Представництво адвоката у цивільному процесі – різновид правовідносин, який полягає у тому, що одна особа (адвокат-представник) в межах наданих їй повноважень здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи (клієнта), внаслідок чого у останнього виникають процесуальні права та обов’язки.
На відміну від законодавства багатьох західних країн (США, Англія, Франція та ін.), де передбачається можливість здійснення договірного представництва виключно адвокатами, наше законодавство визначає досить широке коло осіб, які можуть виступати як представники в суді.
Значення інститута представництва полягає у тому, що завдяки йому широке коло зацікавлених осіб (клієнтів адвоката), які не можуть або не бажають через різні причини, в тому числі незнання законодавства, взяти участь судовому засіданні чи інших юридичних провадженнях, мають можливість опосередковано і компетентно захистити свої права та законні інтереси.
У науці розмежовують різні види представництва адвоката у цивільному процесі, залежно від таких класифікаційних ознак, як підстави, суб’єкти та обсяг наданих для представництва прав.