Моторні палива – це світлі нафтопродукти, застосовувані для спалювання в двигунах. Загальним для усіх є висока теплота згоряння.
Підрозділяються на:
· карбюраторні
· дизельні
· реактивні
I. Карбюраторні– застосовуються для карбюраторних двигунів літаків, автомобілів і тракторів. Бензин різних марок і сортів.
Бензин, випаровуючи і змішуючи з повітрям у карбюраторі, подається в камеру згоряння і воспламеняється від електричної іскри.
Здатність бензинів протистояти вибухонебезпечному горінню називається детонаційною стійкістю. Вона оцінюється октановим числом, рівним процентному вмісту ізооктану (октанове число 100) у суміші його з нормальним гептаном (октанове число 0).
Октанове число автомобільних бензиніввизначається двома методами:
· моторним (октанове число визначається на установці ИТ9-2М6 методом порівняння детонаційної стійкості досліджуваного бензину й еталонного палива, що складає з ізооктану і гептану).
· дослідницьким (октанове число визначається на установці ИТ9-6. Іспиту проводять у режимі роботи легкового автомобіля при його русі в умовах міста: обмежені потужності, часті зупинки, знижений тепловий режим).
Октанове число обумовлене по другому методі на 7-10 одиниць більше, ніж по першому методі. Чим менше ця різниця для бензину однієї марки, тим краще його експлуатаційні властивості.
Для оцінки детонаційної стійкості авіаційних бензинів, метанове число яких 100 і більше, розробляється метод шкала сортності. Октанове число обумовлене по цьому методі, указує на збільшення потужності двигуна при роботі на даному паливі в порівнянні з його роботою на ізооктані. Відомий також температурний метод, що дозволяє оцінити детонаційну стійкість авіабензинів з октановим числом від 90 до 115.
Для підвищення октанового числа бензинів у їхню сполуку додають антидетонатори (тетраетілсвинець (С2Н5)4Pb – важка масляниста безбарвна і дуже отрутна рідина). Етілірованним бензином називається бензин з додаванням у нього (С2Н5)4Pb. Для попередження про отруйність його штучно офарблюють у червоний, зелений чи синій кольори.
Крім названих властивостей бензини повинні мати високу корозійну стійкість, хімічну стабільність, низьку температуру замерзання. Стандартами також встановлюються обмеження по змісту води, механічних домішок, водорозчинних компонентів, лугів, сірки, смолистих сполук.
Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 2084-77, автомобільний бензин випускається наступних марок: А-72; А-76; АИ-93; АИ-98; «Екстра». (А – автомобільний, И – дослідницький метод, 93 – октанове число).
· А-72 – неетілірованний. Використовується для двигунів автомобілів ГАЗ-52-01; ГАЗ-69; ЗМЗ-21; ЗМЗ-451; ЗМЗ-977, а також у тракторних пускових і мотоциклетних двигунах.
· А-76 – етілірованний (жовтий колір). Застосовується для двигунів вантажних автомобілів (ГАЗ-53; ГАЗ-66; ЗИЛ-130; ЗИЛ-131; ЗИЛ-138) і легкових (ЗАЗ-966) і ін.
· АИ-93 – етілірованний бензин (оранжево-червоного кольору). Застосовується для експлуатації високофорсированних двигунів легкових автомобілів.
· Октанове число «Екстра» – не менш 95.
Усі бензини крім АИ-98 поділяються на зимові і літні.
Авіаційні бензини – мають марки Б-70; Б-91/115; Б-95/130; Б-100/130.
Усі бензини, крім Б-70, етілірованни і пофарбовані в зелений, жовтий і жовтогарячий кольори.
II. Дизельні палива – використовуються як на пересувних, так і на стаціонарних установках з дизельним двигуном, що відрізняється від карбюраторного більш високою економічністю, надійністю, довговічністю, меншою пожежонебезпекою. У його якості використовуються нафтові фракції з температурою кипіння 170 ¸ 360 °С – це рідину від жовтого до темного кольору, легше води й у ній не розчиняється.
Робочий процес: паливо подається в камеру згоряння через форсунки в краплинно-рідкому стані, змішується з повітрям і воспламеняється від стиску.
Основна властивість: швидко воспламеняєтися і плавно згоряти.
Займистість характеризується цетановим числом – процентний уміст (по обсязі) цетана (цетанове число = 100) і штучне приготовленої суміші з альфа-метілнафтеном (цетанове число = 0). Для підвищення цетанового числа, особливо для палив, використовуваних при низьких температурах, до них додаються спеціальні присадки – ізопропіл – нітрати. При їхньому змісті до 1 % цетанове число зростає на 10 – 12 одиниць.
Дизельні палива виробляються двох видів:
· легкі (малов'язкі) – для швидкохідних дизелів з частотою обертання вала більш 1000 об/хв;
· важкі – для середньо- і малооборотних дизелів з частотою обертання вала 200 – 1000 об/хв.
Легкедизельнепаливовипускається:
· з малосернистих нафт чотирьох марок (S ¸ 0,2 %): ДЛ – літнє; ДЗ – зимове; ТАК – арктичне; ДС – спеціальне;
· із сірчистої нафти: літнє Л; зимове З; північне ЗС; арктичне А; спеціальне С.
Випускається також легке дизельне паливо для тепловозів і судов марок ТЗ – зимове; ТЛ – літнє.
Важкідизельні палива випускаються марок:
· ДТ – для двигунів, не обладнаних засобами попередньої підготовки палива;
· ДМ – мазут для двигунів, у яких мається пристосування з підігрівом до 60 ¸ 70 °С и фільтрації.
III. Реактивні палива – продукти прямої перегонки нафти.
· для двигунів з дозвукової швидкістю польоту марка Т-1; ТС-1; Т-2.
· для надзвукових Т-5; Т-6; Т-8.
Це паливо повинне добре прокачуватись по топливоподающої системі при високих і низьких температурах, цілком випаровуватися в камерах згоряння і запалення в широких межах сполуки паливної суміші з невеликим періодом затримки запалення, полно і з високою швидкістю згоряти при великому надлишку повітря без утворення нагару, мати високу теплоту згоряння, не коррозіровати з деталями паливної системи.