До джерел ядерної небезпеки відносяться: АЕС; підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива; підприємства з поховання радіоактивних відходів; науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на пересувних об`єктах; зона відчуження Чорнобильської АЕС; ядерна зброя країн НАТО, Росії та ін.
Ядерною зброєю називається сукупність ядерних боєприпасів, засобів їхньої доставки і управління. В залежності від типу заряду зброя поділяється на атомну, термоядерну (водневу), нейтронну і комбіновану. При вибуху атомного боєзаряду відбувається ланцюгова реакція розподілу ядер урану, плутонію й інших трансуранових ізотопів, а при вибуху термоядерного – реакція синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію, тритію, літію). Такі боєзаряди встановлюють на ракетах, авіаційних бомбах, торпедах, фугасах та артилерійських снарядах. У залежності від призначення і потужності ядерна зброя поділяється на тактичну (нейтронну), оперативно-тактичну і стратегічну. Потужність вибуху боєзаряду вимірюється масою тротилового енергетичного еквівалента. В стратегічному боєзаряді вона складає від декількох сотень тонн до декількох десятків мегатонн. Потужність нейтронного боєзаряду може бути набагато меншою.
Уражуюча дія ядерного вибуху визначається:
- повітряною ударною хвилею;
- світловим випромінюванням;
- електромагнітним імпульсом;
- проникаючою радіацією;
- радіоактивним зараженням місцевості.
Розподіл енергії між уражуючими факторами ядерного вибуху залежить від виду вибуху й умов, у яких він відбувається. При вибуху стратегічного заряду в атмосфері приблизно 50 % енергії вибуху розходиться на утворення ударної хвилі, 30–40 % – на світлове випромінювання, до 5 % – на проникаючу радіацію й електромагнітний імпульс і до 15 % – на радіоактивне зараження.
Для нейтронного вибуху характерні ті ж уражуючі фактори, однак розподіл енергії вибуху інший:
- 8–10 % – на утворення ударної хвилі;
- 5–8 % – на світлове випромінювання;
- до 85 % – на проникаючу радіацію (переважно на нейтронне- й гамма-випромінювання).
Як видно з наведених характеристик, нейтронний вибух має значно меншу руйнуючу й пожежостворюючу здатність. Однак через вищу проникаючу радіацію має більше радіаційне ураження людей і тварин. Завдяки цьому нейтронна зброя може використовуватися супротивником переважно в тактичних військових завданнях. Сама ж Україна ядерної зброї не має.