Хімічна промисловість відноситься до найбільш матеріалоємних галузей. Використовує вона також велика кількість допоміжних матеріалів.
Україна має розвинуту сировинну базу для розвитку хімічної промисловості:
– унікальні родовища самородної сірки у Передкарпатті (Роздол, Язів, Яворів);
– калійної солі (Калуш-Голинська і Стебниківська групи);
– необмежені запаси кам'яної солі на Донбасі (Артемівськ, Слов`янськ), Закарпаття (Солотвино) і Передкарпаття (Болехів, Дрогобич);
– невичерпні запаси самородної солі в озерах і лиманах Причорномор'я і Криму;
– особливо багатий на хлоридні солі натрію, магнію і брому Сиваш.
Сировиною для хімічної промисловості України є також вугілля, продукти коксового виробництва, пальні гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання їхньої продукції.
У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електрична, теплова, механічна, світлова, штучний холод. Хімічна промисловість відноситься до енергоємних (вкрай енергоємними є виробництва азоту, каустичної соди, соди, кисню, сірки, калійних добрив, сірки).
Хімічна промисловість споживає багато води, що використовують у технологічних процесах і для охолодження продуктів. Водоємними є виробництво: хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.