірковим обліком деяких ознак.

Переписи населення проводяться кожні 10 років.

Щільність населення- середня кількість мешканців на 1 км ² території. В цілому в усіх країнах світу, взятих разом, щільність населення складає у середньому 32 людини на 1 км ².

мЕХАНІЧНИЙ РУХ (МІГРАЦІя) -

рух населення по країні у цілому або у окремих областях (внутрішня міграція), виїзд поза межі країни (зовнішня міграція). Складовими зовнішньої міграції є еміграція (виїзд за межі країни на постійне місце проживання), та іміграція (в’їзд у країну на постійне місце проживання). Міграція по тривалості може бути постійною (мігранти залишаються на постійне місце проживання), маятникова (щоденний в’їзд на роботу та повернення назад додому), сезонна (короткий період, пов'язаний з сезонними роботами). Облік механічного руху проводиться адміністративними органами.

За територіальним охопленням міграція поділяється на: міжконтинентальну, міждержавну, внутрішньодержавну.

Міграція характеризується поняттями в’їзду, прибуття на якесь місце і виїзду з нього. Саме ці два потоки руху мігрантів і визначають її інтенсивність, яка вимірюється так званим коефіцієнтом міграції.

Коефіцієнт міграції-це відношення загального числа (суми) прибулих та вибулих за рік до всього населення того чи іншого району, міста (виражене у %).

Співвідношення міського та сільського населення за останні роки в Україні є стабільним- 68 % і 32 %, що свідчить про урбанізацію.

Урбанізація-демографічний процес, який характеризується зростанням кількості міст, збільшенням питомої ваги міського населення. Урбанізація найбільша у промислових центрах України- Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Івано-Франківській, Чернівецькій областях переважає сільське населення. До негативних наслідків урбанізації з точки зору охорони здоров’я відносять: забруднення навколишнього середовища, збільшення психо-емоційного напруження серед населення, гіподинамія, збільшення розповсюдженості інфекцій, хвороб серцево-судинної системи, онкологічних захворювань.

Значення міграційних процесів, їх вплив на здоров’я населення:

-урбанізація змінює екологічну ситуацію, веде до перегляду розміщення мережі лікувальних закладів; впливає на нормативи медичної допомоги, збільшує випадки позашлюбної народжуваності;

-змінюється структура захворюваності та смертності населення (відповідно до складу основних міграційних груп);

- маятникова міграція веде до збільшення інфекційних хвороб, травматизму, стресових ситуацій та інш.

Облік міграційних процесів є важливою умовою здійснення своєчасної організації відповідної медичної допомоги.

Статева структура населення визначається рядом факторів:

1.пропорцією хлопців і дівчат при народженні- на 100 дівчат народжується 104 -105 хлопців, у віці 18-29 років 100 чоловікам відповідає 101 жінка, а після 60-ти років таке співвідношення змінюється - 100 чоловікам відповідає 262 жінки внаслідок більш високої смертності чоловіків.

Загально у статевому складі населення переважають жінки- 54 %. Таке статеве співвідношення характерне для більшості країн світу.

2.інтенсивністю і направленням міграційних процесів в країні і між країнами (особливе зменшення чоловічого населення),

3. в деяких країнах, що розвиваються, в теперішній час в загальній чисельності населення чоловіків більше, ніж жінок, що пов’язано з більш високою смертністю жінок у дітородному віці. У 17 з 191 країни переважають у структурі чоловіки (Турція, Ліван, Ірак, Конго, Лівія та інш.).

Визначивши частку осіб 0-14 років, 15-49 років, та 50 років і старше, отримують уявлення про віковий тип населення на території проживання.

Для вікової структури населення України притаманні дві важливі тенденції- зменшення питомої ваги дітей і збільшення питомої ваги людей похилого віку. За прогнозами, у 2025 році питома вага дітей знизиться до 16,8 %, осіб 60 років та старше збільшиться до 30 %.

Визначають типи вікової структури населення: прогресивний, регресивний, стаціонарний.

Прогресивний особи до 18 років-30% 18-50 років-60% після 50 років- 10%. Стаціонарний особи до 18 років-20% 18-50 років-60% та більше після 50 років-20%. Регресивний- особи до 18 років-10% 18-50 років-60% і більше після 50 років-30%

Крім того, прогресивним є тип, коли частка осіб 0-18 років перевищує частку у віці 50 років і старше.

Регресивний тип- частка осіб похилого віку перевищує частку осіб у віці 0-18 років. Стаціонарний тип- частка осіб 018 років дорівнює частку осіб похилого віку. Для України типовим є регресивний тип відтворення, що впливає на розвиток охорони здоров’я, поглиблює демографічну кризу, збільшує кількість випадків смерті, захворюваності, інвалідності.

Процес постаріння населення характерний для більшості розвинених країн. Україна була і залишається однією з «найстаріших» країн Європи.

Зменшення частки дітей у структурі населення та зростання осіб похилого віку призводить до зростання економічного (демографічного) навантаження на працездатний вік. Розраховують показник «демографічного навантаження» як співвідношення дітей та осіб пенсійного віку до чисельності працездатного населення. В Україні несприятливе демографічне навантаження- на 1000 осіб працездатного віку 768 чоловік. (356 дітей і 412 осіб пенсійного віку) А в - селі на 1000 осіб працездатного віку 1019 непрацездатного. Особливо в Сумській, Чернігівській та Хмельницькій областях.

Природній приріст населення- зміна чисельності населення даної території внаслідок процесів народжуваності і смертності. Різниця між показником народжуваності і смертності називається природнім приростом.

Коефіцієнт природнього приросту=

Абсолютний природній приріст×1000

-------------------------------------------------------

Середньорічне число населення

або показник народжуваності –показник смертності

Середньорічна чисельність населення

З початку 90-х років в Україні спостерігається негативний природній приріст або депопуляція. Саме це обумовлено низькою народжуваністю, високою смертністю, незадовільною віковою структурою населення.

За визначенням ВООЗ критично низькою є народжуваність менше 7-8‰.

До 15‰-, за визначенням ВООЗ, низька народжуваність, 15-25‰- середня народжуваність, 25‰ і більше- висока народжуваність. В Україні в останні роки народжуваність збільшилась і складає 10,2 ‰.

Табл. 1 Орієнтовна шкала оцінки природного руху населення:

Оцінка показника природного руху Показник на 1000 населення народжуваність смертність
Високий Більше 25 Більше 15
Середній 15-25 9-15
Низький до 15 до 9

 

Табл.2. Показники відтворення населення у світі (‰ ).

Регіон Народжуваність Смертність Природній приріст
Світ
Північна Америка
Латинська Америка
Європа
Азія
Африка
Австралія
Росія -7
Україна -8
США
Японія
Великобританія
Німеччина -1
Китай
Індія
Афганістан
Кенія

Види природного приросту населення:

розширений приріст-народжуваність перебільшує смертність, просте відтворення - народжуваність дорівнює смертності, звужене відтворення (депопуляція)- народжуваність менше смертності. Депопуляція відбувається у таких країнах: Білорусія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Латвія, Литва, Росія, Швеція, Естонія.

Народжуваність- процес поновлення поколінь у основі якого є біологічні і соціальні чинники, які впливають на здатність організму до репродуктивної функції.

У містах народжуваність менша, ніж у селах. При покращенні загального рівня життя народжуваність зменшується, причиною є небажання народжувати. Крім того, активне залучення жінок в усі сфери суспільного життя зменшує народжуваність.

Основні чинники, які обумовлюють рівень народжуваності:

-соціально-економічний рівень розвитку країни, середня заробітна плата жінок, соціальні допомоги для сімей, соціальна та демографічна політика держави, стан екології,

-традиції, релігія, культура, рівень освіти жінок,

-стан здоров’я жінок та чоловіків репродуктивного віку, якість надання медичної допомоги, перебіг та закінчення першої вагітності, стан здоров’я первістків та інше,

-зайнятість жінок на шкідливих для здоров’я виробництвах,

- методи регулювання народжуваності,

-віковий та статевий склад населення, вік вступу у шлюб, зменшення шлюбів, збільшення розлучень,

Розрізняють загальні та спеціальні показники народжуваності (див. табл.3).

Для розрахунку деяких показників народжуваності необхідно визначити поняття живо- та мертвонароджуваність.

Живонародження– за критеріями ВООЗ -це повне вилучення плоду з організму матері (при терміні вагітності не менше 22 тижнів, вагу не менше 500 г і подає ознаки життя).

Мертвонароджуваність визначається як кінець вагітності, яка продовжується не менше 22 тижнів, якщо вслід за цим плід не проявив ознак життя.

Розрізняють загальні і спеціальні показники народжуваності (показники фертильності). Загальні розраховуються на середньорічне число населення , але не враховує статево-віковий склад населення (табл.. 3).

Спеціальні показники народжуваності розраховуються серед жінок фертильного віку- 15-45 років:

Табл. 3

1.Загальний показник народжуваності: Кількість народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------- Середньорічна чисельність населення  
2.Спеціальні показники народжуваності: 2.1. Загальний показник фертильності або плідності= (36 -38 ‰ в Україні) Кількість дітей народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------Кількість жінок фертильного віку (15-45 р.)
2.2.Повіковий показник фертильності (плідності) Кількість дітей народжених живими за рік від жінок певної вікової групи×1000 ----------------------------------------------------Кількість жінок певної вікової групи
2.3.Коефіцієнт шлюбної фертильності (плідності) Кількість дітей народжених живими за рік від жінок у шлюбі ×1000 ---------------------------------------------------- Кількість жінок 15-45 років у шлюбі
2.4.Коефіцієнт позашлюбної фертильності (плідності) Кількість дітей народжених живими за рік від жінок поза шлюбом ×1000 ---------------------------------------------------- Кількість жінок 15-45 років, які не у шлюбі

До спеціальних показників народжуваності також відносять:

Сумарний показник фертильності (плідності )- число дітей, народжених одною жінкою за свій репродуктивний період 15-45 років. Цей показник в Україні становить 1,2.

Брутто-коефіцієнт відтворення-кількість дівчаток, народжених жінкою за репродуктивний її період (15-45р.).Дорівнює 0,6 в Україні.

Нетто-коефіцієнт відтворення або очищений показник відтворення-кількість дівчаток, народжених 1 жінкою за її репродуктивний період (15-45р.) при умови, що вони досягли віку в якому була жінка при їх народженні. Дорівнює 0,5 в Україні. Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-коефіцієнт 1,2, сумарний коефіцієнт плідності =2,2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний. Показники, що перевищують дані рівні свідчать про розширене відтворення, а якщо показники нижче вказаного рівня - це звужене відтворення. Україна переступила межу нормального відтворення населення (стаціонарного) за якою йде порушення соціально-економічного розвитку. (Особливості показників народжуваності в Україні див. табл.4,5,6.)

Як видно, з табл.. 4 у динаміці 10-ти років збільшення позашлюбної плідності.

 

Табл. 4Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі (% до загальної кількості народжених)

Роки
Всього 11,2 13,2 17,3 18,0 19,0 19,9 20,4 21,4 21,1
Місто 10,5 13,3 17,7 18,3 19,3 20,0 20,3 21,2 20,8
село 12,6 12,8 16,6 17,5 18,4 19,6 20,7 21,8 21,9

Найнижча народжуваність спостерігається у промислових областях України і у Криму. На катастрофічно низькому рівні спостерігається сумарний показник плідності (0,9) у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Сумарний показник плідності величиною 2,2 дитини спостерігається лише у Волинській та Рівненській областях. Низький рівень сумарного показника плідності мають лише ще три країни- Болгарія, Латвія, Гонконг.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Демографічні показники поряд і з показниками захворюваності, інвалідності є важливими критеріями оцінки рівня здоров’я населення

Економіки та організації охорони здоров я... Методична розробка для студентів IV курсу медичного ф ту... ТЕМА Показники здоров я населення Демографічна ситуація і демографічні показники Порядок обліку народжуваності...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: V.ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

IV. Міждисциплінарна інтеграція
№ Дисципліни Знати Вміти Попередні (забезпечуючі) Соціологія Загальна гігієна

VІ. План та організаційна структура заняття
№ Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали мет

VІІ Матеріали методичного забезпечення заняття
VІІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття. 1. Поняття про демографічну статистику. 2. Основні демографічні показники і їх значення для охорони здоров’я та ек

Д о д а т к о в а
Под ред. Ю.П. Лисицина – Социальная гигиена и организация здравоохранения. – Учебное руководство, Казань., 2000 г., с. 253-257. Под ред. Лисицина Ю.П. - Руководство к практическим занятиям

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги