Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності.
Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності. - раздел Демография, Демографія Прагнення Визначити Максимум Народжуваності Веде Свій Родовід Від Засновника ...
Прагнення визначити максимум народжуваності веде свій родовід від засновника демографії Дж. Граунта. Ще в 1682 р. він намагався визначити максимально можливий, говорячи сучасною мовою, загальний коефіцієнт народжуваності. Граунт думав, що на кожну 1000 жителів припадає 300 жінок у віці 15-49 років, здатних народити дитину один раз на два роки. Це дає величину загального коефіцієнта народжуваності, що дорівнює 150%.
Народжуваність – кількісний показник, що відображає загальне число новонароджених протягом певного періоду на конкретно визначеній території. Народжуваність населення — це процес дітонародження в певному поколінні людей або в сукупності поколінь — населенні.
Для характеристики народжуваності використовується система показників:
· загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1000 жителів, що вимірюється проміле);
· вікові коефіцієнти народжуваності (число народжених живими у матерів певного віку на 1000 жінок того ж віку);
· сумарний коефіцієнт народжуваності, що розраховується як сума однорічних вікових коефіцієнтів народжуваності, поділена на 1000 (тобто з розрахунку на одну жінку), та ін.
Народжуваність — найдинамічніший складник, бо саме вона впливає на зміну природного приросту населення. Загальні коефіцієнти народжуваності прості для обчислення, проте вони не зовсім точно характеризують демографічний процес, бо не враховують вікову структуру населення. Точніші сумарні коефіцієнти, які показують кількість дітей, теоретично народжених однією жінкою протягом життя (умовно — від 15 до 50 років; методика розрахунку цього та інших спеціальних показників відтворення населення розглядається у курсі демографічної статистики).
Народжуваність – масовий статистичний процес дітородіння в сукупності людей, що складають покоління, або в сукупності поколінь – населенні.
Демографічне вживання слова народжуваність має відношення перш за все до числа народжень живих дітей, які дійсно мала жінка. Народжуваність є позитивною стороною відтворення населення, що характеризує появу в населенні нових членів, в той час як смертність є його негативною стороною, що характеризує їх зникнення, вибуття з населення.
Народжуваність як масовий процес слід відрізняти від індивідуальних народжень дітей у окремих жінок або в окремих сім'ях. Народжуваність як процес складається з маси індивідуальних випадків народження, але не зводиться до них. Вона є соціальним процесом, який підпорядковується дії соціальних сил та закономірностей, але розгортається в певних, історично-конкретних межах, що задаються дією біологічних, фізіологічних факторів.
Ці межі, їх існування і визначеність пов'язані з поняттям плідності, що характеризує біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбній пари до відтворення потомства (запліднення, зачаття, виношування плоду і народження живої дитини).
Плідність має історично-конкретний характер, вона залежить від наявних у даному суспільстві в даний момент часу соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більш стабільною характеристикою в порівнянні з числом народжень. Останнє являє собою реалізацію плідності, реалізацію біологічного потенціалу народжуваності і є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або сімей, регульованою, в свою чергу, системою відповідних соціальних норм.
Плідність як здатність до народження дітей слід відрізняти від фактичного дітородіння, яке характеризується числом народжених дітей.
Поняття плідності пов'язано з цілим рядом інших понять, які розкривають ті чи інші його боки. Ця сукупність включає в себе поняття стерильності, безпліддя, інфертильності і бездітності.
Під стерильністю за умови нормального статевого життя розуміють нездатність до зачаття. При цьому розрізняють стерильність:
· постійну і тимчасову;
· природну, штучну (контрацептивну) і патологічну;
· абсолютну та відносну.
Постійна стерильність настає у старшому віці, після досягнення менопаузи; у репродуктивному періоді постійна стерильність є наслідком захворювання або операції стерилізації. Тимчасова стерильність має місце в період вагітності та відразу після її закінчення (післяпологова або післяабортна аменорея), вона може бути також результатом застосування контрацепції (протизаплідних засобів).
Поняття плідності, задаючи фізіологічні рамки народжуваності, окреслює одночасно і діапазон дії людської волі, або, в даному разі, репродуктивної поведінки. Саме останнє зумовлює те, що фактичне число дітей у сім'ї виявляється різко відмінним від максимально можливого. Теоретично можливий діапазон плідності досить широкий: від безпліддя до 35 народжень в одноплодних пологах за весь репродуктивний період. У реальності ж рівень плідності набагато нижче.
Вважається, що середня видова плідність людини не перевищує 15-16 народжень на 1 жінку за весь репродуктивний період, тобто за час від менархе, яке в сучасних умовах настає приблизно в 12-14 років (у розвинених країнах дещо раніше, ніж у тих, що розвиваються), до менопаузи, час настання якої – 45 – 55 років. Зрозуміло, окремі жінки можуть народити набагато більшу кількість дітей. Однак такі випадки вкрай рідкісні:
- народження близнюків складає приблизно 1,5-2,5% від загального числа пологів;
- трійню народжують в середньому 1 раз на 10-15 тисяч пологів;
- один випадок народження четверні припадає на 100-200 тисяч пологів;
- п’ятерні народжуються один раз на 50 мільйонів пологів;
- один випадок народження шестірні припадає приблизно на 5 мільярдів пологів.
Максимальне зафіксоване середнє число народжень дорівнює приблизно 12 народженням на одну жінку, яка належить до секти гуттеритів.
Плідність не можна виміряти напряму. Її можна тільки опосередковано оцінити або через вимір здатності до зачаття, або умовно беручи за неї рівень природної народжуваності. Фізіологічна здатність до зачаття характеризує ймовірність зачаття протягом менструального циклу у жінок, здатних до зачаття (тобто вагітні жінки і постійно або тимчасово стерильні виключаються при обчисленні цієї ймовірності). Типова величина здатності до зачаття дорівнює приблизно 0,2, що означає, що 20% жінок, здатних до зачаття, можуть очікувати настання вагітності протягом першого місяця після відновлення цієї здатності та за умови регулярних сексуальних відносин. Зрозуміло, різні жінки мають різну вірогідність зачаття, оскільки у них різні біологічні характеристики і оскільки вони практикують різну частоту статевих відносин.
Щоб забезпечити хоча б просте відтворення населення (цебто нульовий приріст), треба, аби сумарний коефіцієнт народжуваності становив 2,6. У країнах з високою смертністю він повинен бути вищий, у країнах з низькою смертністю (і, відповідно, з більшою тривалістю життя) він понижується. В Україні він дорівнює 2,12; саме стільки дітей має (у середньому) народити жінка протягом життя, щоб у країні забезпечувалося просте відтворення.
Згідно класифікації ООН, «зоною безпеки» щодо природного приросту населення є сумарний коефіцієнт народжуваності на рівні 1,5 дитини на 1000 осіб. При такому і вищому рівнях скорочення чисельності наступних поколінь відбувається досить помірно і, у разі потреби, його можна компенсувати за рахунок міграції.
За такою класифікацією до країн з помірно низьким рівнем народжуваності належать усі країни Північної Європи, всі англомовні країни, а також франко- і голандськомовні (Нідерланди, Бельгія) країни Західної Європи. Їм притаманні більш розвинена сфера послуг і державний сектор, правила сімейного лібералізму (сумісне проживання без оформлення шлюбу, народження дітей поза шлюбом, більше число розлучень), пізній вік народження першої дитини.
До країн з низьким рівнем народжуваності належать усі розвинені східно-азійські країни, всі південноєвропейські країни і всі німецькомовні західноєвропейські країни. В країнах з низьким рівнем народжуваності збереглася модель сім’ї, в якій на жінці лежать основні домашні господарські обов’язки, а чоловік виконує роль годувальника. Ці країни є такими, в яких глибоко вкорінена традиційна система «сімейних цінностей».
Якщо ж вимірювати рівень народжуваності за допомогою модифікованого коефіцієнта фертильності, що враховує зменшення поточної кількості проділь через збільшення їх середнього віку, то, крім тих країн, де фертильність сьогодні офіційно є на рівні 1,8-2,0, відтворення населення спостерігається і в таких країнах як Ісландія, Норвегія, Ірландія, Сербія. В загальному ж підсумку, при таких розрахунках, виявляється, що в 16 країнах Європи з загальним населенням в 234 млн. чол. коефіцієнт фертильності складає 1,8 і вище.
Рис. 20. Кількість народжених на 1000 населення в 2008 році
На рівень народжуваності впливає такий показник як якість життя – це характеристика рівня та умов життя населення.
К 96 Кушнір І.О.
Демографія: Опорний конспект лекцій для студентів денної форми навчання, у галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030505 «Управління пер
Передмова
На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе
Передмова
На сьогоднішній день демографічна наука, яка вивчає структуру, чисельність, природне відтворення населення, а також причини і наслідки змін у населенні, займає важливе місце в систе
Предмет та задачі демографії.
Демографія (др.грец. δήμος — народ та лат. graphe – письмо, описання) – наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його роз
Демографія як система демографічних наук.
Життя постійно вимагає поглиблення знань про процеси відтворення населення. Це, у свою чергу, викликає необхідність спеціалізації демографів: одні демографи займаються загальнотеоретичними питанням
Методи демографії.
Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількі
Історія переписів населення у світі.
Потреба в обліку населення виникла у далекій давнині. Вона була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами стародавніх держав, яким потрібні були відомості про кількість населення
Секторах період
Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення
Слід зазначити, що переписи населення, як правило, проводяться одночасно (або майже одночасно) з переписами житлово
Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
В Україні, як і у більшості країн світу, переписи населення є обов’язковим елементом демографічної статистики. Таким чином отримують повну та детальну інформацію щодо різноманітних характеристик на
Для домогосподарств
№
Ознака
Група
№ приміщення у межах лічильної дільниці
К
Для осіб
№
Ознака
Група
№ переписного відділу
К
№ інструкторської
Коротко про основне.
Загальна кількість наявного населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 48 млн. 457 тис. осіб.
За результатами Всеукраїнського перепису насе
Природний рух населення.
Відтворення населення являє собою основну характерну властивість народонаселення, вивчення якого входить винятково в компетенцію демографії. У зв’язку з відтворенням населення поняття «народонаселе
Механічний рух населення.
Механічний рух населення (міграція) — процес зміни постійного місця мешкання індивідів або соціальних груп, що виражається в переміщенні в інший регіон, географічний район а
Міграційні процеси в Україні.
Внутрішні переміщення полягали у відпливі населення з сіл до міст і значно більше у переселенні селян з перенаселеної північної України і Лісостепу до Степу і на Кубань.
Четверта хвиля
Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні бе
Західна діаспора
До західної української діаспори (понад 5 млн. осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемишлянщини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморошчини та Сучавщини, свого часу відокремлених від с
Проблеми виживання людства у ХХІ ст.
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства зі всією природою планети. Науково-технічна революція призве
Фактори народжуваності також можна поділити на
Ø геодеомографічні фактори –
- статевовікова структура населення;
- тривалість життя;
- природний і механічний рух;
- сімейний склад;
- з
Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'ярепродуктивне здоров'я – це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність
І. Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад
І. Соціально-економічні складові
Неефективність в українському суспільстві роботи на всіх рівнях щодо посилення ролі інституту родини та втрата історичних українських традицій щодо формування та збереження сім'ї, як основної склад
ІІІ. Якість надання медичних послуг
Функціонування системи, яка забезпечує наступність у наданні медичної допомоги жінкам та новонародженим, залежить від адекватного фінансування. Відсутність механізмів стабільного фінансового забезп
Причини росту смертності працездатного населення
· Рівень охорони здоров'я та якості початкової освіти.
За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з р
Проблема старіння людства.
Максимальна тривалість життя – згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів. Через важкість визначення на п
Проблема старіння населення в Україні
Процес старіння населення є результатом передусім зниження народжуваності та збереження її впродовж тривалого періоду на рівні, що не забезпечує навіть простого відтворення поколінь. В економічно р
Історія демографічної політики.
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо
Історія демографічної політики.
Необхідність підтримувати певні пропорції між населенням, ресурсами і навколишнім середовищем завжди усвідомлювалася як важливе і складне управлінське завдання. Демографічна політика має давню істо
І. Розвиток сімейно-шлюбних відносин в Україні.
Шлюб — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного й щодо діте
ІІ. Демографічні перспективи України.
Основною причиною загострення демографічної кризи в Україні є зниження до критичного рівня народжуваності. Сучасний її стан такий, що забезпечується лише половина потрібного для відтворення
ІІІ. Очікувані тенденції смертності.
Загальна захворюваність населення України значно збільшилась протягом 1990-х років. Якщо між двома (1979 і 1989 років) останніми переписами населення поширеність захворювань зросла на 16,3%,
ІV. Перспективи демографічного старіння.
Демографічне старіння зафіксовано в Україні у середині ХХ століття і є невід’ємною частиною її демографічного розвитку: за період між переписами 1959 та 2001 рр. частка осіб у віці 60 років і старш
V. Очікувані тенденції міграцій населення
Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівен
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов