ОСНОВНІ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА

На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовирорбництва і насамперед природні кормові угіддя. Переважно розміщення і спеціалізація тваринництва обумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів.

У галузевій структурі тваринництва основну роль грають птахівництво (54%), свинарство (23%), скотарство (22%) і вівчарство. Менше значення робочого конярства, кролівництва, ставкового рибництва, клеткового звірівництва, бджільництва, шовківництва й ін.

Скотарство. Воно у всіх природно-кліматичних зонах України є ведучою галуззю і має в приміських зонах, особливо великих і великих містах, молочно-м'ясний напрямок. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м'ясне тваринництво, у південних районах – м'ясо-молочне. Біля великих споживачів розміщені великі комплекси відгодівлі і первинної переробки ВРХ, свиней і птаха, виробництво молока.

Поголів'я великої рогатої худоби з 1991 р. зменшилося на 17 млн. голів.

Поголів'я великої рогатої худоби

 
Велика рогата худоба, млн. голів 24,6 9,4 9,1 5,5

Найбільша щільність худоби характерна для Карпат і Лісостепу; потім йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру україн­ську, лебединську, чорно-рябу породи.

Свинарство. Розвивається переважно в районах інтенсивного землеробства, особливо картоплярства, промислової переробки сільськогосподарської сировини, фуражного зернового господарства. У найбільших масштабах воно сконцентроване біля великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон великих міст. Поголів'я свиней в Україні також різко скоротилося.

Поголів'я свиней

 
Свині, млн. голів 19,4 7,6 9,2 7,2

У Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Харківській, Черкаській обл. поголів'я свиней зменшилося на 55%.

У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а в Степу – сальну спеціалізацію. Розводять переважно українську білу породу.

Вівчарство. Є найменш інтенсивною галуззю тваринництва, що базується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним використанням концентрованих кормів. У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, у лісостепових, поліських і гірських – м'ясо-вовняну.

Поголів'я овець і кіз

 
Вівці і кози, млн. голів 8,4 1,8 1,9 1,6

Серед тваринницьких галузей вівчарство пережило найбільший спад за останні роки. У шести областях України скорочення поголів'я овець і кіз склало 48–60%, у 18 областях – 60–87%, а в Івано-Франківській обл. – 100%. У господарствах Рівненської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської і Київської обл. залишилося по 0,3–1,8 тис. овець. Аналогічний спад спостерігається й у настригу вовни. Настриг її у всіх категоріях господарств у 2007 р. склав 3,4 тис. т (у 1990 р. – 29,8 тис. т).

Птахівництво. Поставляє населенню м'ясо і яйця, а легкій промисловості – пух і пера. Це найбільш продуктивна, механізована й автоматизована галузь тваринництва. У розміщенні птахівництва чітко просліджується тенденція в наближенні до споживача завдяки будівництву птицефабрик біля великих міст.

Поголів'я птаха

 
Птах, млн. голів 255,1 123,7 147,4 166,4
Яйця, млрд. шт. 16,2 9,6 11,5 14,2

З 2001 р. у більшості областей України намітилася тенденція до збільшення товарності яєць. Хоча виробничі потужності використовувалися тільки на 15%.

Конярство. Не втратило цілком свого значення. Поголів'я коней в Україні склало близько 1 млн. Коней розводять переважно в особистих господарствах у районах Карпат, Закарпаття, на Поділля і Полісся.

Кролівництво. Є товарною галуззю тваринництва. Чисельність поголів'я кролів коливається від 10 до 15 млн. Основна їхня кількість зосереджена в підсобних господарствах населення. Основними районами розведення кролів є Степова і Лісостепова зони.

Рибне господарство. Є перспективною галуззю виробництва. Воно розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водойм Дніпра, Сіверського Донця й ін. (близько 1 млн. га), а також уздовж багатьох середніх і великих рік.

Шовківництво. В Україні поширено переважно в південних районах. Виробляється більш 10 тис. т шовкової сировини в рік.

Клітинне звірівництво. Організовано практично у всіх областях України. В основному спеціалізується на розведенні нутрій (400 тис. штук у рік), норок, лисиць, песців.

Бджільництво. Сконцентровано в Степу, Лісостепу і Карпатах. Створено близько 60 бджоло підприємств і великих фірм, в яких нараховується по 2–3 тис. бджоло родин.