рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Демографія

Демографія - раздел Демография, Міністерство Фінансів України   ...

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

 

Дніпропетровська державна фінансова академія

 

Демографія

 

 

Опорний конспект лекцій

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2009


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

Демографія

Опорний конспект лекцій

 

для студентів денної форми навчання,

в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»

 

Дніпропетровськ – 2009


ББК 60.7

К 96 Кушнір І.О.

Опорний конспект лекцій розроблений за програмою з навчальної дисципліни «Демографія», затвердженої ректором Дніпропетровської державної фінансової… Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам різних форм навчання…   Автор: І.О. Кушнір - старший викладач кафедри гуманітарних…

ЗМІСТ

Передмова…………………………………...…………………… Модуль 1. Демографія як наука. Світові демографічні проблеми Змістовий модуль I. Демографія як наука Лекція 1. Тема 1.Наука демографія, її зародження, етапи розвитку та перспективи...................................................................................... Лекція 2. Тема 2.Чисельність, демографічна структура і розміщення населення. Система інформації про населення. Переписи населення…………………………………………………………. Лекція 3-4. Тема 3.Відтворення населення та його історичні типи.............. Змістовий модуль ІI. Основні демографічні проблеми сучасного людства Лекція 5. Тема 4. Антропогенна криза, її симптоми та прогнози. Основні демографічні проблеми сучасного людства.................. Лекція 6. Тема 5. Народжуваність і методи статистичного дослідження, динаміка і структура. Демографічний вибух............................... Лекція 7. Тема 6. Проблеми «старіння» людства. Смертність населення: методи статистичного дослідження, динаміка і структура......... Змістовий модуль ІІI. Демографічна криза в Україні Лекція 8. Тема 7. Демографічна криза в Україні та шляхи її вирішення. Значення демографічної складової у соціально-економічному та культурному розвитку планети................................................. Лекція 9. Тема 8.Порівняльна характеристика темпів приросту. Прогнозування розвитку народонаселення в Україні. Шлюб і сім’я. Міграція населення.............................................................. Список використаної літератури……………………………...                        

Передмова

На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у… Предметом дисципліни є сутність, закономірності відтворення населення у… Метою вивчення дисципліни «Демографія» є сприяння здобуттю студентами знань про закономірності відтворення населення у…

Модуль 1. Демографія як наука. Світові демографічні проблеми

Змістовий модуль І. Демографія як наука

ЛЕКЦІЯ 1

Тема 1:Наука демографія, її зародження, етапи розвитку та перспективи

План

1. Населення як об’єкт вивчення демографії.

2. Предмет та задачі демографії.

3. Демографія як система демографічних наук.

4. Методи демографії.

Населення як об'єкт вивчення демографії.

Словом населений (-не, -на) у повсякденній мові ми характеризуємо таке місце або територію, на якій мешкає багато людей, наприклад густонаселена… Поняття «народонаселення» здавна пов’язують з поняттям «територія». Населення,… Поняття народонаселення країни за формою співпадає з поняттям народ держави, але за змістом це різні категорії. Одним…

Предмет та задачі демографії.

Предметом усієї системи знань про народонаселення є розвиток народонаселення, а у демографії предметом є закономірності відтворення у їх… Засновником демографії вважають Джона Граунта (Джона Гронта), який ще у XVII… Поступовий розвиток демографії, накопичення наукового досвіду, вивчення впливу на закономірності змін у чисельності та…

Демографія вивчає не тільки кількість, як це вважалося раніше, але і якість людності (населення). До якості людності в першу чергу належить потенція до самовідтворення – «демографічний потенціал». Економічна демографія розглядає також «трудовий потенціал» населення. Медична демографія вивчає здоров'я населення як чинник його відтворення.

Демографія вивчає такі емпіричні дані про населення, як:

· кількість,

· статевовікова структура,

· приріст (скорочення) населення,

· фізичне переміщення населення (міграція).

Основною метоюдемографії можна вважати виведення закономірностей та законів розвитку людності.

До задач демографії належить

· аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя;

· короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення.

Демографія як система демографічних наук.

Прагнення пов’язати отриманні дані викликало інтеграцію наук про народонаселення, а це неможливо зробити без поглибленого дослідження об’єкту,… Демографічний аналіз в широкому розумінні – як конкретно-дисциплінарна так і… Систему демографічних наук умовно можна поділити на декілька блоків:

Методи демографії.

Теоретичною основою демографії є концепції демографічного і міграційного переходів. Оскільки ті чи інші умови існування та розвитку людини… У демографії широко застосовуються загальнонаукові методи дослідження –… Знання віку окремих людей на момент спостереження або настання в їхньому житті тих чи інших демографічних подій дає…

Питання для самоконтролю

1. Що таке населення?

2. Що спільного і відмінного між поняттям народонаселення країни та поняттям народ держави?

3. Що таке демографія як наука?

4. Кого вважають засновником демографії?

5. Хто першим використав поняття демографії?

6. У чому полягає предмет демографії?

7. Коли зародилася демографія як наука в Україні?

8. Кого вважають фундатором демографії в Україні?

9. Хто представляв демографічну думку в Україні у ХVIII - ХІХ ст.?

10. Які центри демографічних досліджень сформувались в Україні в ХХ ст.?

11. Що є основною метою демографії?

12. Які основні задачі демографії?

13. На які блоки можна поділити систему демографічних наук?

14. Що вивчають теоретичні демографічні науки?

15. На чому зосереджені прикладні демографічні дослідження?

16. У чому сутність теоретичної демографії?

17. Чим займається описова демографія?

18. Яке місце в системі демографічних наук займають прикладні демографічні дослідження?

19. Які методи використовуються в демографії?

20. Що таке метод когорт?

21. У чому сутність методу поперечного аналізу?

22. Чим характеризуються методи стандартизації демографічних досліджень?

23. Чим вирізняються методи демографічного моделювання?

24. У чому значення картографічних методів у демографії?

25. Яку роль відіграють методи демографічного прогнозу?

 

ЛЕКЦІЯ 2

Тема 2:Чисельність, демографічна структура і розміщення населення. Система інформації про населення. Переписи населення

План

1. Чисельність населення земної кулі, основних країн світу. Основні тенденції зміни чисельності за останні чотири десятиріччя.

2. Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди.

3. Історія переписів населення у світі.

4. Переписи населення, їх цілі і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання.

5. Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року.

 

Чисельність населення земної кулі, основних країн світу. Основні тенденції зміни чисельності за останні чотири десятиріччя.

Густота населення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр).

Густота населення України – 73 чол./км ² (за станом на 2007 рік).

Середня густота населення Землі – біля 40 чол./км ².

Населення Землі розподілене на планеті нерівномірно. Найбільша густота населення в Індії, Китаї, Японії, на заході Європи в районі Бенілюксу та в районах великих мегаполісів.

Формально найбільша густота населення фіксується в карликових державах з високим рівнем урбанізації, часто це просто держава-місто.

Найзаселеніші карликові країни і території (в розрахунку людина на квадратний кілометр):

· Аоминь (Макао) — 17684

· Монако — 16620

· Сінгапур — 6389

· Гонконг — 6317

· Гібралтар — 4289

· Сектор Газа — 3823

· Ватикан — 2093

· Мальта — 1261

· Бермуди — 1226

· Мальдіви — 1163

Найзаселеніші некарликові країни і території (в розрахунку людина на квадратний кілометр):

· Бангладеш — 1002

· Тайвань — 636

· Південна Корея — 491

· Пуерто-Ріко — 430

· Західний берег ріки Йордан — 407

· Нідерланди — 395

· Ліван — 367

· Бельгія — 339

· Японія — 337

· Ізраїль — 336

Найнижча густота населення у світі в Монголії (1,5 чол./км ²), Ісландії (2,6 чол./км ²), Лівії (3 чол./км ²), Канаді (3 чол./км ²), Австралії (2,3 чол./км ²), Нунавуті (0,01 чол./км ²), у Росії в Евенкійському районі Красноярського краю (0,03 чол./км ²).

Рис. 1. Густота населення різних регіонів світу

 

 

 
 

 

 


Африка (12%)

Європа (11%)

 
 


Північна Америка Азія (60%)

(8%)

Південна Америка (у тому числі Китай – 20%,

(5,3%) Індія – 17%)

Австралія

(3,7%)

 

Рис. 2. Розподіл населення за континентами

 

Таблиця 1.

Населення світу за регіонами

Таблиця 2.

Список країн світу, відсортований за населенням на 2006-2009 роки

   

Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди.

· чоловіків і жінок (статева структура), · дітей, дорослих і осіб похилого віку (вікова структура), · службовців, робітників, науковців, безробітних (структура зайнятості);

Структура населення деяких регіонів світу за статтю

Кількісне переважання чоловіків над жінками спостерігається в країнах, де становище жінок історично було несприятливе (ранні шлюби, численні й ранні… В Африці в цілому чисельність чоловіків і жінок приблизно однакова, але в… У Латинській Америці чисельність чоловіків і жінок також приблизно однакова.

Структура зайнятості населення різних країн світу

Етнічний склад населення світу — результат довготривалого історичною процесу. Етнос (етнічна спільність)— стійкий соціальний вид угруповання людей,… Єдності етносу надають такі спільності, як: · мова,

Історія переписів населення у світі.

Оскільки найдавніші держави виникли у стародавньому Єгипті, Китаї, у басейні річок Тигру і Євфрату (Месопотамія, Вавилон, Ассирія) в Індії, Японії,… Починаючи з 435 року до Різдва Христового, регулярно проводились обліки… За доби середньовіччя (V ст. – середина XVII ст.) дрібні й роздрібнені держави не проводили систематичні обліки…

Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання.

Міжнародний досвід проведення переписів населення, про який йшлося вище, переконливо свідчить, що це статистичне спостереження є чи не єдиним… Дані перепису щодо чисельності населення, його територіального розміщення,… Результати переписів населення зазвичай використовуються для таких основних цілей:

Розробка Основа

Політики в вибірки для

Державному обстежень у

І приватному міжпереписний

Секторах період

Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення

Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків.

Традиційно демографічні та соціальні характеристики, які одержуються за результатами переписів населення, включають: · стать, · вік,

Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року

Останній радянський перепис населення був здійснений саме напередодні набуття Україною незалежності – у 1989 році. З плином часу його результати не… З огляду на це, перший національний перепис населення ставив за мету всебічно… Варто зауважити, що дійсно самостійним заходом перепис населення став для України вперше лише у 2001 році. Усі…

Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Для домогосподарств

  Таблиця 6.

Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Для осіб

Коротко про основне.

За результатами Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіківстановила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3%, жінок – 26 млн. 16 тис. осіб, або… Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису,… Україна є поліетнічною державою. Всеукраїнський перепис населення 2001 року зафіксував наявність представників більш…

Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р.

Українці в середньому молодші за росіян, що також вплинуло на динаміку чисельностей двох націй у міжпереписному періоді (зазначимо, що в сільській… В цілому природний рух та асиміляційні процеси за силою впливу на динаміку… Кримські татари та інші представники раніше депортованих народів прибувають переважно до сільської місцевості, тоді як…

Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр.

Примітка: перепис населення 1959 р. – станом на 15 січня, 1970 р. – на 15 січня, 1979 р. – на 17 січня, 1989 р. – на 12 січня, 2001 р. – на 5… За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. населення України має… Таблиця 9.

Кількість населення в Україні у віці 100 років і більше

Згідно з даними перепису населення кількість осіб, зайнятих економічною діяльністю, наприкінці 2001 року становила в Україні понад 17 млн. 250 тисяч… Переважна більшість зайнятих економічною діяльністю в Україні – це особи…  

Рівень зайнятості населення працездатного віку в Україні станом на 5 грудня 2001 року

Відмінності у рівнях зайнятості населення працездатного віку «на користь» селян навряд чи відображають кращі умови реалізації трудових (тим більше…  

Питання для самоконтролю

1. У чому сенс поняття густоти населення?

2. Яка середня густота населення Землі?

3. Яка середня густота населення України?

4. Які регіони світу є найбільш та найменш заселеними?

5. Яким чином розподілено населення за континентами?

6. Що входить у поняття структури населення?

7. Що таке стать?

8. Як визначається поняття гендеру?

9. Чим поняття гендеру відрізняється від поняття статі?

10. Що розуміють під статевим складом населення?

11. Якими особливостями відрізняється статева структура різних регіонів населення світу?

12. Що розуміють під віковою структурою населення?

13. Які вікові групи застосовують для оцінки загальних структурних зрушень?

14. Що таке статевовікова піраміда?

15. Що таке трудові ресурси?

16. Яка частка економічно активного населення у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються?

17. Що таке етнічний склад населення світу?

18. Які спільності надають єдності етносу?

19. Яка чисельність етносів у світі?

20. Коли з’явилися перші спроби перепису населення?

21. У чому особливості переписів населення у минулому?

22. Який перепис був першим у світовій практиці загальним переписом населення?

23. Коли відбувся перший Всесвітній перепис населення?

24. Яка загальна мета та цілі переписів населення?

25. Які основні напрямки використання даних переписів населення?

26. Які демографічні та соціальні характеристики одержуються за результатами переписів населення?

27. Які основні етапи отримання статистичної інформації за результатами перепису?

28. Якими законодавчими актами регулюється проведення переписів в Україні?

29. Коли проводився перший Всеукраїнський перепис в незалежній Україні?

30. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно наявного населення?

31. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно етнічного складу населення?

32. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно статевовікової структури найчисленніших етносів України?

33. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно співвідношеннячоловіків і жінок в Україні за віковими групами?

34. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно вікового складу населення України?

35. Які основні дані Всеукраїнського перепису стосовно рівня зайнятості працездатного населення?

 

ЛЕКЦІЯ 3-4

Тема 3:Відтворення населення та його історичні типи

План

1. Демографічні явища та процеси: народжуваність, смертність, зміни структури населення.

2. Природний рух населення.

3. Механічний рух населення.

4. Міграційні процеси в Україні.

1. Демографічні явища та процеси: народжуваність, смертність, зміни структури населення.

Рух людності – зміни в стані людності (її кількості і структури), спричинені природним рухом (шлюби, народжуваність і смертність) і міграцією людності – її переміщеннями в межах однієї країни (внутрішня) або з однієї до другої (зовнішня). Різниця природного приросту (різниця числа народжень і смертності) та переміщень (еміграції й імміґрації) становить дійсний приріст (або зменшення) населення.

Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.

Види руху населення визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.

· природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний… · міграційний рух – це зміна чисельності та складу населення в результаті… · соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення.…

Природний рух населення.

Джерелом фактичних даних в демографії слугує статистика населення – його чисельність, склад, розміщення – та статистика руху населення. Ці дані,… Відтворення населення – це історично, соціально-економічно зумовлений процес… Відтворення населення буває:

Природний рух населення деяких країн світу на кінець ХХ – початок ХХІ ст. (на 1000 чоловік).

Механічний рух населення.

При дослідженні міграції, як і будь-яких інших демографічних явищ, важливо знати їхні кількісні характеристики. Для населення будь-якої території… Різниця між числом прибуттів і вибуттів за певний період складає сальдо… Число вибуттів, прибуттів, нетто- і брутто- міграції можна виразити в абсолютних числах, що дозволять наочно…

Розрізняють внутрішні та міжнародні міграції.

І. Внутрішні міграції відбуваються в межах окремих країн – характерним прикладом внутрішньої міграції є процес урбанізації.

До категорії міст в Україні відносять населені пункти з людністю понад 10 тис. осіб, серед яких не менше двох третин становлять робітники, службовці… Міське розселення характеризується такими властивостями: · високою щільністю мережі та інтенсивністю розвитку міських поселень;

Залежно від причин, що зумовлюють переселення, вирізняють кілька видів міграцій.

Саме тому економічну еміграцію також називають трудовою, тобто переселення людей з метою пошуку роботи або для здійснення трудової діяльності за… Міжнародна міграція робочої сили — це переміщення осіб найманої праці між… Використання робочої сили в процесі праці передбачає її відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку із відтворенням…

Політична міграція (опозиційне ставлення до політичного режиму).

Біженці — вимушені мігранти, переселення яких було спричинене загрозою втратити життя чи здоров'я, зазнати обмежень у життєдіяльності. До біженців… Розрізняють такі типи біженців: · екологічні – після техногенних і природних катастроф;

Міграційні процеси в Україні.

У 1915-1922 рр. внаслідок війни й голоду 1921-1922 рр. зростання населення України було загальмоване, навіть його число зменшилося в УРСР з 27,2… 1924-30 pp. становили для УРСР демографічний оптимум, завдяки найвищому в… У 1931-1935 рр. (зокрема 1932-1934 рр.) приріст населення УРСР зазнав сильного занепаду: в результаті репресій згинуло…

Розподіл жителів України за місцем народження, % (за переписами 1989 та 2001 рр.).

Мігранти з-за меж України найбільш вагомий вклад внесли у формування населення Криму: уродженці Росії становлять 26,9% населення Севастополя і 18,8%… Імміграція в Україну з-за меж колишнього СРСР обмежується приблизно 5 тис.… Територія країни активно використовувалася для незаконного переправлення людей з деяких азіатських та африканських…

Прийнято виділяти чотири хвилі української еміграції.

Перша хвиля

Перша хвиля починається з останньої чверті ХІХ століття і триває до початку Першої світової війни. Масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, до Бразилії — у 1880-ті роки, у Канаду — з 1891 року, до Російського Сибіру — після революції 1905—1907 рр. Виїздили й до Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, на Гавайські острови. Цю еміграцію спричинили аграрна перенаселеність деяких українських територій, лещата економічних та соціальних і політичних утисків, національний гніт з боку австро-угорської і російської монархії.

Друга хвиля

Друга хвиля еміграції українців охоплювала період між Першою і Другою світовими війнами у ХХ столітті і була зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин. Емігрували в основному ті українці, які зі зброєю в руках боролися проти радянської влади, підтримували Центральну Раду, Директорію, Гетьманат. Це були великі і середні землевласники, торговці, службовці, священнослужителі, інтелігенція, солдати і козаки українських військових з'єднань. Вони виїздили до Польщі, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, США і Канади.

Третя хвиля

Третя хвиля еміграції викликана головно політичними мотивами і розпочалася наприкінці Другої світової війни. Більшою мірою це репатріанти з англійської, американської, французької окупаційних зон. Найчисленнішими серед них були колишні військовополонені, яких сталінсько-беріївський режим вважав зрадниками. Істотну частину переміщених осіб становили люди, силоміць забрані на роботи до Німеччини. Були тут також, звичайно, і біженці, хто відверто сповідував антирадянські погляди. Більшість емігрантів цієї хвилі осіла в Канаді, США, Великобританії, Австралії, Бразилії, Аргентині, Франції.

Четверта хвиля

Трудова міграція — глобальне світове явище, вона позначається як на країнах-донорах, так і на країнах-реципієнтах. Демографічна ситуація в Україні… З метою збереження демографічного балансу в українському суспільстві необхідно… Для України, транзитної держави й водночас постачальниці власних нелегальних мігрантів, нагальним є питання про…

Східна діаспора

Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії, пізніше — до республік колишнього СРСР. Поодинокі міграції зафіксовані ще у XVI ст., коли українські козаки разом із російськими землепрохідцями освоювали простори Сибіру, Далекого Сходу, Камчатки та Чукотки. Масові ж переселення мають більш визначений час та ґрунтовніше мотивування.

До східної діаспори (а вона налічує до 10 млн. осіб) слід залучити і українців Берестейщини, Курщини, Кубані, Придністров'я тощо, історичною долею відрізаних від колись цілісного етнічного масиву, й етнічні вкраплення в населення Прибалтики, Москви та Санкт-Петербурга, і цілі етнічні райони в Башкортостані, Закавказзі, Казахстані та Середній Азії, де у 20-ті роки утворилася так звана «Сіра Україна», і великий клин у Сибіру та на Далекому Сході, що дістав назву «Зеленої України».

Західна діаспора

Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2 млн. осіб, половина з яких — у штаті Пенсильванія, до… У Канаді мешкає близько 1 млн. україноканадців, в основному у провінціях… Особливе місце серед країн української діаспори займає Югославія. Українські переселенці (нині їх налічується близько…

Питання для самоконтролю

1. Що таке рух людності?

2. Що виступає основними характеристиками відтворення населення?

3. У чому сутність природного руху населення?

4. Що таке соціальний рух населення?

5. У чому сенс економічного руху населення?

6. Що виступає якісною стороною народонаселення?

7. Як визначається відтворення населення?

8. Що таке нетто-коефіцієнт відтворення населення?

9. Які є види відтворення населення та у чому їх сенс?

10. Які існують абсолютні показники природного руху населення?

11. Які існують відносні показники природного руху населення?

12. Що таке природний приріст населення?

13. Що визначає динаміку природного приросту населення?

14. У чому сутність механічного руху населення?

15. Що таке нетто-міграція?

16. Що таке брутто-міграція?

17. Чим відрізняються міграційні потоки і міграційні когорти?

18. У чому сутність диференційної міграції?

19. Які стадії проходять міграції у своєму розвитку?

20. Чим визначаються приживаність і облаштування новоселів?

21. Яку роль у вивченні міграцій відіграє генографія?

22. Які виділяють два види міграцій?

23. Якими ознаками відзначається міська форма розселення?

24. У чому сутність процесів урбанізації?

25. У чому сутність процесів контрурбанізації?

26. У чому сутність процесів рурбанізації?

27. У чому сутність процесів субурбанізації?

28. Чому у сучасному світі утворюються міські агломерації?

29. Які виділяють види міжнародної міграції?

30. Що спільного і відмінного між поняттями еміграції і депортації?

31. Що таке імміграція?

32. Що спільного і відмінного між поняттями іммігрант і експатріант?

33. Які виділяють види еміграції залежно від її причин?

34. У чому сенс етнічної дифузії?

35. Які особливості міграційних процесів в Україні за часів СРСР?

36. У чому особливості першої хвилі української еміграції?

37. У чому особливості другої хвилі української еміграції?

38. У чому особливості третьої хвилі української еміграції?

39. У чому особливості четвертої хвилі української еміграції?

40. Що таке діаспора?

41. У чому особливості східної української діаспори?

42. У чому особливості західної української діаспори?

 

Змістовий модуль ІІ. Основні демографічні проблеми сучасного людства

ЛЕКЦІЯ 5

Тема 4:Антропогенна криза, її симптоми та прогнози. Основні демографічні проблеми сучасного людства

План

1. Проблеми виживання людства у ХХІ ст.

2. Демографічний перехід від екстенсивного до інтенсивного типу відтворення населення як результат соціального прогресу.

3. Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення.

 

Проблеми виживання людства у ХХІ ст.

Науковці нараховують кілька десятків проблем, які за своєю всеосяжністю можна вважати глобальними. Сучасний суспільний інтерес до демографічних проблем зумовлений тими… В 1998 році Національне географічне товариство США опублікувало карту світу під назвою «Земля в небезпеці». Небезпека…

Серед інших глобальних екологічних проблем доцільно виокремити парниковий ефект та пов’язане з ним потепління клімату. Мільярди тонн вуглекислого газу щогодини потрапляють в атмосферу в результаті спалювання вугілля і нафти, природного газу і дров, мільйони тонн метану піднімаються в атмосферу від розробок газу, з рисових полів Азії викидаються туди водяна пара, фторхлорвуглець. Все це – «парникові гази». Як у парнику скляний дах і стіни пропускають сонячну радіацію, але не випускають тепло, так і вуглекислий газ і інші «парникові гази» практично прозорі для сонячних променів, але затримують довгохвильове теплове випромінювання Землі, не дають йому потрапити у космос. «Енергетичний бум» минулого століття збільшив концентрацію СО2 в атмосфері на 25% і метану на 100%. Прогноз на майбутнє (2030-2050 рр.) передбачає можливе підвищення температури на 1,5-4,5оС. До таких висновків дійшла Міжнародна конференція кліматологів в Австрії в 1988 році.

Проблема озонового шару виникла в 1982 році, коли зонд, запущений з британської станції в Антарктиді, на висоті 25-30 км. виявив різке зниження вмісту озону. З тих пір над Антарктидою весь час реєструється озонова «діра» змінних форм і розмірів. За останніми даними вона дорівнює 24,7 мільйонам квадратних кілометрів. Пізніше така ж «діра» була виявлена над канадським арктичним архіпелагом, над Шпіцбергеном, а потім і в різних місцях Євразії, зокрема над Воронежем.

Виснаження озонового шару представляє набагато небезпечнішу реальність для всього живого на Землі, ніж падіння якого-небудь надвеликого метеориту, адже озон не допускає небезпечне випромінювання до поверхні Землі. У разі зменшення озону людству загрожує, як мінімум, спалах раку шкіри і очних захворювань. Взагалі збільшення дози ультрафіолетових променів може ослабити імунну систему людини, а заразом зменшити урожай полів, скоротити і без того вузьку базу продовольчого постачання Землі. Було встановлено, що багато озону знищується ракетними двигунами сучасних літаків, що літають на великих висотах, а також при запусках космічних кораблів і супутників.

Одна з причин загибелі лісів в багатьох регіонах світу – кислотні дощі, головними винуватцями яких є електростанції. Викиди двоокису сірки і перенесення їх на великі відстані призводять до випадання таких дощів далеко від джерел викидів. У Австрії, на сході Канади, в Нідерландах і Швеції більше 60% сірки, випадної на їх території, потрапляють із зовнішніх джерел, а в Норвегії навіть 75%. Іншими прикладами перенесення кислот на великі відстані є випадання кислотних дощів на таких віддалених островах в Атлантичному океані як Бермудські, кислотного снігу в Арктиці. У розвинених країнах кислотні дощі викликали пошкодження значної частини лісів: у Чехословакії – 71%, в Греції і Великобританії – 64%, в Германії – 52%.

За останніх 20 років світ втратив майже 200 мільйонів гектарів лісових масивів. Особливо велику екологічну загрозу являє виснаження тропічних лісів – «легенів планети» і основного джерела біологічної різноманітності планети. Там щорік вирубується або спалюється приблизно 200 тисяч квадратних кілометрів лісів, а, відповідно, значить, зникає 100 тисяч видів рослин і тварин. Особливо швидко цей процес йде в найбагатших тропічними лісами регіонах – Амазонії і Індонезії.

Під впливом живих організмів, води і повітря на поверхневих шарах літосфери поступово утворюється найважливіша екосистема, тонка і крихка, – ґрунт, який називають «шкірою Землі». Це хранитель родючості і життя. Жменя хорошого ґрунту містить мільйони мікроорганізмів, що підтримують родючість. Аби утворився шар ґрунту завтовшки в 1 сантиметр, потрібне століття. Він може бути втрачений за один польовий сезон. За оцінками геологів, до того як люди почали займатися сільськогосподарською діяльністю, пасти худобу і розорювати землі, річки щорік зносили в Світовий океан близько 9 мільярдів тонн ґрунту. Нині цю кількість оцінюють приблизно в 25 мільярдів тонн.

Особливо важка ситуація виникає, коли зноситься не лише ґрунтовий шар, але і материнська порода, на якій він розвивається. Тоді настає поріг безповоротного руйнування, виникає антропогенна (тобто створена людиною) пустеля.

Один з найгрізніших, глобальніших і швидкоплинних процесів сучасності – розширення запустинювання, падіння і, в самих крайніх випадках, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що призводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі.

Природні пустелі і напівпустелі займають більше 1/3 земної поверхні. На цих землях проживає близько 15% населення світу. Пустелі – природні утворення, що грають певну роль в загальній екологічній збалансованості ландшафтів планети. У результаті діяльності людини до останньої чверті ХХ століття з'явилося ще понад 9 мільйонів квадратних кілометрів пустель, і всього вони охопили вже 43% загальній площі суші.

У 90-х роках запустинювання стало загрожувати 3,6 мільйонам гектарів посушливих земель. Це складає 70% потенційно продуктивних посушливих земель, близько 1/6 населення світу страждає від цього процесу.

Як вважають експерти ООН, сучасні втрати продуктивних земель призведуть до того, що до середини століття світ може втратити майже 1/3 своїх орних земель. Така втрата в період безпрецедентного зростання населення і збільшення потреби в продовольстві може стати воістину згубною.

Таблиця16.

Причини деградації земель в різних регіонах світу

Воду людина забруднює з незапам'ятних часів. Як це ні парадоксально, але і шкідливі викиди в атмосферу, врешті-решт, опиняються у воді, а території міських звалищ після кожного дощу і після снігорозтавання додають свій внесок в забруднення поверхневих і підземних вод.

Отже, дефіцитом стає і чиста вода, причому водний дефіцит може позначитися швидше, ніж наслідки «парникового ефекту»: 1,2 мільярда людей живуть без чистої питної води, 2,3 мільярда – без очисних споруд для використання забрудненої води. Зростають витрати води на зрошування, зараз це – 3300 кубічних кілометра в рік, в 6 разів більше стоку однієї з найбагатоводніших річок світу – Міссісіпі. Широке використання ґрунтових вод веде до зниження їх рівня. У Пекіні, наприклад, за останні роки він впав на 4 метри.

Вода може стати і предметом міжусобних конфліктів, оскільки 200 найбільших річок світу протікають через територію двох або більше країн. Водою Нігера, наприклад, користуються 10 країн, Ніла – 9, а Амазонки – 7 країн.

Нашу цивілізацію називають вже «цивілізацією відходів» або Ерою одноразових речей. Марнотратство індустріальних країн виявляється у величезній і зростаючій кількості сировинних відходів; гори сміття – характерна риса всіх промислових країн світу. США, де на душу населення доводиться 600 кілограм сміття в рік, – найбільший виробник побутових відходів у світі, у Західній Європі і Японії їх виробляється удвічі менше, але темпи зростання побутових відходів зростають скрізь. У нашій країні це збільшення складає 2-5% на рік.

Багато нових товарів містять токсичні речовини – свинець, ртуть і кадмій – в акумуляторних батареях, отруйні хімічні сполуки – в побутових миючих засобах, розчинниках і фарбниках. Тому звалища сміття в найбільших містах несуть серйозну екологічну загрозу – загрозу забруднення ґрунтових вод, загрозу здоров'ю населення. Вивіз на ці звалища промислових відходів створює ще більші небезпеки.

Сміттєпереробні заводи не є радикальним вирішенням проблеми відходів – в атмосферу викидаються оксиди сірки і азоту, окисел вуглецю, а в попелі містяться токсичні речовини, попіл же потрапляє, кінець кінцем, на ці ж звалища.

Забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів і порушення екологічних зв'язків в екосистемах стали глобальними проблемами. І якщо людство продовжуватиме йти нинішнім шляхом розвитку, то його загибель, як вважають провідні екологи світу, через два-три покоління неминуча.

Усвідомлення екологічної проблеми призвело до екологізації економічного розвитку в промислово розвинених країнах:

· витрати держави і монополій на охорону довкілля різко зросли;

· налагоджено виробництво очисної техніки – виникли «екоіндустрія», «екобізнес» – міжнародний ринок екологічно чистого устаткування і екологічно чистої продукції;

· була сформована система законів і організацій із захисту середовища (відповідні міністерства і відомства), були розроблені програми екологічного розвитку окремих країн і регіонів;

· посилилася міжнародна координація в області охорони довкілля.

Центр тяжіння глобальних проблем сучасності усе більше переміщується до країн, що розвиваються, у яких посилюється екологічний тиск, оскільки разом з «доіндустріальним» забрудненням все більше виявляється і нове, пов'язане з вторгненням транснаціональних корпорацій (ТНК), з «експортом» забруднюючих виробництв у «третій світ»:

· «доіндустріальна» деградація – це, перш за все, запустинювання (підсумок антропогенних і природних чинників: надмірного випасу худоби і вирубки дерев і чагарників, порушення ґрунтового покриву при крихких екосистемах арідних районів, що легко руйнуються) і масова вирубка лісів;

· сучасне «індустріальне» забруднення обумовлюється переходом багатьох забруднюючих виробництв у «третій світ», це, перш за все, – будівництво металургійних і хімічних заводів;

· «нове» забруднення в країнах, що розвиваються, визначається і хімізацією сільського господарства.

Отже, всі нові моделі екологічного розвитку, всі новинки технології – доки доля розвиненого світу, на який доводиться близько 20% населення Землі.

Міжнародна соціальна проблема забезпечення поступального і пропорційного розвитку суспільства породжена величезними диспропорціями в розвитку господарства світу.

До середини 90-х рр. розрив у рівнях прибутків на душу населення між економічно розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, був чималим, незважаючи на те, що за останні півстоліття багато країн, що розвиваються, досягли значного прогресу: зросли їх прибутки, розпочалася індустріалізація, досягнуто успіхів у галузях охорони здоров'я та освіти. У багатьох країнах Азії та Африки економічний стан такий, яким він був у країнах Західної Європи на початку ХХ століття або перед ІІ світовою війною. Проте пересічні економічні показники – на крайніх полюсах багатства (розвинуті країни – ВВП на душу населення становить понад 20 тис. дол. на рік) і бідності (країни, що розвиваються, відповідно – менш як 200 дол. на рік) – відрізняються у 100 разів. При цьому в деяких країнах останнім часом відставання навіть збільшилося. Світовий прогрес все ще оминає четверту частину людства. Ситуація є особливо драматичною з огляду на те, що, за розрахунками, на межі ХХ і ХХІ ст. понад 9/10 приросту робочої сили припадає на країни, що розвиваються.

Зараз використання різних природних ресурсів для промислового виробництва в країнах, що розвиваються, з розрахунку на душу населення в 10-20 раз менше, ніж у розвинутих. Однак, припустимо, що з часом ці країни стануть економічно розвинутими і досягнуть такого ж рівня даного показника, як у наші часи в Західній Європі. Тоді їх потреби в енергії та сировині виявляться в абсолютних величинах приблизно у 10 разів більшими, ніж зараз у всіх країнах Європейської спілки. Якщо ж врахувати темпи зростання населення країн, що розвиваються, то їх потенційні потреби в природних ресурсах повинні були б подвоїтись до 2025року, та, відповідно, могло б значно зростати і забруднення навколишнього середовища відходами промислового виробництва.

За даними ООН, при задоволенні потреб, відповідних сучасному західному суспільству, сировини та енергії вистачить тільки на 1млрд. людей, якраз на населення США, Західної Європи та Японії. Через те, ці країни стали називати «золотим мільярдом». Всі разом вони споживають більше половини енергії, 70% металів, утворюють 3/4 від всієї маси відходів, з них США споживають близько 40% світових природних ресурсів, виділяють понад 60% всіх забруднень. Значна кількість відходів залишається в країнах, які добувають сировину для «золотого мільярду».

Проблема збереження миру на Землі– найважливіша, оскільки під час виникнення військового конфлікту у світі, нашпигованому ядерною зброєю та ядерними технологіями, всі інші проблеми втрачають сенс. Неможливість обмеженого впливу ядерного інциденту на довкілля яскраво продемонструвала катастрофа на Чорнобильській АЕС (1986 р.).

Жорстока реальність полягає у тому, що ніколи ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї. Її досить, щоб кілька разів знищити все живе на землі або й саму планету.

На початку 90-х рр. країни світу витрачали на військові потреби понад 1 трлн. дол. на рік. Це дорівнювало обсягу роботи всього світового ринку послуг або ж величині, що співмірна з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі. Майже половину коштів на військові потреби у світі витрачають дві країни – США та Росія. У деяких державах військові витрати перевищують 1/10 їх ВВП. Це, насамперед, ті країни, які постійно втягнуті у військове протистояння (КНДР, більшість держав з зони Перської затоки). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу вкладають у військову сферу коштів більше, ніж у соціальну сферу (Китай, Пакистан, Іран, Ірак, Сирія, Куба, В'єтнам). На задоволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн. чол., в розробках військового характеру беруть участь півмільйона вчених та конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Особливо велику небезпеку становлять арсенали ядерної зброї. На сьогодні ядерна зброя зосереджена в 5 державах світу – постійних членах Ради Безпеки ООН – США, Росії, Великобританії, Франції, Китаі. Перші дві мають кілька десятків тисяч ядерних зарядів, решта – в межах 1 тисячі ядерних зарядів кожна. Ця зброя може бути доставлена до цілі за допомогою трансконтинентальних ракет, що запускаються зі стаціонарних установок або ракетами середнього радіусу дії, мобільних установок, ракетами з надводних та підводних кораблів військово-морських флотів, бомбардувальниками, які несуть ядерні бомби.

Безумовно, якщо б людство скоротило витрати на військові потреби і пішло по шляху ядерного роззброєння, планета Земля стала б більш спокійним місцем для життя. Наприкінці ХХ ст. міжнародна обстановка у світі поступово почала змінюватись від конфронтації до взаєморозуміння і співробітництва. У 1988 р. між США і СРСР була укладена угода про ліквідацію ракет середнього радіусу дії. У 1994 р. Україна перша серед країн світу відмовилася від ядерної зброї (на час проведення цієї акції вона мала третій за потужністю у світі ядерний арсенал). Ядерна зброя була виведена також з Казахстану і Білорусі.

На жаль, на планеті все ще зберігаються точки потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Тільки від закінчення ІІ світової війни на початку ХХ століття відбулося понад 30 міжнародних та близько 90 міжнародно-державних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів людей. І, якщо у міжнародних конфліктах співвідношення загиблих цивільних та військових приблизно рівне, то у громадянських та національних-визвольних війнах цивільного населення гине втричі більше, ніж військових.

Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. продовжувались військові конфлікти на Близькому Сході та в районі Перської затоки, не вщухали війна в Афганістані, сутички в Індокитаї, Латинській Америці, громадські війни в Східній (Ефіопія, Судан, Сомалі), Південній та Центральній (Ангола, Мозамбік, Бурунді, Демократична Республіка Конго) Африці, на терені колишньої Югославії та просторах СНД (Карабах, Абхазія, Чечня, Придністров'я, Таджикістан).

Отже, проблема збереження миру на Землі залишається гострою і його досягнення можливе за умови взаємного всебічного порозуміння. Вирішення цієї проблеми – найважливіша передумова для розв'язування інших глобальних проблем людства, насамперед, проблеми економічного розвитку.

Таким чином, важливість та значущість глобальної демографічної проблеми в наші часи визнають всі країни, які усвідомили, що швидке зростання світового населення, більшість якого припадає на країни, що розвиваються, відстала економіка та нерозвинута соціальна сфера яких не в змозі повернути це зростання на благо свого розвитку; що розповсюдження небезпечних захворювань типу СНІД, основні осередки якого припадають знову ж таки на бідні країни, ведуть до збільшення смертності; що неконтрольована міграція та урбанізація з позитивного явища перетворюються в негативне; що зв’язок між розвитком народонаселення більш крихкий, ніж це здавалося раніше; що зростання збройних конфліктів та гонка озброєння, особливо в країнах, що розвиваються, призводять до величезних матеріальних затрат, що значно погіршує можливості для економічного та соціального розвитку і для вирішення проблеми народонаселення.

2. Демографічний перехід від екстенсивного до інтенсивного типу відтворення населення як результат соціального прогресу.

Демографічна проблема — сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками:

· стрімке зростання населення або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються;

· загроза депопуляції або демографічна криза, в економічно розвинених країнах;

· неконтрольована урбанізація в країнах, що розвиваються;

· криза великих міст у деяких розвинених країнах;

· стихійна внутрішня й зовнішня міграція, яка ускладнює політичні відносини між державами.

У наш час у світі переважають два типи відтворення населення:

- сучасний (інтенсивний) тип відтворення, обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, емансипацією та залученням в економічну діяльність жінок, збільшенням середньої тривалості життя та іншими причинами. Для нього характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту (до 12 чоловік на 1000 жителів). Як наслідок — велика частка старших вікових груп у структурі населення. Цей тип характерний для більшості країн Європи, Північної Америки;

- традиційний (екстенсивний) тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю, що пов’язано з нерозвиненістю медицини, низьким рівнем життя, війнами, епідеміями. Він більше властивий країнам Азії, Африки та Латинської Америки. Для нього характерні порівняно високі показники народжуваності, стабільні на певному рівні показники смертності та високий природний приріст (понад 12 чоловік на 1000 жителів). У цій групі висока частка молодших вікових груп у структурі населення. Так, природний приріст населення в розвинутих країнах Західної Європи та Північної Америки становить відповідно 3 і 5 чоловік на 1000 жителів, тоді як, наприклад, у країнах Південної Азії — 22, Центральної Америки — 31 чоловік на 1000 жителів. У середньому за рік населення Землі зростає на 90 млн. чоловік, насамперед за рахунок країн, що розвиваються, які дають понад 90 % щорічного приросту населення.

Характер відтворення населення безпосередньо впливає на його статевовікову структуру. Особливе значення має контингент осіб працездатного віку. Частка осіб працездатного віку в економічно розвинутих країнах вища, ніж у тих, що розвиваються. Щодо економіки — це позитивний факт. Демографічне навантаження на працездатне населення тут менше, бо менша частка непрацездатних поколінь, які потребують соціальної підтримки. Висловлюючись мовою статистики: якщо в Україні на одного працюючого припадає 0,6 утриманців, то у Кенії — 1,2.

Протягом XX ст. в економічно розвинутих країнах природний приріст був досить низький, а «демографічний вибух» першої половини XX ст. у більшості регіонів вже пішов на спад. Основними чинниками, що стримали темпи зростання населення світу стали процеси індустріалізації та урбанізації, які поступово охопили всі регіони планети.

У цілому, оцінюючи ситуацію, необхідно зважити на такі моменти:

- демографічні проблеми в різних країнах мають свої особливості. Головні з них, наприклад, в Україні не збігаються, з одного боку, з проблемами Франції, з іншого — з проблемами Єгипту, Ефіопії або Таїланду, хоча всі ці країні мають майже однакову кількість населення. Для країн, що розвиваються, попри всі відмінності між ними, спільними є необхідність зменшення приросту населення, поліпшення здоров'я та харчування людей, ліквідація бідності та технологічної відсталості. В економічно розвинутих країнах цих складностей немає, але натомість гостро стоять проблеми відвернення екологічної кризи та збалансованості використання робочої сили. А в деяких постсоціалістичних країнах (і в Україні зокрема) до цього додались проблеми необхідності духовного та фізичного відродження нації.

- закономірності процесу сучасного світового демографічного переходу дають змогу прогнозувати певну стабілізацію у відтворенні населення в XXI ст., а технічні і технологічні можливості сучасного господарства уможливлять досягнення достатніх середніх світових показників забезпечення землян продовольством та іншими засобами для життя. Для цього є всі підстави.

 

Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення.

Голод – стан людини, у якому їй не вистачає їжі для здорового життя. Голод пов'язаний з умовами життя людини. В сучасному світі, де людина отримує… Голод звичайно пояснюють нестачею джерел харчування, багато західних… В Західній Європі явища масового голоду, викликані неврожаєм і війнами, відомі з найдавніших часів і до середини XIX…

Які ж перебудови визначають успіх руху від відсталості до прогресу?

Безумовно, першою з них є вибір шляху соціально-економічних перетворень, на якому держава має визначити свою стратегію економічної політики і… Другою передумовою є реалізація досягнень науково-технічного прогресу, на… Третьою передумовою є інтеграція у світове господарство. Ефективний економічний розвиток стає можливим, коли вільний…

Співвідношення найважливіших показників якості життя в країнах різного типу, на кінець ХХ – початок ХХІ століття

 

Питання для самоконтролю

1. Як визначають глобальні проблеми людства?

2. У чому виражається надмірний тиск населення у світі?

3. Які виокремлюють ознаки та наслідки забруднення навколишнього середовища?

4. У чому виражається процес екологізації економічного розвитку в промислово розвинених країнах?

5. У чому сенс міжнародної глобальної проблеми?

6. У чому складність вирішення глобальної проблеми збереження миру на Землі?

7. Що таке демографічна проблема?

8. Які виокремлюють найважливіші проблеми народонаселення, що загрожують украй негативними наслідками?

9. Чим визначаються інтенсивний і екстенсивний способи відтворення населення у світі?

10. Що таке мальтузіанство?

11. Чим характеризується демографічна криза?

12. Що таке парадокси відсталості у сучасному світі?

13. Яким чином можна вирішити демографічну проблему у сучасному світі?

14. У чому сутність проблеми якості життя людини?

ЛЕКЦІЯ 6

Тема 5:Народжуваність і методи статистичного дослідження, динаміка і структура. Демографічний вибух.

План

1. Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності.

2. Тенденції рівня народжуваності у світі і регіонах. Демографічний перехід та демографічна революція.

3. Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення.

4. Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.

 

Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності.

Народжуваність – кількісний показник, що відображає загальне число новонароджених протягом певного періоду на конкретно визначеній території.… Для характеристики народжуваності використовується система показників: · загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1000 жителів, що вимірюється проміле);

Якість життянаселення даної території визначається рядом економічних, соціальних, демографічних, екологічних, географічних, політичних і моральних факторів.

Фактори народжуваності також можна поділити на

- статевовікова структура населення; - тривалість життя; - природний і механічний рух;

Тенденції рівня народжуваності у світі і регіонах. Демографічний перехід та демографічна революція.

Народжуваність разом із смертністю та міграцією визначають динаміку приросту населення регіону.

Таблиця 19.

Загальний коефіцієнт народжуваності у 1985 – 2000-х pp.

Найвищі показники народжуваності у країнах, що розвиваються, особливо в Африці. Рекорд належить Кенії, де сумарний коефіцієнт народжуваності… Хоча пік зростання у 2,2% на рік у 1963-му скоротилася майже вдвічі, якщо й…

Рис. 21. Зміна чисельності населення регіонів світу

 

Кількість населення Землі постійно зростає внаслідок розширеного відтворення. До другої половини XVII ст. збільшення чисельності населення відбувалось повільно, із початком розвитку капіталізму пришвидшилося, а в другій половині XX ст. набуло «вибухоподібного» характеру.

Оцінюючи характер змін, багато дослідників гадають, що на відміну від ранніх етапів історії, коли головну роль у виробництві грали такі характеристики населення як чисельність, вік, стать, в сучасних умовах, коли вирішальною у виробництві стає професіональна та наукова структура населення, відбувається якісний стрибок, котрий інколи називають демографічний перехід або навіть – демографічна революція. Відмінною особливістю демографічної революції являється подолання деякого паралелелізму демографічного і соціально-економічного розвитку, який існував в минулому. Мова йде про якісні зміни в смертності і в народжуваності.

Демографічна революція – різка зміна якісного (статевовікового, етнічного тощо) складу населення у результаті інтенсивного природного приросту певних категорій населення. Демографічна революція у США призвела до того, що згідно з даними Американського бюро з перепису населення, вперше за всю історію Штатів, афроамериканці вже не є найбільшою національною чи расовою меншиною США.

Іспаномовних у США тепер 37 мільйонів, а негрів – лише 36. Тобто, білі американці складають 70% населення США – 199,3 мільйона; іспаномовні латиноси – 13%; афроамериканці (чорношкірі) – 12,7%; вихідці з Азії – 4% або 12,7 мільйона. Усього населення США складає 284,4 мільйона осіб. Лишень за 2000-2002 роки кількість іспаномовних у США зросла на 4,7%, негрів – на 2,4%. Окрім того, темпи еміграції з країн Латинської Америки, зокрема Мексики, просто шалені. У таких найбільших мегаполісах Каліфорнії як Лос-Анджелес і Сан-Дієго, Флориди – Маямі, переважне іспаномовне населення. На півдні США іспанська стала не другою, а офіційною, обов'язковою мовою для юристів, полісменів і всіх працівників сфери обслуговування.

Між іншим, деякі вчені гадають, що термін «демографічна революція» взагалі можна не використовувати до сучасної стадії демографічних процесів у глобальному масштабі, оскільки, наприклад, у відсталих країнах хоч і проходять якісні зміни в динаміці смертності, але вони майже не зачіпають поведінку населення відносно народжуваності.

Більш часто вживається термін «демографічний перехід», котрий адекватно відображає існуючу стадію динаміки народонаселення під дією соціально-економічного розвитку. Цей демографічний перехід залежить від таких факторів як темпи індустріалізації, урбанізації та зростання життєвого рівня, розвитку охорони здоров'я, соціального забезпечення та навчання, ступеню емансипації жінок.

Демографічний перехід — концепція, що застосовується в сучасній демографії для пояснення типів відтворення населення. Цей термін запропонував 1945 р. американський демограф Ф. Наутстайн.

Наприкінці XIX ст. було встановлено, що рівні народжуваності та смертності людей зумовлюються не біологічними законами, а соціальними умовами. Залежно від соціально-економічних умов життя людей, співвідношення показників народжуваності, смертності та природного приросту складається по-різному. Для населення країн, що перебувають на низьких рівнях економічного розвитку, характерні високі показники народжуваності і смертності, а відтак — низький природний приріст. Епідемії та стихійні лиха ще більше погіршують ситуацію. Із початком тих чи інших суспільно-економічних перетворень поліпшується якість життя, кращим стає медичне обслуговування, і це сприяє істотному зменшенню показників смертності. З розвитком процесів індустріалізації та урбанізації починають зменшуватися і показники народжуваності. Кожному з етапів перебігу цього демографічного переходу притаманна своя ситуація у відтворенні населення.

Вирізняють чотири фази демографічного переходу, кінцева межа якого — стабілізація населення:

- в першій фазі, яку до середини XX ст. завершили промислово розвинені країни, зниження коефіцієнту смертності випереджає зниження коефіцієнту народжуваності, завдяки чому коефіцієнт природного приросту населення зростає до найвищого значення;

- у другій фазі коефіцієнт смертності знижується далі та досягає найменшого значення, але коефіцієнт народжуваності знижується ще швидше, і приріст населення поступово сповільнюється;

- для третьої фази характерне підвищення коефіцієнту смертності, обумовлене демографічним старінням, з одночасним сповільненням зниження народжуваності. Врешті-решт коефіцієнт народжуваності наближається до рівня простого відтворення населення, а коефіцієнт смертності залишається нижчим від цього рівня, оскільки вікова структура ще не стабілізована і має побільшену частку вікових груп із низькою смертністю;

- у четвертій фазі коефіцієнт смертності підвищується, зближуючись з коефіцієнтом народжуваності, процес демографічної стабілізації закінчується. Економічно розвинені країни у 80-х pp. були близькі до завершення третьої фази демографічного переходу, тоді як більшість країн, що розвиваються, знаходяться в першій — на початку другої фази.

Друга фаза являє собою демографічний вибух. Країни Європи пройшли його ще у XVIII–XIX ст. разом з індустріалізацією. Країни, що розвиваються, вступили в цю фазу лише в 50 – 60-х рр. XX ст.

Демографічний вибух — різке прискорення кількісного зростання світового населення. Коли зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, то це приводить до прискореного збільшення чисельності населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення числа народжень над числом смертей досягає великих розмірів. За демографічного вибуху середньорічний приріст населення перевищує 1,8—2,0%.

Сучасні високі темпи росту чисельності населення земної кулі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, Азії, Африки та Латинської Америки, де проживає близько 70% населення світу. Оскільки на ці країни припадало 9/10 загального приросту населення Землі, це спричинило глобальний демографічний вибух. Середньорічний приріст населення у другій половині 1960-х рр. сягав 21%, а в країнах, що розвиваються, 30–45% і навіть більше. Із соціально-економічним розвитком країн Латинської Америки, Східної і Південно-Східної Азії природний приріст їх населення поступово зменшувався (зараз 16–17%), а деякі з них (Китай) упритул підійшли до 3 фази демографічного переходу. Економічно розвинені країни на цій фазі знаходились вже у середині ХХ ст., згодом сюди увійшли тодішні соціалістичні країни Європи.

Демографічний вибух — явище тимчасове; з розвитком демографічного переходу порушена узгодженість типів народжуваності та смертності відновлюється, проміжний тип відтворення населення поступається місцем основному, і демографічний вибух припиняється. Але темпи демографічного переходу залежать від загального соціально-економічного розвитку, і коли він. як у більшості слаборозвинених країн, відбувається повільно, довго зберігається і проміжний тип відтворення населення. У багатьох країнах, що розвиваються, проводиться демографічна політика, спрямована на подолання перехідного характеру відтворення населення. Процес демографічної стабілізації повсюдно завершиться наближенням до стану, характерного для постійного (стаціонарного) населення. У різних регіонах світу це відбудеться в різні строки, але в більшості країн, що розвиваються, — не раніше середини XXI ст.

Генерація X – вислів, що використовується для опису покоління людей, що народилося після піку демографічного вибуху, який стався по Другій світовій війни, особливо в Північній Америці. Точні демографічні межі «Генерації X» не визначені: особи, що народилися між 1963 – 1975 роками, вважаються «Людьми Х» («Gen X'ers»), хоча більшість використовує цей термін для опису всіх тих, кому було близько двадцяти років протягом 1990-х років. Термін використовується в демографії, соціальних науках і маркетингу, хоча найбільш часто його використовують у популярній культурі. Вплив покоління на поп-культуру почався в 1980-х і сягнув найбільшої сили в 1990-х роках.

Хоча вислів «Генерація X» з'являється ще в 1960-х роках, він був популяризований Дугласом Коплендом у романі 1991 року «Генерація Х: Казки для Акселерованої Культури» (Generation X: Tales for an Accelerated Culture), у якому Копленд описав муки тих, хто народився приблизно між 1960 і 1965 роками, хто, невірно віднесений до покоління Демографічного Вибуху, не відчував зв'язку з його культурними іконами. У баченні Копленда, X у Генерації X відносився до безіменності покоління, що прийшло до усвідомлення свого існування як окремої групи, однак почувалося карликом, затіненим поколінням Вибуху. Потому термін став більш загальним, описуючи більшу кількість людей. Він був присвоєний поколінню, що ішло слідом за дітьми Вибуху, і став використовуватися маркетологами протягом 1990-х років, щоб позначити потенційних покупців, яким на той час було близько двадцяти років.

«Генерація X» також описується як покоління, що складається з людей, які були підлітками в 1980-х роках. Це визначення не включає найстарших і наймолодших людей Х, яких позначають іншими термінами. Кемерон Кроув, кінорежисер, будучи учнем коледжу у 1980 році, провів дослідження нового покоління коледжу, яке було першим, що вивчало В'єтнамську війну просто як черговий урок історії і нічого більше. Це нове покоління не боялося призову до армії, що був скасований, коли вони були у початковій школі. Вони також слухали нову музику, new wave, і мали своїх рок-зірок, які були на вершинах чартів у пізніх 1970-х — The Pretenders, The Cars, Blondie і Devo. Кемерон Кроув назвав свою книгу, видану в 1981 році, «Швидкий Плин Часу в Ріджмонт Хай» (Fast Times at Ridgemont High), за яким у 1982 році вийшов однойменний хітовий фільм. Ті, хто був у коледжі на початку 1980-х, були першими Людьми Х, описаними Кемероном Кроувом. На жаль, ці перші люди Х також мали своїх перших — вони були першими, хто мав відвідувати коледж на початку ВІЛ/СНІД-епідемії. ВІЛ почав з'являтися на перших сторінках газет у 1983 році, нагадуючи поколінню Х, що «вільне кохання» ("free love"), яким насолоджувалися студенти коледжу покоління Вибуху, було в минулому. Або ж як один з Людей Х це підсумував: «Покоління вибуху мало секс, наркотики і рок-н-ролл (sex, drugs and rock-and-roll). Ми маємо ВІЛ, неоконсерватизм і new wave».

Головними рисами молодих людей початку 1990-х рр. Були:

· відсутність оптимізму і впевненості у завтрашньому дні;

· самовпевненість;

· абсолютний нігілізм;

· відкидання всіх колишніх догм.

Вони цінували гучну музику, яка була сповнена агресії і повної свободи самовираження. Це був підсумок, навіяний панк-роком 1970-х і геві-металом 1970-х і 80-х років. Культовим гуртом стала «Нірвана», що грала в стилі ґрандж.

Інший опис Покоління X торкається періоду переходу (1945 – 1990 рр.) від закінчення Другої світової війни і відмови від колоніального імперіалізму до падіння Берлінської стіни і кінця Холодної війни. Перехід від колоніалізму до глобалізації виділяють для того, щоб відділити Людей Вибуху від Baby Busters, підпокоління Генерації Х, яке сформоване найпершими Людьми Х.

В 2000-му році Організація Об'єднаних Націй оцінила зростання населення на рівні 1,14% в рік, що складає 75 млн. людей. Це менше, ніж пікове значення у 86 млн. людей у 1987 році. Швидкість росту населення на всій Землі поступово зменшується від 2,19% в 1963 році, але в окремих регіонах, зокрема на Близькому Сході та в Африці на південь від Сахари, рівень росту залишається високим.

В результаті росту населення, що перевищує можливості регіону, виникає перенаселення. З іншого боку, такі області можна розглядати також як недонаселені, оскільки населення в них не вистачає для підтримки економічної системи.

ООН стверджує, що темпи росту населення швидко зменшуються через демографічний перехідний період. Вважається, що населення Землі досягне максимального значення 9,22 млрд. в 2075 році.

Статевовікова структура населення – важливий економіко-демографічний показник, який дає змогу прогнозувати кількість населення і, відповідно, трудові ресурси.

Перший великий прорив тут відбувся на рубежі 50-х і 60-х років, коли вдалося одержати комбіновані контрацептивні засоби для внутрішнього вживання — гормональні таблетки, пігулки й ін., у подальшому все більш удосконалювані. Усе це призвело до того, що в 60-х pp. у світі відбулася справжня сексуальна революція, яка викликала найгостріші протиріччя в поглядах і, відповідно, полеміку і боротьбу думок. У першу чергу, вони торкнулися питання абортів. У християнському світі проти штучного переривання вагітності категорично виступила католицька церква. Ще в 1987 р. Ватикан видав спеціальну «Інструкцію» з цього приводу, а на Каїрській конференції 1994 р. знову висловився настільки ж різко. Проти абортів і взагалі планування родини виступає і більшість мусульманських країн. Усього ж у світі щорічно здійснюють приблизно 60 млн. абортів.

Інформації про поширення демографічної політики в сучасному світі не завжди можуть бути зіставлюваними. Так, за одними даними, у розвинутих країнах різні форми контролю народжуваності застосовують близько 70% жінок репродуктивного віку, у країнах, що розвиваються, — 50%. За іншими даними, більш-менш активну демографічну політику здійснює приблизно половина всіх країн світу. За третіми, — лише з 1970 до 1993 р. число подружніх пар у країнах, що розвиваються, які використовували різні форми планування родини, збільшилося в 10 разів (з 40 млн. до 400 млн.), а число самих цих країн зросло до 130. За четвертими даними, кількість учасників планування родини до 2000 р. у Східній і Південно-Східній Азії перевищила вже 300 млн., у Південній Азії — 100 млн., у Латинській Америці — 75 млн. родин. Як бачимо, важко визначи­ти, якою мірою ці відомості відповідають або суперечать одна одній; але в цілому вони свідчать про те, що поширення демографічної політики набуває усе більшого розмаху.

У країнах, що розвиваються, які ще перебувають на стадії демографічного вибуху, основна мета полягає в зниженні коефіцієнтів народжуваності і природного приросту населення.

Народжуваність зменшується в результаті:

· популяризації і поширення контрацептивів;

· санітарної освіти;

· консультування з питань планування родини;

· пропаганди переваг малодітної родини;

· стимулювання малодітності за допомогою різного роду економічних і адміністративних заходів;

· у деяких країнах не тільки дозволяють, але й усіляко вітають добровільну стерилізацію чоловіків і жінок.

Найбільш яскравий приклад здійснення демографічної політики являють собою країни Азії, що розвиваються. Там вона охоплює переважну більшість жителів. У першу чергу, це стосується країн з найбільшою чисельністю населення — Китаю, Індії, а також Індонезії, Пакистану, Бангладеш, Малайзії, Таїланду, Філіппін. Досить активну демографічну політику здійснюють також у країнах Латинської Америки та в деяких країнах Північної Африки. Однак, в інших частинах світу, особливо в мусульманських країнах, вона поки що не одержала поширення. Про це можна судити, зокрема, за показниками застосування засобів контрацепції. За статистикою ООН, середній показник застосування контрацептивів для всіх країн, що розвиваються, дещо перевищує 1/2 (мова йде про кількість тих родин, які застосовують контрацептиви), а для найменш розвинутих— 1/5. Першим за цим показником є Китай (майже 85%). У Таїланді, В'єтнамі й Шрі-Ланці він сягає 65—75%, у Малайзії й Індії — 50 — 60%, у більшості країн Латинської Америки — 50 — 75%. На іншому полюсі перебувають країни Західної і Центральної Африки і деякі країни Південно-Західної Азії, де частка таких родин звичайно не перевищує 10%; в Афганістані вона складає всього 2%, а в Ємені — 7%.

Свідома бездітність (англ. Childfree, чайдфрі) — це принципове небажання мати дітей, не зважаючи на таку можливість (тобто, не йдеться про людей, які безплідні, відкладають народження дітей на пізніший термін або не мають твердої позиції в даному питанні). Сам термін прийшов з англійської мови, як, втім, і звичай об'єднуватися в групи людей, які не тільки не хочуть заводити дітей, але і відстоюють своє право їх не мати. Чайлдфрі руйнує культурні та соціальні стереотипи.

Причини:

· Об'єктивні чинники. Нестабільність у суспільстві: економічна, політична, соціальна. Декого можуть лякати неоптимістичні прогнози: паливна, продовольча криза, зміна клімату, загроза Третьої світової війни й т. д.

· Суб'єктивні чинники. Особистісні чинники – наявність тих чи інших рис характеру, через які вони відмовляються від дітей: егоїзм, боязнь відповідальності, а також небажання псувати свою зовнішність пологами та вагітністю. Зміна пріоритетів у суспільстві: кар'єра, власний спокій, свобода у проведені вільного часу й т. д. Зміна ідеалів, коли такими стають не герої, а, зазвичай, люди не достойні цього.

В розвинених країнах стоїть протилежна проблема – стимулювання народжуваності, з цією метою на сьогодні в розвинених країнах існуютьтакі види державної допомоги сім’ям з дітьми:

Ø Податкові пільги для сімей з дітьми. Прикладом успішного застосування цього виду підтримки сімей з дітьми є США, Франція і Люксембург. В США сім’ї з дітьми мають можливість скоротити свої податкові зобов’язання на 1000 дол. (на одну дитину) щорічно. У Франції, чим більшою є кількість дітей в сім’ї, тим менше витрат понесе сім’я при виплаті найбільших податків – на доходи та на нерухомість. Зважаючи на те, що в країні працює прогресивна шкала оподаткування доходів, така політика сприяє розширенню сімей з середніми і високими доходами, Батьки також мають можливість списати з оподатковуваної бази плату за приватні дошкільні заклади, якщо вони не задоволені роботою розгалуженої мережі муніципальних дитячих садків. В Чехії, в разі, якщо чоловік – батько двох дітей отримує середню зарплату (600 доларів США), а дружина не працює, сумісне оподаткування дозволяє економити 380 доларів на рік, якщо в сім’ї з’явиться іще одна дитина – 460 доларів на рік.

Ø Одноразова допомога при народженні дитини виплачується в усіх європейських країнах, крім Нідерландів, Норвегії, Ісландії, Швеції і Монако. Потрібно зауважити, що в Україні ця виплата досить значна за світовими мірками. Більшою вона є тільки в декількох країнах. Так, в Австралії за народження дитини батьки отримують 4 тис. австралійських доларів (3075 дол. США), третину цієї суми – відразу після народження, ще 2/3 – протягом перших двох років життя дитини. Загальна сума виплат в Ірландії складає 1905 євро і виплачується трьома рівними частинами – після народження, в 4 і в 12 років. В Люксембурзі вся сума в 1740 євро виплачується в перший рік після народження дитини. Така ж система працює і в Ліхтенштейні, проте загальна сума там більша від української – 2100 швейцарських франків або 1690 дол. США. Словенія – єдина європейська країна, де зазначений вид допомоги (на рівні приблизно 2-х середніх заробітних плат) виплачується виключно дитячими товарами.

Ø Пакет допомоги по догляду за дитиною до 3-х років не покриває реальних витрат на дитину для більшості сімей в більшості країн. Найбільш суттєвим цей вид допомоги є в Німеччині, де батьки дітей, які народилися після 1 січня 2007 року, протягом першого року життя дитини отримують грошову допомогу у розмірі 67 % від їх попередньої заробітної плати, але не більше, ніж 1800 євро на місяць. Якщо за дитиною не менше ніж 2 місяці доглядатиме батько, тоді сім’я отримує право на додаткову двохмісячну допомогу. У Франції батьки дитини до трьох років отримають 150 євро на місяць, незалежно від величини їхніх прибутків. Якщо в сім’ї двоє дітей, до моменту досягнення ними повноліття батьки отримують 100 євро на місяць (ця сума збільшується зі збільшенням кількості дітей).

Ø Спеціальна допомога для малозабезпечених сімей з дітьми виплачується в Греції, Іспанії, Італії. У Франції, Ірландії, Португалії і Великобританії бідні сім’ї отримують спеціальну соціальну допомогу, яка залежить від доходу сім’ї, на додаток до того, що вони мають від держави на загальних підставах.

Ø Економічна підтримка одиноких батьків державою є важливою частиною сімейної політики в країнах-лідерах за рівнем народжуваності в Європі – в Фінляндії, Великобританії і Ірландії. У Франції і Бельгії, наприклад, така допомога надається у вигляді податкових пільг, а в Німеччині – в грошовому і матеріальному еквіваленті. В Швеції майже чверть матерів-одиначок отримують соціальну допомогу, що в 4 рази вище за аналогічний показник серед всіх домогосподарств країни.

Ø Допомога при народженні другої, третьої і наступних дітей може бути як окремим видом допомоги, так і додатком до основної. Наприклад, в Сербії не існує грошових виплат при народженні першої дитини, тоді як за другу батьки отримують біля 1000 дол., за третю – 1800 дол., четверту – 2400 дол. В Латвії при народженні другої дитини до суми, що видається на першу дитину (296 латів або 421 євро), з 2006 року існує доплата на суму 100 латів (142,3 євро), при народженні третьої доплата збільшується до 150 латів (213,4 євро), при народженні четвертої і наступних – до 200 латів (284,6 євро). В РФ, мати, яка народила другу дитину після 1 січня 2006 року, отримує гроші на спеціальний рахунок і може витратити їх після 2010 року лише на певні цілі (освіта дітей, покращення житлових умов сім’ї, або як додаток до власної пенсії). У Франції при народженні третьої дитини мати або батько мають право на річну відпустку, протягом якої держава, на додаток до всіх інших виплат і допомоги, ще і виплачує 750 євро щомісячно.

Ø Спеціальні програми для молодих батьківіснують в багатьох країнах, а найбільш привабливою для громадян є політика, що впроваджується урядом Естонії. Один з молодих батьків (батько чи мати) може отримувати протягом року після народження дитини свою повну заробітну плату за останнім місцем роботи, але не більш ніж 1200 євро – три середніх заробітних плати в країні. Крім того, з початку 2004 року існує спеціальна програма погашення державою кредиту на освіту для молодих батьків. Студенти, які народили своїх дітей в 2003-2004 роках, або пізніше, мають право на подання клопотання про часткове погашення своїх кредитів державою. Батько або мати однієї дитини можуть клопотати про погашення 50 % від позики. У разі появи кожної наступної дитини держава додатково покриває 50 % від залишку суми кредиту, у разі народження двійні – 75 % від всієї суми одразу, трійні – 100 % суми.

Здійснюючи підсумкову оцінку результативності зазначених важелів державної демографічної політики за відносними показниками, слід зробити висновок, що найбільших успіхів досягли країни, які поки що не дійшли до рівня заміщення населення, проте змогли побороти негативні тенденції у своїй демографії. Так, в Данії, наприклад, спостерігалось природне зменшення населення в 1981-1988 роках, а з 1989 спостерігається стабільний приріст. В Швеції природне збільшення населення почалось з 2002 року після п’ятирічного перевищення смертності над народжуваністю, що спостерігалось з 1997 року. Великобританія мала найбільші демографічні проблеми в 1976-1978 роках минулого століття, а, починаючи з 1979, має стабільне природне збільшення населення. В той же час, як система високого рівня соціального забезпечення через високі податки добре працює на підвищення фертильності у Франції і скандинавських країнах, такі самі заходи не дають очікуваного ефекту в Німеччині.

Таким чином, європейські країни, яким вдалося обминути європейську демографічну пастку, не просто знайшли ефективний спосіб стимулювання народжуваності, а винайшли індивідуальні моделі відтворення людських ресурсів у відповідності до власних цілей розвитку, економічних умов і культурних традицій. Наприклад, успіх Франції пояснюється тим, що уряд цієї країни рано усвідомив небезпеку від падіння народжуваності, в той час як інші європейські країни ще не бачили в цьому явищі небезпеки для свого успішного розвитку. Франція стала на шлях стимулювання народжуваності після прийняття Сімейного кодексу в 1939 році.

Досвід розвинених країн показує, що у разі, коли низька народжуваність зберігається досить значний період, її підвищення стає практично неможливим через втрату «культури батьківства» і негативне суспільне ставлення до сімей з дітьми, особливо багатодітних. Таке явище спостерігається в Німеччині, де народжуваність стала падати набагато раніше, ніж в інших європейських країнах (в 20-х роках ХХ століття). Нерозвинена система позадомашнього догляду за дітьми, негнучкі щодо батьків закони про працю, довгий термін отримання вищої освіти і високий рівень безробіття серед молоді не сприяють бажанню мати дітей. В результаті зменшується не тільки фактичний рівень народжуваності, але й кількість дітей, яку жінки теоретично бажають мати. В сучасному німецькому суспільстві бездітність є найбільш поширеною серед країн світу – за оцінками експертів Євросоюзу, біля 30% німецьких жінок є бездітними, і це вважається нормальним.

 

Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення.

У демографії прийнято розрізняти два основні підходи до вимірювання впливу репродуктивної поведінки на рівень народжуваності, або, як ще прийнято… Нормативний підхід пов'язаний з уявленнями про існування якогось стандарту… Прагнення визначити максимум народжуваності веде свій родовід від засновника демографії Дж. Граунта. Ще в 1682 р. він…

Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.

Основним завданням політики Уряду щодо сім'ї, жінок, дітей та молоді є подолання тенденцій скорочення населення, посилення інституту сім'ї, державна… Негативні тенденції у відтворенні населення України обумовили від'ємний… Такий стан справ загрожує національній безпеці України і зумовлює актуальність розроблення програми «Репродуктивне…

І. Соціально-економічні складові

Державна політика у сфері охорони репродуктивного здоров'я населення виходить за межі компетенції охорони здоров'я і набуває характеру першочергових… Недостатність державних гарантій соціального забезпечення майбутніх членів… Недостатня соціальна та правова захищеність жінки у сфері праці, недостатній контроль за дотриманням правил та норм…

ІІ. Умови формування стану репродуктивного здоров'я населення

За даними 2001 р., лише 60% населення вважаються умовно здоровими. Решту становлять інваліди та особи, які перебувають на диспансерному обліку. Здоров'я дитини значною мірою визначається умовами її розвитку в утробі… Стан здоров'я вагітних жінок в Україні не може забезпечити очікувань народження здорового покоління: частота анемій…

ІІІ. Якість надання медичних послуг

Частка загальних витрат на охорону здоров'я від ВВП протягом 13 років незалежної України в основному коливалася в межах 3,3-3,5%, що значно нижче,… Нерозв'язані проблеми у підготовці спеціалістів у сфері репродуктивного… Значно обмежені можливості фахівців галузі охорони здоров'я України використовувати інформацію стосовно доказової…

Питання для самоконтролю

1. Що таке народжуваність?

2. Яка система показників використовується для характеристики народжуваності?

3. У чому сенс поняття плодючості?

4. Що розуміють під стерильністю та які її види вирізняють?

5. Який сумарний коефіцієнт народжуваності згідно класифікації ООН є «зоною безпеки» щодо природного приросту населення?

6. У чому сутність поняття фертильності?

7. Що таке фактори народжуваності та які їх види існують?

8. Чим характеризуються геодемографічні фактори народжуваності?

9. Чим характеризуються об’єктивні фактори народжуваності?

10. Чим характеризуються суб’єктивні фактори народжуваності?

11. Які виділяють причини зменшення рівня народжуваності?

12. Яку систему соціальних показників розробила Організація економічного співробітництва і розвитку?

13. Які головні показники рівня життя населення?

14. Що є головною проблемою геодемографії в Україні?

15. Що є головною причиною, яка обмежує сьогодні дітонародження в українських сім’ях?

16. Які демографічні проблеми з дітонародженням створює процес урбанізації?

17. Яким чином професійна зайнятість жінок справляє вплив на рівень народжуваності?

18. Чим вирізняються коефіцієнти народжуваності у розвинених країнах?

19. Чим вирізняються коефіцієнти народжуваності у країнах, що розвиваються?

20. У чому сутність демографічної революції?

21. Що таке демографічний перехід?

22. Які вирізняють фази демографічного переходу?

23. Чим характеризується демографічний вибух?

24. Кого і чому розуміють під «Генерацією Х»?

25. Що таке свідома бездітність і у чому причини її появи?

26. Які види державної допомоги сім’ям з дітьми застосовуються у світі?

27. Що розуміється під репродуктивною поведінкою?

28. Якої точки зору на репродуктивну поведінку дотримуються прибічники нормативного підходу?

29. Якої точки зору на репродуктивну поведінку дотримуються прибічники емпіричного підходу?

30. Які індекси народжуваності застосовуються у межах емпіричного підходу?

31. Що таке інтергенетичний інтервал?

32. Що виступає зовнішніми і внутрішніми стимулами певної репродуктивної поведінки?

33. Що слугує основними зовнішніми індикаторами репродуктивних установок?

34. Як визначається поняття репродуктивного здоров’я?

35. Які існують основні проблемні питання репродуктивного здоров'я?

36. Які показники є невід'ємними складовими покращання показника народжуваності?

 

ЛЕКЦІЯ 7

 

Тема 6:Проблема «старіння» людства. Смертність населення: методи статистичного дослідження, динаміка і структура.

План

1. Демографічне поняття смертності. Середнє очікування протяжності життя.

2. Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі.

3. Проблема старіння людства.

4. Проблема старіння населення в Україні.

 

Демографічне поняття смертності. Середнє очкування протяжності життя.

У процесі життєдіяльності організму безупинно відбувається відмирання клітин; так само безупинно здійснюється відновлення структур, що відмирають.… - наростаючі старечі зміни; - патологічний процес (хвороба);

Причини росту смертності працездатного населення

За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з рейтинговою… Хоча історія знає приклади того, як недоступність лікарів стає причиною… · Непридатність умов праці, професійні захворювання.

Вибірковий перелік професійних захворювань

У профпатологічній клініці Українського НДІ промислової медицини за останні сім років встановлено понад 8,5 тис. випадків професійних захворювань… Абсурдно вважати, що ризик професійних захворювань є актуальним лише для… Офісні працівники часто страждають на захворювання дихальної і нервової систем – кондиціювання повітря і численні…

Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі.

Наприклад, за даними ВООЗ, краща у світі суспільна система охорони здоров’я створена у Франції, на другому місці – Італія, на третьому – карликова… У пострадянських державах ситуація виглядає таким чином: - Казахстан – 64 місце;

Проблема старіння людства.

Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше… Старіння населення — зсув розподілу населення за віком у бік більшого віку.… Вікова структура залежить від демографічних процесів конкретної території та від рівня соціально-економічного…

Проблема старіння населення в Україні

Нині питома вага осіб у віці 60 років і старше в загальній чисельності населення становить 21,4% і є однією з найвищих у світі. Якщо вікова піраміда… Рис. 25. Старіння населення України в 2001 році

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під смертністю населення?

2. Як формулюється закон смертності Ґомпертца-Мейкгама?

3. Які показники характеризують смертність?

4. Що розуміють під депопуляцією?

5. Які виокремлюють основні причини смертності?

6. Чим розрізняються основні причини смертності у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються?

7. Чим пояснюється вищий рівень смертності серед чоловіків порівняно з жінками?

8. Які виокремлюються основні причини зростання рівня смертності працездатного населення?

9. У яких країнах створена найкраща суспільна система охорони здоров’я?

10. Яке місце займає Україна за рівнем розвитку суспільної системи охорони здоров’я?

11. Які основні тенденції рівня смертності у світі?

12. Яке місце займає Україна за рівнем смертності у світі?

13. Що таке максимальна тривалість життя?

14. У чому сенс поняття старіння населення?

15. Яким чином пов’язані рівень смертності населення та на середня тривалість життя?

16. Скільки років становить середня тривалість життя у світі?

17. Скільки років становить мінімальна і максимальна тривалість життя у світі?

18. Що розуміють під «навантаженням» працездатного населення?

19. Яким чином та чому відбувається ревізія пануючих економічних оцінок старіння населення у розвинутих країнах?

20. Які заходи стосовно забезпечення активної участі людей похилого віку у житті суспільства містить Політична декларація Другої світової асамблеї з проблем постаріння населення?

21. Якими темпами відбувається процес постаріння населення України?

22. Які регіони України належать до найбільш старих та найбільш молодих?

23. Як відрізняються та чим визнаються темпи зменшення міського та сільського населення?

24. На які групи за сумарним коефіцієнтом народжуваності розподіляються області України?

25. Яка структура смертності за причинами смерті в Україні?

26. На які групи в залежності від смертності населення можна поділити Реґіни України?

 

 

Змістовий модуль ІІІ.

Демографічна криза в україні

ЛЕКЦІЯ 8

Тема 7:Демографічна криза в Україні та шляхи її вирішення. Значення демографічної складової у соціально-економічному і культурному розвитку планети

План

1. Демографічна політика: визначення, методи ефективність. Сімейна політика.

2. Історія демографічної політики.

3. Сучасна регіональна демографічна політика у світі. Діяльність ООН і інших міжнародних організацій в області народонаселення.

4. Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах.

 

Демографічна політика: визначення, методи ефективність. Сімейна політика.

Вона покликана впливати на: - формування бажаного для суспільства режиму відтворення населення; - збереження або зміни тенденцій у сфері динаміки чисельності і структури населення, темпів їх змін, динаміки…

Історія демографічної політики.

Виникнення античної держави з її законами, з суспільною нерівністю і економікою, побудованою на праці рабів з її украй низькою продуктивністю,… Уже в IV-V ст. до н.е. відчувалося перенаселення в невеликих старогрецьких… Проблема обмеження чисельності населення, небезпека надмірного зростання народонаселення, яка періодично поставала в…

Сучасна регіональна демографічна політика у світі. Діяльність ООН і інших міжнародних організацій в області народонаселення.

Липня відзначається Всесвітній день народонаселення, який з'явився у календарі ООН у 1989 році.

Особливості сучасної демографічної політики: · зміна її пріоритетів з регулювання кількісного росту на удосконалення… · вона носить адресно вибірковий характер, враховуючи специфічні інтереси окремих соціально-демографічних груп…

Загальна освіта

Окрім досягнення мети про загальну початкову освіту в усіх країнах до 2015 року, країни гарантують якнайшвидше забезпечення можливостей доступу до середньої та вищої освіти для жінок та дівчаток, а також до професійно-технічної освіти та професійних курсів, беручи до уваги необхідність удосконалення рівня освіти.

Зниження смертності дітей та немовлят

Країни повинні намагатися знизити рівень смертності немовлят та дітей віком до 5 років на 1/3, або на 50-70% на 1000 пологів до 2000 року, беручи до уваги особливості та ситуацію в кожній країні. До 2005 року країни з середнім показником рівня смертності повинні зменшити рівень смертності немовлят до 50 на 1000 пологів та дітей у віці до 5 років — до 60 на 1000 живих.

До 2015 року всі країни мають прагнути до зменшення смертності немовлят (менш ніж 35 на 1000 пологів) та дітей у віці до 5 років (менше 45 дітей на 1000 живих).

Країни, які досягнуть цих показників раніше, повинні намагатися зменшити смертність ще більше.

Зниження материнської смертності

Країни мають прагнути до значного зменшення рівня материнської смертності до 2015 року: зменшення материнської смертності вдвічі з 1990 до 2000 року та ще вдвічі — до 2015 р.

Реалізація цих цілей для країн з різними показниками материнської смертності на 1990 р. буде дещо різнитися. Країни з середнім показником повинні зменшити показник смертності до менше, ніж 100 смертей на 1000 пологів, та до 2015 року — менше, ніж 60 смертей на 1000 пологів. Країни з найбільшим показником материнської смертності повинні досягнути зниження материнської смертності до 2005 року до 125 смертей на 100,000 пологів та до 2015 року – до 75 смертей на 100,000 пологів. Однак, всі країни повинні зменшити рівень захворювань та материнської смертності до такого рівня, щоб це вже не являло собою суспільну проблему охорони здоров’я.

Відмінність показників серед країн та географічних регіонів соціально-економічних та етнічних груп повинна бути скорочена.

Доступ до послуг з репродуктивного та статевого здоров’я, включно з плануванням сім’ї

· консультування з планування сім’ї, інформацію, освіту та послуги; · освіту та послуги щодо передпологового догляду, безпечні пологи та… · належне лікування безпліддя;

Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах.

Статистичні порівняння з іншими країнами свідчать, що за основними показниками природних змін населення – народжуваності, смертності, природного… Загрозою для перспектив розвитку нації стають обсяги й темпи депопуляції,… Крім того, різко зменшилася кількість шлюбів, зростає число розлучених, удівців і особливо удовиць, збільшується…

Питання для самоконтролю

1. Що таке демографічна політика?

2. На що покликана впливати демографічна політика?

3. Що є об’єктом демографічної політики?

4. Що є суб’єктом демографічної політики?

5. До чого зводяться цілі демографічної політики?

6. Що включають у себе основні напрямки демографічної політики?

7. Які виокремлюють сфери демографічної політики?

8. Що включає у себе структура демографічної політики?

9. Що входить у комплекс економічних заходів демографічної політики?

10. Що входить у комплекс адміністративно-правових заходів демографічної політики?

11. Що входить у комплекс виховних і пропагандистських заходів демографічної політики?

12. Який вплив демографічної політики на демографічні процеси в суспільстві визначається як прямий або непрямий?

13. Чим визначаються цілі і системи заходів по регулюванню відтворення населення?

Які основні елементи складають політику народонаселення?

Як можна визначити термін сімейна політика?

Як розуміється термін планування сім’ї на макро- та мікрорівнях?

Які заходи включаються у сімейну політику?

Які існують два основні типи сімейної політики залежно від демографічної ситуації?

До якого історичного періоду належить початок здійснення демографічної політики?

У чому особливості сучасної демографічної політики у світі?

Коли і де була створена Міжнародна федерація планування сім'ї?

Коли і з якою метою було спеціальний фонд ООН для заохочення діяльності в галузі народонаселення?

Коли і з якою метою відбулося створення спеціального Фонду ООН для діяльності в галузі народонаселення?

Які основні напрямки діяльності ФН ООН?

Коли і де відбулись Всесвітні конференції по народонаселенню?

Які основні проблеми обговорювались на Каїрській Міжнародній конференції з народонаселення та розвитку 1994 року?

Які основні положення Програми Дій в галузі народонаселення й розвитку на наступні 20 років, прийнятої на Каїрській Міжнародній конференції?

Які розділи у політиці в області сім'ї і народжуваності виокремили Експерти Європейської Економічної Комісії?

На які групи поділяють країни світу залежно від напрямів демографічної політики?

У чому сенс політики однієї дитини та де вона проводиться?

У чому сенс Концепції демографічної політики в Україні?

Які основні напрями державної демографічної політики в Україні?

33. Які основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах?

34. Які негативні тенденції спостерігаються у характері і перспективах розвитку титульного населення України – українців?

35. Які державні документи, орієнтовані на поліпшення демографічної ситуації в Україні, зміцнення сімейно-шлюбних стосунків, формування усвідомленого батьківства прийнято в Україні?

36. На що спрямовано допомогу Фонду народонаселення ООН в Україні?

37. Які зобов’язання взяла на себе Україна, підписавши у 2000 році на Саміті Тисячоліття в Нью-Йорку «Декларацію тисячоліття» ООН?

ЛЕКЦІЯ 9

Тема 8:Порівняльна характеристика темпів приросту. Прогнозування розвитку народонаселення в Україні. Шлюб і сім’я. Міграція населення.

План

1. Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні пронози ООН.

2. Тенденції демографічного розвитку України (структура населення за шлюбним і сімейним станом, народжуваність, смертність, старіння населення, міграція населення).

 

Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні пронози ООН.

Демографічні прогнози закладають основи будь-якого соціального прогнозування і планування. Справді, щоб ми не планували на перспективу: розвиток… Проста чисельність населення є найменш цікавим показником для демографів,… Набагато більше значення, особливо для економічного і соціального прогнозування, має прогноз майбутнього складу…

Прогнозоване зростання чисельності населення світу

Рис. 31. Зміна населення різних континентів та прогноз на майбутнє, в млн.…

Населення Євросоюзу в 2020 році. Прогноз Євростату

Тенденції демографічного розвитку України (структура населення за шлюбним і сімейним станом, народжуваність, смертність, старіння населення, міграція населення).

Сучасні тенденції демографічного розвитку України характеризуються багатьма моментами:

- стабілізацією рівня народжуваності і смертності;

- зменшенням дитячої та материнської смертності;

- старінням населення;

- значним погіршенням здоров'я населення.

Зараз Україна стоїть перед порогом глибокої демографічної кризи, переступивши, який буде неможливо відновити навіть сьогоднішню чисельність населення. Організація Об'єднаних Націй оприлюднила свій демографічний прогноз на 50 років уперед, згідно з яким Україна є лідером за темпами скорочення населення. Отже, до 2050 року кількість громадян нашої держави скоротиться на 40%. Найгірші після України демографічні показники мають Італія (кількість її жителів зменшиться на 25%) та Росія (на 28%).

Нині чисельність населення України становить близько 46 мільйонів чоловік (46 337 340 мешканців, з них 31 652 939 — міське населення й 14 684 401 — сільське), займаючи шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Італії, Великобританії, Франції.

Таблиця 24.

Зміни чисельності населення України з початку ХХ ст. до 2009 року

  Рис.32. Кількість населення України за регіонами (на 01.01.2009)

І. Розвиток сімейно-шлюбних відносин в Україні.

Шлюб є передумовою для створення сім’ї, а шлюбний склад населення – базою для формування його сімейного складу та відтворення населення в цілому.… - перебувають у зареєстрованому чи незареєстрованому шлюбі у розрахунку на… - відповідною кількістю тих, які ніколи не перебували у шлюбі (холостяків та дівчат);

ІІ. Демографічні перспективи України.

Спостерігається погіршення репродуктивного здоров`я населення. Так, майже 68 відсотків пологів відбувається з ускладненням. За даними обстежень,… Офіційна статистика абортів в Україні значно відрізняється від дійсного стану…

Таблиця 26.

Народжуваність в Україні

По-перше щорічно збільшується чисельність позашлюбних народжень. Так, за період незалежності доля позашлюбних народжень зросла майже вдвічі, і зараз… Навіть якщо дитина народилася в зареєстрованому шлюбі, немає ніяких гарантій,… По друге, починаючи з 2001 року, разом зі зростанням народжуваності, зростає кількість дітей, народжених мертвими, а…

ІІІ. Очікувані тенденції смертності.

- системи кровообігу (в 2,9%), - сечостатевої системи (в 1,9%), - органів травлення (в 1,8%).

Прогноз основних параметрів режиму смертності населення України до 2026 р.

Хвилеподібний характер тенденцій смертності в Україні впродовж принаймні найближчих 25 років, демонструє значні резерви зниження смертності у… - прискорене зниження смертності немовлят (до 7,5-8%) і дітей раннього віку; … - вельми помірне зниження смертності жінок 16-60 років (імовірність померти, не доживши до 60 років, для 16-річних…

ІV. Перспективи демографічного старіння.

· формування старіння майже виключно через зниження народжуваності, а не за рахунок підвищення тривалості життя в старших вікових групах; · різка нерівномірність старіння за типами поселень (за даними перепису 2001… Вікова структура населення України свідчить про регресивний тип відтворення поколінь: в ній нараховується понад 14,3…

Основні параметри демографічного прогнозу, тис. осіб на початок року

Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання кількості народжених, померлих і загальної кількості населення.… Аналіз перспективних розрахунків до 2026 р., тобто приблизно на довжину одного…  

V. Очікувані тенденції міграцій населення

Низький рівень оплати праці, особливо в еквіваленті до іншої валюти, значне безробіття перетворюють трудову міграцію на основний засіб забезпечення… Більшість громадян України у країнах-реципієнтах приховує свої справжні наміри… Основна маса вибулих з України не має наміру повертатися. Еміграція за межі колишнього СРСР характеризується…

Питання для самоконтролю

1. У чому сутність демографічного прогнозу?

2. За якою формулою вираховується прогнозована чисельність населення?

3. На які види поділяють прогнози з точки зору часу?

4. Які прогнози вважаються найбільш точними?

5. Які виділяють демографічні передумови розміщення продуктивних сил?

6. Яким чином буде зростати чисельність населення світу за останніми оцінками і прогнозами Організації Об'єднаних Націй?

7. Яким чином буде змінюватись чисельність населення окремих частин світу?

8. Якими особливостями характеризуються сучасні тенденції демографічного розвитку України?

9. Скільки нині становить чисельність населення України?

10. Який прогноз чисельності населення України у майбутньому?

11. Що таке шлюб з точки зору демографії?

12. Яка структура шлюбного складу населення?

13. Які зміни відбулись у шлюбному стані населення України у міжпереписний період 1989 – 2001 рр.?

14. Що таке сім’я з точки зору демографії?

15. Які фактори є показниками поглибилася деформації шлюбно-сімейних процесів в Україні?

16. Яка середня кількість членів сім’ї в Україні?

17. Які існують причини загострення проблем формування та розвитку сімей в Україні?

18. Які перспективи змін шлюбно-сімейної ситуації в Україні?

19. Що є основною причиною загострення демографічної кризи в Україні?

20. Які негативні тенденції щодо народжуваності відзначаються в Україні?

21. Які основні причини зниження народжуваності в Україні?

22. Які прогнози сумарного коефіцієнта народжуваності в Україні?

23. Яка середня тривалість життя чоловіків і жінок в Україні?

24. Які основні причини втрати здоров`я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя в Україні?

25. Який прогноз основних параметрів режиму смертності населення України на майбутнє?

26. Які сучасні особливості старіння населення України?

27. Яким чином відбувається старіння населення України?

28. Який прогноз старіння населення України у майбутньому?

29. Яку роль грають міграційні процеси у скороченні населення України?

30. Які прогнози імміграції і еміграції в Україні?


Список використаної літератури

Основна література

 

1. Демографический энциклопедический словарь. – М., 1985.

2. Курс демографии: Учеб. пособ. для студентов экон. спец. вузов / Под ред. А.Я. Боярского. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1985.

3. Медков В. М. Демография – М.: Инфра-М, 2008.

4. Население мира: Демографический справ очник. – М, 1989.

5. Населення України: Демографічний щорічник.

6. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів /. – К.: “АртЕК”, 1997.

7. Стадник О.Г. Країни світу в цифрах і фактах. Довідник географа, історика, економіста /О.Г. Стадник. – Х.: Вид. група «Основа», 2004.

 

Додаткова література

1. Акопян А.С. Демография и политика // Общественные науки и современность. – 2001. – № 2.

2. Балабанов Г.В., Гольцов А.Г. Умови життя сільського населення // Український географічний журнал –1994. – № 3.

3. Барский Л. Оглядываясь в будущее. Прогноз на ХХI век. – М.: Новый Центр, 2006.

4. Борисов В. А. Демография – М.: Издат. дом NOTA BENE, 1999

5. Боярский А. Я. Основы демографии: Учебное пособие. – М.: Статистика, 1980.

6. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. – М., 1973.

7. Гілецький Г.І. «Географія України» – Львів: «ВНТЛ Класика» – 2003 р.

8. Глобальні проблеми нашого часу. – К.:Думка,1981.

9. Гудожник Г.С., Елисеева В.С. Глобальные проблемы в истории человечества – М.: Знание, 1988.

10. Демографический энциклопедический словарь. /Главный редактор Д.И.Валентей. – М.: Советская Энциклопедия, 1986.

11. Демографічна криза в Україні – К.: Інститут економіки НАН України, 2001.

12. Демографічні дослідження (щорічник) Київ: Наукова думка.

13. Демографічні показники країн світу,2000р. //Географія ПС. – 2001. – №33.

14. Джаман В. А. Маятникові трудові поїздки населення (методичні рекомендації по збору і обробці первинної інформації). – Чернівці: ЧДУ. — 1992.

15. Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. Економічна і соціальна географія світу. – Київ, 2000.

16. Жученко В.С., Стешенко В.С. Влияние социально-экономических факторов на демографические процессы. – К., «Наукова думка», 1972.

17. Западнюк С. О. Суспільно-географічні фактори міграції населення // Укр. геогр. журн. — 2007. — № 3.

18. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. – Тернопіль, 2007.

19. Капица С.П. Общая теория роста человеческого населения. Сколько людей жило, живет и будет жить на Земле? – М.: Наука, 1999.

20. Качан Є.П. «Економічна і соціальна географія світу» Тернопіль: Астон, 1999.

21. Качараба С. П. Еміграція галицьких селян у Російську імперію в кінці XIX ст. // Укр. геогр. журн. – 1990. — № 9.

22. Кислий О. Є. Демографічний вимір історії. – К.: Арістей, 2005.

23. Ковалевський В.В., Михайлик О.Л., Семенов В.Ф. Розміщення продуктивних сил. /Підручник. – Київ: Знання, 1998.

24. Максаковский В.П. Демографічна криза у сучасному світі. //Географія ПС. – 2001. – №23.

25. Малиновська О. А. Біженці, недобровільно переміщені особи, внутрішньо переміщені особи на пострадянському просторі // Проблеми міграції. — 2001. — Т. 6., № 3.

26. Мальтус Т. Опыт о законе народонаселения // Антология экономической классики // М.: ЭКОНОВ, 1993.

27. Медков В. М. Основы демографии: Учебное пособие. Серия «Учебники и учебные пособия». – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

28. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри. Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика. Енциклопедія./ За ред. Ю. Римаренка – К.: Довіра, 1998.

29. Моисеев Н.Н. Природный фактор и кризисы цивилизации// Общественные науки и современность. – 1992. – № 5.

30. Назаретян А.П. От того ли нам плохо, что нас много. Демографическая утопия «устойчивого развития»// Экология и жизнь. – 2002. – №4.

31. Народонаселение. Энциклопедический словарь. /Главный редактор Г.Г.Меликьян. – Москва.: Большая Российская Энциклопедия, 1994.

32. Національний атлас України. — К.: ДНВП «Картографія», 2007.

33. Пирожков С. И. Пограничный режим и миграционная подвижность населения Украины // Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина. — К.: НИПМБ, 2002.

34. Питюренко Е. И., Старостенко А. Г., Булычева Т. В. Внутрирегиональные миграционные связи населения в Киевском Приднепровье // Экономическая география. — Вып. 38. — 1986.

35. Платонов А. В. Нелегальна міграція та її вплив на міжнародну і національну безпеку // Стратегічна панорама. № 2. — 2005.

36. Позняк О. В. Міграційна ситуація в Україні: загальнодержавні тенденції та закономірності територіальної диференціації // Укр. геогр. журн. — 2002. — № 1.

37. Прибиткова І.М. . Основи демографiї. – Київ, 1995

38. Проблеми міждержавних міграційних зв'язків України та основні шляхи їх вирішення / Л. Г. Руденко М.І. Фащевський, М. П. Немченко, К. М. Мисевич // Укр. геогр. журн. — 2007. — № 3.

39. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: («AGENDA 21»): Ухвалена конф. ООН з навколишнього середовища і розвитку, 1992 р., м. Ріо-де-Жанейро /ПРООН. – К.: Інтелсфера, 2000.

40. Рудницький С. Українська справа зі становища політичної географії / Політична географія України. — К.: Гердан Друк, 1998.

41. Русанова Т. Е., Хомра А. У. Миграция населения украинско-белорусского приграничья: закономерности, тенденции динамики, территориальные различия // Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина. — К.: НИПМБ, 2002.

42. Рябов І. Особливості демографічної ситуації в сучасній Україні // Україна: аспекти праці – 1998. – № 2.

43. Система знаний о народонесалении /Под ред Д.И. Валентея. – М., 1991.

44. Соціально-економічна географія світу/ за редакцією О.І.Шаблія – Львів: Світ, 1994.

45. Соціально-економічна географія України / за заг. ред. О.І. Шаблія. –Львів: Світ, 1994.

46. Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект).– К., 1999.

47. Статистика населения с основами демографи. – М., 1990.

48. Сучасна демографія. /Під ред. А.Я.Кваши, В.А.Ионцева. – М.:Вид-во Моск.ун-та, 1995.

49. Хомра О. У. Мігранти України в соціально-економічному вимірі // Стратегічна панорама. — № 2. — 2005.

50. Чернова К. О. Українська діаспора як соціокультурна система: Монографія. — К.: ДАККіМ, 2007 .

51. Чорний С. Українці в Євразії. Чисельність і розміщення за переписами 1897-1990 рр. — Київ, 2002.

52. Шевчук П.Є. Україна: мультирегіональна модель народжуваності // Регіональна економіка, 2000. – № 2.

53. Шелестов Д.К. Демография. История и современность. – М., 1983.

 

Електронні ресурси

1. http://www.demographia.ru/

2. http://www.demoscope.ru/demography_for_all.html

3. http://www.un.org/russian/esa/progareas/pop.html


 

Навчальне видання

 

 

Кушнір Ірина Олександрівна

 

Демографія

 

  К 96 Кушнір І.О. Демографія: Опорний конспект лекцій для студентів денної форми навчання, у галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці». – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2009. – 265 с.

 

Опорний конспект лекцій розроблений за програмою з навчальної дисципліни «Демографія», затвердженої ректором Дніпропетровської державної фінансової академії у 2008 році.

Опорний конспект лекцій повинен допомогти студентам різних форм навчання отримати необхідну систему знань з демографії та оволодіти вмінням застосовувати одержані знання в безпосередній практичній діяльності.

 

ББК 60.7

 

 

Підп. до друку ________Формат 84х 1081/32 Папір друк.

Ум.друк.арк. 2,6 Облік.-видав.арк. 3,6 Тираж _____ Замовлення №______

_______________________________________________________________

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.

 

 

– Конец работы –

Используемые теги: Демографія0.044

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Демографія

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

0.022
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам