Загальні поняття про бетон

Бетон – це штучний конгломерат, який утворюється внаслідок затвердіння раціонально добраної суміші зі зв’язуючої речовини, води, дрібного, крупного заповнювачів та домішок. До того, як суміш стане твердою, вона називається бетонною сумішшю.

Бетон використовують для конструкцій різного призначення, що експлуатуються у певних умовах – звичайних або таких, що відрізняються підвищеною агресивністю середовища, дією низької або високої температури тощо. У зв’язку з цим оптимальним для конкретних умов експлуатації буде такий склад бетону, який задовольняє усі технічні потреби будівництва та має найменшу вартість.

Найбільш дефіцитною та вартісною частиною бетону є зв’язуюче (цемент), тому потрібно добирати склад бетону, не перебільшуючи норми витрат цементу та прагнучи до мінімального його вмісту в 1 м3 бетону.

10.2 Визначення складу звичайного (важкого) бетону

Склад бетону буде визначений тоді, коли знайдена витрата матеріалів на виготовлення 1 м3 ущільненого бетону. Прийнято записувати склад бетону таким чином:

вказати витрати матеріалів на 1 м3 бетону (у кілограмах), наприклад, цементу Ц = 280 кг, води В = 170 кг, піску П = 610 кг, щебеню Щ = 1340 кг;

вказати співвідношення кількості матеріалів, прийнявши кількість цементу за одиницю: цемент: вода: пісок: щебінь, тобто .

Для наведеного вище складу бетону співвідношення за масою буде 1:0, 6:2,17:4,79. Можна також записати склад бетону, як співвідношення 1:X:Y із зазначенням у кінці запису.

Визначити склад бетону методом аналітичного розрахунку не можливо, тому що і міцність його, і рухомість бетонної суміші залежать від значної кількості різних чинників, вплив яких важко піддається урахуванню. Тому склад бетону, тобто співвідношення між його складовими, як правило, визначається розрахунково-експериментальним шляхом (з врахуванням результатів пробних затворень), що отримало назву добору складу бетону.

Методика добору може бути різною. Різні автори пропонують багато різноманітних методів добору складу бетону, але незважаючи на зовнішні відмінності, усі вони мають одну і ту ж засаду – пробні затворення.

Найбільш простий та зручний у роботі метод – це метод, розроблений професорами Б.Г. Скрамтаєвим та Ю.М. Баженовим (метод абсолютних об’ємів).