рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Технології виробництва охолодженої і мороженої рибної продукції

Технології виробництва охолодженої і мороженої рибної продукції - раздел Производство, Зміст Вступ. Розділ 1. Технологічні Властивості, Технохімічний Склад Морської...

ЗМІСТ ВСТУП. РОЗДІЛ 1. Технологічні властивості, технохімічний склад морської риби та їх особливості. РОЗДІЛ 2. Характеристика асортименту кулінарної продукції із морської риби. РОЗДІЛ 3. Аналіз, наукове обґрунтування технологічного процесу та технологічне тестування за його стадіями при виготовленні кулінарної продукції з морської риби. 1. Технології виробництва охолодженої і мороженої рибної продукції аналіз, наукове обґрунтування, контроль якості. 1. Технології охолодження риби. 2. Технології заморожування і холодильного збереження риби і рибних продуктів. 3. Холодильне зберігання мороженої продукції з морської риби. 2. Технологічні етапи виробництва стерилізованих консервів із морської риби аналіз, наукове обґрунтування, контроль якості. 1. Бланшування. 2. Обжарювання. 3. Копчення морської риби. 4. Заливка та стерилізація. 3. Технологія виробництва солоних та копчених продуктів із морської риби аналіз, наукове обґрунтування, контроль якості. РОЗДІЛ 4. Вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду в області удосконалення технології виробництва та підвищення якості продукції з морської риби. ВИСНОВКИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП. З огляду на велику популярність серед населення нашої країни виробів із морської риби проблеми технологічного забезпечення якості та удосконалення технічного процесу кулінарної продукції із морської риби набувають великого значення.

На жаль мають місце непоодинокі випадки випуску та продажу неякісної кулінарної продукції, причина яких в недотриманні чи порушенні технологічних процесів її виготовлення, відсутності практики технологічного тестування кулінарної продукції за стадіями її виготовлення та інші порушення.

В даній курсовій роботі була реалізована спробу проаналізувати сучасний досвід виготовлення кулінарних виробів із морської риби та встановити - характеристику технологічних властивостей морської риби, залежність їх від виду, умов холодильної обробки, та їх вплив на якість кулінарної продукції характеристику асортименту кулінарної продукції та можливості його розширення на основі використання новітніх розробок в області удосконалення існуючих технологій переробки морської риби. Провести технологічний аналіз продукції за стадіями технологічного процесу.

Вивчити зарубіжного досліду та можливість його використання при виробництві кулінарної продукції з морської риби. Науково обґрунтувати технологічні процеси виробництва кулінарної продукції з морської риби, застосування економних прийомів і методів її переробки, що сприяли б зниженню відходів та витрат, поліпшенню якості готової продукції та оптимізації технологічних процесів. РОЗДІЛ 1 Технохімічний склад океанічних риб та його особливості Визначення шляхів раціонального використання рибної сировини вимагає знання хімічного складу сировини, його технологічних і біохімічних особливостей.

В даний час вивчення нового виду риб, як правило, супроводжується визначенням їхнього розміро-масового складу, загального хімічного складу м язової тканини і встановленням їхньої токсикологічної допустимості. У той же час не завжди приводиться характеристика структурно-механічних і біохімічних властивостей сировини, зокрема активності його ферментної системи.

Тому існуючі класифікації сировини, що дозволяють визначити раціональний напрямок сировини в обробку, засновані, як правило, на даних загального хімічного складу м яса риб. У залежності від змісту білка і жиру риб розділяють на наступні групи зі змістом білка нижче 10 - низькобілкові, 11- 15 - середньобілкові, 16-20 - білкові, понад 20 - високобілкові зі змістом жиру 2 - худі чи маложирні, 2-8 - середньожирні, 8-15 - жирні і більш 15 - високо жирні. Схема розподілу промислових видів риб по окремих групах показує, що низькобілкову групу зміст білка до 16 складають в основному донні і глибоководні риби. Вміст пелагічних видів у низькобілкових групах не перевищує 9-11 , вони відносяться до середньожирних і жирних риб. У той же час серед високобілкових риб переважають пелагічні риби. Основна кількість промислових видів риб відноситься до білкових різного ступеню жирності, а також до високобілкових низької і середньої жирності. Частка риб інших білкових груп не перевищує 4-9 кожна Двинин Ю. Ф. К технохимической характеристике некоторых С.16 У залежності від фізіологічного стану риби загальний хімічний склад її м язової тканини може змінюватися. Найбільшим змінам піддається вміст у рибі жиру і води, однак сума їх для кожної білкової групи залишається практично постійною і складає у для низькобілкової групи 90,7 0,2, для середньо-білкової 85,5 0,2, для білкової 80,4 0,1 і для високобілкової 76,6 0,3 Нехамкин Б.Л. Влияние коптильного дыма на процессы С.69 Відношення білка до вмісту в рибі води і жиру є білково-водно-жировим коефіцієнтом БВЖК , Відношення білка до води - білково-водним коефіцієнтом БВК . Ці показники використовують для встановлення можливого направлення риб в обробку.

Наприклад, при збільшенні БВК структура м яса змінюється від слабостуденистої до крошливої. Найбільше чітко твердість і крошливість м яса виражені в м ясі високо білкових маложирних риб, тому способи переробки їх досить обмежені. Їх переважно використовують для вироблення консервів. Така властивість м яса, як соковитість, залежить головним чином від БВЖК, тому при визначенні напрямку сировини в обробку необхідно приймати в увагу і величину БВЖК. Зменшення величини БВЖК у межах однієї білкової групи свідчить про підвищення жирності риби, про більшу соковитість м яса. Наприклад, м ясо тунців, що відносяться до високобілкових маложирних риб, має БВЖК у межах 0,326-0,374 і використовується в основному для виготовлення консервів. БВЖК середньожирних і жирних риб з цієї білкової групи марліни, луфаря, кижучі, кети осінньої й ін. знаходиться в межах 0,264-0,286, соковитість м яса цих риб набагато вища, ніж маложирних риб, і область їхнього використання набагато ширше.

У групі білкових риб коливання БВЖК для риб різної жирності незначно.

Риби цієї групи, як правило, придатні для усіх видів обробки табл. 1 . На підставі даних хімічного аналізу м яса риб і величин БВК і БВЖК була запропонована схема напрямку сировини в обробку табл. 1 . Аналіз застосовуваних у даний час видів обробки ряду океанічних риб показав деякі розбіжності зі схемою, що рекомендується. Насамперед, розвиток технології обробки низькобілкових глибоководних риб дозволило направляти їх на випуск харчової продукції, а не кормової, як зазначено в схемі. Широкий розвиток одержав виробництво кулінарних виробів практично з риб усіх білкових груп. Крім того, з риб деяких видів низькобілкової і білкової групи виробляється фарш. Більш широко використовують риб різних груп на виробництво стерилізованих консервів. Таблиця 1. Групи риб в залежності від складу Від обробки білка жиру Малобілкові МаложирніЖирні і особливо жирні Кормова мука Копчення, вялення, заморожування Білкові Маложирні Середньожирні і жирні Особливожирні Заморожування Копчення, вялення, посолТе саме Високобілкові Маложирні і середньожирні Жирні Консервування, заморожування, копчення, вялення Консервування, заморожування, посол При цьому якщо обробка океанічних риб традиційних видів розвивається в напрямку удосконалювання уже вироблюваної продукції, то обробка нових об єктів промислу сполучена з визначеними труднощами, зв язаними з їх технологічними і біохімічними особливостями.

Тому для їхнього раціонального використання необхідна розробка нової технології, створення додаткових прийомів обробки, застосування різноманітних смакових і структурних добавок і ін. Крім того, необхідно більш глибоке вивчення сировини з метою розробки безвідхідної технології його переробки.

РОЗДІЛ 2 Характеристика асортименту кулінарної продукції із морської риби. В наш час виробляється величезна кількість кулінарних виробів та напівфабрикатів із морської риби. До них відносяться морожена риба, різноманітні консерви, солоні та копчені продукти із морської риби. Виробництво мороженої риби в усьому світі неухильно збільшується. Це пояснюється великою віддаленістю основних промислових районів лову від берегової бази. Для охолодження морських і океанічних риб застосовують різні способи, число яких безупинно росте внаслідок широких досліджень, проведених у даній області багатьма рибодобувними країнами. Виробництво стерилізованих консервів є одним з основних напрямків харчового використання рибної сировини і морепродуктів. Випуск цієї продукції в усьому світі неухильно зростає. Усі рибні консерви можна розділити на дві основні групи із сировини, що пройшла попередню теплову обробку бланшування, обсмажування, гаряче копчення й ін та з натуральної сировини.

Засіл морської риби традиційно використовувався для консервування риби і займав ведуче місце серед способів її обробки.

Однак впровадження в рибну промисловість таких методів консервування харчових продуктів, як заморожування і стерилізація привело до того, що роль засолу як засобу консервування значно зменшився і в даний час посол розглядається насамперед як спосіб вироблення делікатесної продукції. Тому на засіл направляють ті види риб, що у солоному виді здобувають своєрідні приємний смак і аромат, тобто мають здатність дозрівати. Донедавна з океанічних риб основною сировиною для виробництва солоної продукції служили оселедцеві. Значна зміна видового складу уловів, що супроводжувалося скороченням вилову оселедцевих риб, привело до необхідності виробництва солоної рибопродукції з нових видів морських риб. Розробка технології одержання високоякісної солоної продукції з нових видів морських риб зажадала попереднього проведення великого обсягу науково-дослідних робіт, присвячених вивченню технологічних особливостей цих риб і особливостей їхнього засолу.

Ці роботи дозволили розвити існуючі гіпотези засолу і дозрівання.

Перспективним способом засолу слабо дозріваючих океанічних риб є закінчений ненасичений посол з додаванням пряностей.

При засолі атлантичної ставриди, крім пряностей, рекомендується додавати цукор і ферментна витяжка з нутрощів риб. Одним з основних напрямків використання дрібних пелагічних риб є виробництво фаршу з наступною переробкою його на різноманітні формовані і структуровані продукти, у тому числі на аналоги цінної продукції. Для обробки дрібних риб, що направляються на виробництво фаршу, запропоновано застосовувати норвезьку промислову технологію, засновану на принципі шматочкової технології Былин В.И. Химический состав мяса некоторых С.25 Ще одним напрямком харчового використання дрібних видів риб, не потребуючого попереднього оброблення, є вироблення з них різноманітних білкових концентратів. РОЗДІЛ 3 Аналіз, наукове обґрунтування технологічного процесу та технологічне тестування за його стадіями при виготовленні кулінарної продукції з морської риби. 3.1. Технології виробництва охолодженої і мороженої рибної продукції аналіз, наукове обґрунтування, контроль якості. 3.1.1.Технології охолодження риби. Головною причиною псування охолодженої риби є мікроорганізми, що знаходяться в слизу й у кишечнику риби. Проникаючи в м язову тканину риби, вони розкладають її білок, викликаючи погіршення смаку і поява неприємного запаху.

Якісний склад мікрофлори свіжовиловленої океанічної риби близький до мікрофлори морської води і представлений в основному психрофільними мікроорганізмами з оптимумом розвитку близько 20 С, але здатними розмножуватися і при 0 С. На поверхні свіжої риби виявлені бактерії, що відносяться до родів Pseudomonas, Achromobacter, Flavobacterium і Cytophaga, а також бактерії представлені мікрококами і корино-бактеріями. Погіршення якості риби, добутої в холодних і помірно холодних водах, значною мірою зв язано з життєдіяльністю психрофільних мікроорганізмів, що добре розвиваються при температурі 0-5 С. При охолодженні риби ці мікроорганізми не втрачають своєї активності. На рибі, добутої в теплих водах, зустрічаються переважно мезофільна мікрофлора, менш стійка до дії низьких температур, а також психрофільні бактерії. Ця риба після належного охолодження менше піддається псуванню, чим риба холодних вод, а тривалість її збереження в охолодженому виді в 1,5-2 рази більше, ніж в аналогічної риби холодних вод Серпунина Л.Т. Исследование пищевой ценности С.56 Великий вплив на якість охолодженої риби при збереженні роблять автолітичні зміни, що протікають під впливом ендогенних і протеолітичних ферментів, що є присутніми відповідно в м язовій тканині і внутрішніх органах риб. Дія ендогенних ферментів приводить до посмертного задубіння, що при температурі близько 0 С у більшості видів риб настає протягом першої доби зберігання після вилову, а потім м ясо риб поступово розм якшується. Ці ферменти значною мірою впливають на зміну смакових властивостей м яса риби. Для охолодження морських і океанічних риб застосовують різні способи, число яких безупинно росте внаслідок широких досліджень, проведених у даній області багатьма рибодобувними країнами. При обробці риби здавна прибігають до охолодження улову льодом.

Лід як охолоджувальне середовище частіше використовують в умовах прибережного рибальства, а також при роботі флоту в тропічних і субтропічних районах, де охолодження є основним способом збереження улову океанічних риб до надходження його на переробку.

Звичайно на судах використовують штучний лід, вироблюваний льодогенераторами з морської води. На судах флоту різних країн широко застосовується охолодження риби в попередньо охолодженій морській воді ОМВ і слабких 2-4 розчинах повареної солі. Морська вода, застосовувана для охолодження риби, має звичайно температуру мінус 1,5- мінус 3 С і помірний вміст мікроорганізмів. При використанні тільки морської води для охолодження риби Міжнародним інститутом холоду рекомендоване як оптимальне співвідношення води і риби 1 3, однак це співвідношення не повинно перевищувати 1 5. У випадку додавання льоду співвідношення льоду, що рекомендується, води і риби 1 1 4 Серпунина Л.Т. Исследование пищевой ценности С.57-58 Велика частка льоду в суміші знижує солоність і викликає небажану зміну фарбування шкірного покриву риби. У дослідженнях, проведених в Ісландії по збереженню путасу і мойви в охолодженої льодом морській воді, було встановлено, що оптимальне співвідношення льоду, морської води і риби складає 15 15 70 і припустиму тривалість збереження цих риб в ОМВ складає 5-6 діб. При цьому риба, що зберігалася в ОМВ, мала більш м яку і водянисту консистенцію м яса, а також більш високу місткість мікробів. По вмісту триметиламіна й органо-лептиченим показникам крім консистенції істотних розходжень в рибі, збереження якої здійснювали в танках з ОМВ і в шухлядах з льодом, дослідниками не виявлене. При збереженні риби в ОМВ повинні бути забезпечені гарна циркуляція і фільтрація води, належне і своєчасне очищення танків для збереження риби, заповнення їх свіжою морською чи водою розсолом при завантаженні нової порції риби, виключення можливості ушкодження риби, що знаходиться в танку.

Охолодження риби в ОМВ поряд з визначеними достоїнствами висока швидкість охолодження, низькі трудовитрати має й істотні недоліки, що виражаються в набряканні й ослабленні тканин риби, частковому її просолюванні. При збереженні в ОМВ тунця особливо інтенсивне нагромадження натрію в м ясі риби відзначено в перші 2-3 доби. Після 6-7 доби перебування риби в ОМВ кількість натрію в ній зросло з 26-160 до 366-927 мг. Зниженню нагромадження натрію в м ясі риби сприяє додавання в ОМВ чи росіл невеликих кількостей гексамонофосфата чи триполіфосфата калію. Для зменшення набрякання риби при збереженні в ОМВ у воду додають поливініл-піролідон, чи зрошують рибу охолодженою морською водою.

Цей спосіб охолодження малопридатний для риби з тонкої легкопроникною шкірою і ніжною консистенцією м яса. Міжнародним інститутом холоду рекомендовані терміни збереження охолоджених льодом і ОМВ при 0 С морських і океанічних риб, приведені нижче таб. 2 . Закордонні рибообробні фірми, застосовуючи при обробці морських і океанічних риб найбільш прості і доступні методи охолодження улову, велику увагу приділяють їхній механізації, а також конструкції і матеріалу шухляд і контейнерів, використовуваних для збирання охолодженої риби. На малих і середньотонажних закордонних судах для охолодження риби використовують двустінні пластикові контейнери місткістю 70-800 л, заповнювані льодоводяною сумішшю. Для малих судів, що не мають трюмів, найбільш прийнятними визнані контейнери місткістю 200 л, а для середньотонажних судів - вбудовані танки, заповнювані льодоводяної сумішшю, що перемішується стисненим повітрям. Таблиця 2. Риба Термін зберігання, діб Риба Термін зберігання, діб Камбала випотрошена жовтосмугаста червона Лящ морський невипотрошений Макрурус випотрошений Мерланг Хек випотрошений Північної півкулі Південної півкулі Хек невипотрошений Північної півкулі Південної півкулі Окунь морський невипотрошений Палтус випотрошений 11 12-14 22 13-14 10 11-12 6-8 8 4-5 7-9 14 Пікша випотрошена Сайда випотрошена Сара випотрошена Сардина японська Скумбрія японська невипотрошена випотрошена Тунець невипотрошений довгоперий смугастий південний звичайний Язик морський випотрошений дрібний Путасу дрібна невипотрошена Тріска випотрошена 10-11 12 10 9 5-6 10 29 6 18 13 6-7 11-12 3.1.2. Технології заморожування і холодильного збереження риби і рибних продуктів. При заморожуванні змінюються фізичні і хімічні властивості риби, придушується життєдіяльність присутніх у ній мікроорганізмів, сповільнюється плин ферментативних процесів, що сприяє збереженню мороженої продукції прийнятної якості при тривалому збереженні. Важливо для якості мороженої продукції і те, з якою швидкістю здійснюється процес заморожування.

Швидкість заморожування дуже впливає на бактеріальну флору рибних продуктів. Відзначено, що швидке зниження температури до значень, близьких 0 С, робить що ушкоджує чи навіть смертельний вплив на деякі мікроорганізми, для яких поступове зниження температури в тім же інтервалі і тривале перебування при досягнутій температурі не приносять шкоди.

Температурний шок відзначений також і при більш значному зниженні температури, здійснюваному дуже швидко.

Шокові явища в області негативних температур досить часто зв язують з осмотичним шоком, думаючи, що швидка кристалізація замерзаючої вологи волоче різке підвищення концентрації розчинів електролітів у мікробній клітці і порушення життєвої рівноваги, що викликає її загибель.

Поступове і повільне зниження температури продукту, що заморожується, послабляє несприятливий вплив холоду на мікроорганізми. Тому звичайно в повільно заморожених продуктах кількість мікроорганізмів за інших рівних умов виявляється більшим, ніж у швидкозаморожених. Головними з фізичних змін, які відбуваються в рибі при заморожуванні, є кристалізація води субстрату й у багатьох випадках - зміна маси мороженої риби відбувається усушка. Величина втрати маси продукту при заморожуванні багато в чому залежить від температури процесу табл. 3 , а отже, від швидкості заморожування.

Таблиця 3. Показники Зміни при температурі заморожування риби, С - 10 - 20 - 40 від 80 до 120 - 140 - 160 Втрати маси мерланга в процесі заморожування, Стандартне відхилення 2,8 0,1 2,0 0,05 1,1 0,05 1,0 0,1 0,9 0,03 0,4 0,01 У практиці заморожування рибних продуктів у рідкому азоті найчастіше застосовують попереднє охолодження продукту холодними парами холодоагенту.

Морозильні установки періодичної дії, що працюють на рідкому азоті, являють собою теплоизолированный шафа з полками, на які поміщають продукт, що заморожується, у спеціальних кошиках.

Пристрій для розпилення рідкого холодоагенту і система вентиляції, поміщені усередині, забезпечують рівномірне охолодження по всьому обсязі шафи. Продуктивність шафових морозильних установок такого типу 120-250 кг год, процес заморожування в залежності від виду продукту займає 20-40 хв. Безупинно діючі морозильні установки, що працюють на рідкому азоті, виконані у виді теплоізольованого тунелю, усередині якого розміщений транспортер з регульованою швидкістю руху. Колектор з форсунками, через які розпорошують рідкий холодоагент, розташовують звичайно в останній третині тунелю.

Морозильні установки, у яких продукти, що заморожуються, попередньо прохолоджують холодними парами азоту, а потім уже зрошують рідким азотом, використовують для заморожування різних харчових і рибних продуктів рис.1 . Рис. 1. Схема устрою морозилки, що працює на рідкому азоті, з попереднім охолодженням продукту парами азоту 1 - подача продукту на заморожування 2 - вентилятори 3 - пристрій для розпилення рідкого азоту 4 - теплоізольований тунель 5 - вивантаження мороженого продукту 6 - транспортер А - секція попереднього охолодження В - секція заморожування С - секція вирівнювання температури.

У першій зоні такої морозильної установки попереднього охолодження продукт стикається з холодними парами азоту, що утворяться в результаті випару дрібних крапель азоту і переміщуваних вентиляторів у напрямку, протилежному руху продукту. У входу продукту в морозильну установку температура газоподібного азоту звичайно біля мінус 18 С. Стикаючись із продуктом, газоподібний азот прохолоджує його, виконуючи приблизно половину роботи з його заморожування.

Попереднє охолодження продукту газоподібним азотом запобігає розтріскування і розшаровуванню продукту при наступному зрошенні його рідким чи азотом зануренні в нього.

Коефіцієнт теплопередачі в зоні попереднього охолодження звичайно в межах 15-20 Дж м2 ч ДО . Охолоджений парами азоту продукт далі попадає в другу зону, де піддається впливу рідкого азоту, що розприскується через форсунки.

У конструкціях окремих морозильних установок колектори з форсунками, через які подається рідкий азот, передбачені також під сітчастим транспортером, за допомогою якого переміщають продукти, що заморожуються.

Коефіцієнт теплопередачі в зоні зрошення продукту рідким азотом близько 150Дж м2 ч ДО , а в середньому для установки дорівнює 50 Дж м2 ч ДО . Заморожування рибних продуктів рідким діоксидом вуглецю СО2. Рідка вуглекислота є самим доступної з рідких холодоагентів, оскільки неї одержують як побічний продукт у хімічній промисловості на нафтоочищувальних заводах, при виробництві аміаку й ін Застосуванню її як холодоагенту сприяє також те, що вона нетоксична, нейтральна стосовно металів, має високу питому теплоту паротворення, низьку температуру кипіння при атмосферному тиску. Її можна використовувати для заморожування практично будь-яких харчових продуктів в інтервалі температур від мінус 17 до мінус 78,5 С, але найбільш часте заморожування здійснюють при мінус 50 - мінус 70 С. При розпиленні рідкої вуглекислоти через форсунки в морозильній установці з кожного кілограма її утвориться 0,48 кг СО2 у виді снігу і 0,52 кг СО2 у виді газу. Цю суміш направляють на продукт, що заморожується, температура якого швидко знижується. Конструкції морозильних установок, що працюють на рідкій вуглекислоті, аналогічні конструкціям морозильних установок, що працюють на рідкому азоті, але дешевше останніх. При використанні рідких вуглекислоти й азоту необов язкова наявність устаткування, що конденсує, тому що обоє ці газу можна викидати в атмосферу.

Економічно вигідно газоподібний діоксид вуглецю повторно конденсувати при температурі мінус 17,7 С. Рідкий діоксид вуглецю є найдешевшим з холодоагентів одноразового застосування, тому до конденсації його звичайно не прибігають.

Установки, що працюють на рідкому діоксиді вуглецю, являють собою чи тунелі спірально-стрічкові морозильні установки.

Фірма Messer Griesheim випускає універсальні тунельні і спіральні морозильні установки, що працюють як на рідкому азоті, так і на діоксиді вуглецю.

Ряд західноєвропейських фірм, наприклад AGEFKO ФРН , для заморожування морепродуктів використовує тунельні морозильні установки Carbo, що працюють на рідкому діоксиді вуглецю й оснащені електронними регуляторами температури в межах від 10 до мінус 70 С. Морозильні установки, що працюють на рідкому діоксиді вуглецю, мають досить високі показники по холодопродуктивності. Спіральні установки займають невеликі площадки, забезпечують безперервність виробничого процесу, прості і надійні в експлуатації, відповідають вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії. Рідкий діоксид вуглецю звичайно зберігають при температурі мінус 20 С и тиску 20,27 10s Па. Його можна остудити до мінус 25 С, що дає можливість подавати його по трубопроводах до місця зрошення їм продуктів з температурою мінус 20 С. Риба і морепродукти, заморожені за допомогою рідкого діоксида вуглецю, відрізняються високою якістю. Після відтавання форма і смакові якості продуктів практично не змінюються, тому що втрат тихорєцького соку майже не відбувається. Усушка продуктів при заморожуванні цим способом звичайно не перевищує 0,3 . Застосовуваний для заморожування риби діоксид вуглецю робить сприятливий вплив на заморожений продукт при наступному холодильному збереженні його, що виражається в збільшенні терміну збереження його без помітного зниження якості, значному покращенню зовнішнього вигляду заморожених продуктів. Сприятливий вплив рідкого діоксида вуглецю на харчові продукти виявляється в тому випадку, коли температура продукту в процесі холодильногр збереження трохи вище температури заморожування.

Дослідники пояснюють це утворенням біля поверхні замороженого продукту захисної оболонки з газоподібної вуглекислоти, що гальмує окисні процеси в жирах, а також пригнічує гнильну мікрофлору продуктів, перешкоджаючи її росту.

Рідкий діоксид вуглецю подібно рідкому азоту в останні роки успішно використовується для охолодження залізничного рефрижераторного транспорту Артюхова С.А. Интенсификация процесса стерилизации рыбных С.36-37 Заморожування рибних продуктів у фреоні-12. Широке поширення за рубежем одержало контактне заморожування рибних і інших харчових продуктів фреоном-12. Фреон-12 являє собою дихлордифторметан CCl2F високі чистоти, що містить 99,97 основної речовини. Це з єднання нетоксичне, хімічно інертно не вступає в реакції з компонентами харчових продуктів навіть при високих температурі і тиску, негорюче, невибухонебезпечне і не викликає корозії металів. Молекулярна маса фреону -12 120,9, температура кипіння при тиску 1,01325 10s Па мінус 30 С, розчинність у воді при 25 С і тому ж тиску складає 0,028 мас. Заморожують рибні й інші харчові продукти зрошенням їхнім рідким фреоном-12 чи зануренням у нього.

Використання цього холодоагенту дозволено в даний час у США, Канаді, Англії, Швеції, Бельгії і багатьох інших країнах. З огляду на перспективність і економічність цього способу заморожування, була проведена гігієнічна оцінка риби, замороженої у фреоні-12 контактним способом Леванидов И.П. Технология формованных вяленых С.26 Об єктом дослідження служили тріска і скумбрія, що після заморожування у фреоні-12 використовувалися для згодовування твариною.

Тому що при токсикологічних дослідженнях прийнято збільшувати дію токсичної речовини, кількість риби, що вводилося в раціон тварин, складало близько 15 замість 5 по фізіологічних нормах, що рекомендуються. Санітарно-токсикологічне дослідження, проведене на 150 білих безпородних пацюках, у раціон яких протягом 11 місяців уключали заморожену у фреоні-12 тріску і скумбрію, показало гарні результати.

Сукупність даних, отриманих при дослідженні риби, замороженої контактним способом у фреоні-12, а також аналіз матеріалів фізіологічного, гістологічного і морфологічного дослідження тварин, що харчувалися такою рибою, дозволили зробити висновок про те, що споживання її не викликає яких-небудь патологічних зрушень у стані організму тварин. Фреон-12 за рубежем частіше застосовують при заморожуванні рибного філе, рибних паличок, а також для поштучного заморожування безхребетних шийок креветок і лангустів, мускула гребінця, м яса клемів у сирому, вареному і панірованому виді. При використанні цього холодоагенту панірування від продукту не відстає, а тендітні продукти не ушкоджуються.

Рис. 2. Схема пристрою морозильної установки, що працює на рідкому фреоні-12 1 - танк для підігріву холодоагенту 2 - транспортер для подачі продукту на заморожування 3 - конденсатор 4 - транспортер для вивантаження мороженої продукції 5 - ізольований тунель 6 - транспортер для заморожування продуктів 7 - реконденсатор.

Конструкції морозильних установок розрізняються в залежності від виду продуктів, що заморожуються.

На мал. 2 показана схема тунельної морозильної установки, що працює на рідкому фреоні-12. Продукти, що заморожуються, поміщають на стрічку транспортера, що подає їх у морозильну установку.

При цьому важкі пари холодоагенту використовують для витиснення повітря, що оточує продукт, що надходить у морозильну установку, прагнучи до того, щоб переміщення продукту з повітряного середовища в атмосферу пар фреону відбувалося при мінімальному перемішуванні повітря і пар холодоагенту.

З транспортера, що подає, продукт попадає на сітчастий транспортер, де його зрошують за допомогою форсунок рідким фреоном-12 температурою мінус 30 С. Стикаючись із продуктом, фреон-12 починає кипіти з утворенням пар. По виходу з зони зрошення рідким холодоагентом заморожений продукт попадає на стрічку транспортера для вивантаження мороженої продукції, де з продукту мимовільно випаровуються пари холодоагенту.

Температура в цій частині установки досить висока, щоб випарувати фреон-12, але недостатня, щоб розморозити продукт.

Звичайно морожені продукти виходять з морозильної установки з температурою біля мінус 18 С. Холодоагент, що стікає з продукту в процесі заморожування, попадає в реконденсатор, де його фільтруванням звільняють від часток продукту і льоду і відокремлюють гідрати, що утворяться в результаті взаємодії фреону-12 з водою.

Холодоагент, вивільнений нагріванням гідратів, повертають в установку для повторного використання.

Для регенерації фреону потрібно 90 ккал кг. Коефіцієнт теплопередачі при заморожуванні продуктів рідким фреоном у 3-4 рази вище, ніж при заморожуванні в морозильних установках з інтенсивною циркуляцією повітря. Основні переваги цього способу заморожування наступні відносно висока швидкість процесу заморожування при безпосередньому контакті продукту з рідким холодоагентом, практично повне усунення втрат за рахунок виморожуванів, поліпшення якості морожених продуктів за рахунок прискорення процесу заморожування, компактність і економічність морозильних установок.

Крім того, вартість заморожування харчових продуктів рідким фреоном-12, приблизно в 2-2,3 рази нижче, ніж рідким азотом.

Висока вартість заморожування рибних продуктів у рідкому азоті пояснюється тим, що цей холодоагент дорогий.

Незважаючи на це, в усьому світі розширюється використання рідкого азоту й інших рідких холодоагентів для заморожування харчових продуктів. 3.1.3. Холодильне зберігання мороженої продукції з морської риби. Холодильне зберігання є важливим етапом у збереженні якості і споживчих достоїнств мороженої рибної продукції. Риба значно відрізняється від інших харчових продуктів тваринного походження своєю підвищеною лабільністю, обумовленої особливостями хімічного складу підвищеним вмістом у жирі високонеграничних жирних кислот, домінацією міозинової фракції в складі її білків і наявністю високоактивних ферментів у її тканинах.

Низьку стійкість при холодильному збереженні мають багато які пелагічні види риб, особливо сельдєві, анчоусові, макрелещукові, скумбрієві, риба, тунці й ін термін збереження яких при температурі мінус 18 С не перевищує 3 мес. Більш стійки при збереженні камбалові, спарові, горбильові, довгохвості риби, морські соми і вугри, тривалість збереження яких без помітного зниження якості досягає при температурі мінус 18 С до 6 міс. Проміжне положення між зазначеними групами риб займають океанічні макрелі, умбрина, пеламиди, корифени і великі тунці. Найбільше швидко при холодильному збереженні починають перетерплювати зміни ліпіди риби, у результаті чого в рибних продуктах накопичуються продукти окислювання і гідролізу ліпідів перекісні і карбонільні з єднання, вільні жирні кислоти й ін Складні і різноманітні зміни білкової і ліпідної частин риби в процесі холодильного збереження згодом починають впливати на органолептичні показники продуктів, викликаючи погіршення смаку й аромату, зовнішнього вигляду і консистенції, знижуючи їхню харчову цінність. Дослідження, показали, що одним з радикальних засобів збереження якості морожених океанічних риб у процесі холодильного збереження є використання низьких мінус 30 С - мінус 50 С температур.

Вивчення хропіння мороженої риби трьох масових промислових видів, а саме ставриди Trachurus trachurus, скумбрії Scomber scombrus і сріблистого хека Merluccius bilinearus при температурах мінус 18 С, мінус 30 С, мінус 40 С і мінус 50 С показало, що навіть у цих рибах, ліпіди яких містять 59,5-64,7 неграничних жирних кислот, зниження температури збереження з мінус 18 до мінус 50 С сповільнювало процеси окислювання в 2, 4 і 5 разів відповідно. Такий же вплив робить зниження температури на гідролітичний процес при температурі збереження мінус 50 С практично не спостерігали збільшення змісту вільних жирних кислот у жирі ставриди, воно було незначним у жирі хека, а в жирі скумбрії зросло усього в 1,2 рази після 7 міс збереження.

Проведення досліджень показало, що застосування знижених температур збереження до мінус 30 С і нижче сприяє збереженню якості продукції з її при тривалому холодильному збереженні. Скажімо терміни збереження в мороженому виді ставриди, скумбрії і хека при температурі мінус 50 С складають 12 міс. Оптимальною температурою збереження в більшості закордонних країн вважається температура мінус 30 С, що забезпечує досить високу якість мороженої риби і незначно збільшує витрати на холодильне збереження. Для гальмування окисних процесів у ліпідах риб при збереженні їх у мороженому виді важливе значення має обмеження контакту поверхні мороженого продукту з киснем повітря, що досягається за рахунок глазурування мороженої рибної продукції водою, спеціальними розчинами, а також за допомогою застосування ефективних покрить на основі полівінілового спирту і пакувальних матеріалів. При обробці океанічної сировини у вітчизняній і закордонній практиці широке застосування одержало глазурування морожених рибних продуктів, що забезпечує захист м яса риби від зневоднювання й окисного псування ліпідів. Частіше глазурують морожену рибу водою, іноді в розчини для глазурування додають антиоксиданти.

Розморожування риби. При виробництві продукції з мороженого напівфабрикату великий вплив на її якість робить спосіб розморожування.

У процесі розморожування риби відбуваються танення кристалів льоду й усмоктування рідини, що утвориться, тканинами риби. Ніж повніше поглинання тканинами риби рідкої фракції, тим більше розморожена риба по своїх властивостях наближається до свіжої, тим вище її смакові якості і живильна цінність. Утрати маси при розморожуванні риби значно більше, ніж в інших тваринних харчових продуктів, і при несприятливих умовах можуть досягати 20 . На величину цих утрат впливають видові особливості риби, умови і тривалість збереження її до заморожування, спосіб заморожування, режим і тривалість збереження після заморожування, спосіб розморожування й інші фактори.

Для скорочення втрат риби в процесі розморожування рекомендуется заморожування риби по можливості здійснювати швидко і відразу ж після її вилову, до настання посмертного задубіння. Найбільш високими втратами при розморожуванні характеризується риба, заморожена чи повільно довгостроково зберігалася до заморожування в охолодженому стані. Дана закономірність зберігається протягом усього періоду холодильного збереження, тривалість якого теж сприяє збільшенню втрат при розморожуванні. Навіть при низькотемпературному мінус 28 С збереженні мороженої риби втрати при розморожуванні прогресивно зростають зі збільшенням тривалості збереження.

При цьому величина середньомісячного збільшення втрат при розморожуванні для риби, замороженої повільно, у 1,5 рази вище, ніж для швидкозамороженої. Спосіб розморожування також дуже впливає на якість риби і величину втрат маси при розморожуванні. Найбільш широке промислове застосування в усьому світі знайшов водяний зануренням і зрошенням спосіб розморожування. 3.2. Технологічні етапи виробництва стерилізованих консервів із морської риби аналіз, наукове обґрунтування, контроль якості 3.2.1. Бланшування Виробництво стерилізованих консервів є одним з основних напрямків харчового використання рибної сировини і морепродуктів. Випуск цієї продукції в усьому світі неухильно зростає. Усі рибні консерви можна розділити на дві основні групи із сировини, що пройшла попередню теплову обробку бланшування, обсмажування, гаряче копчення й ін та з натуральної сировини.

Теплова обробка застосовується з метою видалення із сировини зайвої вологи, підвищення його живильної цінності, а також для поліпшення зовнішнього вигляду і смакових властивостей продукту.

Особливо важливий цей етап при виробництві консервів з нових видів риб, оскільки він дозволяє значною мірою скорегувати несприятливі природні властивості сировини. Наприклад, видалення з риби зайвої вологи запобігає посилене відділення її в процесі стерилізації, що, у свою чергу, дозволяє уникнути таких дефектів консервів, як підвищений відстій у чи олії зміна нормативної концентрації заливання.

У той же час зайве зневоднювання напівфабрикату може привести до одержання консервованого продукту із сухою і волокнистою структурою.

Тому розробці способів і режимів попередньої теплової обробки різних видів риб приділяється велика увага.

Бланшування є найбільше широко розповсюдженим способом теплової обробки.

Консерви з бланшованого напівфабрикату складають понад 30 від загального випуску консервів. Розрізняють бланшування у воді, олії, сольовому чи оцтово-сольовому розчині, за допомогою гострої пари чи гарячого повітря, струмів СВЧ чи ІК-променів. Крім того, можливі використання і комбінована обробка, що сполучить різні способи бланшування.

Ступінь зневоднювання риби при бланшуванні і якість одержуваної продукції залежать від виду сировини, його стану, способу і режиму бланшування.

Оптимальні умови бланшування встановлюються конкретно для кожного виду сировини виходячи з його біохімічних і технологічних властивостей і умов попереднього збереження й обробки.

Крім механічного зневоднювання, рекомендується включити в технологічну схему операцію по підвищенню вологоутримуючої здатності м язової тканини цих риб. Цей спосіб обробки риб з обводненою м язовою тканиною є більш кращим, чим механічне зневоднювання, тому що дозволяє уникнути високих утрат білка при обробці і, отже, зниження живильної цінності продукту.

Бланшування консервного напівфабрикату здійснюється в апаратах періодичної чи безупинної дії. Одним з недоліків бланшувачів періодичної дії є неоднорідність одержуваного напівфабрикату.

Цього недоліку позбавлені бланшувачі безупинної дії. Найбільше широко в даний час застосовуються безупинно діючі бланшувачі тунельного типу. У бланшувачів цього типу риба подається в консервних банках, розміщених на чи транспортері спеціальних носіях. Для роботи в берегових умовах розроблені бланшувач Н2-ИТА-206 і Б4. Обслуговує апарат 1 чоловік. Достоїнством бланшувача Б4 є можливість швидкого переналагодження з одного розміру банки на іншій. Продуктивність бланшувача в залежності від використовуваної банки коливається від 63 до 108 банок у хвилину.

Для роботи в суднових і берегових умовах випускає бланширователь Б6-ИБ-2П продуктивністю 180 банок у хвилину.

У паровій камері бланшувача температура підтримується на рівні 100 С, температура підсушування в другій камері лежить у межах 110-120 С і температура продукту після охолодження в другій камері 30-40 С. бланшувач забезпечує обробку риби в банках різних видів. Для обслуговування апарата необхідно 2 чоловік. Судновий бланшувач Тропік Н2-ИТГ вигідно відрізняється від Б6-ИБ2П більш стійким положенням банок під час хитавиці, повним використанням обсягу теплової камери і менших габаритів. Обслуговує його 1 чоловік. 3.2.2.

Обжарювання

Технологія виробництва солоних та копчених продуктів із морської риби ... При їхньому виготовленні застосовували смако-ароматичні композиції Пік... Стерилізація консервів по режимах, що щадять - ще один напрямок підвищ... Апробація запропонованої технології пастеризації рибних підлоги консер... 17.

– Конец работы –

Используемые теги: технології, виробництва, охолодженої, мороженої, рибної, продукції0.084

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Технології виробництва охолодженої і мороженої рибної продукції

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ТЕХНОЛОГІЇ ЖИРОВИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БУТЕРБРОДНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Сучасні тенденції у виробництві бутербродної продукції... Загальна характеристика бутербродної продукції класифікація сучасні тенденції з формування...

На тему: Газифікація с. Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації житлового будинку та технології будівництва поліетиленовими газопроводами з висвітленням технології зварювання по
Пояснювальна записка до дипломного проекту На тему Газифікація с Комиші Сумської області природним газом двохступеневою системою поліетиленовими газопроводами з розробкою газифікації...

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕМОНТУ
Вінницький національний технічний університет... В І Савуляк А Ю Осадчук...

Плановий обсяг і структура виробництва продукції 9
На сайте allrefs.net читайте: Плановий обсяг і структура виробництва продукції 9. ВСТУП... Резюме...

Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин
Івано Франківський національний технічний... університет нафти і газу Кафедра технології нафтогазового машинобудування...

ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ для студентів ІІI курсу напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» зі спеціальності 6.05170112 «Технології в ресторанному господарстві»
ДО ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ... СУМИ МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ...

З курсу Технологія продукції ресторанного частина 1: Технологія продукції з сировини рослинного походження
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ... Кафедра РГС і Т...

Інформаційні системи і технології на підприємствах
На сайте allrefs.net читайте: "Інформаційні системи і технології на підприємствах"

Основи технології та екологічної безпеки Теплових та атомних електростанцій
Одеський національний політехнічний університет... Кафедра прикладної екології та гідро газодинаміки... Основи технології та екологічної безпеки Теплових та атомних електростанцій для студентів очної та зачної...

0.029
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам