Виробляє соду, сірчану кислоту і мінеральні добрива.
Виробництво кальцинованої соди.Галузь матеріалоємна: для виробництва 1 т кальцинованої соди витрачається 1,5 т кухонної солі, 1,5 т вапняку і 1,7 т умовного палива. Тому виробництво зосереджене в районах залягання солі і вапняків у Слов'янську і Лисичанську, каустичної соди – у Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську.
Сірчанокислотне виробництво розміщається переважно в районах споживання сірчаної кислоти, що відрізняється низькою транспортабельністю. Використовується у виробництві мінеральних добрив, у металургійної, нафтопереробної, текстильної, харчовий пром, а також оборонному комплексі.
Підприємства тяжіють до основних районів і центрів хімічної промисловості. Розміщаються вони переважно з виробництвом фосфорних і азотних добрив у Константинівці, Сумах, Вінниці, Одесі, Горлівці, Дніпродзержинську і Лисичанську.
Виробництво мінеральних добрив (азотних, калійних і фосфорних) – провідна галузь хімічної промисловості України. Фосфорні добрива роблять із привізних апатитів Кольського п-ова на Вінницькому і Костянтинівському хімічних заводах, Сумському ВО «Хімпром» і Одеському суперфосфатному заводі. Використовують також фосфорити Кролевецького (Сумська обл.), Ізюмського (Харківська обл.) і Придністровського родовищ.
Азотно-тукова промисловість виникла біля коксохімічних підприємств, використовує коксовий газ для виробництва аміаку. Тяжіє також до трубопроводів із природним газом. Випускає азотні добрива: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід і ін. Основні центри – Дніпродзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сіверодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне.
Виробництво калійних добрив тяжіє до джерел сировини. Виробництво зосереджене на Стебніковському «Полімінерал» (потужністю до 100 тис. т сульфатів калію), Калузькому концерні «Оріана» (80 тис. т), Роздольскому підприємстві «Сірка» (100 тис. т хлориду калію), Вінницькому «Хімпромі».
Українське виробництво пестицидів, якими займаються 7 підприємств, випустило близько 1,6 тис. т (2006) хімічних засобів захисту рослин. Нині Україна випускає тільки хлорид міді, мідний купорос, оксихом, сірку. Обсяги виробництва зменшуються в результаті того, що українська продукція десь на 10% дорожче, ніж імпортна.