Визначення границі міцності при стиску розчину

Згідно з ГОСТом 5802-86 границю міцності під час стискання розчину визначають на зразках-кубах розмірами 7,07×7,07×7,07 см. На кожний термін випробувань виготовляють три зразки.

Зразки з свіжовиготовлених розчинів рухомістю 5 см і більш виготовляють у формах без піддону. Зібрану та змащену тричарункову металеву форму встановлюють на цеглину, попередньо покриту змоченим водою газетним або іншим непроклеєним папером (рис. 11.2). Цеглина має бути керамічною, сухою (вологість не більш 2 % та водопоглинання 10-15 % за масою). Потім усі три відділення форми заповнюють розчинною сумішшю, при цьому з деяким надлишком ущільнюють її в кожному відділенні форми 25 натисками сталевого стриженя діаметром 10-12 мм, зрізують надлишок розчинної суміші змоченим водою ножем урівень з краями форми та загладжують поверхню.

 

 

 

 

 

Форми, заповнені цементним розчином, витримують до розпалубки в камері нормального зберігання за температури 20 ± 2° С та відносної вологості повітря 95-100 %. Через (24 ± 2) години після укладення зразки звільняють з форм, нумерують та зберігають за температури 20 ± 2 °С протягом перших трьох діб у камері нормального зберігання при відносній вологості повітря 95-100 %, а термін, який залишився до випробувань – у воді. Припускається зберігання зразків у вологому піску або тирсі. Не раніше, ніж за 10 хвилин до випробування зразки мають бути вилучені з води, обмірені та зважені. Випробування проводяться в лабораторних умовах за температури 20 ± 2 °С та відносної вологості повітря в приміщенні 50-70 %.

Під час випробувань навантаження на зразок має підвищуватись безперервно з постійною швидкістю не більш 6 ± 4 кгс/см2 на секунду до його руйнування.

Границю міцності під час стискання обчислюють для кожного зразка як частку від ділення руйнуючого навантаження на робочу площину зразка. Фактична міцність при стиску розчину обчислюють як середнє арифметичне результатів випробувань трьох зразків-кубів.

Результати визначення складу розчину та його фізико-механічних властивостей записують до лабораторного журналу (табл. 11.1).

Таблиця 11.1 – Визначення витрат компонентів та властивостей цементно-піщаного розчину

Номер бригади Потрібна міцність роз-чину, кгс/см2 Витрати цементу на 1 м3 піску, Ц Склад розчину за масою, 1:Х Витрати матеріалів на пробний заміс, г Фактичні витрати води, В, г Рухливість розчинної суміші, см Середня густина розчинної суміші, кг/см3 Середня густина затверділого розчину, кг/см3 Фактична міцність розчину (МПа)
т кг Ц П