Отримані після випробування на вигин у результаті зламу шість половинок-балочок відразу ж випробовують на стиск. Кожну половинку балочок розміщують між двома пластинками таким чином, щоб бічні грані, що при виготовленні прилягали до подовжніх стінок форми, знаходилися на площинах пластинок, а упори пластинок щільно прилягали до торцевої гладенької стінки зразка. Зразок разом із пластинками піддають стиску на пресі.
Границя міцності на стиск окремого зразка обчислюється як частка від розподілу величини руйнівного навантаження, (у Н чи кгс) на робочу площу пластинки (м2 чи см2), тобто на 25 см2.
Границю міцності на стиск зразків обчислюють як середнє арифметичне чотирьох зразків, що отримали найбільші результати із шести випробуваних зразків. Дані, отримані під час випробування, заносять до лабораторного журналу (табл. 7.4).
Таблиця 7.4
Визначення границі міцності на стиск
| Номер зразка | Вік зразка, діб | Площа поперечного перерізу, см2 | Руйнівне навантаження Р, кгс | Границя міцності на стиск Rст , кгс/см2 |
| Продовження таблиці 7.4 | ||||
Середнє значення границі міцності на стиск складає ______.
Висновок про активність і марку цементу і відповідності його вимогам ДСТУ заносять до лабораторного журналу.