ДБН В.2.5-20-2001

 

Підприємство	Коефіцієнт годинного максимуму
Лазні	1/2700
Пральні	1/2900
Їдальні, ресторани, кафе тощо	1/2000
Хлібозаводи, хлібокомбінати, пекарні	1/6000

Таблиця 2.5 - Значення коефіцієнта одночасності для житлових будинків (згідно з ДБН В.2.5-20-2001)

 

	Коефіцієнт одночасності залежно від асортименту
Кіль-	встановлених у квартирі газових приладів
кість квартир
	Плита чоти-	Плита	Плита чоти-	Плита двоко-
	риконфороч-	двокон-	риконфороч-	нфорочна та
	на	форочна	на та газовий проточний водонагрівач	газовий проточний водонагрівач
	1,000 0,650 0,450 0,350 0,290 0,280 0,280 0,265 0,258 0,254 0,240 0,235 0,231 0,227 0,223 0.220 0,217 0,214 0,212 0,210 0,180	1,000 0,840 0,730 0,590 0,480 0,410 0,360 0,320 0,289 0,263 0,242 0,230 0,218 0,213 0,210 0,207 0,205 0,204 0,203 0,202 0,170	0,700 0,560 0,480 0,430 0,400 0,392 0,370 0,360 0,345 0,340 0,300 0,280 0,250 0,230 0,215 0,203 0,195 0,192 0,187 0,185 0,150	0,750 0,640 0,520 0,390 0,375 0,360 0,345 0,335 0,320 0,315 0,275 0,260 0,235 0,205 0,193 0,186 0,180 0,175 0,171 0,163 0,135

 

Примітка 1. Для квартир, в яких установлюється декілька однотипних газовикористовувальних приладів, коефіцієнт одночасності слід приймати як для такої ж кількості квартир з цими приладами.

Примітка 2. Значення коефіцієнта одночасності для ємнісних водонагрівачів, опалювальних котлів або опалювальних печей рекомендується приймати рівним 0,85 незалежно від кількості квартир.

 

Для окремих житлових та громадських будинків розрахункові годинні витрати газу слід визначати за сумою номінальних витрат газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії за формулою:

(2.3)

де К_о - коефіцієнт одночасності, значення якого слід приймати для житлових будинків за додатком Д ДБН В.2.5 -20-2001(див. таблицю 2.5),

q₀ - номінальна витрата газу приладом або групою приладів, прийнята за паспортними даними або технічними характеристиками приладів,

n_і - кількість однотипних приладів або груп приладів,

m - кількість типів приладів або груп приладів.

Розрахункові річні та годинні витрати теплоти на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання слід визначати згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.05-91 та СНиП 2.04.07-86.

Нижче наведений алгоритм розрахунку річних і максимальних годинних витрат газу для основних споживачів населеного пункту, який базується на використанні норм витрат теплоти, наведених у зазначених вище нормативних документах.

 

Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби населення

Річна витрата теплоти на господарсько-побутові потреби населення у житлових будинках обчислюється за формулою:

(2.4)

де Н_і - норма витрати тепла на одну людину за рік залежно від асортименту газових приладів у квартирі (таблиця 2.1);

N_і - кількість жителів, що проживають у квартирах з і-им асортиментом газовикористовувальних приладів;

n_m - кількість типів асортименту газовикористовувальних приладів у квартирах.

Річна витрата теплоти на утримання тварин знаходиться за формулою:

(2.5)

де Н_mві - річна норма витрати теплоти на утримання тварини

певного виду (див. таблицю 2.2),

N_mві - кількість тварин певного виду, які утримуються населенням,

n_m - кількість видів тварин.

Загальна кількість теплоти на господарсько-побутові потреби для житлового сектору:

(2.6)

Річна витрата газу на господарсько-побутові потреби житлового сектору знаходиться за формулою^

(2.7)

де Q_рн - нижча теплота згоряння природного газу, що використовується в системі газопостачання.

Для врахування нерівномірності споживання газу система газопостачання населених пунктів розраховується на максимальну годинну витрату газу.

Використовуючи формулу (2.2), записуємо вираз для знаходження максимальної годинної витрати газу на господарсько-побутові потреби населення:

(2.8)

Коефіцієнт годинного максимуму k_mах визначається за даними таблиці 2.3 залежно від кількості жителів.