рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень

Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень - раздел Строительство, Основи зеленого будівництва в містах Характер Мікроклімату Озелененої Території Залежить Від Розмірів Площі Під Зе...

Характер мікроклімату озелененої території залежить від розмірів площі під зеленими насадженнями, ступеня затінення території, віку й порід рослин, стану околиці та інших умов. Знаючи ступінь і характер впливу цих умов, можна правильно використовувати зелені насадження в міській забудові.

Зелені насадження здатні регулювати температуру навколишнього середовища, зменшувати сонячне опромінення. Ця здатність зелених насаджень широко використовується при озелененні тротуарів, пішохідних алей, усередині кварталу, саду, парку, скверу в помірковано теплому і спекотливому кліматичних поясах. Якщо рослинами затінити опромінювані сонцем стіни будинків, можна запобігти перегріву приміщень.

Високі радіаційні температури спостерігаються не тільки біля стін, що опромінюються, але й на відстані 3-5 м від них. Тому необхідно на цій відстані від стін будинків улаштовувати газони і квітники.

Існуючі норми вимагають у літні жаркі години дня обов’язкове обмеження інсоляції на окремих ділянках міських територій. На дитячих ігрових і спортивних майданчиках затінюється не менше 50 % площі відведеної для відпочинку, не менше 75 % пішохідних доріжок і тротуарів.

Зелені насадження здатні регулювати вологість повітря: при великій його сухості – вони підсилюють випари, при високій вологості водяні пари конденсуються на листях – більш прохолодних поверхнях.

У практиці проектування зелених насаджень виникає необхідність захисту міської забудови від несприятливих вітрів. Роль вітрозахисних смуг визначається їхньою конструкцією і розташуванням, а також типом забудови. Для провітрювання території, її захисту застосовують такі конструкції груп зелених насаджень: непродувну, ажурну і ту, що продувається. Ефективність вітрозахисних смуг визначається їхнім видовим складом, поперечним перерізом масиву, розвитком крон, висотою, ступенем ажурності рослин, щільністю підліска.

Для затінення території і вітрозахисту рекомендується застосовувати наступні породи дерев та чагарників: гіркокаштан звичайний, клен гостролистий, ялину звичайну, дуб черешчатий, липу дрібнолисту та ін.

Зелені насадження, розташовувані між джерелом шуму (магістральні, житлові дороги та ін.) і житловими будинками, дитячими установами, ділянками для відпочинку знижують рівень шуму на 5-10 %.

Шумозахисні насадження повинні мати щільне змикання крон, для чого відстань нормативних посадок зменшують на 30-50 %. Ширина шумозахисної смуги допускається 10-30 м.

Зниження шуму зеленими насадженнями залежить від конструкції, віку, щільності посадок, крони, асортименту дерев і чагарників, погодних умов та ін. При багатосмужних шумозахисних насадженнях для більшої ефективності другу і наступні за неюсмуги при відповідних природно-кліматичних умовах рекомендується створювати з хвойних порід, що є ефективним у зимовий період.

Зелені насадження, що рекомендуються для шумозахисту: клен гостролистий, в’яз звичайний, липа дрібнолиста, ялина звичайна, модрина сибірська, жимолость татарська, акація жовта, глід сибірський та ін.

Зелені насадження мають немаловажливе значення в очищенні міського повітря від пилу й газів. При підборі рослин для пилозахисних посадок важливо враховувати здатність листя звільнятися від забруднення під час дощів.

Зелені насадження значно зменшують шкідливу концентраціюгазів, що знаходяться в повітрі. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а тверді частки аерозолів осідають на листях, стовбурах і гілках рослин. Газозахисна роль зелених насаджень багато в чому залежить від ступеня зимостійкості самих порід.

Для захисту від пилу і негативних газів рекомендується застосовувати наступні породи дерев і чагарників: клен пенсільванський, ліщина маньчжурська, гледичія триколючкова, тополя сіра, тополя чорна, тополя канадська, акація біла, шовковиця біла, яловець козацький, бирючина звичайна, в’яз перистогіллястий, верба біла плакуча, гіркокаштан звичайний, клен сріблястий, клен татарський, клен польовий, клен гостролистий, ясен зелений, ясен звичайний, акація жовта, маслинка вузьколиста, спирея Вангутта.

Деякі властивості летких і нелетких речовин, виділюваних рослинами, вивчав професор Токін. З’ясувалося, що ці речовини, які названі «фітонцидами», вбивають шкідливі для людини хвороботворні бактерії або гальмують їхній розвиток.

Так, фітонциди кори ялиці вбивають бактерії дифтериту; листя тополі вбивають дизентерійну паличку. Особливо багато фітонцидів виділяють хвойні породи. Багато летких речовин виділяють сосна і ялина. У повітрі парків міститься в 200 разів менше бактерій, ніж у повітрі вулиць. Більшість рослин виявляють максимальну антибактеріальну активність в літку.

Таким чином, при підборі рослин для озеленення міст необхідно враховувати їхні бактерицидні властивості. Ці насадження слід розміщувати з навітряної сторони стосовно місця перебування людини.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи зеленого будівництва в містах

І змістовий модуль основи зеленого будівництва в містах.. тема вступ значення курсу та його особливості.. тема історичний огляд садово паркового мистецтва..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Значення курсу та його особливості
  Навколишнє середовище дуже впливає на організм людини. Поліпшення його є однією з актуальних проблем сучасної науки і практики. У системі заходів щодо поліпшення навколишнього серед

Садово-паркове мистецтво Давнього Світу
Єгипет – одна з перших країн, де виникло мистецтво створення садів і парків. У Давньому Єгипті влаштовували терасні сади, поряд із садами розводили виноградники. Найбільш

Давнього Риму, раннього Середньовіччя
В Європі перші сади з’явилися в Древній Греції (Х-ХІІІ ст. до н.е.). Слід зазначити, що на садово-паркове мистецтво Греції великий вплив зробила Азія. Спочатку сади мали т

Сади епохи Відродження
Тип садів Італії епохи Відродженняодержав назву Медицейського за ім’ям родини Медичі, в якій були найбагатші банкіри й великі землевласники. До цього типу відносилися сади, що влаш

Садово-паркове мистецтво Франції, Англії, Німеччини
Садова архітектура Німеччини, Англії, Франції, Росії багато в чому зазнала італійський вплив. Садово-паркове мистецтво Франції асоціюється з ім’ям ландшафтного архітектора XVII ст.

Російське та Українське садово-паркове мистецтво
Садово-паркове мистецтво на Русі зароджувалося понад чотири тисячі років тому (яблуневий сад Києво-Печерського монастиря, 1051 р. та ін.). У цих садах в основному вирощували плодові дерева, розводи

Архітектурно-художня роль зелених насаджень
Рослини, що застосовуються в декоративному садівництві, мають різні декоративні особливості: красиві квіти, з яскравим фарбуванням, листя різної форми (різного фарбування в різний період року), пло

Визначення ландшафту і пейзажу
Ландшафт – це місцевість, обмежена природними рубежами і взаємозв’язана в єдиний однорідний комплекс природних, антропогенних і естетичних показників, що характеризуються за умовам

Елементи, компоненти ландшафту
Існує п’ять компонентів ландшафту: земна кора, повітря, вода, рослинність, тваринний світ. Під елементами ландшафту розуміють характерні для даного ландшафту складові, які беруть у

Класифікація садово-паркового ландшафту
При класифікації садово-паркового ландшафту за основу слід брати склад і структуру рослин, геоморфологічну структуру території, участь людини в його влаштуванні. З урахуванням цього садово-паркові

Визначення ландшафтної архітектури
Ландшафтна архітектура – це галузь архітектури, складний вид мистецтва, що займається організацією навколишнього середовища; обов’язковий елемент містобудування, що включає вирішен

Принципи ландшафтної архітектури
Логічність і простота рішень Планувальне рішення територій, що озеленяються, повинно бути логічним і простим, добре пов’язаним з рельєфом місцевості, розташовуваною на ній ро

Деревинно-чагарникових рослин
У розпорядженні фахівців є багатий вибір листяних і хвойних порід дерев та чагарників, що пристосовувані до різноманітних умов і розрізняються за висотою, формою, щільністю крони, характером облист

Композиційні елементи зелених насаджень
Зелені насадження складаються з таких видів: 1. Гаї– однопородні за складом і віком насадження на площі від 0,25 до 0,5 га. У паркові гаї висаджують по 10

Основні принципи квіткового оформлення
Основними принципами, що забезпечують високий художній рівень квіткового оформлення, є: єдність композиції, пропорційність, масштабність, контрастність, ритмічність, декоративність. Квітко

Принципи формування системи зелених насаджень
Фахівці виділяють три періоди формування системи озеленення, які принципово розділяються підходом до вирішення цього завдання. Перший з них почався з появою міст, а закінчився в ХІХ

Класифікація зелених насаджень
Великі міста відрізняються складною функціональною структурою озеленених територій. Зелені насадження класифікують за територіальною (міські (селищні), заміські (позаселищні), насадження в

Зелені насадження загального користування
Парки Парк – це велика територія (від 10 га), на якій існуючі природні умови (насадження, водойми, рельєф) реконструйовані із застосуванням різних прийомів ландшафт

Зелені насадження обмеженого користування
Насадження при адміністративних і громадських будинках – це озеленені ділянки, що є місцем короткочасного відпочинку і чекання, а також важливим елементом архітектурного ріш

Насадження спеціального призначення
Захисні зони при промислових підприємствах – посадки на території між підприємством і житловою забудовою, що зменшує несприятливий вплив данного виробництва на прилягаючі райони на

Малі архітектурні форми
Малі архітектурні форми садово-паркової архітектури – це елементи благоустрою території парків та інших об’єктів озеленення. Їх об’єднує єдиний стиль, вони служать для комфортного

Природні й штучні водойми
Водойми в сполученні з зеленими насадженнями – один з найважливіших елементів благоустрою міської території. При планувальному вирішенні міст, розташованих на берегах великих водойм, прагн

Декоративні водойми
У парках, садах, на території міста влаштовують декоративні водойми (басейни, фонтани, каскади, канали та ін.). Вони мають невелику глибину, тому при їхньому створенні приділяється увага оформленню

Водні парки
Основними видами озеленення в містах є парки різних видів (в тому числі лісо-, луго- и гідропарки). Водне середовище може бути використовуване людиною з метою лікування, для занять водними видами с

Створення і догляд за квітниками
В умовах міста слід приділяти увагу первинній підготовці території і створенню повноцінного поживного шару ґрунту, якщо є потреба в необхідності заміни місцевого ґрунту, який забруднений будівельни

Процес проектування об’єктів озеленення
Склад проектних матеріалів Проектування здійснюється в декілька етапів і стадій, на яких розробляють питання проекту планування і забудови, благоустрою і озеленення.

Перелік рекомендованих джерел
1. Белкин А. Н. Городской ландшафт. - М. Высшая школа, 1987. - 112 с. 2. Вергунов А. Н. Архитектурное проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1980. - 250 с. 3. В

Партеру та фонтанів
Рисунок 27 - Версаль. Вигляд на палац     Рисунок 28 - Парк Софіївка в Умані. Україна. Приклад пейзажного планування.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги