рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Строительство
/
НЕПРАВИЛЬНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

НЕПРАВИЛЬНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ

НЕПРАВИЛЬНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ - раздел Строительство, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Будівельні матеріали» При Визначенні Середньої Густини Зразка Неправильної Геометричної Форми Необх...

При визначенні середньої густини зразка неправильної геометричної форми необхідно визначити його об’єм і масу.

Для визначення об’єму зразка неправильної геометричної форми застосовують метод, заснований на витисненні зразком із ємності рідини, у яку його занурюють. Ємність, що застосовується для проведення виміру, наведено на рис. 1.2, називається - об’ємомір.

Цей прилад являє собою металевий циліндр 2 (рис. 1.2) із внутрішнім діаметром 150 мм і висотою 350 мм. На висоті 250 мм у ємність упаяна трубка 1 діаметром 10 мм, що має загнутий униз кінець.

Об’ємомір наповняють водою трохи вище трубки й очікують, поки надлишок води стече. Потім під трубку підставляють мірний циліндр або скляну колбу 3 (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Об’ємомір

Випробування виконується таким чином. На поверхню попередньо висушеного до постійної маси і зваженого зразка щетинною кистю наносять тонким шаром розплавлений парафін, дають йому застигти і зразок знову зважують.

Занурювати зразок у розплавлений парафін не слід, тому що при цьому нагріваються і зразок, і повітря, що вміщується у його порах. Останнє, збільшуючись в об’ємі при нагріванні, прагне вийти назовні й утворить повітряні пузирі між поверхнею зразка і шаром парафіну. Наявність таких пузирів впливає на точність визначення об’єму, а, отже, і середньої густини.

Об’єм парафіну, витраченого на покриття зразка, обчислюють за формулою:

(1.6)

де: V_п - об’єм парафіну, см³;

m - маса зразка без парафіну, г;

m₁ - маса зразка покритого парафіном, г;

r_п - густина парафіну, дорівнює 0,81¸0,93 г/см³. Цей показник визначають до початку випробування або умовно приймають рівним 0,93 г/см³, що не впливає суттєво на точність визначення об’єму.

Підготовлений зразок 4 (рис. 1.2) занурюють в об’ємомір, при цьому вода, що витісняється, буде витікати з трубки в мірний циліндр або колбу. Після того, як падіння крапель припиниться, по мірному циліндру визначають об’єм витиснутої рідини, що буде дорівнюватися об’єму зразка.

Після одержання величин маси й об’єму, обчислюють середню густину зразка неправильної геометричної форми за формулою

, (1.7)

де: m - маса зразка без парафіну, г;

V₁ - об’єм зразка з парафіном, см³;

V_п - об’єм парафіну, см³.

РОБОТА № 2

ВИЗНАЧЕННЯ НАСИПНОЇ ГУСТИНИ СИПУЧИХ МАТЕРІАЛІВ,

ПОРИСТОСТІ І ВОДОПОГЛИНЕННЯ

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ НАСИПНОЇ ГУСТИНИ

Насипна густина - характеризується масою сухого матеріалу в одиниці об'єму матеріалу в рихлому стані (з порами і міжзерновими порожнечами).

При транспортуванні і збереженні сипкі матеріали ущільнюються. При цьому значення їхньої середньої густини виявляється на 15¸30% вище, ніж у рихлому стані.

Для визначення насипної густини матеріалів звичайно використовують прилад - стандартну лійку (рис. 2.1).

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Будівельні матеріали»

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ... Кафедра Будівельні матеріали конструкції та споруди...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: НЕПРАВИЛЬНОЇ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ФОРМИ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Будівельні матеріали» Частина 1 Харків – 2012 Методичні вказів

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ
Середня густина - характеризується масою сухого матеріалу в одиниці загального об’єму - у природному стані, тобто разом з порами. Середню густина ρсер обчислю

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ
Пористість матеріалу - характеризується ступенем заповнення його загального об’єму порами. Пористість визначають у частках одиниці за формулою

ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНЕННЯ
Водопоглинення характеризується здатністю сухих матеріалів втягувати й утримувати воду. Воно характеризується ступенем заповнення об’єму матеріалу водою (об’ємне водопоглинення). Однак час

ЦЕГЛА ТА КАМЕНІ КЕРАМІЧНІ
Керамічні цегла і камені (ДСТУ Б В.2.7-61:2008) відносяться до стінових керамічних виробів. Виготовляють їх із легкоплавких глин з добавками й без, застосовують для кладки зовнішніх і внутрішніх ст

ПОКРІВЕЛЬНІ КЕРАМІЧНІ МАТЕРІАЛИ
Керамічна черепиця (ДСТУ Б В.2.7-28-95) - один з найстарших довговічних і вогнестійких покрівельних матеріалів. Випускають черепицю пазову стрічкову, пазову штамповану, плоску стрічкову і конкову.

ДРЕНАЖНІ ТРУБИ І КАНАЛІЗАЦІЙНА КЕРАМІКА
Дренажні та каналізаційні труби відносяться до виробів керамічних кислототривких (ДСТУ Б А.1.1-17-94). Дренажні труби виготовляють з цегельних високо пластичних глин. Застосовують них при

ВОГНЕТРИВКІ ВИРОБИ
Вогнетривкими називають вироби, застосовувані для будівництва промислових печей, топок і апаратів, що працюють при високих температурах. По вогнетривкості вироби можуть бути вогнетривкими

ЦЕГЛА ГЛИНЯНА ОДИНАРНА ЗВИЧАЙНА
Цегла глиняна одинарна звичайна (без технологічних порожнеч) має розміри 250×120×65 мм. Щільність в сухому стані - більш 1600 кг/м3. Маса цегли у висушеному ста

ГРАНИЦЯ МІЦНОСТІ ПРИ ВИГИНІ
Границю міцності при вигині визначають шляхом випробування цегли, покладеної по постелі на двох опорах, розташованих на відстані 20 см одна від одної рис. 3.3.