Таблиця 7.1.

Кількість робітни­ків за тижд.   L	Кількість капіталу, од./тижд.     K	Сукупний про­дукт, од./тижд.     TP=Q	Витрати на весь обсяг	Грани­чні ви­трати     MC	Витрати на одиницю продукції
Постійні ви­трати, грн. FC	Змінні витрати, грн. VC	Сукупні витрати, грн. TC	Середні постійні, грн. AFC	Середні змінні, грн. AVC	Сере­дні суку­пні, грн. ATC
						>10 >5 >3,3 >5 >6,7 >10 >12,5 >20 >50	- 16,7 8,3 6,3 5,3 4,7 4,4 4,2 4,2	- 6,7 5,0 5,0 5,3 5,7 6,2 6,8 7,5	- 23,3 13,3 11,3 10,5 10,5 10,6 11,0 11,7

 

Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції за даними таблиці 7.1 зображені на рис. 7.2. а). Крива постійних витрат має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат – це крива сукупних витрат , зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат графічно визначається додаванням значень кривої до кривої . Відстань по вертикалі між кривими і показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими і дає значення постійних витрат.

Конфігурація кривих і ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом – на вищих обсягах випуску – спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих і вгору), а на вищих – зростаючий (опуклість кривих донизу).

Графіки граничних та середніх витрат (рис. 7.2 б) ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають приблизно до обсягу 45 одиниць, у точці b′ набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U – подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.

Між кривими, і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і , то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідни­ми. Отже, крива перетинає криві середніх витрат в точках, які відпо­відають мінімальним значенням і (точки а′ і с′). Подібної залежності не існує між кривими і , вони не пов’язані між собою.

Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамі­кою витрат ілюструє рис. 7.3, де зображені типові криві. Криві граничних витрат і середніх змінних витрат є дзеркальним відображенням кривих граничної і середньої продуктивності змінного фактора . Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки а – а₁), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b – b₁). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві та і .

Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві , , а також і змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві і , а також , і . Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.