ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС УКРАЇНИ.У структурі промисловості України на частку паливної промисловості припадає 15% вартості основних фондів і майже 8% середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу. Паливно-енергетичний комплекс робить 11% вартості промислової продукції України.
У 50-80 роках XX ст. в Україні поступово ріс видобуток палива, особливо газу. У структурі витрати палива початку знижуватися частка вугілля і нафти і збільшуватися газу. У 80-і роки частка газу в структурі паливного балансу також як і нафта початку знижуватися.
Загальний видобуток палива в Україні ріс до 1987 р. Однак, в останні роки, абсолютні розміри видобутку палива почали знижуватися. Це порозумівається головним чином погіршенням гірничо-геологічних умов видобутку вугілля в Донбасі, нестабільністю роботи вугільної, нафтової і газової промисловості, важким фінансово-економічним положенням країни в цілому.
Що стосується удосконалення структури паливного балансу, то в перспективі для західних і південних регіонів України самими ощадливими будуть електроенергія на АЕС, а для східних регіонів – вугілля Донбасу.
Паливно-енергетичний комплекс – складна міжгалузева система видобутку і виробництва палива й енергії, транспортування, розподіли і використання. У його склад входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торф'яна) і електроенергетика, тісно зв'язана з усіма галузями національного господарства.
Проблема забезпечення української економіки енергоносіями – одна із самих хворобливих. Україна забезпечена власним вугіллям – на 83%, газом – 15–20%, нафтою – 7–8%. Тому значну долю енергоресурсів приходиться імпортувати: вугілля – до 28 млн. т., нафти – 14 млн т, газу – 40–45 млрд. м3. Щорічно на це затрачається близько 8 млрд. діл., на що йде 2/3 усього товарного експорту.
Основними первинними джерелами енергії на сучасному етапі є нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія, а також швидко росте значення атомної енергії. Частка інших джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітри, геотермальна енергія) у загальному енергоспоживанні складає лише кілька відсотків.
Паливно-енергетичний баланс України характеризується поруч індивідуальних особливостей, що виражаються великою частиною кам'яного вугілля, атомної енергії і незначним використанням таких первинних енергетичних ресурсів, як гідроенергія, а також нафта і продукт її переробки.
Довоєнні і після військові роки Україна була однієї з головних паливно-енергетичних баз у Європі. Вона давала 50-70% вугілля, а також майже 40-90% видобутку природно-пального газу в Радянському Союзі. За рівнем розвитку паливної промисловості республіка займала чільне місце в Європі й однієї з перших місць у світі.
Надзвичайний інтенсивний видобуток палива і розширення географії його споживання, значний експорт кам'яного вугілля і частково газу – усе це привело до вичерпання запасу газового палива, до вирубки кращих шарів донецького вугілля. Зменшувалися капіталовкладення в промисловість Донбасу. У результаті отут дуже застаріли основні виробничі фонди, технологія, відстає соціальна сфера. Дав собі знать і глибокий занепад Донбасу, що як відомо, привело до зменшення вуглевидобутку. І це тоді, коли донецьке вугілля конкурентноздатний (з урахуванням міжнародних цін на вугілля), а Донбас, при достатнім матеріальному фінансовому забезпеченні вугільної промисловості має цілком сприятливі передумови для відродження.
Паливний баланс: – на вугілля припадає 76,3% усього видобутку палива;
– частка газу – 18,9%,
– нафтовидобуток – 4%;
– торф'яна 0,4%.
Провідне місце у паливній промисловості України займають Луганська (33% усієї товарної продукції галузі) і Донецька (31%) області. За ними йшла Львівська, Волинська, Івано-Франківська й ін.