До самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА,, ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ Методичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

 

Методичні вказівки

до самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА” (,,ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ”)

 

 

Харків 2007

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

 

До друку і в світ дозволяю.

Раздел 1.01 Перший проректор

 

__________________В.В. Семенець

“____”____________ 200__ р.

 

Методичні вказівки

 

до самостійної роботи з дисципліни ,,Цивільна оборона ” (,,Цивільний захист населення”) для студентів усіх спеціальностей.

 

 

Всі цитати, цифровий, фактичний ЗАТВЕРДЖЕНО

матеріал та бібліографічні відомості кафедрою ОП

перевірені, написання одиниць Протокол № 14

відповідає стандартам від 21.06 2007 р.

 

 

Упорядники:

 

Б.В. Дзюндзюк

О.В. Мамонтов

Є.М Анпілогов

 

Відповідальний випусковий: Б.В. Дзюндзюк

 

 

Начальник методичного відділу П.С. Ковтун

Начальник КВВ ННВПЦ Б.П. Косіковська

 

Поз.

 

Харків 2007

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

Методичні вказівки

 

до самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА ” (,,ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ”)

для студентів усіх спеціальностей.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою ОП.

Протокол № 14

від 21.06.2007 р.

 

Харків 2007

 

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни ,,Цивільна оборона” (,,Цивільний захист населення”) для студентів усіх спеціальностей/ Упоряд.: Дзюндзюк Б.В., Мамонтов О.В., Анпілогов Є.М. – Харків: ХНУРЕ, 2007. – 90 с.

 

Упорядники: Дзюндзюк Б.В.,

Мамонтов О.В.,

Анпилогов Є.М.

 

 

Рецензент Стороженко В.О., д-р техн. наук, проф. кафедри фізики ХНУРЕ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

 

Методичні вказівки

до самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА” (,,ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ”)

 

 

Харків 2007

 

 

ЗМІСТ

 

Загальні положення ………………………………………………...

1 Цивільна оборона України – основа безпеки в надзвичайних
ситуаціях …………………………………………………………………...

2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків ………………..

3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю
радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження
продуктів і води …………………………………………………………...

4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях …………….…...

5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій .…...

Додаток А……………………………………………………………

Додаток Б……………………………………………………………

Додаток В……………………………………………………………

Додаток Г……………………………………………………….…....

Додаток Д……………………………………………………….……

Додаток Е……………………………………………………….……

Перелік рекомендованої літератури.………………………….……

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У сучасному світі накопичені величезні арсенали озброєнь, до яких відноситься зброя масового ураження (ядерна, хімічна, бактеріологічна) і звичайні… Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, уміння розробляти необхідні заходи… На кожне заняття студенти повинні приходити підготовленими і уміти відповідати на контрольні питання відповідно до…

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА УКРАЇНИ – ОСНОВА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Основні положення міжнародного права з питань захисту людей

 

Під час війни людина повинна дотримуватися певних норм гуманності навіть стосовно ворога. Ці норми викладені головним чином у чотирьох Женевських Конвенціях від 12.08.49 р. і Додаткових протоколах до них від 8.06.77 р. Вони є законодавчими актами, тобто мають силу закону, і мають виконуватися всіма країнами, що їх підписали.

Перша Конвенція - “Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях”. Друга - “Про поліпшення долі поранених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіли корабельну аварію”. Третя - “Про поводження з військовополоненими”. Четверта - “Про захист цивільного населення під час війни”.

Перша й друга Женевські Конвенції забезпечують захист поранених, хворих й осіб, які потерпіли корабельну аварію. Забороняється зазіхати на їхнє життя, заподіювати їм яку-небудь шкоду. Їх повинні підбирати, гуманно до них ставитись, надавати їм своєчасну й необхідну медичну допомогу. Жодне тіло померлого не може бути віддане землі, морю або спалено без належного впізнання й констатації смерті.

Цивільним особам дозволяється підбирати поранених і доглядати за ними. При цьому неприпустимі їхні покарання й переслідування. Особливий статус перша й друга Конвенції надають медичному й духовному персоналу, що повинен доглядати за хворими й пораненими, у тому числі в полоні.

Третя Женевська Конвенція визначає статус комбатантів (військовослужбовців армій, що борються) і військовополонених. Вона вимагає з усіма військовополоненими обходитися однаково. Виключення може бути викликано станом здоров'я й кваліфікацією. Військовополонені на допиті зобов'язані назвати своє ім'я, прізвище, вік, військове звання й особистий номер. Не можна змушувати їх давати яку-небудь іншу інформацію.

Утримуюча держава має забезпечити їх їжею, обмундируванням, житлом і необхідною медичною допомогою.

Військовополонені можуть направлятися на виконання робіт (у тому числі за винагороду), але в умовах не гірших, ніж для своїх громадян. Їх не можна залучати до участі в бойових діях або змушувати виконувати роботу, що загрожує здоров'ю, життю або принижує гідність людини. Військовополонені мають право через Міжнародний Червоний Хрест у найкоротші строки повідомити рідних і близьких про свою долю.

Військовополонені, визнані важкохворими, підлягають негайній депортації. Після закінчення воєнних дій всі військовополонені повинні бути негайно звільнені.

Четверта Конвенція особливу увагу приділяє цивільним особам, що знаходяться під владою ворога:

- цивільні особи в країні ворога;

- населення на окупованій території.

Обидві категорії осіб мають право на повагу честі, гідності, сімейних прав, релігійних переконань, обрядів і т. п. До них також повинні ставитись гуманно, не допускаючи насильства.

Не можна змушувати працювати осіб молодше 18 років. Також не можна залучати населення до участі в бойових діях.

Сторона, що окупує, зобов'язана піклуватися про дітей, стежити за постачанням населенню продуктів харчування, одягу, роботою служб гігієни і т.д.

Цивільні особи в стані ворога мають право покинути територію, якщо це не заважає їхній безпеці. Відношення до них має бути таким же, як і до інших іноземців.

У Додаткових протоколах також містяться вимоги різного характеру щодо захисту цивільних осіб й об'єктів. В них забороняється:

- здійснювати ворожі акції проти історичних пам'ятників, творів мистецтва і т.д.;

- нападати на об'єкти, необхідні для життєдіяльності цивільного населення;

- використовувати голод як метод ведення війни;

- використовувати такі методи ведення війни, які шкодять здоров'ю населення, природному середовищу й об'єктам підвищеної небезпеки (дамбам, атомним електростанціям і т.п.);

- нападати на невійськові об'єкти;

- нападати на цивільне населення (у тому числі з метою репресій);

- нападати на незахищені місцевості й демілітаризовані зони. При цьому одна зі сторін може оголосити незахищеною місцевістю той або інший населений пункт, що перебуває в зоні можливого зіткнення. Демілітаризовані зони оголошуються після угоди між конфліктуючими сторонами в усній або письмовій формі безпосередньо або через посередників (країн або гуманітарних організацій).

Стаття 63 передбачає діяльність цивільної оборони (ЦО) на окупованих територіях:

- цивільні організації ЦО одержують від влади (сторони, що окупує) сприяння. Їх не можна використовувати для виконання невластивих завдань та інших дій, що шкодять цивільному населенню;

- сторона, що окупує, може роззброїти персонал ЦО з метою безпеки.

Окремо в Додаткових протоколах (ст.76 й 77) розглядаються права жінок і дітей, про забезпечення їхнього захисту від насильства, схилення до проституції і т.д.

На вагітних жінок, жінок з малолітніми (залежними від них) дітьми, а також на осіб до 15 років не поширюється страта.

У випадку евакуації дітей потрібна письмова згода батьків. Під час евакуації має тривати безперервне навчання дітей з урахуванням релігійного й морального виховання. При евакуації дітей в іншу країну на кожну дитину заводиться анкета із вказівкою прізвища, імені, статі, місця й дати народження, даних батьків, стану здоров'я і т.д. Ця анкета направляється в Центральне довідкове агентство Міжнародного Червоного Хреста.

На окупованій території в районах бойових дій персонал цивільної оборони розрізняється за допомогою спеціального розпізнавального знака ЦО й посвідчення, що підтверджує її статус. Таким знаком є рівносторонній блакитний трикутник на жовтогарячому тлі.

Для розпізнавання особливо небезпечних споруджень конфліктуючі сторони повинні (мають право) позначати їх спеціальним міжнародним знаком у вигляді трьох кіл жовтогарячого кольору однакового розміру, розташованих на одній осі.

Крім того, у Додаткових протоколах дається визначення ЦО, сфера її використання та завдання:

- оповіщення;

- евакуація;

- надання сховищ та їх обладнання;

- проведення заходів щодо світломаскування;

- рятувальні роботи;

- медичне обслуговування, включаючи первинну допомогу, а також релігійну допомогу;

- боротьба з пожежами;

- виявлення й визначення небезпечних районів;

- знезаражування й інші подібні міри захисту;

- термінове надання житла й постачання;

- термінова допомога у встановленні і підтриманні порядку в районах лиха;

- термінове поновлення необхідних комунальних служб;

- термінове поховання трупів;

- допомога в збереженні об'єктів, суттєво необхідних для виживання;

- додаткова діяльність, що є необхідною для здійснення будь-якого з вищенаведених завдань, а також планування й організація їх виконання і т.д.

 

Законодавство про цивільний захист населення України

Масштабність можливих катастроф та їхній вплив на соціально-економічний розвиток суспільства потребують провідної ролі держави в захисті населення,… ЦЗН України організований і функціонує за територіальним і виробничим… Відповідно до законодавства громадяни України мають право на захист свого життя й здоров'я від наслідків аварій,…

ЦЗН України є системою організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і інших заходів, здійснюваних центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підлеглими їм силами і засобами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями з метою запобігання і ліквідації НС.

Попередження соціально-політичних, міжнародних конфліктів, масового безладдя і дій з їх ліквідації до компетенції органів управління і сил ЦЗН не відносяться. Виключення складає виявлення і знешкодження застарілих озброєнь і боєприпасів.

Структура ЦЗН наведена на рис. 1.1. Пунктирною лінією визначений зв'язок лише з державними підприємствами. СЗР – сили, засоби, ресурси.

Систему ЦЗН складають:

- органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з безпекою й захистом населення, попередженням НС, реагуванням і діями в НС;

- органи повсякденного керування процесами захисту населення в складі центральних і місцевих органів державної виконавчої влади й адміністрацій підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й господарювання;

- сили й засоби, призначені для виконання завдань ЦЗН;

- фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, які передбачені на випадок НС;

- системи зв'язку, оповіщення й інформаційного забезпечення.

 

 

Рисунок 2.1 – Первинні причини НС в мирний час

 

До економічних причин відносяться :

- недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

- зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);

- бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

До соціальних причин відносяться:

- ріст народонаселення;

- урбанізація;

- непідготовленість населення;

- відсутність інформації про обстановку у НС;

- відсутність нормативно-правової бази;

- недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

- корупція, тероризм і т.д.

За результатами розслідування приймаються відповідні міри, у тому числі винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Основні уражуючі чинники НС

1. Повітряна ударна хвиля – це різка зміна повітряного тиску (Па). Розрізняють фази стиску й розрядження (рис. 2.2)  

Отже, еквівалентна доза є показником стану здоров'я людини в умовах підвищеної радіації.

  5. Радіоактивне зараження місцевості. Виникає в результаті випадання… Основними джерелами радіоактивності є:

Джерела ядерної небезпеки

Ядерною зброєю називається сукупність ядерних боєприпасів, засобів їхньої доставки і управління. В залежності від типу заряду зброя поділяється на… Уражуюча дія ядерного вибуху визначається: - повітряною ударною хвилею;

Джерела хімічної небезпеки

Сучасні ОР умовно поділяються: за характером уражуючої дії – нервово-паралітичні, загальноотруйні, задушливі, шкірно-неривні, дратівні і психогенні;… 1. ОР нервово-паралітичної дії. До них відносяться: зарин, зоман, Ві-Ікс.… 2. ОР загальноотруйної дії – швидкодіючі летучі речовини (синильна кислота, хлорциан, окис вуглецю, миш’яковий і…

Бактеріологічні засоби ураження людей

- здатність викликати масові захворювання людей і тварин; - здатність швидко передаватися від хворого до здорового; - велика тривалість дії (спори сибірської виразки зберігають свої властивості кілька десятків років);

Нові види зброї

Променева зброя заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних часток,… Радіочастотна зброя заснована на електромагнітних випромінюваннях надвисоких… Як радіологічну зброю використовуються бойові радіоактивні речовини (БРР), а також відходи ядерних реакторів.

Ліквідація наслідків НС

Виконання РІНР є однією з основних завдань ЦЗН. До рятувальних робіт відносяться: - розвідка вогнищ ураження і маршрутів виступу формувань на ділянки (об’єкти… - пошук потерпілих, розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та будинків й інших споруд;

Контрольні запитання та завдання

2. У чому виявляється негативний і позитивний вплив науково-технічного прогресу на життєдіяльність населення? 3. Як необхідно використовувати досягнення науково-технічного прогресу для… 4. Перелічіть основні потенційні небезпеки як причини можливих НС в Україні.

Контрольне завдання

1. Наведіть приклад НС на території України.

2. Проаналізуйте НС залежно від характеру походження й масштабів поширення.

3. Назвіть й охарактеризуйте уражуючі чинники.

4. Охарактеризуйте вогнище ураження й зону зараження (якщо мали місце).

5. Опишіть необхідні дії формувань ЦЗН при ліквідації наслідків НС.

6. Установіть причинно-наслідковий зв'язок між первинними причинами й наслідками даної НС.

ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ, ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ, КОНТРОЛЮ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ Й ОПРОМІНЕННЯ ТА ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ ПРОДУКТІВ І ВОДИ

 

Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань

Принцип виявлення й виміру іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (альфа- і бета- частинок, нейтронів і гамма-променів) заснований на їх здатності… Фотографічний метод заснований на почорнінні фотоемульсії. Під впливом… Сцинтиляційний метод заснований на вимірі інтенсивності світлових спалахів люмінесцентних речовин (сірчистого цинку,…

Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю

Індикатори - найпростіші прилади радіаційної розвідки. З їхньою допомогою виявляються випромінювання, грубо оцінюються потужності дози, а також… Дозиметри– призначені для визначення сумарної дози опромінення, що одержує… Вимірники потужності дози (рентгенметри, радіометри) призначені для:

Методи виявлення й виміру СДЯР й ОР у навколишньому середовищі

Існують лабораторні й експресні методи виявлення й виміру речовин у навколишньому середовищі. При експресних методах аналіз виконується… При лабораторному аналізі застосовують оптичні, фотокольорометричниий,… Оптичні методи засновані на зміні спектра й зсуві інтерференційної картини світла, що проходить через газ.

Прилади хімічної розвідки й спостереження

Основними приладами є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) і аналогічний йому напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР), призначені… Для ретельніших досліджень хімічного зараження в польових умовах… Для вимірювання концентрації метану або вуглекислого газу в повітрі виробничих та побутових приміщень використовують…

Контрольні запитання та завдання

1. Перелічіть існуючі типи приладів радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. Які функції вони виконують?

2. На яких методах засновані виявлення й вимір іонізуючих випромінювань?

3. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-5А (Б;В).

4. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-24.

5. Перелічіть існуючі типи приладів хімічної розвідки. Які функції вони виконують?

6. На яких методах засновані виявлення й вимір СДЯР й ОР у навколишньому середовищі?

7. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ВПХР.

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Зона дії уражуючих чинників НС як військового, так і мирного часу в сучасних умовах може досягати сотні й тисячі кілометрів. У ній може опинитися велика кількість людей (мільйони), будинків, споруд, сільгоспугідь і т. п. Характер ураження суттєво впливає на режим проживання й роботи людей, на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Під оцінкою обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження місцевості (радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами), пожеж і руйнувань, кількості і характеру постраждалих, а також визначення умов дії формувань ЦЗН і виробничої діяльності в умовах НС.

Оцінка обстановки виконується за результатами прогнозування наслідків НС й за даними розвідки. Прогнозування розділяється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих наслідків НС, коли відомі лише загальні (найвірогідніші) вихідні дані (кількість і тип радіоактивних або хімічних речовин, що зберігаються на потенційно небезпечному об'єкті, його тип, координати, характерні метеоумови і т. д.). Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії, коли крім загальних відомі ще й конкретні вихідні дані (рівень радіації, концентрація речовин у повітрі, метеоумови і т. д.), які отримані за даними розвідки.

Для прогнозування існують такі методики:

1. Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС.

2. Прогнозування радіаційної обстановки при використанні противником сучасної ядерної зброї.

3. Прогнозування хімічної обстановки.

4. Прогнозування пожежної обстановки.

5. Прогнозування інженерної обстановки.

 

Променева хвороба людини

Розрізняють дві форми променевої хвороби – гостру (виникає при опроміненні великими дозами за короткий час) і хронічну (виникає при систематичному… Опромінення може бути однократним і багатократним. Однократнимвважається… Зміни здоров`я можуть викликатися соматичними ефектами (проявляються у людини, що отримала опромінення) і спадкоємними…

Припустимі дози опромінення

Якщо людина знаходиться в умовах підвищеної радіації, необхідно дотримувати таких правил захисту:

- виключення необґрунтованого опромінення;

- максимально можливе зниження опромінення;

- неприпустимість перевищення припустимої дози;

- добровільність;

- свобода інформації;

- плата за ризик.

Існують припустимі дози для воєнного та мирного часу.

У воєнний час:

- при однократному опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;

- при багатократному опроміненні (за 30 діб) – 100Р;

- при багатократному опроміненні (за 3 місяці) – 200Р;

- при багатократному опроміненні (за 1 рік) – 300Р.

У мирний час:

- для населення в нормальних умовах на 1 рік – 0,5 бер;

- для персоналу в нормальних умовах на 1 рік – 5 бер;

- для населення аварійне опромінення на 1 рік – 10 бер;

- для персоналу аварійне опромінення на 1 рік – 25 бер.

Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на АЕС

Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, можна вирішувати кілька завдань: - визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему); … - визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об’єкта;

Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом СДЯР

Прогнозування хімічної обстановки включає вирішення таких завдань: - визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, що виникло… - визначення глибини зони зараження;

Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація

Основні завдання радіаційної розвідки: - установлення моменту початку випадання радіоактивних речовин на місцевості й… - визначення напрямку руху радіоактивної хмари, меж зон радіоактивного зараження й рівнів радіації на місцевості;

Контрольні запитання та завдання

 

1. Опишіть ступені й ознаки променевої хвороби людини.

2. Які існують норми доз опромінення? Чим пояснюється розходження між ними?

3. На яких явищах заснований прогноз радіаційної обстановки при аваріях на АЕС та ядерних вибухах?

4. Як оцінюється обстановка в НС? З якою метою вона виконується?

5. Які вихідні дані необхідні для прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС?

6. Які існують види прогнозування обстановки в НС?

 

Контрольні завдання

Контрольні завдання виконуються за методиками, наведеними у п. 4.3
і п. 4.4. Вихідні дані визначаються викладачем.

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

 

Концепція захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в НС

Небезпека життєво важливим інтересам громадян в умовах НС техногенного, природного і воєнного характеру поділяється на зовнішню і внутрішню.… Необхідний рівень національної безпеки не можна досягти без використання… - пріоритетності завдань, спрямованих на врятування життя та збереження здоров`я людей і довкілля;

Захисні споруди

  Рисунок 5.1 – Захисні споруди

Евакуація населення

Організація евакуації планується заздалегідь евакокомісіями, що входять до складу ЦЗН. У разі загрози НС передбачається створення проміжних і… Залежно від обстановки, що склалася під час НС, може проводитися загальна або… Загальна евакуація населення проводиться при небезпечному радіоактивному зараженні з чотиригодинним часом руху хвилі,…

Первинна медична допомога

Розрізняють три види медичної допомоги: первинна медична, первинна лікарська і спеціалізована медична допомоги. Первинна медична допомога (рис. 5.3) здійснюється з метою підтримки…  

Необхідно пам'ятати, що потерпілий завжди вимагає морально-психічної підтримки оточуючих. Людина, яка надає допомогу, повинна бути рішучою, акуратною і послідовною у своїх діях. При ранах і переломах кісток які-небудь різкі рухи постраждалого (переміщення, повороти) різко підсилюють біль, що може погіршити його стан, викликати кровотечу, зупинку серця й дихання.

Первинна лікарська допомогамає проводитися з метою профілактики й боротьби з ускладненнями уражень, підтримки життєво важливих функцій на вищому (професійному рівні) і підготовки до евакуації в стаціонарні лікувальні заклади для надання спеціалізованої допомоги. Надається в перші 8 годин після ураження.

Спеціалізована медична допомоганадається в стаціонарних лікарнях і госпіталях у перші 2 доби й триває до закінчення лікування.

Далі розглянуті основні травми й стани потерпілого, що вимагають надання первинної медичної допомоги.

 

5.5.1 Клінічна смертьможе наступити при втопленні, ураженні електрострумом або блискавкою й знаходженні в загазованому приміщенні. Людина у такому стані може перебувати не більше 5 хв., після чого наступає біологічна смерть. Допомога:

- припинити уражуючу дію (дістати потерпілого з води, винести із загазованого середовища, відключити електрострум). При цьому людина, яка надає допомогу,повинна піклуватися про власну безпеку. При втопленні – звільнити дихальні шляхи потерпілого від води;

- здійснити штучне дихання. Виконується через хусточку з рота в рот або з рота в ніс. Частота має дорівнювати частоті нормального подиху;

- здійснити непрямий масаж серця. Виконується різким натисканням долонями рук на грудну клітину в області серця з амплітудою 3–4 см і частотою 60–80 натискань за хвилину.

Якщо допомогу надає одна людина, то п. п. 2 й 3 необхідно чергувати
(2–3 вдихи, 5–8 натискань) до відновлення серцевої діяльності й дихання. Якщо вони не відновлюються, необхідно продовжувати ці дії до прибуття лікаря (констатувати біологічну смерть може тільки лікар).

 

5.5.2 Втрата свідомостіможе наступити при ударі голови, болю, нервово-емоційному збудженні, страху, недостачі кисню й втраті крові. При цьому потерпілий зовні схожий на сплячу людину. У нього підвищений пульс і знижений артеріальний тиск.

Допомога:

- покласти потерпілого на спину так, щоб голова була нижче рівня ніг на 15–20 см для збільшення кровотоку. При цьому голову необхідно злегка повернути убік для відведення можливих блювотних мас;

- звільнити шию й груди від одягу, приклавши до них змочений в холодній воді рушник, збризкати обличчя водою;

- забезпечити доступ свіжого повітря;

- дати понюхати нашатирний спирт і злегка поплескати по щоках.

 

5.5.3 Травматичний шокможе наступити при великих ушкодженнях і є різким занепадом сил і пригніченням усіх життєвих функцій організму: частий і слабкий пульс, поверхневе дихання, блідість і піт на обличчі, байдужність до всього навколишнього, збереження свідомості. Допомога:

- усунути (послабити) біль. При переломах кісток накласти шину (іммобілізувати). Застосувати болезаспокійливі засоби (шприц-тюбик індивідуальної аптечки АІ-2, промедол, баралгін, аналгін, цитрамон та ін.);

- зігріти потерпілого за допомогою ковдри й грілок, дати випити гарячий чай (якщо не ушкоджена черевна порожнина).

Варто знати, що алкоголь має незначну знеболюючу дію, однак сильно знижує дію анестезії (знеболювання).

- покласти потерпілого й забезпечити йому повний спокій, незважаючи на можливе поліпшення самопочуття; - до голови прикласти холод, а до ніг – теплу грілку. Для запобігання ускладнень після прибуття лікаря докладно повідомити йому про всі ознаки, що спостерігалися.

Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь. У залежності від виду і характеру поверхні застосовують механічні чи… Механічніспособи дезактивації застосовують для різних ґрунтів і включають… Найефективнішими і часто використовуваними фізико-хімічними способами є: водоструминний – для стін будинків,…

Дії населення в НС

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення зумовлена тенденціями зростання втрат людей, що викликано невпинним ростом ризику НС. Готовність населення до НС, його вмілі й ефективні дії дозволять звести можливі втрати і збитки до мінімуму.

 

Дії населення при радіоактивному зараженні

- використовувати ЗІЗ (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов'язку); - заховатися у будинку (за відсутності протирадіаційного укриття),… - провести йодизацію родини (6 таблеток радіозахисного препарату №1 із гнізда 4 індивідуальної аптечки АІ-2 чи 4–5…

Дії населення при хімічному зараженні

- використовувати ЗІЗ (від хлору – протигази ГП-5,7 чи ватно-марлеві пов'язки, змочені 2%-ним розчином питної соди; від аміаку – протигази ГП-5,7 із… - використовувати споруди у режимі фільтровентиляції (для захисту від аміаку –… - застосувати антидоти і засоби обробки шкіри. У разі загрози або безпосереднього отруєння фосфорорганічними…

Дія населення при пожежах і вибухах

На початку пожежі варто спробувати її згасити, використовуючи засоби пожежогасіння. Систему енергопостачання, електроустаткування й електричні прилади перед гасінням необхідно знеструмити.

Якщо згасити пожежу не вдалося, необхідно негайно залишити будинок. Не рекомендується користуватися ліфтом. Для евакуації необхідно використовувати основні і запасні вихідні сходи. Якщо сходові проходи задимлені, варто закрити двері, вийти на балкон і евакуюватися пожежними сходами. Небезпечно входити в зону задимлення при видимості менше 10 м.

При ушкодженні будинку вибухом входити в нього з підвищеною обережністю, переконавшись у відсутності значних ушкоджень перекриттів. Після виносу людей із зони руйнувань і пожеж необхідно негайно надати їм первинну медичну допомогу (реанімацію, спокій, тепло).

 

Дії населення під час землетрусів

Заходи і захист від наслідків землетрусів розділяються на попередні і дії безпосередньо під час землетрусу.

Попередні міри включають:

- сейсмостійке будівництво;

- підготовку служб порятунку і ліквідації наслідків;

- нейтралізацію джерел підвищеної небезпеки;

- навчання населення правилам поведінки під час землетрусу;

- наявність у кожному будинку запасів продуктів, води на 3–5 діб, аптечок першої медичної допомоги;

- закріплення в будинку столів, шаф, устаткування до підлоги (стін).

З початком землетрусу люди, що знаходяться в будинках, повинні терміново виключити світло, газ і воду, залишити приміщення і вийти на відкрите місце. При неможливості залишити будинок стати в дверний проріз капітальної внутрішньої стіни. Залишаючи приміщення, не можна користатися ліфтом.Далі необхідно включитися в роботу з порятунку потерпілих.

 

Дії населення під час повеней

Найефективнішим способом захисту від повеней є евакуація. Перед евакуацією для збереження будинку варто відключити воду, газ, електрику, перенести на верхні поверхи (горища) цінні речі, закрити вікна перших поверхів дошками і фанерою, узяти запас продуктів, медикаменти, документи й вирушити за зазначеним маршрутом.

При раптовій повені необхідно негайно залишити будинок і зайняти найближче безпечне підвищене місце, вивісивши сигнальне біле чи кольорове полотнище. Після спаду води при поверненні додому необхідно дотримувати мір безпеки: не доторкуватися до електропроводки; не використовувати продукти, що потрапили у воду. При вході в приміщення його необхідно провітрити. Забороняється вмикати газ й електрику.

 

Дії населення при біологічному зараженні

Для інфекційних захворювань, що не відносяться до групи особливо небезпечних, застосовують обсервацію. Обсервація – це здійснення посиленого… Карантин – це повна ізоляція вогнища зараження (аж до застосування збройної… Для запобігання масових інфекційних захворювань населення повинне виконувати правила особистої гігієни, проводити…

Контрольні запитання та завдання

2. Наведіть класифікацію захисних споруд і загальні вимоги до них. 3. Що таке коефіцієнт послаблення радіації? 4. Дайте визначення евакуації й розосередження.

Додаток А

Таблиця А.1 – Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків

Постраждалий напрям, галузь	Критерії	Одиниці виміру	Порогове значення для рівня надзвичайної ситуації
Об’єк-тового	Місцевого	Регіонального	Загального
Сільське господарство	1.А. Вилучення території з сільськогосподарського обороту	Гектар	До 50	Від 50 До 500	Від 500 до 50 тис	Від 50 тис.
Б. Зменшення загальної чисельності тварин або птиці (риби)	% загальної чисельності стада	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 40	Від 40
Загибель посівів сільськогосподарських культур	Відсоток загальної площі посіву	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 40	Від 40
2. Економічний збиток	% бюджету	-	До 1% річного місцевого бюджету	До 1% річного бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя	Понад 1% річного бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя
Лісове господарство	1. Вилучення ділянок з лісогосподарського обороту(однієї чи кількох)	Гектар	До 50	Від 50 до 200	Від 200 до 5 тис.	Понад 5 тис.
2. Заподіяні (очікувані) збитки	% загальної вартості господарської деревини	-	До 20	Від 20 до 30	Понад 30

Продовження таблиці А.1

Продовження таблиці А.1

Продовження таблиці А.1

Додаток Б

Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)

Умова завдання

1.1 Наведіть приклад НС.

1.2 Проаналізуйте його в залежності від характеру походження і масштабів поширення.

1.3 Назвіть й охарактеризуйте уражуючі фактори.

1.4 Охарактеризуйте вогнище ураження і зону зараження (якщо мали місце).

1.5 Опишіть необхідні дії формувань ЦЗН при ліквідації наслідків НС.

1.6 Установіть причинно-наслідковий зв'язок між первинними причинами й наслідками даної НС.

 

Виконання завдання

За допомогою пожежної сигналізації було оголошено пожежну тривогу в цеху, а пожежна частина підприємства надіслала повідомлення в районну пожежну… Локалізувати виниклу пожежу силами і засобами даного підприємства не… Виникла загроза її поширення за межі підприємства на інші об'єкти господарської діяльності, житлові будинки і…

Додаток В

Таблиця В.1 – Категорія стійкості атмосфери

Таблиця В.2 – Швидкість (м/сек.) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру

Таблиця В.3 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/сек.)   Вихід активності h,% Індекс зони Тип реактора …  

Таблиця В.8 – Час початку формування сліду після аварії, год.

Таблиця В.9 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення М, рад.

       

Таблиця В.10 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення А, рад

Таблиця В.11 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення Б, рад

       

Таблиця В.12 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення В, рад

Таблиця В.13 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення Г, рад

       

Таблиця В.15 – Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкості вітру

 

 

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67	2,0	2,34	2,67	3,0	3,34	3,67	4,0	-	-	-	-	5,68

Таблиця В.16 – Розрахункові таблиці глибини зон можливого зараження СДЯР, км

Примітка: При швидкості вітру > 15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с. При швидкості вітру < 1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості…

Таблиця В.17 – Швидкість перенесення фронту зараженої хмари в залежності від швидкості вітру

   

Таблиця В.18 – Кутові розміри зони можливого зараження в залежності від швидкості повітря, град.

  Таблиця В.19 – Можливі втрати робітників, службовців та населення від СДЯР,% …   Умови перебування людей Без проти­газів   Забезпеченість протигазами, % …

Додаток Г

Приклад прогнозування і оцінки радіаційної

обстановки при аварії на АЕС (тема №4)

 

1 Вихідні дані:

- тип і потужність ядерного реактора – РВПК-1000;

- кількість аварійних реакторів n=1;

- вихід активності h=50%;

- відстань від аварійного реактора до об’єкта R_к=24 км;

- астрономічний час аварії реактора Т_ав=10-00;

- припустима доза опромінення для виконання разової роботи на відкритій місцевості D_прип=4 рад.

- коефіцієнт послаблення радіації на відкритій місцевості К_посл=1;

- швидкість вітру на висоті 10м V₁₀= 4м/сек;

- напрям вітру – в напрямку об’єкта;

- хмарність – середня.

Необхідно визначити час початку опромінення об’єкта та умови проведенняаварійно-рятувальних робіт тривалістю 1 год.

 

Вирішення

- за табл. В.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби – ізотермія; - за табл. В.2 визначаємо середню швидкість переносу переднього фронту… - за табл. В.4 визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх у масштабі на карту…

Додаток Д

Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом СДЯР (тема № 4)   1 Загальні вихідні дані:

Вирішення

а) Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі (табл. В.14)   Qе1= 0,18·1·0,23·0,6·40 =1т;

Додаток Е

Таблиця Е.1 – Еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон “Про цивільну оборону України”.

2. Закон України “Про правові засади цивільного захисту”.

3. Депутат О.П., Коваленко І. В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів: Афіша, 2000. – 336 с.

4. Шоботов В.М. Цивільна оборона. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 437 с.

5. Атаманюк В.Г., Ширшнев Л.Г., Акимов Н.И. Гражданская оборона. – М.: Высш. шк., 1986. – 207 с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К.: Знання, 2004. – 490 с.