Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом СДЯР
Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом СДЯР - раздел Демография, До самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА,, ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ Методичні вказівки
Прогнозування Хімічної Обстановки Включає Вирішення Таких Зав...
Прогнозування хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:
- визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, що виникло внаслідок аварії, за певними метеоумовами;
- визначення глибини зони зараження;
- визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості;
- визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта;
- визначення тривалості уражуючої дії СДЯР;
- визначення можливих втрат людей.
Первинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті миттєвого (1–3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємності зі СДЯР при її руйнуванні.
Вторинна хмара – хмара СДЯР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні.
Еквівалентна кількість СДЯР – це така кількість хлору, масштаби зараження якої (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДЯР, що перейшло в первинну (вторинну) хмару.
Загальними вихідними даними для довгострокового прогнозування є:
- вид СДЯР та його загальна кількість;
- середня щільність населення для даної місцевості (кількість людей);
- тип розливу СДЯР;
- метеоумови;
- відстань від джерела зараження до заданого об’єкта.
Порядок розрахунків при оцінці хімічної обстановки здійснюється так:
1. Визначення глибини зони зараження СДЯР:
- еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі, т,
(4.4)
де – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР (табл. В.14, для стиснутих газів =1);
– коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсичної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує категорію стійкості атмосфери (для інверсії – 1, для ізотермії – 0,23; для конвекції – 0,008);
– коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл. В.14, для стиснутих газів =1);
– кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т;
- еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі, т,
(4.5)
де – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл. В.15);
– коефіцієнт, який залежить від часу N, що пройшов після початку аварії
(4.6)
або
(4.7)
де Т – тривалість випарювання.
(4.8)
де – товщина шару розливу СДЯР, м (при вільному розливі =0,05 м);
– щільність СДЯР, т/м(табл. В.14);
- глибина зони зараження первинною і вторинною хмарами СДЯР в залежності від еквівалентної кількості речовин і швидкості повітря визначається за табл. В.16;
- повна глибина зони зараження
, (4.9)
де – найбільший, км;
– найменший з розмірів , км;
- гранично можлива глибина переносу повітряних мас
(4.10)
де – швидкість переносу переднього фронту зараженої хмари (табл.В.17);
- остаточна глибина зараження є найменшим з двох значень .
2. Визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості:
- площа зони можливого зараження
, (4.11)
де – площа зони зараження СДЯР, ;
– кутовий розмір зони можливого зараження, в залежності від швидкості повітря, град. (табл. В.18);
- площа зони найімовірнішого зараження
(4.12)
де – коефіцієнт, що залежить від категорії стійкості атмосфери (при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133; при конвекції – 0,295).
- нанесення зони зараження на план місцевості виконується у вигляді сектора, обмеженого кутом і радіусом .
3. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта
, (4.13)
де – час підходу хмари, год;
– відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км.
4. Визначення тривалості уражуючої дії СДЯР.
Тривалість уражуючої дії в атмосфері дорівнює тривалості випаровування
. (4.14)
5. Визначення можливих втрат людей.
У грубому наближенні можливі втрати людей можна визначити за статистичними даними, наведеними у табл. В.19 в залежності від забезпеченості протигазами.
В додатку Д наведений приклад вирішення цієї задачі.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії і катастрофи у мирний час. На території України розміщена велика кількість потенційно-небезпеч
Законодавство про цивільний захист населення України
Масштабність можливих катастроф та їхній вплив на соціально-економічний розвиток суспільства потребують провідної ролі держави в захисті населення, об'єктів економіки й територій в
Основні уражуючі чинники НС
Для організації й проведення ефективних заходів щодо локалізації НС і ліквідації їхніх наслідків необхідні знання про їх уражуючу силу. Розглянемо їх у вигляді основних уражуючих чинників:
Основні уражуючі чинники НС
Для організації й проведення ефективних заходів щодо локалізації НС і ліквідації їхніх наслідків необхідні знання про їх уражуючу силу. Розглянемо їх у вигляді основних уражуючих чинників:
Джерела ядерної небезпеки
До джерел ядерної небезпеки відносяться: АЕС; підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива; підприємства з поховання радіоактивних відходів; науково-дослідні організації, які працюють з
Джерела хімічної небезпеки
Джерелами хімічної небезпеки є: підприємства, які використовують, виготовляють або зберігають СДЯР, вибухо- і вогненебезпечні матеріали, транспортні засоби (авто- та залізничні цистерни, річкові та
Бактеріологічні засоби ураження людей
Особливостями бактеріологічних засобів є:
- здатність викликати масові захворювання людей і тварин;
- здатність швидко передаватися від хворого до здорового;
- велика три
Нові види зброї
Негативною стороною науково-технічного прогресу є поява нових видів зброї (променевої, радіочастотної, радіологічної і геофізичної), які можуть використовуватися у військових або терористичних ціля
Ліквідація наслідків НС
Ліквідація наслідків НС є комплексом заходів, які включають рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР). Вони здійснюються у разі виникнення НС техногенного та природного характеру і спрямовані на
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте визначення таким поняттям: НС, стихійне лихо, небезпечне природне явище, аварія, катастрофа, вогнище ураження, зона зараження.
2. У чому виявляється негативний і позитивний вплив
Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
Принцип виявлення й виміру іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (альфа- і бета- частинок, нейтронів і гамма-променів) заснований на їх здатності іонізувати речовину. Іонізація,
Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
За призначенням прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю діляться на індикатори, дозиметри й вимірники потужності дози.
Індикатори - найпростіші прилади раді
Прилади хімічної розвідки й спостереження
Основними приладами є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) і аналогічний йому напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР), призначені для виявлення й визначення ступеня
Променева хвороба людини
Радіаційне опромінення людини може привести до променевої хвороби, від якої вона може захворіти й загинути. Це пояснюється складністю фізикохімічних і біологічних процесів в організмі (розрив молек
Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на АЕС
Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, можна вирішувати кілька завдань:
- визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);
-
Захисні споруди
Захисні споруди відносяться до колективних засобів захисту населення. Це споруди, спеціально призначені для захисту населення від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражуючих
Евакуація населення
Евакуація – це організований вихід і вивіз населення із реальних і ймовірних вогнищ ураження в безпечні райони. Евакуація робітників, службовців й їхніх родин здійснюється за вироб
Первинна медична допомога
Надзвичайні ситуації здатні призводити до масового ураження людей. Для зменшення ступеня ураження необхідні невідкладні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим, які здійснюються медичною с
Дії населення при радіоактивному зараженні
За сигналом сповіщення “Увага всім! Радіаційна небезпека” і мовної інформації про аварію на радіаційно небезпечному об'єкті населення і персонал повинні:
- використовувати ЗІЗ (протигаз, р
Дії населення при хімічному зараженні
За сигналом сповіщення “Увага всім! Хімічна небезпека” і мовної інформації про хімічну аварію населення і персонал повинні:
- використовувати ЗІЗ (від хлору – протига
Дії населення при біологічному зараженні
У разі загрозиабобезпосереднього виявлення бактеріологічного зараження необхідно прийняти 5 таблеток протибактеріального препарату №1 із гнізда 5 індивідуальної аптечки АІ-2. При появі перших ознак
Контрольні запитання та завдання
1. Перелічіть основні способи захисту населення.
2. Наведіть класифікацію захисних споруд і загальні вимоги до них.
3. Що таке коефіцієнт послаблення радіації?
4. Дайте в
Виконання завдання
2.1 У ливарному цеху машинобудівного підприємства міста № 10.03.07 р. у 11-00 відбулася пожежа, якою був частково зруйнований будинок цеху, знищена частина технологічного устаткування і матеріалів.
Вирішення
2.1 Визначення зон радіоактивного зараження:
- за табл. В.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби – ізотермія;
- за табл. В.2 визнач
Додаток Д
Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом СДЯР (тема № 4)
1 Загальні вихідні дані:
- вид СДЯ
Вирішення
2.1 Визначення глибини зони зараження
а) Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі (табл. В.14)
Qе1= 0,18·1·0,23·0,6·40 =1т;
(4.4)
– коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДЯР (табл. В.14, для стиснутих газів 
– коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсичної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує категорію стійкості атмосфери (для інверсії – 1, для ізотермії – 0,23; для конвекції – 0,008);
– коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл. В.14, для стиснутих газів 
– кількість викинутої (розлитої) при аварії СДЯР, т;
(4.5)
– коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДЯР (табл. В.14);
– коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл. В.15);
– коефіцієнт, який залежить від часу N, що пройшов після початку аварії
(4.6)
(4.7)
(4.8)
– товщина шару розливу СДЯР, м (при вільному розливі 
– щільність СДЯР, т/м
(табл. В.14);
і вторинною 
хмарами СДЯР в залежності від еквівалентної кількості речовин 
і швидкості повітря визначається за табл. В.16;
, (4.9)
– найбільший, км;
– найменший з розмірів 
, км;
(4.10)
– швидкість переносу переднього фронту зараженої хмари (табл.В.17);
є найменшим з двох значень 
.
, (4.11)
– площа зони зараження СДЯР, 
;
– кутовий розмір зони можливого зараження, в залежності від швидкості повітря, град. (табл. В.18);
(4.12)
– коефіцієнт, що залежить від категорії стійкості атмосфери (при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133; при конвекції – 0,295).
, (4.13)
– час підходу хмари, год;
– відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км.
. (4.14)
Новости и инфо для студентов