Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р.
Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р. - раздел Демография, Демографія
Питома Вага В Загальній Чисельн...
Питома вага в загальній чисельності населення осіб у віці, %
Середній вік населення, років
молодшому за працездатний
Працездатному
старшому за працездатний
60 років і старше (коефіцієнт старіння)
Все населення
українці
19,3
57,5
23,2
20,8
38,2
росіяни
13,3
60,3
26,3
23,7
41,9
білоруси
5,5
54,1
40,3
35,9
50,0
молдовани
17,4
61,6
21,0
18,6
38,7
болгари
16,2
58,4
25,5
22,5
40,7
поляки
8,5
50,7
40,9
36,9
49,5
румуни
24,5
56,2
19,3
17,0
35,0
кримські татари
25,6
59,1
15,3
14,5
33,4
угорці
20,5
58,9
20,6
17,8
37,2
Міське населення
українці
18,7
61,6
19,7
17,5
36,9
росіяни
13,1
60,8
26,1
23,4
41,9
Сільське населення
українці
20,4
50,4
29,1
26,6
40,3
росіяни
15,2
57,1
27,7
25,3
41,9
Українці в середньому молодші за росіян, що також вплинуло на динаміку чисельностей двох націй у міжпереписному періоді (зазначимо, що в сільській місцевості, де відмінності вікової структури українців та росіян менш істотні, ніж в міських поселеннях, зміни співвідношення кількості представників цих етносів протягом 1989-2001 рр. були не такі разючі).
В цілому природний рух та асиміляційні процеси за силою впливу на динаміку етнічної структури населення значно поступаються міграціям. Про це, зокрема, свідчить порівняння даних переписів 1989 та 2001 рр. Перш за все за рахунок обміну населенням із державами колишнього СРСР в Україні за 1989-2001 роки чисельність кримських татар зросла у 5,3 рази, вірмен – на 84%, чеченців – на 56, абхазів – на 47, грузин – на 45, азербайджанців – на 22%, кількість греків та німців, незважаючи на їх інтенсивний відтік на історичну батьківщину, майже не змінилася, в той же час чисельність представників більшості етносів країн колишнього СРСР зменшилася у 1,5-2 рази. Внаслідок активізації міграцій з країн «третього світу» кількість індо-пакістанців збільшилася у 8,5 рази, в’єтнамців – у 8,2, представників арабських народів – у 5,3, китайців – у 3,3, афганців – у 2,8 рази. У 8,8 рази зросла кількість курдів у результаті прибуття представників цього етносу як з Близького Сходу, так і з колишніх радянських республік. Процес входження нашої держави до світового економічного простору, розширення мережі міжнародних організацій, створення спільних підприємств та філій іноземних компаній зумовили багатократне збільшення кількості представників титульних етносів країн розвиненої ринкової економіки (жителів Америки – у 64,5 рази, голландців – у 3,2 рази, англійців та японців – майже удвічі).
Кримські татари та інші представники раніше депортованих народів прибувають переважно до сільської місцевості, тоді як вихідці з Кавказу, з держав розвиненої ринкової економіки та країн «третього світу» віддають перевагу міським поселенням. Міський характер розселення представників цих етносів значною мірою пов’язаний з тим, що для багатьох з них метою імміграції до України є здобуття освіти. За даними перепису 2001 р. кількість арабів, що проживають у міських поселеннях, у 14,5 рази перевищує кількість мешканців - представників цього етносу у сільській місцевості. Серед грузин відповідне перевищення сягає 7 разів, азербайджанців – у 4,4 рази, вірмен – у 3,8 рази.
В структурі іммігрантів з Кавказько-центральноазіатського регіону та країн «третього світу» переважають чоловіки. Як наслідок, нині серед таджиків, які мешкають в Україні, чоловіки складають 67,0%, серед азербайджанців – 65,6, чеченців – 61,0%, грузинів – 58,7, вірмен – 56,6%. У народів, що походять з країн «третього світу», питома вага чоловіків є ще вищою і складає: для в’єтнамців – 64,2%, китайців – 67,6, для етносів, об’єднаних у графу «інші національності» (це переважно народи Африки, частково латиноамериканські народи) – 75,0, для персів – 75,4, афганців – 77,1, кубинців – 80,9, народів Індії та Пакистану – 84,0%. Підвищена частка чоловіків притаманна і вихідцям з країн розвиненої ринкової економіки, зокрема серед англійців вона складає 60,7%, серед американців – 58,3, французів – 57,8, австрійців – 54,5, голландців – 54,0, канадців – 52,9, італійців – 51,7%.
Із загальної чисельності постійного населення України згідно з даними перепису 2001 р. 47950,0 тис. осіб (99,4% від загалу) є громадянами України. В нашій державі постійно мешкає 168,0 тис. іноземних громадян (0,35% населення) та 82,6 тис. осіб без громадянства (0,17%), ще 40,4 тис. осіб (0,08% населення) не вказали громадянство.
Більше половини іноземних громадян є громадянами Російської Федерації (95,9 тис. осіб), численні групи становлять також громадяни Молдови (13,5 тис.), Вірменії (9,9), Азербайджану (7,6), Грузії (6,0), Узбекистану (5,1), Казахстану (4,9) та Білорусі (4,4 тис.). Загалом майже 90% іноземців є громадянами країн СНД та Балтії, громадян країн «старого зарубіжжя» нараховується лише 17,3 тис. осіб.
Серед негромадян України спостерігається перевага чоловіків, які становлять 52,5% іноземців та 51,0% осіб без громадянства, тоді як серед громадян України чоловіків менше, ніж жінок (46,2 проти 53,8%). Особливо значні гендерні диспропорції спостерігаються в структурі контингенту громадян країн «старого зарубіжжя»: в цій сукупності на 1000 жінок припадає 3110 чоловіків. Вихідці з країн, які не входили до складу колишнього СРСР, – це переважно студенти, які навчаються у вузах України, дипломатичні представники, працівники зарубіжних компаній та міжнародних організацій, біженці – серед усіх цих категорій осіб переважають чоловіки.
Серед представників країн «нового зарубіжжя» співвідношення статей є майже паритетним, при цьому підвищена частка чоловіків спостерігається в групах громадян Азербайджану (59,8%), Грузії (57,9%), Таджикистану (56,4%) та Вірменії (53,8%), тобто тих колишніх республік СРСР, які зазнали збройних конфліктів та пережили тривалі періоди політичної нестабільності (частину контингенту становлять біженці та вимушені переселенці). Помітна перевага жінок зафіксована серед громадян Латвії (58,0%), Білорусі (56,5%) та Казахстану (54,7%). Щодо двох останніх контингентів, то висока частка жінок в їх складі забезпечується за рахунок найвищих серед іноземців рівнів старіння (в старших вікових групах жінки різко переважають): для громадян Білорусі питома вага осіб віком 60 років і старше становить 20,9%, для громадян Казахстану – 20,8%, що лише трохи менше величини, зафіксованої для громадян України (21,4%).
Загалом же вікова структура контингенту іноземців характеризується пониженими частками літніх осіб та дітей (висока питома вага останніх притаманна лише громадянам Вірменії та Азербайджану) і підвищеною часткою молоді та осіб середнього віку. Особливо різке домінування представників молодших працездатних вікових груп спостерігається серед громадян країн «старого зарубіжжя» – майже 73% контингенту мають вік 18-39 років.
Рис. 10. Вікова структура громадян України, іноземців та осіб без громадянства
Іноземні громадяни в Україні концентруються переважно в міських поселеннях, тут мешкає 73,7% контингенту. Найбільший ступінь концентрації у містах притаманний громадянам країн "старого зарубіжжя" (понад 96%). Лише серед громадян Молдови сільських мешканців майже стільки ж, а серед громадян Узбекистану та Казахстану – не набагато менше, ніж городян.
Найвища питома вага осіб, які не є громадянами України, зафіксована в м. Севастополі: громадяни інших держав (головним чином Російської Федерації) та особи без громадянства тут становлять майже 3,7% постійного населення, що у 7 разів більше загальнодержавного рівня. Цей показник перевищує 1% ще у двох регіонах – в АР Крим (громадяни Росії, Узбекистану та особи без громадянства) і на Одещині (особи без громадянства, громадяни Молдови та Російської Федерації). Найменші значення питомої ваги негромадян України спостерігаються в західних областях України .
Громадяни Російської Федерації, які постійно мешкають в Україні, переважно зосереджені на Кримському півострові (біля чверті від загалу), а також у високоурбанізованих індустріальних регіонах. В АР Крим мешкають найчисленніші контингенти громадян Узбекистану та Казахстану (серед них чимало кримських татар, які ще не набули українського громадянства), вихідці з держав Закавказзя концентруються головним чином в Донбасі, індустріальному Придніпров’ї, а також у Києві, на Харківщині та Одещині. Розосередження по території України громадян Молдови відповідає розселенню в нашій державі етнічних молдован (головним чином в Одеській, а також у Миколаївській, Вінницькій та Чернівецькій областях). Білоруські громадяни сконцентровані переважно в північних областях (найбільше – на Чернігівщині) та в м. Києві, громадяни країн "старого зарубіжжя" – в Києві, Харкові та Одесі, де знаходяться найбільші вузи України.
Питома вага громадян інших держав та осіб без громадянства в загальній чисельності населення (%)
до 0.3
від 0.3 до 0.4
від 0.4 до 0.5
від 0.5 до 0.6
більше 0.6
Кількість громадян інших держав (осіб)
до 100
100 - 250
250 - 500
500 - 1000
1000 - 3000
3000 - 5000
5000 - 10000
більше 10000
громадяни СНД та Балтії
громадяни "старого" зарубіжжя
Рис.11. Питома вага громадян інших держав та осіб без громадянства в загальній чисельності населення
Статевий склад населення України у досліджуваний період повільно поліпшувався у зв'язку з пересуванням найбільших вікових деформацій у старші вікові групи. Особливо значно зменшилась статева диспропорція у сільській місцевості. У 1959–2001 рр. в містах кількість чоловіків на 1000 жінок змінилась з 827 до 857, в селах – з 774 до 868. Перевага чоловіків у статевому складі населення почала схилятись до все більш старшого віку. У міських поселеннях чисельна перевага чоловіків над жінками у 2001 р. спостерігалась до віку 24 років, у сільській місцевості – до 49. Це пов'язано не лише з тим фактом, що серед народжених у демографічно значущій сукупності хлопчиків завжди буває більше, ніж дівчаток, а й із статевою пропорцією міграційних контингентів.
К 96 Кушнір І.О.
Демографія: Опорний конспект лекцій для студентів денної форми навчання, у галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030505 «Управління пер
Передмова
На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе
Передмова
На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе
Предмет та задачі демографії.
Демографія (др.грец. δήμος — народ та лат. graphe – письмо, описання) – наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його роз
Демографія як система демографічних наук.
Життя постійно вимагає поглиблення знань про процеси відтворення населення. Це, у свою чергу, викликає необхідність спеціалізації демографів: одні демографи займаються загальнотеоретичними питанням
Методи демографії.
Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількі
Історія переписів населення у світі.
Потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення
Секторах період
Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення
Слід зазначити, що переписи населення, як правило, проводяться одночасно (або майже одночасно) з переписами житлово
Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
В Україні, як і у більшості країн світу, переписи населення є обов’язковим елементом демографічної статистики. Таким чином отримують повну та детальну інформацію щодо різноманітних характеристик на
Для домогосподарств
№
Ознака
Група
№ приміщення у межах лічильної дільниці
К
Для осіб
№
Ознака
Група
№ переписного відділу
К
№ інструкторської
Коротко про основне.
Загальна кількість наявного населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 48 млн. 457 тис. осіб.
За результатами Всеукраїнського перепису насе
Природний рух населення.
Відтворення населення являє собою основну характерну властивість народонаселення, вивчення якого входить винятково в компетенцію демографії. У зв’язку з відтворенням населення поняття «народонаселе
Механічний рух населення.
Механічний рух населення (міграція) — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район а
Міграційні процеси в Україні.
Внутрішні переміщення полягали у відпливі населення з сіл до міст і значно більше у переселенні селян з перенаселеної північної України і Лісостепу до Степу і на Кубань.
Четверта хвиля
Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні бе
Західна діаспора
До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від с
Проблеми виживання людства у ХХІ ст.
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства зі всією природою планети. Науково-технічна революція призве
Фактори народжуваності також можна поділити на
Ø геодеомографічні фактори –
- статевовікова структура населення;
- тривалість життя;
- природний і механічний рух;
- сімейний склад;
- з
Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'ярепродуктивне здоров'я – це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність
І. Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад
І. Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад
ІІІ. Якість надання медичних послуг
Функціонування системи, яка забезпечує наступність у наданні медичної допомоги жінкам та новонародженим, залежить від адекватного фінансування. Відсутність механізмів стабільного фінансового забезп
Причини росту смертності працездатного населення
· Рівень охорони здоров'я та якості початкової освіти.
За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з р
Проблема старіння людства.
Максимальна тривалість життя – згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів. Через важкість визначення на п
Проблема старіння населення в Україні
Процес старіння населення є результатом передусім зниження народжуваності та збереження її впродовж тривалого періоду на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. В економічно р
Історія демографічної політики.
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо
Історія демографічної політики.
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо
І. Розвиток сімейно-шлюбних відносин в Україні.
Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного й щодо діте
ІІ. Демографічні перспективи України.
Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення
ІІІ. Очікувані тенденції смертності.
Загальна захворюваність населення України значно збільшилась протягом 1990-х років. Якщо між двома (1979 і 1989 років) останніми переписами населення поширеність захворювань зросла на 16,3%,
ІV. Перспективи демографічного старіння.
Демографічне старіння зафіксовано в Україні у середині ХХ століття і є невід’ємною частиною її демографічного розвитку: за період між переписами 1959 та 2001 рр. частка осіб у віці 60 років і старш
V. Очікувані тенденції міграцій населення
Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівен
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов