Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення істинної густини зерен щебеню та практичне його виконання.
Прилади: металевій об’ємомір, скляна посудина ємністю 1,5 л, терези технічні з гірками.
Істинна густина зерен щебеню визначається або за допомогою гідростатичного зважування на технічних вагах зі спеціальним пристосуванням або спрощеним способом за допомогою металевого об’ємоміра.
Металевий об’ємомір являє собою циліндричну посудину з оцинкованого заліза діаметром 150 мм та висотою 350 мм. У верхню частину циліндра впаяна трубка колінчастої форми діаметром приблизно 10 мм, яка є зливним пристосуванням для підтримання постійного рівня води в циліндрі (рис. 9.2).
Для проведення експерименту відважують наважку попередньо висушеного до постійної маси та просіяного крізь сито щебеню масою 1000 г. Наважку щебеню насичують водою, занурюючи матеріал у воду кімнатної температури на 2 години так, щоб рівень води був вище щебеню не менш ніж на 20 мм. Після цього шматки щебеню виймають з води й видаляють з них надлишок вологи м’якою тканиною.
Об’ємомір наповнюють водою кімнатної температури, щоб у ньому встановився постійний рівень води, для чого потрібно почекати, коли з зливної трубки перестане крапати вода. Переміщувати об’ємомір після цього не слід. Під зливну трубку підставляють чисту просушену й попередньо зважену посудину ємкістю приблизно 1,5 л.
Підготовлений щебінь обережно, по одному шматку (щоб запобігти розбризкуванню води) кладуть в об’ємомір, а вода, що витискується щебенем, стікає по трубці в посудину.
Після того, як уся наважка щебеню буде занурена до об’ємоміра та припиниться краплепадіння з зливної трубки, зібрана в посудині вода буде дорівнювати за об’ємом сумарному об’єму шматків щебеню.
Для визначення величини цього об’єму посудину з водою, що була витиснена, зважують й, знаючи його масу, знаходять масу й об’єм витісненої води, а таким чином і об’єм наважки щебеню (маса води в грамах дорівнює її об’єму в кубічних сантиметрах).
Розділивши масу щебеню в сухому стані на його об’єм, одержують величину істинної густини зерен щебеню .
Дані випробувань заносять до лабораторного журналу (табл. 9.2).