рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Показники народжуваності

Показники народжуваності - раздел Демография, Демографічне поняття народжуваності. Народжуваність і плодючість. Показники народжуваності. Репродуктивна поведінка. Проблема обліку в аналізі народжуваності поведінкових і структурних компонентів   Показники Народжуваності Для Умовного Покоління Відображають ...

 

Показники народжуваності для умовного покоління відображають рівень народжуваності якого-небудь конкретного періоду, частіше за всього рік. Вони виражаються через відношення числа народжень, що мали місце протягом даного періоду часу, до чисельності, в якому сталися ці народження.

Зазвичай виділяють наступні показники:

• спільний коефіцієнт народжуваності (CBR);

• спеціальний коефіцієнт народжуваності (GBR);

• повіковий коефіцієнти народжуваності (ASFR);

• сумарний коефіцієнт народжуваності (TFR);

• коефіцієнти народжуваності по порядку народження (OSFR);

• повіковий коефіцієнти шлюбної народжуваності (ASFR*).

 

Ці коефіцієнти:

• розраховують, використовуючи або дані, що відносяться до певного року, або усереднюючі дані, що відносяться до періоду тієї або іншої тривалості (наприклад, 3- або 5-річним інтервалам часу);

• є показниками умовного покоління (або періодичними, поперечними), оскільки відображають умови народжуваності в якийсь конкретний період часу.

Всі ці коефіцієнти взаємозв'язані один з одним, проте кожен з них відображає той або інший аспект процесу дітородіння і володіють самостійною цінністю.

Коефіцієнт (індекс) дітності, тобто відношення чисельності дітей у віці 0-4 року до чисельності жінок репродуктивного (15-49 років) віку. Коефіцієнт дітності не входить у представлену вище систему показників народжуваності, проте може використовуватися у тих випадках, коли дані про число народжень або відсутні, або ненадійні. Коефіцієнт дітності розраховується по наступній формулі:

(6.1)

 

 

де С/WR - коефіцієнт дітності; Ch0-4 4 - число дітей у віці 0-4 року;

W15-49 - чисельність жінок репродуктивного віку.

У таблиці 1 приведені дані про коефіцієнт дітності в деяких країнах в середині 1990-х р.

Таким чином, коефіцієнт дітності можна використовувати для первинної оцінки величини народжуваності, особливо в країнах з погано налагодженим обліком природного руху населення, але з досить точними переписними даними.

 

Таблиця 1 - Коефіцієнт дітності по деяких країнах світу в середині 1990-х р. [1]

 

Країна Число дітей, тис. осіб Чисельність жінок репродуктивного віку, тис. чоловік Коефіцієнт дітності  
У віці 0-4 років У віці 0-9 років Для віку 0-4 року Для віку 0-9 років
Афганістан 0,7468 1,2835
Німеччина 19 523 0,2107 0,4491
Ірландія 0,2675 0,5704
Йемен 0,8924 1,5965
Кенія 0,7086 1,4142
Китай 103 289 221 404 334 416 0,3089 0 6621
США 20 223 40 089 68 683 0,2944 0 5837
Узбекистан 0,5695 1,1405
Україна 12 705 0,2264 0,5156
Франція 14 589 0,2507 0 5122
Світ в цілому 606 379 1 211 128 1 438 981 0,4214 0,8417

 

Показники, які розглядаються нижче, на відміну від коефіцієнта дітності, характеризують безпосередньо процес народжуваності. Першим з цих показників є абсолютне число народжень.

Абсолютне число народжень показує, скільки всього дітей народилося в тому або іншому населенні за певний період, зазвичай за рік. Інформацію про абсолютні числа народжень отримують в ході обліку природного руху населення, обробляючи статистичні реєстраційні форми свідоцтв про народження.

Проте абсолютне число народжень є мало інформативним показником, оскільки залежить від абсолютної чисельності населення.

Отже, необхідний перехід до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів народжуваності і вірогідності.

Загальний коефіцієнт народжуваності є найбільш широко використовуваним відносним показником народжуваності. Загальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення абсолютного числа народжень до середньої чисельності населення за період, зазвичай за рік. Це відношення для наочності множиться на 1000, тобто загальний коефіцієнт народжуваності (CBR) вимірюється в проміле:

 

(6.2)

де В- абсолютне число народжень за рік; - середнє населення; Т - довжина періоду.

 

Величина загального коефіцієнта народжуваності залежить не лише від інтенсивності народжуваності, тобто від середнього числа дітей, народжених жінками, але і від демографічних і інших структур, насамперед, від віково-статевий і шлюбною. Тому він дає наближене уявлення про рівень народжуваності.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності розраховується подібно до інших спеціальних коефіцієнтів щодо тієї частки населення, яка «проводить» народження, тобто по відношенню тільки до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років або, в деяких країнах, 15-44 року). Спеціальний коефіцієнт народжуваності (GBR) дорівнює відношенню загального числа народжень за рік до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку, помноженому на 1000%:

(6.3)

 

де B - число народжень дітей; F15-49 - середньорічна чисельність жінок репродуктивного віку

Часткові коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення впливу інших демографічних і недемографічних структур.

В випадку, коли значне місце серед всіх народжень займають народження позашлюбні, розраховують відповідно коефіцієнти шлюбної і позашлюбної народжуваності:

 

(6.4)

 

де - число народжень дітей у шлюбі; - чисельність жінок репродуктивного віку, що перебувають у шлюбі;

 

(6.5)

де - число народжень дітей поза шлюбом; -чисельність жінок репродуктивного віку, що не перебувають в шлюбі;

При розрахунку коефіцієнтів шлюбної і позашлюбної народжуваності слід мати на увазі відмінності у визначенні шлюбного статусу жінок при реєстрації народження в органах РАГС і при переписі населення. Якщо перший визначається чисто формально за документами (свідоцтвом про шлюб), то під час перепису - за самовизначенням жінки.

Частка позашлюбної народжуваності виявляє стійку тенденцію до підвищення і в даний час в нашій країні наближається до 30% від всіх народжень.

Подібним чином можуть бути розраховані коефіцієнти народжуваності (загальні і спеціальні) міського і сільського населення і т.д.

Повіковий коефіцієнти народжуваності. Серед часткових коефіцієнтів народжуваності найважливіше місце належить повіковим коефіцієнтам народжуваності, які вимірюють чисту інтенсивність народжуваності в конкретній віковій групі жінок. Повікові коефіцієнти можна розраховувати для однорічних вікових інтервалів або для 5-річних (10-річних) вікових інтервалів.

Повікові коефіцієнти народжуваності (ASFR) розраховуються як відношення числа народжень у жінок певного віку (років) до їх середньорічної чисельності:

(6.6)

де - число народжень у жінок віку років; - середньорічна чисельність жінок віку років.

При розрахунку повікових коефіцієнтів народжуваності, а також її спеціального коефіцієнта прийнято всі народження матерів молодше 15 років відносити до віку 15 років (або 15-19 років, якщо коефіцієнти розраховуються для 5-річних вікових груп).

Народження ж у матерів, чий вік перевищує 49 років, відносити відповідно до віку 49 років або 44-49 років.

На рисунку 1 приведені графіки зміни повікових коефіцієнтів народжуваності на прикладі населення Росії з 1958 по 2000р. Відмінності в їх формі характеризують процес зниження народжуваності в даний період. Як видно з графіка, низькій народжуваності відповідає лівобічна асиметрія.

Показники народжуваності по черговості народженні. Порядок народження - кількість дітей, народжених жінкою, включаючи і останню дитину.

У демографії застосовуються наступні показники народжуваності по порядку народження для умовного покоління:

• спеціальний коефіцієнт народжуваності по порядку народження

(GFR: OS);

• повіковий коефіцієнт народжуваності по порядку народження

(ASFR: OS);

• вірогідність народження дитяти певної черговості (PSFR).

 

 

Сумарний коефіцієнт народжуваності. Щоб аналізувати рівень і динаміку народжуваності за допомогою одного показника, вільного від впливу вікової структури, розраховують сумарний коефіцієнт народжуваності (TFR).

Сумарний коефіцієнт народжуваності розраховується просто як сума повозрастных коефіцієнтів для віків від 15 до 49 років:

(6.7)

де - повікові коефіцієнти народжуваності для 5-річних вікових інтервалів.

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середнє число народжень у однієї жінки в гіпотетичному поколінні за все її життя при збереженні існуючих рівнів народжуваності в кожному віці незалежно від смертності і від змін вікового складу. Сумарні коефіцієнти вище 4,0 вважаються високими, менше 2,15 - низькими [1].

В світі за останню чверть XX ст. також сталося радикальне зниження величини сумарного коефіцієнта народжуваності.

Сумарний коефіцієнт народжуваності підсумовує повікові коефіцієнти для всього репродуктивного періоду, тобто для всього інтервалу 15 - 49 років. Але таке підсумовування можна проводити і для будь-якого віку в межах репродуктивного періоду.

 

Отримані таким чином показники називаються кумулятивними коефіцієнтами народжуваності до певного віку і розраховуються аналогічно коефіцієнту сумарної народжуваності.

Узагальнюючим показником народжуваності за період, або народжуваності за той або інший рік, підсумовуванням повікових коефіцієнтів народжуваності, які визначають функцію народжуваності, що розраховується, є сумарний коефіцієнт народжуваності, або просто сумарна народжуваність. Сумарна народжуваність для даного року представляє число дітей, яких народили б 1000 жінок за умови відсутності смертності і при збереженні повікових показників народжуваності, що спостерігалися в даному році [2].

Показники календаря народжень умовного покоління. У аналізі народжуваності для умовного покоління окрім коефіцієнтів використовуються також показники, що характеризують не рівень, а так званий календар народжуваності, тобто її розподіл на всьому інтервалі репродуктивного віку.

Показники народжуваності для реального покоління (коефіцієнти народжуваності когорти). Необхідність поздовжнього аналізу народжуваності (використання показників народжуваності для реального покоління) витікає з того очевидного факту, що показники народжуваності даного року залежать від її рівнів в попередні періоди.

При цьому показники народжуваності для періоду виявляються результатом своєрідної інтерференції репродуктивної поведінки різних когорт. Звідси витікає необхідність розрахунку показників, що відображають динаміку демографічних подій від року до року в реальній когорті, утвореній або по року народження (покоління), або по року вступу до шлюбу (шлюбна когорта).

З технічної точки зору розрахунок показників як для покоління, так і для шлюбної когорти абсолютно ідентичний, тому далі мова піде тільки про реальні покоління.

Для реальних поколінь розраховують ті ж показники, що і для календарних періодів, за винятком спільного коефіцієнта народжуваності. Таким чином, все, що було сказане вище про коефіцієнти народжуваності для гіпотетичного покоління, з деякими модифікаціями і є придатним і щодо коефіцієнтів для покоління реального.

Кумулятивні коефіцієнти народжуваності до певного віку є середнім числом народжень на одну жінку реального покоління до віку 50 років, тобто до кінця репродуктивного періоду. Динаміка даного показника найточніше характеризує зміни народжуваності впродовж тривалих періодів часу, від покоління до покоління.

Показники календаря народжень реальних поколінь. Для реальних поколінь (шлюбних когорт) розраховуються також показники, що характеризують інтервали між народженнями і розподіл народжень впродовж всього репродуктивного періоду. Ці показники зазвичай називають показниками календаря (або графіка) народжень. Останнім часом частіше використовують терміни англійських еквівалентів відповідних понять: говорять про таймінг і спейсінг народжуваність. При цьому перший термін («таймінг») характеризує інтервали між народженнями, а другий («спейсінг») - розподіл народжень на всьому репродуктивному періоді.

При цьому спейсінг народжуваності вимірюють за допомогою різних показників. Одним з них є якраз середній вік народження дитини тієї або іншої черговості. Крім того, можливий розрахунок частки жінок, що народили дитину тієї або іншої черговості до того або іншого віку.

Що стосується таймінга народжуваності, то для його характеристики використовують показники, названі генетичними інтервалами. При цьому розрізняють два типи генетичних інтервалів: протогенетичний і інтергенетичний.

Протогенетичний інтервал - це час між вступом до шлюбу (точніше, утворенням шлюбного союзу) і народженням первістка. У загальному випадку величина протогенетичного інтервалу не може бути розрахована на підставі даних офіційного поточного статистичного обліку, оскільки, взагалі кажучи, реальний початок шлюбних стосунків не збігається з юридичною реєстрацією шлюбу. Це мало місце (хоча і в незначних розмірах) навіть в суспільствах із строгою репресивною сексуальною мораллю, що не допускали дошлюбних сексуальних зв'язків, тим більше це властиво сучасним суспільствам, в яких дедалі більшою мірою реальні шлюбні стосунки і їх юридичне оформлення не збігаються за часом один з одним.

Теоретично можлива мінімальна величина протогенетичного інтервалу (точніше, терміну між датою реєстрації шлюбу і датою народження первістка), яку тільки і можна зафіксувати за допомогою поточного статистичного обліку, дорівнює 9 місяцям. Якщо ж цей термін менший, то це означає, що фактично шлюбні стосунки зачалися до офіційної реєстрації браку, тобто мова йде про так зване дошлюбне зачаття.

Тому статистична інформація про протогенетичні інтервали, менші, ніж 9 місяців, є додатковою ілюстрацією властивого сучасним суспільствам процесу «втечі від шлюбу», поширення установок на спільне життя поза легітимним, законним шлюбом. Останнє, у свою чергу, свідчить про наростання кризових явищ в житті сім'ї як соціального інституту.

Інтергенетичний інтервал - це середня тривалість періоду між послідовними народженнями. Величина цього інтервалу може бути встановлена практично тільки в ході статистичних обстежень або соціологічних досліджень. Довжина інтергенетичного інтервалу залежить як від дії фізіологічних чинників (післяродова стерильність, захворювання, що викликають знижену плодючість, вік жінки і тому подібне), так і від репродуктивної поведінки (вживання або невживання контрацепції і штучних абортів). При цьому вважається, що довжина інтергенетичного інтервалу, менша 36 місяців, свідчить про відсутність практики внутрішньосімейного регулювання народжуваності, так званого свідомого обмеження числа дітей в сім'ї або прагнення «відстрочити народження дитини».

Вірогідність народження дітей різних черговостей є ще однією важливою характеристикою народжуваності реальних поколінь. Ця вірогідність є відношенням числа жінок, що народили дитину (і + 1) черговості, до загальної чисельності жінок, що народили і дітей.

Сучасні тенденції народжуваності та смертності, а також щільності населення демонструють дані наступних таблиць:

Кількість живонароджених і померлих (на 1000 наявного населення)
  Україна
Міські поселення та сільська місцевість міські поселення сільська місцевість
народжуваність смертність народжуваність смертність народжуваність смертність
12,6 12,1 12,7 10,2 12,7 16,1
12,1 12,9 11,9 10,8 12,6 17,2
11,4 13,3 11,0 11,4 12,5 17,6
10,7 14,2 10,1 12,2 12,0 18,5
10,0 14,7 9,3 12,8 11,6 18,8
9,6 15,4 8,8 13,6 11,1 19,1
9,2 15,2 8,4 13,3 10,7 19,2
8,7 14,9 8,0 13,0 10,2 18,9
8,4 14,4 7,6 12,6 9,9 18,1
7,8 14,9 7,1 13,1 9,3 18,5
7,8 15,4 7,2 13,8 9,2 18,8
7,7 15,3 7,2 13,8 8,7 18,6
8,1 15,7 7,7 14,0 9,0 19,1
8,5 16,0 8,3 14,3 9,1 19,6
9,0 16,0 8,9 14,4 9,3 19,6
9,0 16,6 8,9 14,8 9,4 20,5
9,8 16,2 9,6 14,5 10,3 19,8
10,2 16,4 9,9 14,7 10,7 20,1
11,0 16,3 10,8 14,6 11,6 19,9
11,1 15,3 10,8 13,7 11,9 18,9

 

Територія і щільність наявного населення
  Територія, тис. кв.км Щільність населення, осіб на 1 кв.км
Україна    
603,5 85,7
603,5 85,9
603,5 86,1
603,5 86,3
603,5 86,6
603,5 86,4
603,5 85,7
603,5 85,0
603,5 84,2
603,5 83,5
603,5 82,7
603,5 81,9
603,5 81,1
603,5 80,3
603,5 79,5
603,5 78,9
603,5 78,3
603,5 77,8
603,5 77,3
603,5 76,8
603,5 76,5
603,5 76,2
Примітки: Дані станом на 1 січня відповідного року. Скорочення та умовні позначення: тис. - тисяч кв.км - квадратних кілометрів

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Демографічне поняття народжуваності. Народжуваність і плодючість. Показники народжуваності. Репродуктивна поведінка. Проблема обліку в аналізі народжуваності поведінкових і структурних компонентів

Демографічне поняття народжуваності.. Народжуваність і плодючість.. Показники народжуваності..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Показники народжуваності

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Народжуваність і плодючість
Народжуваність пов'язана з поняттям плодючості, яке характеризує біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (запліднення,

Репродуктивна поведінка
  Визначення репродуктивної поведінки і необхідність її включення у вивчення народжуваності. Під репродуктивною поведінкою розуміється система дій і стосунків, передуючи

Проблема обліку в аналізі народжуваності поведінкових і структурних компонентів
Рівень народжуваності, який складення на тій або іншій території (країні, регіоні, континенті, земній кулі) в той або інший період часу і вимірюваний добре відомими в демографії показниками (загаль

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Пригадаєте, як визначається народжуваність в демографії? 2. Що таке плодючість? 3. Яке співвідношення понять «безпліддя», «стерильність», «інфертильність», «бездітність»?

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги