Визначення властивостей пігментів

Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення лугостійкості, олієємності та покривності пігментів і практичне їх визначення.

Прилади та обладнання: пробірка з 5%-ним розчином їдкого калію (натру), пробірка з водою, як показано на рис. 13.2, пігмент, що досліджується, відбілена льняна олія, порцеляновий тигель зі сферичним дном, бюретка на 20 мл, скляна паличка, технічні ваги, природна оліфа, скляна пластинка (100×300 мм), технічні ваги, пензлі, чорно-білий трафарет згідно з рис. 13.4.

 

 

Пігменти (сухі фарби) – це тонкі кольорові порошки, нерозчинні у воді, в’яжучій речовині та розчиннику. Від якості пігменту залежить не тільки колір, але й довговічність лакофарбового покриття. Пігменти бувають природні та штучні, органічні та неорганічні.

Програма занять з визначення властивостей пігментів містить випробування пігменту на лугостійкість, олієєменість та покривність.

Лугостійкість – це властивість пігменту протистояти дії лугу.

Для досліду зважують дві наважки пігменту по 3 г кожна. Одну наважку пігменту насипають в пробірку з розчином їдкого калі (натру), іншу – в пробірку з водою. Вміст пробірок інтенсивно збовтують і дають йому відстоятися. Через 15 хвилин порівнюють вміст пробірок за кольором: якщо він змінився – пігмент нелугоємність. Нелугостійкі пігменти не придатні для виготовлення сумішей, які містять луги: вапняних, цементних, силікатних та казеїнових.

Результати, одержані під час випробувань, заносять до лабораторного журналу (табл. 13.2).

Таблиця 13.2 – Визначення лугостійкості пігменту

Показники		Результат
І	ІІ	ІІІ
Пігмент Наважка пігменту Вид лугу Концентрація лугу Тривалість випробування Зміна кольору Висновок про лугостійкість	г   % год

Олієємність пігменту характеризують кількістю олії, яку слід додати до пігменту для одержання блискучої масляної пасти; вона складає в середньому 10-100 %. Чим менша олієєемність пігменту, тим він економічніший й тим більш стійким буде олійне пофарбування. Схема визначення олієємності показана на рис. 13.3.

З похибкою не більш 0,01 г відважують 5 г пігменту, який потім висипають до порцелянового тигля зі сферичним дном. З бюретки на пігмент приливають відбілену лляну олію: спочатку 0,3 мл, потім 2-3 краплі, потім по одній краплі. При цьому пігмент перемішують скляною паличкою. Спочатку утворюються окремі грудки, які поступово поєднуються в пасту, тобто в суцільну грудку з блискучою масляною поверхнею. Це означає, що точка насичення пігментом досягнута. Кількість витраченої олії обчислюють за різницею рівнів у бюретці до початку досліду та по закінченні його.

 

 

Олієємність пігменту визначається за формулою 13.1, %:

, (13.1)

де v – кількість витраченої олії, мл;

ρ – густина оліфи, г/см³;

Q – наважка пігменту, г.

Одержану величину олієємності пігменту порівнюють з олієємністю, встановленою для цього пігменту стандартом.

Результати, одержані під час випробування, занести до лабораторного журналу (табл. 13.3).