ОСНОВИ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА В МІСТАХ

ЗМІСТ

І. Змістовий модуль 1.1. Основи зеленого будівництва в містах .….….…….….…....4

Тема 1. Вступ. Значення курсу та його особливості ………………….…………..…..4

Тема 2. Історичний огляд садово-паркового мистецтва ……………….......................5

2.1. Садово-паркове мистецтво Давнього Світу…………………………….…..5

2.2. Садово-паркове мистецтво античної Греції, Давнього Риму,

раннього Середньовіччя……………………………………………………….....9

2.3. Сади епохи Відродження………………………………………………….....11

2.4. Садово-паркове мистецтво Франції, Англії, Німеччини……......................12

2.5. Російське та Українське садово-паркове мистецтво…………………..…..13

2.6. Приклади сучасного садово-паркового мистецтва…………….…………...14

Тема 3. Роль зелених насаджень в охороні й поліпшенні міського середовища..….15

3.1. Архітектурно-художня роль зелених насаджень…………………………...15

3.2. Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень……………………………...16

Тема 4. Основні поняття про ландшафти …………………………..……………….....18

4.1. Визначення ландшафту і пейзажу…………………………….……………..18

4.2. Елементи, компоненти ландшафту……………………………………….….19

4.3. Класифікація садово-паркового ландшафту…………………………….…..19

4.4. Визначення ландшафтної архітектури……………………….........................20

4.5. Принципи ландшафтної архітектури………………………….......................21

ІІ. Змістовий модуль 1.2. Ландшафтне будівництво і озеленення міських

територій ………………………………………………………...…………………..……23

Тема 5. Рослинний матеріал у садово-парковому та ландшафтному будівництві…...23

5.1. Характеристика хвойних і листяних деревинно-чагарникових рослин …...23

5.2. Композиційні елементи зелених насаджень………………………………….23

5.3. Основні принципи квіткового оформлення…………………………………..24

Тема 6. Система зелених насаджень ……………………..……………….…....………..26

6.1. Принципи формування системи зелених насаджень………………………...26

6.2. Класифікація зелених насаджень……………………………………….……..27

6.3. Нормування і розміщення зелених насаджень……………….........................28

Тема 7. Об’єкти озеленення міста …………………………………..………...…………29

7.1. Основні елементи системи зелених територій міста………………………...29

7.2. Зелені насадження загального користування………………………………...32

7.3. Зелені насадження обмеженого користування……………………………….33

7.4. Насадження спеціального призначення………………………........................34

Тема 8. Малі архітектурні форми ……………………………….....…...………………..35

Тема 9. Міські водоймища ………………………………………….……………………37

9.1. Природні й штучні водойми…………………………………………………...37

9.2. Декоративні водойми…………………………………………………………..38

9.3. Водні парки……………………………………………………………………..39

Тема 10. Насадження дерев і чагарників ………………………………………………...41

10.1. Підготовка території до озеленення і порядок робіт……………………….41

10.2. Створення і догляд за квітниками………………………………………..….42

Тема 11. Процес проектування об’єктів озеленення ……….…...……...........................43

Висновки ……………………………………………………………......………..………..46

Короткий словник термінів …………………………………..……………………..…...47

Перелік рекомендованих джерел……………………………………………….……….50

Додатки…………………………………………………………………………………….51

І. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ

ОСНОВИ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА В МІСТАХ

Тема 1. Вступ. Значення курсу та його особливості

Навколишнє середовище дуже впливає на організм людини. Поліпшення його є однією з актуальних проблем сучасної науки і практики. У системі заходів… У нашій країні накопичено великий практичний досвід щодо озеленення міст,… Зелене будівництво передбачає: створення парків, садів, скверів, бульварів, насаджень на вулицях, житлових територіях…

Тема 2. Історичний огляд садово-паркового мистецтва

Садово-паркове мистецтво Давнього Світу

парків. У Давньому Єгипті влаштовували терасні сади, поряд із садами розводили виноградники. Найбільш древніми є сади при храмах Ментухотенов… Декількома століттями пізніше сади при палацах, храмах, віллах знаті і… Кращим представником цих садів, а також добрим зміцненням берега Євфрату були «висячі сади» (рис.1, 2.).

Давнього Риму, раннього Середньовіччя

Слід зазначити, що на садово-паркове мистецтво Греції великий вплив зробила Азія. Спочатку сади мали тільки утилітарний характер, тобто складалися з… Мистецтво античної Греції впливало на подальший розвиток світового мистецтва і… Опис садів Римської імперії зустрічається в давньоримського письменника Горація (65-8 рр. до н.е.). В римській…

Сади епохи Відродження

Флорентійські сади раннього Відродження прості, їх прямі лінії утворюють строго раціональну систему пропорцій. Вони невеликих розмірів, позбавлені… Найбільш сучасні флорентійські сади – відновлений сад Боболі (палаццо Пітті).… В композиції італійських вілл відобразилася ідея величі людини над природою, характерна для епохи Відродження.…

Садово-паркове мистецтво Франції, Англії, Німеччини

Садово-паркове мистецтво Франції асоціюється з ім’ям ландшафтного архітектора XVII ст. Л. Ленотра (1613-1700 рр.) (Версаль та ін.). Основними положеннями творчості Ленотра є: - в основі рішення лежить підпорядкування деталей цілому;

Російське та Українське садово-паркове мистецтво

У першій половині XVIII ст. створюються регулярні декоративні сади, прикрашені скульптурою, архітектурними будівлями, складними гідротехнічними… Для російського та українського садово-паркового мистецтва характерними рисами… - повне панування палацу в загальній системі планування;

Приклади сучасного садово-паркового мистецтва

Незвичайний парк у новому стилі створив французький ботанік і дизайнер Патрік Бланк в еклектичному ХХІ ст. Це справжній вертикальний сад, де вертикаль – це не тільки місце, по якому проходять стебла рослин (як це завжди було в замках, завитих плющем), але й поверхня, на якій вони ростуть. Фактично, він просто поставив вертикально звичайний сад, хоча й досить низькорослий.

 

Питання до самоперевірки

1. Садово-паркове мистецтво Древнього Світу.

2. Садово-паркове мистецтво Сходу.

3. Характерні особливості садово-паркового будівництва античного

періоду.

4. Характерні особливості садово-паркового будівництва

Середньовіччя.

5. Характерні особливості садово-паркового будівництва епохи

Відродження.

6. Характерні особливості садово-паркового мистецтва Європи XVII-

XVIII ст.

7. Характерні особливості розвитку російського садово-паркового

будівництва.

8. Приклади сучасного садово-паркового мистецтва.

9. Наведіть приклади і охарактеризуйте деякі пам’ятки садово-

паркового мистецтва Світу.

Тема 3. Роль зелених насаджень в охороні й поліпшенні

Міського середовища

 

Основне утилітарне призначення рослинності в просторі міста — створення його мешканцям сприятливих умов проживання. Озеленені території є улюбленим місцем відпочинку і дозвілля міського населення; зелені насадження поліпшують мікрокліматичні характеристики місцевості, регулюють вологість і склад повітря, вітровий режим, захищають від шуму тощо.

У формуванні міського архітектурно-ландшафтного середовища також широко використовують просторово-організуючу (композиційну) та художньо-естетичну (декоративну) функції зелених насаджень.

 

Архітектурно-художня роль зелених насаджень

Зелені насадження тісно пов’язані з функціональним зонуванням міських територій, з системою транспортних і пішохідних магістралей, з трасуванням… Сполучення зелених насаджень з міською забудовою особливо ефективне, коли… Різними сполученнями форм дерев, фарбувань листя і орнаментальних мозаїк деревинно-чагарникових порід можна значно…

Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень

Зелені насадження здатні регулювати температуру навколишнього середовища, зменшувати сонячне опромінення. Ця здатність зелених насаджень широко… Високі радіаційні температури спостерігаються не тільки біля стін, що… Існуючі норми вимагають у літні жаркі години дня обов’язкове обмеження інсоляції на окремих ділянках міських…

Питання для самоперевірки

1. Обґрунтуйте архітектурно-декоративну роль зелених насаджень.

2. Яким чиномзелені насадження впливають на поліпшення міського

середовища?

3. Обґрунтуйте шумозахисну роль зелених насаджень.

4. Обґрунтуйте особливості зелених насаджень в очищенні навко-

лишнього середовища від газу і пилу.

5. Обґрунтуйте вплив зелених насаджень на температурний режим і

вологість у місті.

6. Які конструкції захисних зелених смуг застосовуються для

поліпшення навколишнього середовища?

 

Тема 4. Основні поняття про ландшафти

Визначення ландшафту і пейзажу

Ландшафти бувають: -природні ; - антропогенні.

Елементи, компоненти ландшафту

Під елементами ландшафту розуміють характерні для даного ландшафту складові, які беруть участь в його утворенні: - складові частини рельєфу – тераси, скелі, укоси та ін.; - повітря – різні кліматичні умови;

Класифікація садово-паркового ландшафту

Лісові ландшафти в садах і парках, як правило, формуються не з природного лісу, а із спеціальних насаджень. Для передачі характеру лісового… Характерними рисами темнохвойного лісового ландшафту є сильне затінення,… Світлохвойні ландшафти сонячні, добре провітрювані, створюють життє- радісний настрій. Типовим представником такого…

Визначення ландшафтної архітектури

Одним з головних завдань ландшафтної архітектури є надання художнього вигляду території за допомогою ландшафтних компонентів, а особливо рослин,… Проектування і влаштування садів та парків є важливим розділом ландшафтної… При влаштуванні парків чи озелененні великих територій населених міст необхідно знати основні принципи ландшафтної…

Принципи ландшафтної архітектури

Планувальне рішення територій, що озеленяються, повинно бути логічним і простим, добре пов’язаним з рельєфом місцевості, розташовуваною на ній… Принцип композиційних осей і перспектив Повинні бути чітко визначені композиційні осій центри. Головну вісь загальної паркової композиції слід намічати від…

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення ландшафту, його видам.

2. Що ви знаєте про природні й антропогенні ландшафти?

3. У чому різниця між поняттями ландшафту і пейзажу?

4. Які основні компоненти й елементи ландшафту?

5. Як класифікують садово-паркові ландшафти?

6. Дайте характеристику садово-парковим стилям?

7. Дати визначення ландшафтній архітектурі.

8. Проаналізувати принципи ландшафтної архітектури, які застосовують в садово-парковому будівництві.

9. Що є основою паркової композиції?

10. Яка роль природних умов при влаштуванні садів і парків?

 

 

ІІ. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2 ЛАНДШАФТНЕ БУДІВНИЦТВО І ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Тема 5. Рослинний матеріал у садово-парковому та

Ландшафтному будівництві

Характеристика хвойних і листяних

Деревинно-чагарникових рослин

Дерева розрізняють за величиною: -1-ї величини – високорослі,; -2-ї – середньорослі;

Композиційні елементи зелених насаджень

1. Гаї– однопородні за складом і віком насадження на площі від 0,25 до 0,5 га. У паркові гаї висаджують по 10-200 дерев. 2. Деревинно-чагарникові масиви. Бувають одно- й багатопорідні, із збереженням… 3. Деревинно-чагарникові групи. Групи можуть бути за складом порід – чистими і змішаними; за фактурою – ажурні й…

Основні принципи квіткового оформлення

Квіткове оформлення садово-паркових об’єктів повинно підпорядковуватися єдиному композиційному замислу (темі). Весь комплекс квіткового оформлення повинен будуватися за схемою послідовного… - кульмінаційна композиція, яка розташовується в центрі парку, включає найбільш великі й складні елементи;

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні композиційні елементи паркової композиції.

Дайте їм визначення?

2. За якими ознаками характеризуються хвойні й листяні деревинно- чагарникові рослини?

3. За якими принципами здійснюється підбір порід дерев і чагарників?

4. Дайте характеристику різним видам зелених насаджень.

5. Назвіть основні види квіткового оформлення?

6. Які принципи квіткового оформлення територій?

7. Якими рослинами і як забезпечується декоративність квітників?

 

 

Тема 6. Система зелених насаджень

Всі зелені насадження на території населених пунктів об’єднують в систему зелених насаджень, організація якої знаходиться у прямій залежності від планувальної структури міста і природних умов.

Принципи формування системи зелених насаджень

Перший з них почався з появою міст, а закінчився в ХІХ ст. Системи зелених насаджень цього періоду мали правильні геометричні форми (кільцеві,… Другий період формування системи зелених насаджень пов’язаний з виникненням… Третій період (друга половина ХХст.) відрізняється від попередніх комплексним підходом до проектування міста й…

Класифікація зелених насаджень

озеленених територій. Зелені насадження класифікують за територіальною (міські (селищні), заміські (позаселищні), насадження в межах приміської… До складу перерахованих груп можуть входити різні за функціональним… Насадження загального користування – міські парки, парки культури й відпочинку, районні парки, сади житлових районів і…

Зелені насадження загального користування

Парк – це велика територія (від 10 га), на якій існуючі природні умови (насадження, водойми, рельєф) реконструйовані із застосуванням різних… Існує кілька типів парків: парк культури і відпочинку, спортивний парк, парк… Крім перерахованих вище парків у деяких регіонах можуть створюватися історичні парки з історичними пам’ятниками…

Зелені насадження обмеженого користування

Насадження на території шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів являють собою озеленені ділянки, які використовуються для занять фізкультурою,… Насадження при дитячих садах і яслах – різноманітні посадки з метою ізоляції… Насадження житлових мікрорайонів і кварталів, забудованих багатоквартирними будинками, – внутріквартальні сади, а…

Насадження спеціального призначення

Захисні зони від несприятливих природних явищ – посадки для захисту населеного пункту чи окремих районів від вітрів, сніжних і піщаних заметів. Водоохоронні зони – посадки по берегах озер, ставків, водоймищ, рік,… Протипожежні насадження – посадки навколо складів пального та інших небезпечних у пожежному відношенні об’єктів, що…

Питання для самоперевірки

1. Що входить до складу зелених насаджень загального користування?

2. Охарактеризуйте парки різного функціонального призначення.

3. Чим відрізняється парк культури і відпочинку від звичайного парку?

4. Чим відрізняється лісопарк від парку і лісу?

5. Охарактеризуйте особливості утворення і планування скверів, садів,

бульварів, набережних.

6. Що входить до складу насаджень обмеженого користування?

7. Які принципові ознаки озеленення територій різного

функціонального призначення?

8. Які вимоги необхідно забезпечити при проектуванні об’єктів озеле

нення мікрорайонів і житлових кварталів?

9. Що входить до складу насаджень спеціального призначення?

10. Які містобудівні вимоги до насаджень спеціального призначення?

 

Тема 8. Малі архітектурні форми

Малі архітектурні форми є невід’ємним елементом благоустрою території житлових районів і кварталів, що забезпечують можливість використання цих… Індивідуальність і своєрідність житлової території залежить не тільки від… За своїм призначенням малі архітектурні форми можна розділити на такі групи:

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення малим архітектурним формам.

2. За якими ознаками класифікують малі архітектурні форми?

3. Дати характеристику різним малим архітектурним формам?

4. Які вимоги до вибору матеріалу, кольору, розташуванню малих

архітектурних форм слід ураховувати при благоустрої міських

територій?

 

 

Тема 9. Міські водоймища

Природні й штучні водойми

При планувальному вирішенні міст, розташованих на берегах великих водойм, прагнуть наблизити до них центральні частини міста і житлову забудову,… До найбільш розповсюджених природних водойм у містах відносяться річки,… Особлива увага приділяється водоймам, які призначені для купання. Насамперед звертається увага на доброякісну воду,…

Декоративні водойми

Фонтаниє одним з найкращих прикрас площ, парків, скверів. Фонтани залежно від архітектурного рішення, розташування, можливості забезпечення водою,… Водопостачання фонтанів може здійснюватися різними способами залежно від… · з міського водопроводу зі скиданням води в лоток; з міського водопроводу зі скиданням води у водостічну мережу; з…

Водні парки

Водний парк – це узагальнене поняття, яке відноситься до всіх парків, до складу яких включена велика кількість водних пристроїв, водойм та… У перекладі слова аквапарк, гідропарк означають одне й те саме – водні парки,… Аквапарк (з лат. aqua – вода і англ. рark – парк) – комплекс водних атракціонів й улаштувань, які включають водні…

Питання для самоперевірки

1. Дати характеристику природнім і штучним водоймам.

2. Проаналізувати основні вимоги і завдання до благоустрою міських

територій, розташованих поблизу з водоймами.

3. Проаналізувати й охарактеризувати вимоги й умови для влаштування

декоративних водойм.

4. Проаналізувати влаштування водних парків.

 

Тема 10. Посадка дерев і чагарників

Підготовка території до озеленення і порядок робіт

Роботи з озеленення здійснюють в тісному ув’язуванні з роботами з інженерної підготовки, забудови й впорядкування територій, що озеленюються, відповідно до проекту організації будівництва.

План організації провадження робіт з озеленення території передбачає:

· черговість і календарний графік виконання робіт;

· потребу в посадковому й будівельному матеріалі, календарний графік їх постачання;

· потребу в робочій силі і механізмах, графік забезпечення ними;

· потребу в транспорті й календарний графік забезпечення їм;

· потребу в інструментах і пристроях;

· перелік, розрахунок потужності, характеристику і розміщення на ділянці тимчасових споруд (прикопочні пункти, службові приміщення, улаштування з переробки ґрунту та ін.).

План організації провадження робіт щодо озеленення повинен бути узгоджений із загальним планоморганізації будівельних робіт і календарним графіком їхнього проведення, що є в організації, яка виступає в ролі генпідрядника.

При складанні зведених графіків і циклограм усього комплексу робіт з будівництва житлових масивів слід враховувати, що влаштування газонів і підготовка посадкових місць не можуть здійснюватися в зимовий період, а масові посадки саджанців доцільно виконувати навесні чи восени, під час посадкових сезонів. Посадку дерев і чагарників можна робити також узимку і влітку. Однак така позасезонна посадка вийде в кілька разів дорожче, ніж звичайна, тому може здійснюватися тільки в обмежених масштабах, переважно в тих місцях, де намічається посадка крупномірних дерев із грудкою та хвойних порід.

Важливо, щоб на ділянках, які намічені під озеленення, були закінчені до посадкового сезону всі види робіт з вертикального планування, з прокладання і засипання траншей підземних комунікацій, улаштування проїздів і тротуарів, а також зведення і засипання фундаментів будинків.

Для забезпечення своєчасного і якісного виконання робіт з озеленення їх слід починати в період підготовки території до будівництва і вести потоковим методом з таким розрахунком, щоб вони були закінчені повністю на всій території одразу після закінчення будівельно-монтажних робіт, до здачі об’єкта в експлуатацію.

 

Створення і догляд за квітниками

Посівний матеріал характеризується двома показниками: сортовими й посівними кондиціями. Кондиції на посівний матеріал – це умови, норми, стандарти,… Велике значення в підвищенні декоративності й стійкості насаджень має… Для посилення живописності створених груп багатолітники й крупнокущові дволітники розташовують вільно на площі на…

Питання для самоперевірки

1. В якому порядку і ким здійснюються роботи з озеленення території?

2. За допомогою яких пристроїв і механізмів здійснюють посадки

різних видів зелених насаджень?

3. Дайте характеристику заходам, за допомогоюяких здійснюється до

гляд за зеленими насадженнями.

4. Як створюють квітники, які заходи щодо догляду за ними?

 

 

Тема 11. Процес проектування об’єктів озеленення

Проектування здійснюється в декілька етапів і стадій, на яких розробляють питання проекту планування і забудови, благоустрою і озеленення. Всього існує чотири містобудівні етапи проектування: · проект районного(чи регіонального) планування;

Питання для самоперевірки

1. Назвіть стадії розробки проектної документації об’єктів озеленення.

2. Якими вихідними матеріалами повинен користуватися проектуваль

ник при розробці проекту об’єкта озеленення?

3. Які матеріали входять до складу проекту озеленення (на стадії

«проект» і «робоча документація»?

 

 

ВИСНОВКИ

Соціальна значущість ландшафтного й садово-паркового проектування, його методи дозволяють вирішувати містобудівні завдання з урахуванням вимог сучасної екології і ландшафтної архітектури. Садово-парковий ансамбль будується на основі загальних закономірностей створення творів мистецтва. Однак садово-паркове будівництво, поєднуючи в єдиному гармонічному цілому натуральні форми природи й штучні форми містобудування, відрізняється від інших видів мистецтва широким використанням живого рослинного матеріалу, який безупинно міняє свій вигляд.

При вивчанні курсу враховуються знання, отримані під час вивчення ряду дисциплін містобудівного профілю: геодезії, інженерної геології, архітектурних конструкцій, планування міст і транспорту, урбаністики, кліматології, технології будівельного виробництва та ін.

Наприкінці конспекту наведено перелік літератури і короткий словник основних термінів із садово-паркового будівництва.

 

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Алея – пішохідна чи транспортна дорога, обсаджена з обох боків деревами, чагарниками, що висаджуються на однаковій відстані один від одного, чи їх группами у певному ритмі. Алеї в парку бувають головні, другорядні, прогулянкові. Ширина алеї визначається залежно від кількості відвідувачів об’єкта.

Ампельні рослини – рослини, які мають переважно виткі чи падаючі до низу гілки, використовують для оформлення інтер’єрів будинків. Вирощують в амплях (підвісних на ланцюгах вазонах, спеціальної форми кошиках та ін.).

Асортимент – видовий, породний склад і співвідношення видів та форм дерев, чагарників, трав’яних рослин, які вирощують у розсадниках або застосованих в озелененні даної місцевості, відповідаючи проекту конкретного об’єкта озеленення.

Багатолітники – трав’янисті рослини, які розвивають в перший рік вегетативні органи (розетки), а в наступні – цвітучі й плодоносні; поділяються на групи: кореневі, клубнекореневі, луковичні, з утолщеним коренем.

Баланс території об’єкта озеленення – кількісне співвідношення площ елементів планування насаджень, алей, доріг, майданчиків, будинків, споруд, водойм. Виражається в абсолютних (м2, га) і відносних (%) величинах.

Габітус (лат.) – зовнішній вигляд, форма різних дерев і чагарників.

Генеральний план – основне креслення об’єкта озеленення, який є основою для складання всіх видів робочих креслень і кошторису будівництва. На кресленні показують розташування різних споруд (існуючих або тих, що будуються, елементів благоустрою, озеленення, розташування доріг, комунікацій та ін.).

Декоративність– показник естетичних якостей окремих рослин, груп, масивів, що характеризуються розмаїттям ознак. Декоративність визначається на основі вивчення декоративних якостей рослин.

Догляд за насадженнями – комплекс агротехнічних заходів, що проводяться на об’єктах озеленення протягом року. Включає своєчасні прополювання, внесення добрива, землевання, зв’язування, утеплювання рослин на зиму, поливання, обрізку, прочищення. Поділяється на: догляд післяпосадковий, безпосередньо після посадки дерев та чагарників протягом 2-3 років до повного приживання рослин; догляд у процесі експлуатації, тобто протягом всього періоду існування насаджень.

Зелене будівництво – багатогалузеве господарство, зв’язане з різними видами мистецтва, архітектурою, інженерними питаннями, питаннями санітарії і гігієни, біології й агротехніки, географії рослин, ландшафтознавством

та іншими галузями науки.

Килимові рослини – низькорослі (2-10 см), звичайно ті, що стелються, трав’яні рослини з красиво пофарбованим листям або рясно квітучі, також можуть бути більш високими, але добре піддаються стрижці. Використовують для створення узорчастих партерів, клумб, рабаток, квітників, схожих малюнком на килим.

Комплексна зелена зона– це єдина система озеленених територій, що є важливим елементом планувальної структури розселення.

Композиція в садово-парковому будівництві – побудова (структура) окремого пейзажу саду, парку чи всієї території із групи дерев, чагарників у певній художній системі композиції, яка забезпечує єдність, співпідлеглість, взаємозв’язок складових частин (насаджень, рельєфу, водних поверхонь). Використовуються заходи і прийоми композиції: виділення головного й другорядного, масштабність, співрозмірність, пропорційність, ритм, зміна вражень, симетрія, асиметрія, контраст, орієнтація, світло, колір, фактура матеріалу та ін.

Ландшафтна архітектура (архітектура відкритих просторів) – галузь містобудування, метою якої є: комфортна функціонально-просторова організація середовища життєдіяльності людини; цілеспрямоване перетворення ландшафтів та їх охорона; вирішення естетичних завдань соціальної екології.

Містобудівні вимоги до озеленення населених місць – основні вказівки, норми, правила проектування і будівництва об’єктів озеленення, що установлюють необхідний зв’язок з вирішенням архітектурно-планувальних завдань.

Норма посадки – кількість рослин, що висаджуються на 1 га озелененої території. Вона залежить від кліматичної зони і замислу проектувальника.

Об’єкт озеленення – озеленена територія, організована за принципами ландшафтної архітектури: бульвар, сквер, сад, парк, лісопарк й ін. Відповідно до функціонального призначення об’єкт озеленення включає необхідні елементи благоустрою: алеї, доріжки, майданчики, лави, малі архітектурні форми.

Озеленення населених пунктів – комплекс заходів щодо створення та використання зелених насаджень в населених пунктах. Озеленення населених пунктів має рекреаційну, санітарно-екологічну, господарську, архітектурно-декоративну та естетичну мету.

Озеленені території – існуючі масиви посадок дерев і чагарників, поверхні газонів, квітчасто-декоративне оформлення, що виконують санітарно-гігієнічну, містобудівну, функціональну і естетичну роль у процесі функціонального розселення.

Плакучі рослини – декоративні форми, отримані природно, шляхом негативного розмноження черешками (верба біла) і прищеплюванням (шовковиця біла). Широко використовуються при озелененні водойм і на меморіальних об’єктах (кладовищах).

Рослини повзучі – рослини, що належать до групи ліан, з паростками, які укорінюються.

Садово-паркове мистецтво – мистецтво створення садово-паркових композицій з використанням природних і штучних елементів, за законами композиції, перспективи, теорії світла й кольору.

Техніко-економічне обґрунтування проекту – обґрунтування проектних пропозицій з погляду правильного вибору технічного рішення та його економічної доцільності.

Техніко-економічний показник – абсолютний чи відносний чисельний показник основних даних об’єкта, який характеризує стан планувальної вартості, його ефективність та якість.

Фітонцидність – здатність рослин утворювати в невеликих дозах отруєні леткі захисні речовини, які придушують або діють згубно на зростання бактерій, грибків і простіших, а також дрібних комах (олеандр, магнолія крупноквіткова, черемха звичайна, жимолость блискуча, горіх грецький, клен ясенелистий).

Формування– вид стрижки з метою надання рослинам певного габітусу, декоративної виразності, не властивої рослині (стрижка у формішару, кубу, якоїсь тварини, одно-трирядного ступінчастого живоплоту).

Функціональне зонування території об’єкта озеленення міста – виділення у процесі проектування ділянок або зон, різних за функціональним призначенням, наприклад жилої забудови, промислової території, зони видовищних заходів, прогулянок чи «тихого відпочинку» для більш раціонального планування.

Штамб – безлиста і очищена від гілок частина стовбура, від кореневої шийки до першої скелетної гілки крони. Звичайно штамбові дерева формують для алейних посадок на вулицях, бульварах, для посадки як солітерів.

 

Перелік рекомендованих джерел

2. Вергунов А. Н. Архитектурное проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1980. - 250 с. 3. Вергунов А. Н. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города.

Додатки

Рисунок 1 - Висячі сади СемірамідиРисунок 2 - Сад відомого єгиптянина.

План

1 2

Рисунок 3 - Тадж – Махал, Агра.План (1), загальний вигляд (2). Мавзолей

вважається найкрасивішим пам'ятником мусульманського мистецтва в Індії,

існуючий стан

 

 

Рисунок 4 - Кацура, план резиденції зРисунок 5 - Погористий сад у стилі Сін.

Садом, існуючий стан Японія

Рисунок 6 - План типової грецької гімназії.Рисунок 7- Тосканія , план вілли

План Плінія Молодшого, реконструкція

Рисунок 8-Розташування атріуму, сад перистиль в римських будинках в

Помпеях.

Рисунок 9 - Панорама вілли з садом Горація, реконструкція

Рисунок 10 - Загальний вигляд вілли Лаурентіна Плінія Молодшого,

Реконструкція

Рисунок 11 - Тібур, план вілли Адріана

Рисунок 12 - Тібур, загальний вигляд вілли Адріана, реконструкція

Рисунок 13 - Типовий лабіринт в планіРисунок 14 - Квітковий партер кваrдрата і кола в садах ренесансових в різних композиційних пошуках

Рисунок15 - Топіарні форми, які застосовувались в садах барокових

Рисунок 16 - Вілла Ланте в Баньяйя ( архітектор Віньола).

Зразок італійського парку в епоху маньєризму

 

 

Рисунок 17 - Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці). План

 

 

Рисунок18 - Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці). Розріз

 

 

Рисунок 19.Вілла Медічі, в Ф'єзоле ( 1458-1462 Мікелоццо Мікелоцці).

Загальний вигляд території

 

Рисунок 20 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.) . План.

 

 

 

Рисунок 21 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.). Розріз, розгортка

 

 

Рисунок 22 - Вілла Гамберея, Сеттіньяно ( 1610 р.). Загальний вигляд території

 

 

Рисунок 23 - Італія. Вілла д’Єсте в Тіволі.Рисунок 24. Італія. Вілла д’Єсте в 1573. План , розріз Тіволі. Загальний вигляд

 

Рисунок 25 - Версаль. Генплан. 1770Рисунок 26 - Версаль. План квіткового

Партеру та фонтанів

Рисунок 27 - Версаль. Вигляд на палац  

Розташування:а - група із чотирьох дерев з монументального характеру

акцентом в центрі композиції; б – ярусна група з а - ярусна композиція побудови

акцентом овальної форми в плані; б -ярусна композиція кру-

гової побудови в плані

 

 

Рисунок 34 - Регулярні групи для розташування на куті:

а - напівстабільна група із трьох дерев з кутовим висотним акцентом; в - стабільна група з трьох дерев з кутовим висотним акцентом

 

Рисунок 35 - Регулярні групи меморіального характеру:

а - солітер плакучої форми на фоні каре із пірамідальної тополі і стриженого живоплоту; б - зелена стіна із стриженої туї з двома акцентами колоноподібної форми; в - каре із стриженого живоплоту з акцентом колоноподібної форми в центрі композиції; г - композиція з контрастним акцентом плакучої форми