Визначення зернового складу нефракційованого щебеню

Мета роботи: ознайомлення зі стандартною методикою визначення зернового складу нефракційованого щебеню та практичне виконання роботи за подальшим визначенням виду щебеню графічним методом (побудова графіка зернового складу).

Прилади: стандартний набір сит, металевий циліндр ємністю 10 л,терези технічні з гірками.

Після попередньої промивки та висушування проби щебеню беруть наважку в кількості 10 кг, включаючи зерна піску, які в ній містяться, послідовно просіюють крізь набір сит, починаючи з сита, що має найбільші отвори (рис. 9.3). Просіювання наважки на кожному ситі виконується по частинах, щоб товщина шару щебеню на ситі не перебільшувала найбільшого розміру зерен щебеню, механічним способом або руками.

 

 

 

 

Просіювання вважається закінченим, якщо при інтенсивному струсі сита над папером нема падіння зерен щебеню. Залишки щебеню на кожному ситі зважують, знаходячи тим самим частинні залишки в грамах: m70, m40 і т.і. Далі обчислюють частинні залишки на кожному ситі у відсотках як відношення частинного залишку в грамах до маси узятої наважки за формулою (9.3):

(9.3)

де aі – частинний залишок на кожному ситі, %

mі – частинний залишок на кожному ситі, г;

m – маса узятої наважки, г.

Після цього обчислюють повні залишки на ситах, які є сумою частинних залишків у відсотках на всіх попередніх ситах з більшими отворами, плюс частинний залишок на ситі, для якого обчислюється величина повного залишку:

Аі=a70 + a40 + … + aі, (9.4)

де Аі повні залишки на ситах, %;

aі частинні залишки на ситах, %.

Результати просіювання у вигляді частинних залишків на кожному ситі в грамах, частинних залишків у відсотках та повних залишків заносять до лабораторного журналу у (табл. 9.5).

Таблиця 9.5 – Визначення зернового складу щебеню

Показники Од. вимір. Розміри отворів сит, мм Менш 5мм Сума
   
Частинні залишки щебеню на ситах, аі   г      

 

Повні залишки щебеню на ситах, Аі   %                

Продовження таблиці 9.5

За результатами просіювання встановлюють:

а) найбільшу крупність щебеню (Днайб), відповідну до розміру отвору першого з сит, на якому повний залишок не перебільшує 5%;

б) найменшу крупність щебеню (Днайм), відповідну до розміру отвору першого з сит, на якому повний залишок перебільшує 95%.

Середня крупність щебеню визначається за формулою, мм,

Дсер = 0.5 (Днайб + Днайм), (9.5)

де Днайб – найбільша крупність щебеню, мм;

Днайм – найменша крупність щебеню, мм.

На підставі одержаних результатів будують криву просіювання випробуваного щебеню, відкладаючи на осі абсцис графіка (рис. 9.4) розміри отворів сит (Дсер, Днайб, Днайм), а на осі ординат – значення повних залишків на відповідних ситах.

 

 

Порівнюючи одержану криву просіювання щебеню (за аналогією з кривою просіювання гравію, п. 4, ГОСТ 8269.0-97) з вимогами стандарту, виносять висновок про зерновий склад щебеню.

Форма звіту: лабораторний журнал.