Захисні споруди відносяться до колективних засобів захисту населення. Це споруди, спеціально призначені для захисту населення від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражуючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ) і звичайних озброєнь, при яких виникають вторинні чинники ураження. Класифікація захисних споруд наведена на рис. 5.1.
Рисунок 5.1 – Захисні споруди
За місткістю споруди діляться на: споруди малої (150...600 чол.), середньої (600...2000 чол.) і великої місткості (більше 2000 чол.).
За призначенням захисні споруди бувають для: захисту населення, органів керування, медичних установ і для зберігання матеріальних цінностей.
За місцем розташування бувають: вбудовані, окремо розташовані, метрополітени й гірничі виробки.
За термінами будівництва бувають: побудовані завчасно й швидко збудовані.
За захисними властивостями вони діляться на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття.
Сховища забезпечують самий надійний захист від уражуючих чинників й є самими дорогими. За захисними властивостями сховища діляться на чотири класи.
ПРУ в основному забезпечують захист від радіаційного зараження, світлового випромінювання, а також зменшують дію ударної хвилі й проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від капельнорідких ОР і частково від хімічних і біологічних аерозолів.
Найпростіші укриття захищають частково від ударної хвилі, радіоактивних і світлових випромінювань.
У загальному випадку захисні споруди характеризуються:
- ступенем захисту від надлишкового тиску. Сховища мають витримувати надлишковий тиск від 1кг/см2 (4 клас) до 5кг/см2 (1 клас);
- коефіцієнтом захисту (послаблення) від радіоактивного випромінювання (показує в скільки разів рівень радіації в захисній споруді менше, ніж зовні:
, (5.1)
де n – кількість шарів;
h – товщина окремого захисного шару, см;
dпол – товщина половинного послаблення (довідкова величина), см;
У сховищах коефіцієнт захисту може бути від 1000 (4 клас) до 5000 (1-й клас). Існує й ряд інших вимог до захисних споруд:
- до герметичності;
- до запасів продовольства й води (відповідно до норм на одну людину й кількості людей);
- до повітрообміну;
- до наявності допоміжних приміщень й аварійного виходу;
- до опалення;
- до комунікацій.
Укриттю в захисних спорудах підлягає все населення за місцем його перебування (на роботі, навчанні й у місцях постійного проживання).