Вибір технологічної схеми і режиму перегонки залежить від якості нафти.
· Перегонку нафти з невеликою кількістю розчинених газів (0,5 ¸ 1,2 % по бутан включно), відносно невисоким змістом бензину (12 ¸ 15 % фракцій до 180 °С) і виходом фракцій до 350 °С не більш 45 % здійснюється на АТ за схемою з однократним випаром і наступним фракціонуванням образовавшихся парової і рідкої фаз у ректифікаційній колоні.
· Для перегонки легень нафтей з високим виходом фракцій до 350 °С (50 ¸ 65 %), підвищеним змістом розчинених газів (1,5 ¸ 2,2 %) і бензинових фракцій (20 ¸ 30 %) доцільно застосовувати установки АТ дворазового випару. Предпочтительней є схема з попередньою ректифікаційною колонною часткового отбензинівання нафти і наступною перегонкою залишку в складній атмосферній колоні. У першій колоні з нафти відбирають велику частину газу і низкокипящих бензинових фракцій. Щоб більш повно скондесувати їх підтримують тиск рабс. = 0,35 ¸ 0,5 МПа. Завдяки цьому стає можливим понизити тиск в атмосферній колоні до рабс. = 0,14 ( 0,16 МПа і тим самим реалізувати умови перегонки (температуру харчування і витрата водяної пари), що забезпечують високий добір від потенціалу в нафті суми світлих нафтопродуктів. За рахунок тепла, що повідомляється нафти, у регенеративних теплообмінниках у колоні часткового отбензинівання відбирають 50 ¸ 60 % від потенціалу бензину.
Різновидом перегонки нафти з дворазовим випаром є схема з попереднім випарником і складною атмосферною колоною. Пари з випарника і залишок після нагрівання в печі направляються в атмосферну колону. Основні достоїнства такої схеми полягають у деякім скороченні витрат на перегонку за рахунок зниження гідравлічного опору змійовика печі і зменшення металоємності колони і конденсаторів. Схема застосовна для перегонки нафтей із середнім рівнем змісту розчиненого газу (~ 1 %) і бензину (18 ¸ 20%).