Структура населення відображає співвідношення різних угрупувань людства, зокрема:
· чоловіків і жінок (статева структура),
· дітей, дорослих і осіб похилого віку (вікова структура),
· службовців, робітників, науковців, безробітних (структура зайнятості);
· етносів, народностей, націй (етнічна структура);
· релігій (конфесійна структура).
Стать — біологічно (генетично) зумовлений поділ людей на чоловіків та жінок, а більшості багатоклітинних живих істот – на самців та самиць. У людини стать генетично визначається комбінацією хромосом XX у жінок і XY у чоловіків. Тобто у людей жінки мають подвійний набір «жіночих» X хромосом, а чоловіки – комбінацію з X та властиво чоловічої Y хромосоми. У побуті, однак, стать визначають не аналізом генів, а за наявністю первинних (при народженні дитини та у випадках, коли хочуть переконатися у правильному визначенні статі) та вторинних (у повсякденному спілкуванні) ознак. Стать — це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному — в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки.
Гендер — соціальна роль, зумовлена статтю людини. У літературі існує декілька концепцій гендеру. Це обумовлено як відносною «молодістю» гендерного підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномену. Для всіх них базовим положенням є розрізнення понять стать (sex) і гендер (gender).
Поняття гендеру увійшло у вжиток в соціології і означає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, сімейній ролі та репродуктивній поведінці, доступ до влади і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства. Тому вживання слова «гендер» як загального синоніму слова стать є некоректним.
Гендер — це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. У межах цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему.
Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності і, одночасно, обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обґрунтовуючи це гендерними особливостями і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними.
Гендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі.
Статевий склад населення — співвідношення чисельності чоловіків і жінок у складі населення. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн (оскільки втрати у війнах особливо значні серед чоловіків).
У цілому чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок на 33,9 млн.
У 101 країні світу більше жінок, у 84 — більше чоловіків, у 24 з них кількість приблизно однакова. Як і інші демографічні показники, статева структура неоднакова в розвинених країнах і тих, що розвиваються (в перших частка чоловіків становить 48,2%, у других — 50,9%).
Таблиця 3.