Нормативні вимоги до газорегуляторних пунктів
Нижче наведені вимоги до компонування технологічних схем газорегуляторних пунктів та вибору їх технологічного обладнання, що наведені у ДБН В.2.5-20-2001.
Класифікація газорегуляторних пунктів
Для зниження тиску газу та підтримання його на заданому рівні в системах газопостачання передбачаються такі об'єкти для редукування газу (згідно з ДБН В.2.5-20-2001):
- газорегуляторні пункти (ГРП);
- газорегуляторні пункти блокові (ГРПБ);
- шафові регуляторні пункти (ШРП);
- газорегуляторні установки (ГРУ);
- комбіновані будинкові регулятори тиску (КБРТ).
За величиною тиску газу на вході ГРП і ГРПБ підрозділяються на:
- із вхідним тиском до 0,6 МПа;
- із вхідним тиском понад 0,6 до 1,2 МПа,
За величиною тиску газу на вході ШРГ підрозділяються на:
- із вхідним тиском газу до 0,3 МПа;
- із вхідним тиском газу понад 0, 3 до 0,6 МПа;
- із вхідним тиском газу понад 0, 6 до 1,2 МПа.
Газорегуляторні пункти та газорегуляторні пункти блокові
Газорегуляторні пункти за способом розміщення можуть бути (згідно з ДБН В.2.5-20-2001):
- окремо розташованими;
- прибудованими до виробничих будинків та котелень;
- вбудованими в одноповерхові виробничі будинки та котельні;
- на покриттях (з негорючим утеплювачем) виробничих будинків І, II та III ступенів вогнестійкості.
Газорегуляторні пункти можуть бути:
- окремо розташованими;
- установленими біля зовнішніх стін виробничих будинків та котелень.
Забороняється передбачати ГРП вбудованими і прибудованими до житлових будинків, а також розміщати їх в підвальних та цокольних приміщеннях будинків будь-якого призначення.
Окремо розташовані ГРП (включаючи блокові та шафові, установлені на опорах) у населених пунктах слід розміщувати в зоні зелених насаджень, усередині житлових кварталів на відстанях не менше, зазначених у таблиці 10.1.