рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ - раздел Строительство, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Будівельні матеріали» До Виконання Лабораторних Робіт З Дисципліни «Будівельні Матеріали»...

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни «Будівельні матеріали»

 

Частина 1

 

 

Харків – 2012


Методичні вказівки розглянуті та рекомендовані до друку на засіданні кафедри БМКС 7 листопада 2012 р., протокол №4.

 

 

Рекомендуються для студентів спеціальності 7.070108 “Залізничні споруди та колійне господарство”.

 

Укладачі:

доц. Д.А.Плугін

доц. О.С.Борзяк

 

 

Рецензент

доц. С.І.Возненко

 


ЗМІСТ

  стор.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 1 ОСНОВНІ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВО-СТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ МАТЕРІАЛУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.1 Визначення істинної густини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2 Визначення середньої густини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2.1 Визначення середньої густини зразка правильної геометричної форми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2.2 Визначення середньої густини зразків неправильної геометричної форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 2 ВИЗНАЧЕННЯ НАСИПНОЇ ГУСТИНИ СИПУ-ЧИХ МАТЕРІАЛІВ, ПОРИСТОСТІ І ВОДОПОГЛИНЕННЯ . . .
2.1 Визначення насипної густини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2 Визначення пористості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.3 Визначення водопоглинення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 3 КЕРАМІЧНІ МАТЕРІАЛИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1 Сировина для одержання кераміки і керамічні вироби . . . . .
3.2 Цегла глиняна одинарна звичайна. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2.1 Зовнішні ознаки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2.2 Визначення марки цегли. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 4 ЛІСОВІ МАТЕРІАЛИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1 Будова деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.1 Частини дерева і будова деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.2 Особливості будови деревини хвойних порід. . . . . . . . . . . .
4.2 Будова стовбура дерева (макроструктура). . . . . . . . . . . . . . . .
4.3 Формування і структура целюлози. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.4 Мікроструктура деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.5 Субмікроструктура деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.5.1 розподіл лігніну в деревині. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 5 ПОРОКИ ДЕРЕВИНИ, ВИДИ ЛІСОВИХ МАТЕРІАЛІВ, НАПІВФАБРИКАТИ І БУДІВЕЛЬНІ ДЕТАЛІ І ВИРОБИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1 Пороки деревини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.1 Пороки будови деревини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.2 Сучки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.3 Тріщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.4 Ненормальні фарбування і гнили. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.5 Захист деревини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2 Види лісових матеріалів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2.1 Круглі лісові матеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2.2 Пиломатеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.3 Напівфабрикати і будівельні деталі і вироби. . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 6 НАФТОВІ БІТУМИ І БІТУМНІ МАТЕРІАЛИ. . .
6.1 Дослідження бітумів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6.1.1 Твердість бітумів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6.1.2 Розтяжність бітумів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
6.1.3 Температура розм'якшення бітумів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОБОТА № 7 ЛАКОФАРБОВІ МАТЕРІАЛИ. . . . . . . . . . . . . . . .
7.1 Пігменти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
7.1.1 Визначення маслоємності пігменту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
7.1.2 Визначення покривності пігменту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

 


В С Т У П

Методичні вказівки складено згідно з рекомендованим програмою циклом робіт з курсу «Будівельні матеріали».

В методичних вказівках викладена методика проведення лабораторних робіт по випробуванню основних будівельних матеріалів та виробів, що застосовуються в промисловому та цивільному будівництві, при зведенні мостів, тунелів, в будівництві метрополітенів та інших споруд. Наведено стислий опис лабораторних приладів та обладнання, дана методика розрахунку отриманих результатів випробувань.

З метою підвищення самостійності при підготовці та проведенні лабораторних робіт методичні вказівки містять контрольні питання для самоперевірки.

Загальні положення про виконання лабораторних робіт:

1. Кожна лабораторна робота, кожне випробування це самостійна дослідна робота, приступати до виконання якої без знання основ явищ та властивостей, що вивчаються не припустимо.

2. Усвідомлене виконання лабораторних робіт навчає застосовувати теоретичні знання в експериментальній роботі, правильно планувати дослід, проводити вимірювання з достатньою точністю, аналізувати та отримувати вірогідні результати.

3. Студент отримує методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, до заняття ознайомлюється з теорією, суттю і методикою виконання завдання, також використовуючи конспект або підручник. На заняттях з’ясовує у викладача всі питання, що виникли в процесі самопідготовки, і виконує роботу.

4. При проведенні випробувань необхідно строго дотримуватись правил техніки безпеки.

5. Після остаточної обробки матеріалів кожного заняття їх результати заносяться у відповідні таблиці даного практикуму та робиться висновок про відповідність якості матеріалу вимогам стандарту. Заповнення всіх граф, які передбачені журналом, обов’язково.

6. У час, який відведено для проведення лабораторного заняття, повинні бути виконані такі складові:

- поточний контроль підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;

- виконання завдань теми заняття;

- оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи;

- захист звіту перед викладачем.

7. Студенти, які в результаті поточного контролю на початку заняття показали незадовільний рівень підготовленості, до лабораторного заняття не допускаються.

8. Відпрацювання лабораторних робіт для студентів, які не були на них допущені або пропустили їх з поважних причин, виконується у позанавчальний час.

9. Зарахування лабораторної роботи проводиться за отриманими результатами і висновками студента, з коротким опитуванням або співбесідою за результатами роботи. В окремих випадках захист лабораторної роботи може проводитися на наступному занятті.

10. Оцінювання результатів лабораторної роботи диференційоване, в залежності від рівня роботи студента на занятті, отриманих результатів та зроблених висновків. Враховуються також попередні недопуски на дане заняття або пропуски його з неповажних причин.

11. Студентам, які мають хоча б одну не зараховану лабораторну роботу, не зараховується відповідний контрольний модуль. Вони не мають права на отримання заліку або допуску до екзамену.

 

 


РОБОТА № 1

ОСНОВНІ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ

ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ МАТЕРІАЛУ

1.1 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТИННОЇ ГУСТИНИ

Істина густина - характеризується масою сухого матеріалу в одиниці абсолютного об’єму, тобто об’єму без пір і порожнеч.

Практично абсолютно щільний стан сухого матеріалу досягається здрібнюванням його в ступці або кульовому млині і наступним просівом через сито з отворами у світлі 0,2 мм (918 отв./см2), при цьому вважають, що частки матеріалу не мають пір.

Для визначення істинної густини необхідний: об’ємомір - прилад Ле Шательє - Кандло (рис. 1.1), лійка скляна, ваги аналітичні, інертна до випробовуваного матеріалу рідина і сухий здрібнений матеріал (порошок).

Прилад Ле Шательє - Кандло являє собою скляну колбу з вузькою шийкою, що трохи розширюється в середній частині, як показано на рис. 1.1.

а) б)

Рис. 1.1. Прилад для визначення істинної густини:

а) колба Ле Шательє - Кандло; б) прилад у зібраному вигляді

На шейку колби нанесені риси вище і нижче сферичного розширення, об’єм між якими дорівнює 20 см3. Вище верхньої риси колба також градуйована з ціною розподілу 0,1 см3.

Об’ємомір наповняють до нижньої, нульової, риси рідиною інертною (що не вступає в реакцію з випробовуваним матеріалом) стосовно порошку матеріалу.

Від підготовленої проби відважують 60¸90 г матеріалу і висипають совочком через лійку в прилад невеликими порціями доти, поки рівень рідини в колбі (по нижньому меніску) не підніметься до риси в межах верхньої градуйованої частини приладу. Різниця між кінцевими і початковими рівнями рідини в об’ємомірі показує об’єм всипаного порошку в прилад. Залишок порошку зважують.

Маса порошку, всипаного в об’ємомір, буде дорівнюватися різниці між результатами першого і другого зважування.

Істину густина (r) матеріалу розраховують за формулою:

, г/см3, кг/м3 (1.1)

, г/см3, кг/м3 (1.2)

де: m1 - навіска сухого матеріалу до випробувань, г;

m2 - залишок від навіски, г;

m - кількість порошку, всипаного в прилад, г;

V - об’єм рідини, витиснутої навіскою матеріалу, см3.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Будівельні матеріали»

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ... Кафедра Будівельні матеріали конструкції та споруди...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ
Середня густина - характеризується масою сухого матеріалу в одиниці загального об’єму - у природному стані, тобто разом з порами. Середню густина ρсер обчислю

НЕПРАВИЛЬНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ
При визначенні середньої густини зразка неправильної геометричної форми необхідно визначити його об’єм і масу. Для визначення об’єму зразка неправильної геометричної форми застосовують мет

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ
Пористість матеріалу - характеризується ступенем заповнення його загального об’єму порами. Пористість визначають у частках одиниці за формулою

ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНЕННЯ
Водопоглинення характеризується здатністю сухих матеріалів втягувати й утримувати воду. Воно характеризується ступенем заповнення об’єму матеріалу водою (об’ємне водопоглинення). Однак час

ЦЕГЛА ТА КАМЕНІ КЕРАМІЧНІ
Керамічні цегла і камені (ДСТУ Б В.2.7-61:2008) відносяться до стінових керамічних виробів. Виготовляють їх із легкоплавких глин з добавками й без, застосовують для кладки зовнішніх і внутрішніх ст

ПОКРІВЕЛЬНІ КЕРАМІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Керамічна черепиця (ДСТУ Б В.2.7-28-95) - один з найстарших довговічних і вогнестійких покрівельних матеріалів. Випускають черепицю пазову стрічкову, пазову штамповану, плоску стрічкову і конкову.

ДРЕНАЖНІ ТРУБИ І КАНАЛІЗАЦІЙНА КЕРАМІКА
Дренажні та каналізаційні труби відносяться до виробів керамічних кислототривких (ДСТУ Б А.1.1-17-94). Дренажні труби виготовляють з цегельних високо пластичних глин. Застосовують них при

ВОГНЕТРИВКІ ВИРОБИ
Вогнетривкими називають вироби, застосовувані для будівництва промислових печей, топок і апаратів, що працюють при високих температурах. По вогнетривкості вироби можуть бути вогнетривкими

ЦЕГЛА ГЛИНЯНА ОДИНАРНА ЗВИЧАЙНА
Цегла глиняна одинарна звичайна (без технологічних порожнеч) має розміри 250×120×65 мм. Щільність в сухому стані - більш 1600 кг/м3. Маса цегли у висушеному ста

ГРАНИЦЯ МІЦНОСТІ ПРИ ВИГИНІ
Границю міцності при вигині визначають шляхом випробування цегли, покладеної по постелі на двох опорах, розташованих на відстані 20 см одна від одної рис. 3.3.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги