Процес виробництва як процес зростання вартості. - раздел Производство, Предмет і метод політичної економії. Економічні потреби та інтереси. Виробництво матеріальних благ і послуг. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
Для Того Щоб Виготовляти Товари Підприємцю Необхідно Мати Зас...
Для того щоб виготовляти товари підприємцю необхідно мати засоби праці і робочу силу. Для цього він на свої гроші купує товар, який представлений цими елементами продуктивного капіталу. Ці акти здійснюються на різних ринках, а саме на ринку засобів виробництва і на ринку праці. На обох ринках, як і загалом у товарному виробництві, діє закон вартості, а він передбачає обмін еквівалентів. Тобто, купуючи сировину, машини, обладнання тощо, підприємець віддає за це відповідний еквівалент у грошовій формі. Те саме відбувається і на ринку праці, де підприємець і продавець своєї робочої сили виступають як рівні власники товару, і обмін здійснюється на еквівалентній основі. Зрозуміло, що в реальних актах купівлі-продажу робочої сили один (покупець) буде намагатись купити цей товар нижче за його вартість, а інший (продавець) продати вище за вартість. Тобто в конкретних умовах мінова вартість товару робоча сила відхиляється під дією багатьох чинників (попит і пропозиція на робочу силу, співвідношення сили й організованості покупців і продавців, стан економіки тощо) від вартості, але ці відхилення ніяк не порушують дії закону вартості.
Цей перший акт перетворення грошей на капітал здійснюється у сфері обігу. Його можна відобразити в такому вигляді:
Та частка капіталу, яка представлена засобами виробництва, у процесі створення товару не змінює свої вартості, її частина повністю входить у вартість нового товару. Якщо, наприклад, виробник виготовляє кухонні столи, то він на це витрачає певну кількість сировини у вигляді дощок, металу, цвяхів тощо. Вартість цієї частини капіталу не змінюється. Робітник своєю конкретною працею повністю перенесе її на вартість нової продукції (на вартість стола). Абсолютно така сама ситуація і стосовно засобів праці (верстатів, обладнання , приладів тощо), з тією лише різницею, що їх вартість увійде в новостворену продукцію тільки частково, у міру зношення (це так звана амортизація), але й ця частка застосованого в процесі виробництва капіталу не змінить своєї вартості.
Частину продуктивного капіталу, яка перетворюється на засоби виробництва і не змінює величини своєї вартості у процесі виробництва, К. Маркс назвав постійним капіталом і позначив буквою (c) (від лат. constant - постійний).
Друга частина капіталу, яка авансується на купівлю робочої сили, у процесі виробництва зростає. Найманий робітник своєю абстрактною працею не приносить, а відтворює вартість власної робочої сили і окрім того, створює додаткову вартість. Додаткова вартість(т)- це вартість, створена найманим працівником понад вартість його товару робоча сила і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва.
Частину продуктивного капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою вартість, К. Маркс назвав змінним капіталом – (v) (від англ. variable - змінний). Отже, відповідно до функціональної ролі засобів виробництва і робочої сили у створенні додаткової вартості капітал поділяється на постійний та змінний.
Таким чином структура вартості виробленого товару має наступний вигляд:
W = c + v + m,
де W – вартість товару; c – постійний капітал; v – змінний капітал; m – додаткову вартість.
Відношення додаткової вартості до змінного капіталу називається нормою додаткової вартості(m'):
m' = 
Норма додаткової вартості показує в якій пропорції робочий час поділяється на необхідний і додатковий, а новостворена вартість – на вартість що дорівнює величині змінного капіталу, і додаткову вартість. Тому норма додаткової вартості є вираженням рівня експлуатації найманої праці, вона показує, скільки часу протягом робочого дня найманий працівник працює на себе і скільки на власника засобів виробництва.
Не менше значення має і показник маси додаткового продукту (М):
де m'- норма додаткового продукту; V- кількість найманих працівників; v - вартість робочої сили (заробітна плата одного робітника).
Кожний підприємець зацікавлений у збільшенні маси і норми додаткової вартості. Цієї мети можна досягти за допомогою різних методів (способів) отримання останньої. Ними є абсолютна і відносна додаткова вартість.
Виробництво абсолютної додаткової вартості реалізується шляхом збільшення тривалості робочого дня, а отже, і збільшенням додаткового робочого часу при стабільному необхідному робочому часі.
Виробництво відносної додаткової вартості здійснюється продовженням додаткового робочого часу шляхом скорочення необхідного робочого часу в межах того самого робочого дня.
Надлишкова додаткова вартість виникає в результаті зниження індивідуальної вартості товарів порівняно із суспільною вартістю внаслідок зростання продуктивності праці на підприємствах, які використовують нову техніку і технологію.
6.4. Кругообіг та обіг капіталу.
Проте капітал- це не тільки самозростаюча вартість і специфічні капіталістичні відносини. Капітал є завжди рух самозростаючої вартості в просторі і часі. Рухом капіталу є його кругообіг і обіг (кругообіг і оборот).
Кругообіг капіталу - послідовний рух, протягом якого капітал проходить три стадії (обіг, виробництво, обіг), набуває трьох функціональних форм (грошової, виробничої і товарної) і виконує певні функції. Стадії кругообігу промислового капіталу відображає формула
Перша стадія. Рух капіталу починається зі стадії обігу, на які й капітал виступає у грошовій формі (Г) і виконує функцію забезпечення виробництва засобами виробництва (ЗВ) та робочою силою (РС); тобто змістом цієї стадії є створення передумов виробництва додаткової вартості:
Друга стадія. Після того як уже створенні умови для початку виробництва, починається рух капіталу безпосередньо на стадії виробництва (В). На цьому етапі капітал виступає у виробничій (або продуктивній) формі і виконує функцію виробництва товарів і створення вартості, невід'ємною частиною якої повинна бути додаткова вартість:
Третя стадія. Одержання підприємцем вартості та додаткової вартості неможливе, якщо капітал, тепер уже у новій функціональній формі - товарній, знову, як і на першій стадії, не пройде сфери обігу. Основною функцією капіталу в товарній формі є реалізація виробленого товару (Т') й отримання певної суми грошей (Г'), яка кількісно дорівнює Г (первісно авансовані гроші) та Аг, що і є, за визначенням К. Маркса, додатковою вартістю:
Як видно, кругообіг відбувається нормально лише за умови, якщо його різні стадії без затримок переходять одна в одну. В іншому випадку це загрожує дестабілізацією економіки.
Рух капіталу не припиняється із завершенням одного кругообігу, він постійно повторюється. У кожному кругообігу промисловий капітал послідовно набуває трьох функціональних форм, кожна з яких здійснює власний кругообіг, які представленні формулами:
1) Кругообіг грошового капіталу:
| |
| 2) Кругообіг продуктивного (виробничого) капіталу:
|
| |
| 3) Кругообіг товарного капіталу:
| |
| |
Кругообіг капіталу, який розглядається не як окремий акт, а як постійно поновлюваний процес, називається оборотом капіталу. Він вимірюється часом і швидкістю.
Час обороту капіталу - це період, протягом якого ресурси проходять сфери виробництва та обігу і повертаються до вихідної (грошової) форми. Час обороту капіталу складається з двох частин: 1) часу виробництва; 2) часу обігу. Час виробництва включає в себе робочий період, перерви у процесі праці, час у виробничих запасах, а час обороту - час продажу, придбання продукції та час придбання факторів виробництва.
Швидкість обороту капіталу. Оскільки час обороту індивідуальних капіталів неоднаковий (у деяких галузях він триває кілька років, а в деяких - значно менше і може тривати кілька місяців, тижнів або днів), то для здійснення аналізу швидкості обороту необхідно мати якусь загальну міру. Такою мірою прийнято вважати рік - 360 днів. Швидкість обороту капіталу вимірюється кількістю оборотів за рік:
N =360/о, або п =0/о,
де п - кількість оборотів за рік;
360 - кількість днів у році;
о - тривалість одного обороту.
Підприємці завжди намагаються скоротити час обороту капіталу або прискорити швидкість його обороту, оскільки при тій самій величині авансованого капіталу це дасть можливість отримувати більше додаткової вартості. Чинниками, які визначають швидкість обороту промислового капіталу, є його структура та спосіб перенесення вартості на товари.
Відповідно до способу перенесення вартості на створений продукт капітал у виробничій формі поділяється на основний та оборотний.
До основного капіталувідносять будівлі, споруди, машини, обладнання та ін. Вони багато разів використовуються у виробничих циклах і переносять свою вартість на готовий продукт частинами, в міру їхнього зносу.
До оборотного капіталувідносять сировину, допоміжні матеріали, пальне, та ін.. Вони використовуються повністю за один виробничий цикл і протягом нього переносять свою вартість на готовий продукт. До оборотного капіталу належать також вартість робочої сили, яка набирає форми фонду заробітної плати.
Все темы данного раздела:
Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.
Форми суспільного виробництва. Натуральне виробництво та його характерні риси натурального виробництва.
Суспільний поділ праці. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. Харак
Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження.
Перетворення грошей у капітал.
Капітал як економічна категорія. Протиріччя основної формули капіталу. Процес виробництва як процес зростання вартості. Умови перетворення робочої сили у тов
Тема 7. Ринок: сутність, структура та інфраструктура.
Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва. Функції ринку. Основні суб'єкти ринкової економіки. Домогосподарство в системі економічних відносин.
Основні суб'єкти рин
Тема 10. Конкуренція та монополія у ринковій економіці.
Сутність конкуренції та її значення. Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція.
Форми конкуренції: досконала конкуренція, недосконала конкуренція та її типи.
Методи конкурентно
Тема 11. Економічна система сучасного устрою суспільства. Держава та її економічні функції
Причини перетворення монополістичного капіталізму у державно-монополістичний. Сутність та протиріччя державно-монополістичного капіталізму. Методи державного регулювання капіталістичного виробництв
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ.
Політична економія – це наука, яка вивчає відносини між людьми, які склалися в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання життєвих благ в їх єдності і взаємодії з політ
Предмет політекономії.
В основі життя всіх людей знаходиться матеріальне виробництво речей, необхідних людині.
Безпосередня мета господарської діяльності зводиться до задоволення потреб людини. П
Метод політекономії.
Досліджуючи свій предмет, кожна наука використовує певні методи.
Метод політекономії – система теоретичних підходів, способів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою як
Категорії і закони політичної економії.
Досліджуючи предмет вивчення, політекономія робить відповідні висновки, узагальнення, класифікації тощо. У результаті цього формується великий понятійний апарат.
У системі
Функції політекономії.
У процесі становлення і розвитку політичної економії як науки були сформовані її основні функції.
1. Пізнавальна функція безпосередньо пов ‘язана з предметом політекономії
ВИСНОВКИ
1. При використанні обмежених ресурсів для задоволення своїх потреб люди вступають між собою в економічні відносини. Виробничі відносини постійно змінюються із розвитком факторів
Терміни і поняття
а) аналіз;
б) дедукція;
в) економічна категорія;
г) економічна політика;
д) економічне моделювання;
е) економічний експеримент;
ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ.
Дана тема розглядає суть та структуру економічних потреб суспільства. Економічний закон зростання потреб породжує проблему вибору. Логічним кроком задоволення економічних потреб
Економічні потреби суспільства:сутність та структура.
Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника.
Потреба – це нужда в чому-небудь, об ‘єктивно необхідному для пі
Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору.
Потреби людини не є постійними. Їх характер, структура і способи задоволення залежать від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і нації, соціально-економічно
Економічні інтереси.
Усвідомлення потреб і прагнення їх задовольнити зумовлюють мотивацію поведінки людини, її інтереси.
Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна ме
ВИСНОВКИ
1. Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. Потреба – це нужда в чому-небудь, об ‘єктивно необхідному для підтр
Терміни і поняття
а) економічний закон зростання потреб;
б) економічні блага;
в) економічні інтереси.
г) економічні потреби;
д) потреба.
ТЕМА 3. ВИРОБНИЦТВО МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ І ПОСЛУГ. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ОСНОВНІ ФОРМИ.
Задоволення потреб можливе тільки через споживання благ і послуг, які створюються людьми в процесі виробництва. Виробництво - процес створення благ, необхідних для задоволення рі
Виробництво та його основні форми.
Виробництво - процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Створення матеріальних благ завжди є суспільним процесом. Це означає, що в процесі вироб
Суспільний продукт та його основні форми.
Суспільне виробництво – це сукупність індивідуальних виробництв (підприємств, фірм) в їхньому взаємозв’язку, взаємодії, взаємозумовленості та взаємозалежності. Результатом суспільно
Відтворення, виробничі можливості та економічне зростання.
Виробництво повинно безперервно повторюватися. Безперервне його повторення отримало назву відтворення.
Для процесу відтворення необхідне постійне відновлення всіх факторів
ВИСНОВКИ
1. Виробництво - процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Створення матеріальних благ завжди є суспільним процесом. Це означає, що в процесі
Терміни і поняття
а) суспільний продукт;
б) робоча сила;
в) продуктивні сили;
г) предмет праці;
д) праця;
е) необхідний продукт;
ж) інтенсив
ТЕМА 4. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ.
Дана тема характеризує формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Розлядає сутність, основні структурні елементи та типи економічних систем. Неві
Сутність і структура економічної системи. Типи економічних систем.
Економіка будь-якої країни функціонує як багатовимірна система, що складається з великої кількості різних взаемопов'язаних та взаємозалежних компонентів, які розвиваються відповідно
Поняття власності, її об’єкти та суб’єкти
У силу суспільної природи людини відношення людей до умов її життєдіяльності обов'язково обумовлює необхідність певних відносин між ними. Це означає, що відношення людини до речей з
Форми власності. Тенденції в розвитку відносин власності.
Теоретичний аналіз власності як економічної та юридичної категорії дозволяє розглянути класифікацію власності по-перше, по формі привласнення об'єктів власності та, по-друге, по фор
ВИСНОВКИ
1. Економічна система - це сукупність взаємопов‘язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства. Еко
Терміни і поняття
а) власність;
б) господарський механізм;
в) економічна система;
г) об'єкти власності;
д) право власності;
е) соціально-економічна ф
ТЕМА 5. ТОВАРНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА. ТОВАР І ГРОШІ.
Існують дві форми виробництва: натуральне виробництво і товарне. У даній темі з’ясовуються сутніст та характерні риси натурального виробництва, а також умови та причини виникненн
Натуральне виробництво та його характерні риси.
Розвиток людського суспільства свідчить, по-перше, що життя людини завжди здійснюється в певних економічних формах, і, по-друге, що деякі загальні форми економічного життя зберігают
Товарне виробництво та його характерні риси.
На певному етапі розвитку продуктивних сил виникає нова форма господарства – товарне виробництво.
Товарне виробництво – виробництво благ безпосередньо для
Товар та його властивості.
Основною категорією товарної форми виробництва є товар. Очевидно, що речі самі собою не є товарами. Вони стають ними лише від дії людини, лише тоді, коли люди вступають в відносини
Сутність грошей та їх функції.
В умовах розвинутої товарної (ринкової) економіки всі товари прирівнюються до грошей. Гроші являють собою загальну форму, в якій виражаються вартості всіх товарів. Гроші не є резуль
Грошовий обіг та його закони.
Рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві називається грошовим обігом.
Обіг грошей здійснюється
ВИСНОВКИ
1. Форма суспільного виробництва – це певний спісіб організації господарської діяльності. Історії відомі дві різні за своєю сутністю і змістом форми зв ‘язку між людьми у процесі
Терміни і поняття
а) вартість;
б) величина вартості;
в) економічне відокремлення виробників;
г) мінова вартість;
д) натуральне господарство;
е) прост
ТЕМА 6. КАПІТАЛ:ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА І НАГРОМАДЖЕННЯ.
Дана тема розглядає процес перетворення грошей у капітал, процес виробництва як процес зростання вартості та умови перетворення робочої сили на товар. Робоча сила як товар має сп
Робоча сила як товар.
Аналізуючи товар «робоча сила» і його властивості К. Маркс вперше відкрив корінні відмінності між робочою силою і працею. Це дало можливість зрозуміти, де знаходиться основне джерело додаткової вар
ВИСНОВКИ
1. Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію і на сьогодні сформувалися такі основні підходи до його визначення: предметно-функціональний, мон
Терміни і поняття
а) авансований капітал;
б) амортизація;
в) органічна будова капіталу;
г) витрати капіталу;
д) додаткова вартість;
е) змінний капіта
ТЕМА 7. РИНОК: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА.
Ринкове господарство є невід'ємною складовою товарного виробництва. На ринку виникають відносини обміну товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власн
Сутність ринку та його основні функції.
У результаті виникнення суспільної праці, приватної власності на засоби виробництва, поділу праці та економічного відокремлення виробників суспільне виробництво набуває товарної фор
Попит та фактори, що його визначають.
Механізм функціонування ринку містить у собі такі елементи як попит, пропозиція і ціна. Процес функціонування ринкового механізму визначає ступінь ефективності ринкової економіки. С
Пропозиція та фактори, що її визначають.
Пропозиція – це кількість товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.
Прямий зв’язок між ціною і кількістю
Ринкова рівновага.
Криві індивідуальних попиту та пропозиції не дають відповіді на запитання, яка ціна є ринковою. Вони тільки показують, як змінюватиметься величина попиту та пропозиція, якщо змінюва
Нфраструктура ринку.
Однією з важливих умов функціонування ринку є наявність добре розвинутої ринкової інфраструктури. Від того, наскільки добре вона розвинута залежить у кінцевому підсумку і ефективніс
ВИСНОВКИ
1. Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринок — система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власно
Терміни і поняття
а) біржі;
б) закон попиту;
в) закон пропозиції;
г) інфраструктура;
д) попит;
е) пропозиція;
ж) ринкова рівновага;
Вправа 4. Виконайте завдання.
1. Розрахуйте ціну рівноваги, якщо графіки попиту та пропозиції мають такий вигляд: Qd=10-0,5p; Qs=2+0,5p.
2. Функція попиту Qd=11-p, функція пропозиції Qs=2p+5. Знайдіть р
Сутність підприємництва, умови та види підприємницької діяльності.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна господарська діяльність людей, націлена на отримання прибутку, яка здійснюється від свого імені на власний ризик та під
Підприємство та його організаційно-правові форми.
Виробництво товарів та послуг потребує поєднання економічних ресурсів, яке відбувається у рамках підприємств. Підприємство – це відокремлена економічна структура, я
Фонди підприємства та їх відтворення.
Основним завданням підприємства є створення продукту. Цей процес забезпечується фондами підприємства, які містять у собі всі матеріально-речові та грошові ресурси.
Залежно
ВИСНОВКИ
1. Підприємництво – це самостійна, ініціативна господарська діяльність людей, націлена на отримання прибутку, яка здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою майнов
ТЕМА 9. ДОХОДИ ТА ФОРМИ ЇХ ОТРИМАННЯ.
Доходи – це будь-які грошові надходження. В сучасних умовах доход визначає рівень добробуту та можливість задоволення потреб людини. В ції темі будуть розглянуті такі питання, як
Сутність та класифікація доходів.
Найважливіший показник в ринковій економіці, що дозволяє оцінити можливості людини або сім'ї – це дохід, який визначає рівень добробуту та ступінь задоволення потреб людини.
Заробітна плата та її фактори. Системи заробітної плати.
Праця, як і будь-який чинник виробництва, приносить його носію грошовий дохід – заробітну плату. Розкрити її сутність можна лише за умови відповіді на питання, що продається і купується: праця чи р
Доходи від капіталу: підприємницький дохід, торгівельний прибуток, відсоток.
За товарної форми виробництва найважливішою економічною категорією для будь-якого товаровиробника, найважливішим показником кінцевих фінансових результатів фірми, основною метою підприємницької дія
Земельна рента: сутність та її форми.
Земельна рента як економічна категорія виражає відносини привласнення додаткового продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею. Проте рента не тотожна орендній платі
ВИСНОВКИ
1. Дохід представляє собою загальну суму грошей, зароблених або отриманих протягом будь-якого періоду (звичайно за рік). Розподіл національного продукту відповідно до внеску у йо
Вправа 4. Виконайте завдання.
1. Підприємець вклав у бізнес 250 тис. грн і за рік одержав 80 тис. грн прибутку. Чому дорівнює норма прибутку підприємця? Чи доцільно йому в такий спосіб витрачати гроші, якщо норм
ТЕМА 10. КОНКУРЕНЦІЯ ТА МОНОПОЛІЯ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ.
Конкуренція в економіці – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів. Крім того, конкуренція є обов’язковою умовою існування ринкових ві
Сутність конкуренції та її функції
Конкуренція –це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів.
Функції конкуренції
1. Конкуренція забезпечує рівноправне полож
Типи, види та форми конкурентної боротьби
Конкуренція в економіці може бути представлена як процес, що набуває різної типології, видової структури та функціональних форм. На рис. 10.1. в узагальненому вигляді подано класифі
Закономірності виникнення монополій та форми їх існування в економіці
Монополії як великі підприємства, що контролюють ринок, виникли в кінці ХІХ ст. у результаті розгортання процесів концентрації і централізації капіталу. Концентрація капітал
Соціально-економічні наслідки функціонування структур, що володіють високим потенціалом ринкової влади. Конкурентна політика держави
Поширення монополій в економіці має цілий ряд як позитивних, так і негативних соціально-економічних наслідків. Для того, щоб оцінити користь монополій, необхідно завжди пам’ятати, що монополія – це
ВИСНОВКИ
1. Конкуренція – це суперництво економічних суб’єктів за кращу реалізацію своїх економічних інтересів. Конкуренція в економіці може бути представлена як процес, що набуває різної
ТЕМА 11. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУЧАСНОГО УСТРОЮ СУСПІЛЬСТВА. ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ.
Сучасна ринкова економіка передбачає необхідність державного регулювання. Дана тема розглядає економічну роль та функції держави, методи та форми державного регулювання економіки
Сутність, причини та етапи розвитку державно-монополістичного капіталізму
Економічна система сучасного суспільства розвивається як державно- монополістичний капіталізм. Це явище є формою пристосування виробничих відносин до нового рівня розвитку продукти
Специфічні ознаки та основні форми державно-монополістичного капіталізму
Державно-монополістичний капіталізм має специфічну соціально-економічну природу, яка знаходить свій прояв у появі особливих характерних рис, які вважаються його головними оз
Економічна роль держави. Методи та інструменти державного регулювання економіки
Історія розвитку економіки ХХ ст. стала яскравим свідченням зростання значимості економічної ролі держави. В сучасних умовах економіка розвивається як змішана система, в якій роль
Соціально-економічний прогрес в умовах регульованого капіталізму
Вплив державно-монополістичного капіталізму на соціально-економічний прогрес неоднозначний і суперечливий. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних моментів слід віднести те, щ
ВИСНОВКИ
1. Економічна система сучасного суспільства розвивається як державно- монополістичний капіталізм. Це явище є формою пристосування виробничих відносин до нового рівня розвитку про
Терміни і поняття
а) державне підприємництво;
б) державне регулювання економіки;
в) державний сектор економіки;
г) методи державного регулювання економіки;
д) непрямі методи
Міжнародний розподіл праці і його значення.
Міжнародний поділ праці — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці, в основі якої лежить спеціалізація виробництва різних країн на окремих видах продукції, як
Нтернаціоналізація виробництва як основа формування світового господарства.
1.Інтернаціоналізація виробництва та її фактори
Розвиток продуктивних сил, використання у виробництві досягнень науково-технічного прогресу зумовили взаємозалежність націон
Світове господарство
Світове господарство — це сукупність, єдина система національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом і кооперуванням праці, які перебувають у певних економічних взаємовідно
Форми міжнародних економічних відносин
Основою взаємодії національних економік є зовнішньоекономічна діяльність різних держав. Характер цієї діяльності, її форми зумовлені внутрішнім розвитком продуктивних сил.
ВИСНОВКИ
1. Міжнародний поділ праці — вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці, в основі якої лежить спеціалізація виробництва різних країн на окремих видах продукц
ТЕМА 13. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ.
З даної теми передбачається вивчення таких питань:
Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці.
Фактори глобалізації. Форми про
Глобалізація: сутність та фактори.
Глобалізація – всеосяжний процес трансформації світового співтовариства у цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурн
Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем.
Паралельно з процесом формування світового господарства виникають й загострюються проблеми, які безпосередньо загинають інтереси всього людства. Виникнення цих проблем – очевидний п
Шляхи розв’язування та необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.
Серед глобальних проблем, які стають нині перед людством, найгострішими є :
а) проблема збереження миру;
б) економічна проблема;
в) проблема забезпечення людства продовол
ВИСНОВКИ
1. Глобалізація – це об’єктивний процес поглиблення взаємозв’язків і взаємозалежностей світового співтовариства, який потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організ
ЛІТЕРАТУРА
1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: Навч. посібник.-К.: Знання, 2006.-263с.
2. Войтов А.Г. Экономика. Общий курс: Учебник. - М
Новости и инфо для студентов