МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС
Машинобудівний комплекс України охоплює близько 20 спеціалізованих галузей. На нього припадає близько 40% від усього промислово-виробничого потенціалу індустріального виробництва, частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості складає 12,2%.
ДО комплексу входять 10 345 підприємств, 58 підгалузей, 1,6 млн. зайнятих. З 2000 р. у галузі спостерігається ріст обсягів виробництва. Найбільший спад характерний для сільськогосподарського машинобудування (86%) і гірничошахтного машинобудування (86%). Рентабельність галузі становить 7,2% (проти 22,2% у 1995 р.). Науковими дослідженнями займаються 116 організацій.
Пріоритетні галузі – авіаційне, ракетно-космічна, суднобудування, електронна, виробництво міських транспортних засобів, оборонні галузі експортного напрямку, виробництво зернових комбайнів, енергозберігаючого устаткування.
Українське машинобудування значно залежить від постачань комплектуючих із країн СНД (склалося з часів СРСР). Частка імпортних компонентів у продукції машинобудування складає 41% (у Франції – 20,5%, Японії – 14%, США – 9,5%).
Машинобудування відноситься до галузей «вільного розміщення», оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови і ресурси. Розміщення підприємств машинобудування визначається насамперед економічними факторами, що ведуть з який є трудові ресурси і споживач (ряд галузей є високотрудоємними – електротехнічне, електронне, підшипникова, виробництво енергетичного устаткування й ін.).
Є й металоємні галузі, що тяжіють до джерел сировини. Оскільки більшість машин і технологічного устаткування мають великі габарити, їхнє виробництво розміщають у районах споживання, що зменшує витрати на транспортування. Найбільш ефективним є розміщення машинобудівних підприємств біля джерел сировини і споживача. Вартість продукції при цьому значно зменшується.
Сучасне розміщення машинобудівного комплексу України склалося переважно в роки радянської влади. У царській Росії в Україні відносно розвитими були тільки сільськогосподарське і транспортне машинобудування, на заводах якого робили не тільки нескладні машини і знаряддя для обробки землі та збору врожаю, але і паровози, залізничні вагони, судна.