Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр.

  Припадає чоловіків на 1000 жінок відповідної вікової групи
Міські поселення і сільська місцевість Міські поселення Сільська місцевість
1959* 1970* 1959* 1970* 1959* 1970*
Все населення
у тому числі у віці, років:
0-4
5-9
10-14
15-19
20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
45-49
50-54
55-59
60-64
65-69
70 і старшому

* У 1959 і 1970 рр. – наявне населення, у 1979, 1989 і 2001 рр. – постійне населення

Примітка: перепис населення 1959 р. – станом на 15 січня, 1970 р. – на 15 січня, 1979 р. – на 17 січня, 1989 р. – на 12 січня, 2001 р. – на 5 грудня.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. населення України має дуже високий рівень постаріння, за винятком міських чоловіків, які знаходились на його середньому рівні (15,3% осіб віком 60 років і більше). Частка осіб віком 60 років і більше у 1989 – 2001 рр. у міських поселеннях зросла на 28,2%, у сільській місцевості – на 7,9%. Особливо значно вона підвищилась у міських чоловіків – на 40,4%. Рівень постаріння і міських, і особливо сільських жінок дуже високий, але особливо високий він у сільських жінок, у яких частка осіб віком 60 років і більше становить 31,8%, хоча її підвищення у досліджуваний період було невеликим (4,3%). Це пов'язано з вичерпанням у них потенціалу старіння. Міські чоловіки мають середній рівень демографічної старості, сільські – дуже високий, але значно нижчий, ніж жінки. Найнижча частка осіб віком 60 років і більше спостерігалась, як зазначалося вище, у міських чоловіків, що є свідченням наявності у них значних «резервів» для поглиблення цього процесу. Більш високий рівень постаріння жінок супроводжується і більш високим показником їх довголіття (відношення чисельності населення віком 80 років і старше до його чисельності у віці 60 років і старше). Для міських чоловіків цей показник у 2001 р. становив 6,0%, для сільських 6,7%, для жінок – відповідно 11,3% і 14,3%.

Таблиця 9.

Віковий склад населення України за даними переписів населення 1959-2001 рр., %

  2001 у % до 1959 2001 у % до 1989
  Міські поселення та сільська місцевість
0–15 27,1 26,6 23,1 23,0 18,1 66,8 78,7
16–54 (59) 59,4 55,7 58,1 55,8 58,0 97,6 103,9
55 (60) і більше 13,5 17,7 18,8 21,2 23,8 176,3 112,3
  Міські поселення
0–15 25,1 24,7 22,6 23,4 17,1 68,1 73,1
16–54 (59) 63,7 60,6 62,0 58,9 61,3 96,2 104,1
55 (60) і більше 11,2 14,7 15,4 17,6 21,5 192,0 122,2
  Сільська місцевість
0–15 28,7 28,9 23,8 22,1 20,1 70,0 91,0
16–54 (59) 55,9 49,8 52,0 49,6 51,3 91,8 103,4
55 (60) і більше 15,4 21,3 24,2 28,3 28,6 185,7 101,1

 

Примітки:

1. Критичні дати проведення переписів: 15 січня 1959 р., 15 січня 1970 р., 17 січня 190709 р., 12 січня 1989 р., 5 грудня 2001 р.

2. У 1959 і 1970 рр. – наявне населення; у 1979, 1989 і 2001 рр. – постійне населення

При меншій мінливості частки населення віком 15–59 років спостерігалось значне зменшення частки дітей. Питома вага дітей віком 0–14 років у 2001 р. становила 16,5% (у міському населенні – 15,5%, у сільському – 18,6%).

Якщо розглядати вікову піраміду 1989 р., перша «западина» відображає низьку народжуваність років першої світової війни і революції 1917 р.; друга зверху – втрати ненародженими і високу смертність дітей через потрясіння 30-х років (голодомор 1932–1933 рр., репресії); третя – обвальне падіння народжуваності та високу дитячу смертність часів другої світової війни і перших років післявоєнного періоду; четверта – зменшення чисельності народжених у зв’язку з входженням у вікові групи найвищої плідності нечисленних контингентів жінок, народжених у період другої світової війни (так зване «демографічне відлуння» другої світової війни). Вікова піраміда 2001 р. відображає ті самі події, але з 12-річним лагом. Розширення піраміди 2001 р. у вікових групах 13–18 років відображає вплив на віковий склад населення підвищення народжуваності 1983–1988 років, зумовленого введенням у 1982 р. заходів щодо посилення допомоги сім’ям з дітьми, основною складовою яких було надання жінкам частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною віком до 1 року. Звуження основи цієї піраміди є наслідком падіння народжуваності, викликаного глибокою і затяжною соціально-економічною кризою, яка супроводжує рух до ринкової економіки. Як видно з рисунку, ще зовсім недавно, у 1989 р., піраміда мала досить широку основу. Зниження народжуваності перехідного періоду надало їй форми «ялинки».

Особливо високий ступінь постаріння у сільській місцевості України, де віковий склад населення наближається до типу, який часто називають «регресивним». Частка осіб віком 60 років і старше в селах у 2001 р. була в 1,6 рази більшою, ніж в містах, і становила 26,1% (у чоловіків – 19,6%, у жінок – 31,8%). Порівняння статевовікових пірамід міського і сільського населення, побудованих за абсолютними даними і в одному масштабі, наведено на рис. . Ці піраміди дають загальне уявлення про співвідношення чисельностей міського і сільського населення, а також про відмінності в їх віковому складі.

Статевовіковий склад сільського населення порівняно з міським більш несприятливий не лише через більшу ступінь постаріння, а й у зв'язку з неприродним перебігом чисельності вікових груп. У віці 20–34 роки спостерігається практично однакова повікова чисельність населення, майже не відрізняється вона і в наступних вікових групах – до 47 років. Повна втрата статевовіковою пірамідою сільського населення абрисів піраміди викликана міграційними процесами, які «вимивали» із сіл молоде працездатне населення. Підвищена чисельність населення у вікових групах 15–19 років в містах і 13-16 років в селах, що відобразилось у виступах на пірамідах, пов'язана насамперед з підвищенням народжуваності у 1983–1986 рр. у зв'язку з введенням у 1982 р. згаданих вище заходів.

Таблиця. 10.