Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд, кВт . год/м2 або кВт . год/м3, визначається за формулою:
qбуд = Qрік / Fh або qбуд = Qрік / Vh (Н.1)
де Qрік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт.год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;
Fh, Vh - опалювана площа або об’єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.
Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Qрік визначаютьсяза формулою:
Qрік = [Qk - (Qвн п + Qs)×n×ς]× bh ., (Н.2)
де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт.год, визначаються за формулою:
Qk = χ1×Kбуд×Dd×FΣ. (Н.3)
де χ1 =0,024– розмірний коефіцієнт;
Kбуд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2.К), визначається за формулою:
Kбуд = kΣпр +kінф . (Н.4)
де kΣпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2×К), що визначається за формулою:
kΣпр = ξ (Fнп/RΣпр нп + Fс/RΣпр сп +Fд/RΣпр д + Fпк/RΣпр пк + Fц/RΣпр ц ) / FΣ(Н.5)
де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;
Fнп, Fс, Fд, Fпк, Fц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м2 ;
RΣпр нп, RΣпр сп, RΣпр д,RΣпр пк, RΣпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м2×oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;
FΣ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м2;
kінф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2∙К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:
kінф = χ2×c×nоб×υv×Vh×γз × η / FΣ, (Н.6)
де χ2 =0,278 – розмірний коефіцієнт;
c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙К);
nоб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;
υv - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υv = 0,85;
Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;
γз - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою:
γз = 353 / [273 +0,5×(tв +tоп з )] , (Н.7)
де tв - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, oC;
tоп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, oC, що визначається за СНиП 2.01.01;
η- коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.
FΣ - те саме, що у формулі (Н.1);
Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 0С . діб, для ІІ температурної зони приймається Dd = 3250 0С . діб, для ІІІ температурної зони приймається Dd = 2750 0С . діб, для ІV температурної зони приймається Dd = 2250 0С . діб;
Qвн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;
Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт . год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:
Qs = ζв εв (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + ζз л εз л Fл Iг. (Н.8)
де ζв ,ζз л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;
εв, εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45o - як зенітні ліхтарі;
FПн , FС , FПд , FЗ - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м2;
Fл - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
IПн , IС, IПд , IЗ - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт . год /м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).
Iг - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт . год/м2;
Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζв и ζз л і відносного проникнення сонячної радіації, εв і εз л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів
| Заповнення світлового прорізу | Коефіцієнти ζв і ζз л ; εв і εл | |||
| при дерев'яних або ПВХ плетіннях | при алюмінієвих плетіннях | |||
| ζв і ζз л | εв і εз л | ζв і ζз л | εв і εз л | |
| Подвійне скління з селективним і‑покриттям на внутрішньому склі: однокамерні склопакети в одинарних плетіннях подвійне скління в спарених плетіннях подвійне скління в роздільних плетіннях | 0,80 0,75 0,65 | 0,54 0,65 0,60 | 0,80 0,70 0,60 | 0,54 0,65 0,60 |
| Потрійне скління із звичайного скла в окремо-спарених плетіннях | 0,50 | 0,70 | 0,50 | 0,70 |
| Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях | 0,60 | 0,63 | 0,60 | 0,63 |
| Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях | 0,60 | 0,58 | 0,60 | 0,58 |
| Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі й в одинарному плетінні | 0,8 | 0,48 | 0,8 | 0,48 |
n - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати n = 0,8;
ς- коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς= 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);
bh - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків bh = 1,13, для будинків баштового типу bh = 1,11.
Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.
В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.
Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.
Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30о до обрію; 0,8 м - при 45о - 60о; при 60о і більше - площа вимірюється до плінтусу.
Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.
Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.
Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.