Технічне нормування операцій технологічного процесу
Визначення норм часу ведуть розрахунково-аналітичним методом [8]. При цьому враховують оптимальні режими різання, своєчасне постачання робочого місця всім необхідним.
Розрахунок технічних норм часу ведуть у наступній послідовності. Визначають машинний час обробки деталей (основний час) (
) на основі обраних режимів різання для кожного переходу операції. Далі визначають час на установку, зняття деталі, переходи. Цей час називають допоміжним часом (
). Його беруть по нормативах для кожного установу, переустановлення, переходу. Від суми машинного і допоміжного часу (оперативного) у відсотках знаходять час на технічне й організаційне обслуговування робочого місця (зміну інструмента, регулювання пристосувань, налагодження устаткування, змащення, розкладання інструмента) (
) і відпочинок робітників (
). Величину відсотка оперативного часу беруть по довіднику [8].
Шляхом підсумовування часу по всіх зазначених елементах знаходять штучний час обробки деталей (Tшт):
.
Штучно-калькуляційний час (Тш.к.) на операцію визначають підсумовуванням штучного часу та підготовчо-заключного часу (
) розподілом на кількість деталей у партії (nд) (для масового і багатосерійного виробництва не визначають).
Для серійного виробництва далі складають таблицю 6, куди заносять штучно-калькуляційний час, встановлений у проекті або отриманий на підприємстві.
Таблиця 6