рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Порядок добору складу бетону

Порядок добору складу бетону - раздел Строительство, З дисципліни будівельні матеріали та вироби Добір Складу Бетону За Розрахунково-Експериментальним Методом Б.г. Скрамтаєва...

Добір складу бетону за розрахунково-експериментальним методом Б.Г. Скрамтаєва – Ю.М. Баженова з деякими спрощеннями, запровадженими кафедрою будівельних матеріалів ХДТУБА, виконується наступним чином.

10.3.1 Завдання. Завдання на добір складу бетону звичайного складається з двох величин: потрібної міцності бетону у 28-добовому терміні витримки дозрівання та необхідної пластичності (рухомості) бетонної суміші. Потрібна міцність бетону задається конструктором та наводиться у проекті або робочих кресленнях.

Необхідна рухомість бетонної суміші у вигляді осадки конуса «ОК» призначається на місці виконання робіт з урахуванням розмірів конструкції, ступеня її армування та прийнятого методу ущільнення бетону.

10.3.2. Характеристика складових частин. Всі компоненти бетону: цемент, дрібний та крупний заповнювач – піддаються випробуванням за методиками, які встановлені стандартами. Питна вода використовується для затворення бетону без попередніх випробувань.

За результатами випробувань компонентів вирішується питання про придатність їх для бетону, після чого до журналу записуються наступні необхідні дані для добору складу бетону:

про цемент – вид цементу, що використовується:

Rц – активність, кгс/см2;

– насипна густина, г/см3;

– істинна густина, г/см3;

про пісок:

– насипна густина, г/см3;

– істинна густина, г/см3;

WП – вологість, %;

про крупний заповнювач (щебінь або гравій):

– насипна густина, г/см3;

– істинна густина, г/см3;

Vщ – порожнистість, %;

Wщ – вологість, %.

10.3.3 Визначення водоцементного відношення.

Головними чинниками, що визначають міцність бетону, є активність цементу та величина водоцементного відношення. Залежність між ціма величинами визначається такими формулами:

для бетонів з водоцементним відношенням ≥ 0,4 (= 2,5),

Rб = А × Rц ( – 0,5 ); (10.1)

для бетонів з водоцементним відношенням ≤ 0,4 (= 1,5),

Rб = А1 × Rц ( + 0,5 ), (10.2)

де А та А1 – безрозмірні коефіцієнти, які залежать від властивостей та якості використаних матеріалів; значення цих коефіцієнтів приймаються відповідно до наведеної нижче табл. 10.1.

Таблиця 10.1 – Значення коефіцієнтів

Коефіцієнт якості дрібного й крупного заповнювачів А А1
Високоякісні 0,65 0,43
Пересічні 0,60 0,40
Зниженої якості 0,55 0,37

Знаючи задану міцність бетону та активність цементу, який використовується, визначають величину водоцементного відношення, перетворивши наведені формули відносно невідомого:

(10.3)

Дотримання у подальших розрахунках складу бетону та пробних замісах розрахованого з точністю до 0,01 водоцементного відношення є основною умовою для забезпечення заданої міцності бетону.

10.3.4 Попередній розрахунок витрат матеріалів на кубометр бетону.

Цей розрахунок проводять за методом абсолютних об’ємів, який базується на тому, що звичайний важкий бетон, ущільнений у свіжовиготовленому стані, наближається за щільністю до одиниці, тобто знаходиться у абсолютно щільному стані:

(10.4)

Підрахунок матеріалів починають з визначення витрат води за графіком професора С.А. Миронова або за таблицями, наданими у відповідних довідниках. На графіку наведена водопотреба у літрах на 1 м3 бетону в залежності від заданої рухомості бетонної суміші (ОК) з врахуванням різної крупності заповнювача.

Після цього на підставі встановленої водопотреби та водоцементного відношення розраховують витрату цементу і кілограмах,

Ц =, (10.5)

де В – витрати води на 1 м3 бетону (водопотреба), л;

В/Ц – водоцементне відношення.

Далі визначають витрати заповнювачів. Кількість щебеню (або гравію) визначають з наступних умов:

1) сума абсолютних об’ємів усіх компонентів 1 м3 бетону дорівнює 1000 л, тобто

(10.6)

2) порожнини крупного заповнювача з урахуванням деякого розсунення зерен заповнені цементно-піщаним розчином, тобто

(10.7)

де a - коефіцієнт розсунення зерен крупного заповнювача.

Сумісне вирішення цих рівнянь дає формулу для визначення витрати щебеню (або гравію) у кілограмах:

(10.8)

Коефіцієнт a, залежний від витрати цементу та виду заповнювача, обирається за графіком.

Кількість піску у кілограмах визначається за умови (10.6) на підставі знайдених вже величин В, Ц та Щ після перетворення його відносно невідомого

П = [(1000 – ()]rіП. (10.9)

10.3.5 Розрахунок матеріалів на пробний заміс бетону. Готують пробний заміс бетонної суміші об’ємом, дорівнюючим 10 л.

Оскільки 10 л = 0,01×1 м3, для визначення кількості матеріалів на пробний заміс, розрахований попередньо, витрати складників на 1 м3 бетону відповідно зменшують у 100 разів, тобто кількість піску (у кілограмах) на пробний заміс П1 = ; кількість щебеню на пробний заміс у кілограмах Щ1 = .

Однак, визначаючи кількість цементу та води на пробний заміс, необхідно враховувати подальшу вельми важливу обставину. Суворо дотримуючись розрахованого водоцементного відношення, забезпечуємо у першу чергу закладену в завданні міцність бетону. Друга величина, що міститься у завданні, - рухомість бетонної суміші, яка характеризується осіданням конуса, забезпечується необхідною кількістю цементного тіста, яку, однак, не вдається визначити попереднім розрахунком.

Кількість витраченого цементного тіста, необхідного для забезпечення заданої рухомості бетонної суміші, визначається тільки експериментальним шляхом під час пробного замісу. Тому для проведення пробного замісу бетону необхідно мати деякий надлишок цементного тіста. У зв’язку з цим при підрахунку кількості цементу на пробний заміс виходять з розрахованої витрати цементу на 1 м3, зменшуючи його у 100 разів, але вводять коефіцієнт К1, більший одиниці, для забезпечення необхідного надлишку.

Таким чином, кількість цементу на пробний заміс бетону

Ц1 = (10.10)

Кількість води на пробний заміс розраховують за формулами:

В1 = Ц0 × В/Ц; (10.11)

В1 = (10.12)

Кількість цементного тіста, узятого для пробного затворення з надлишком, необхідним для забезпечення заданої рухомості бетонної суміші шляхом випробування,

Т1 = Ц1 + В1. (10.13)

10.3.6 Проведення пробного замісу бетону та перевірка рухомості бетонної суміші.

Знаючи кількість матеріалів на пробний заміс, здійснюють пробне затворення бетонної суміші, дотримуючись наступного порядку. Спочатку зважують у мірному посуді необхідну кількість щебеню, потім – піску та змішують їх у сухому стані в металевій формі-бійці або на площадці, де буде затворюватись бетонна суміш. Потім зважують у мірній посудині воду та цемент і, засипаючи цемент до посудини з водою, отримують цементне тісто, безперервно перемішуючи його дерев’яною лопаткою. Коли зникнуть грудки цементу та цементне тісто перетвориться на однорідну масу, починають підливати його невеликими порціями до сухої суміші піску та щебеню. Цементне тісто перед кожним підливанням треба розмішувати дерев’яною лопаткою, щоб зерна цементу не осідали на дні. Матеріали, що змочуються цементним тістом, необхідно після кожного додавання енергійно та ретельно перемішувати лопатками приблизно протягом 2 –3 хвилин.

В міру того, як додається цементне тісто, сипуча суміш піску та щебеню поступово набуває рухомості та в’язкості, тобто перетворюється на бетонну суміш. З цього моменту починають перевіряти рухомість бетонної суміші за допомогою стандартного конуса висотою 30 см (ГОСТ 10181.1 – 81). Конус встановлюють на гладкий металевий лист та заповнюють його бетонною сумішшю через воронку у три шари однакової висоти. Кожний шар ущільнюють штикуванням 25 разів металевим стрижнем діаметром 16 мм. Конус під час заповнення та штикування має бути щільно притуленим до листа. Після ущільнення бетонної суміші у конусі воронку знімають, а надлишок суміші зрізують кельмою урівень з верхніми краями конуса. Конус плавно знімають з відформованої бетонної суміші, піднімаючи його вертикально угору, встановлюють біля неї та вимірюють величину осадки суміші з точністю до 0,5 см, як показано на рис. 10.1.

1 – штикач, Æ = 14-16 мм; 2 – рійка;

3 – ручки; 4 – конус стандартний;

5 – лінійка; 6 – педалі

Рисунок 10.1 – Схема визначення рухомості бетонної суміші за осадкою стандартного конуса

Якщо при перевірці рухомість буде менше заданої, до бетонної суміші додають ще деяку кількість цементного тіста, знов перемішують суміш і перевіряють її рухомість. Так діють доти, поки бетонна суміш не набуде заданої рухомості, тобто поки не буде задовільнена друга умова завдання.

Після цього зважують цементне тісто, яке залишилося у мірному посуді. Враховуючи кількість узятого цементного тіста Т0 та величину залишку цементного тіста Т1, визначають кількість використаного тіста на пробний заміс:

Т = Т0 - Т1; (10.14)

Ц + В = Т;

В / Ц = d, (10.15)

де Т – кількість використаного цементного тіста, яка складається з цементу та води, кг;

d – величина водоцементного відношення;

Ц та В – невідомі;

Ц – кількість використаного на заміс цементу, кг;

В – кількість використаної води, кг.

Вирішенням системи двох рівнянь визначають дві невідомі величини, одна з яких – шукана витрата цементу на пробний заміс.

10.3.7 Виготовлення бетонних зразків та визначення середньої густини бетонної суміші.

Після досягнення заданої рухомості бетонної суміші, її знов перемішують та використовують для виготовлення бетонних зразків-кубів. Для цього бетонну суміш умощують у попередньо зважену металеву форму розміром 15×15×15 см та ущільнюють відповідно до вимог для виготовлення бетонних зразків за ГОСТ 10180-90. Виготовляють серію зразків – 3 шт., припускається також виготовлення серії з 2-х зразків (рис. 10.2).

 

 

 

Форму зовні ретельно очищують від надлишків бетону та знов зважують. Знаючи масу форми, заповненої бетоном, та масу пустої форми, визначають масу бетонної суміші, яка в ній міститься. Поділивши величину маси суміші на об’єм форми, знаходять середню густину бетонної суміші, кг/л: (10.16)

де mб – маса бетонної суміші, кг;

Vб – об’єм бетонної суміші (форми), л.

10.4 Визначення номінального складу бетону та точний розрахунок матеріалів на 1 м3

У лабораторіях прийнято під час добору складу бетону використовувати сухі заповнювачі. Склад бетону на сухих заповнювачах називається номінальним або лабораторним.

Для визначення номінального складу бетону достатньо скласти відношення компонентів, витрачених при пробному затворенні, та призвести його до загальноприйнятого вигляду, розділивши усі члени відношення на кількість витраченого цементу.

Номінальний склад бетону приводиться до вигляду

1 : x : y, (10.17)

де xта y=– мають бути обраховані з точністю до 0,01.

Уточнені витрати матеріалів на 1 м3 бетону обчислюють, виходячи з експериментально визначеної середньої густини бетонної суміші, на підставі пропорційного ділення.

Витрати цементу на 1 м3 бетону визначають за формулою (10.18):

Ц = (10.18)

де Ц – кількість цементу, витраченого на 1 м3, кг;

– середня густина бетонної суміші, кг/л;

x – число вагових складових піску, що приходяться на одну вагову частину цементу;

y – число вагових складових щебеню, що приходяться на одну вагову частину цементу (x та y беруть із номінального складу бетону );

В/Ц – водоцементне відношення.

Витрати піску на 1 м3 бетону визначають за формулою 10.19:

П=× Х (кг) або П = Ц × (10.19)

Визначення витрат щебеню на 1 м3 бетону здійснюють за формулою

(кг) або Щ= Ц ×y. (10.20)

Витрати води на 1 м3 бетону визначають за формулою (10.21):

В = Ц × В/ Ц (кг або л). (10.21)

Позначення в усіх формулах такі ж, як вказані в даному розділі.

Знаючи витрати компонентів на 1 м3 бетону за масою, можна визначити витрати тих же складових за об’ємом. Для цього кількість матеріалу, витраченого на 1 м3 бетону у кілограмах, ділять на його середню густину. Наприклад, витрати піску (л) на кубометр бетону за об’ємом визначають за формулою

, (10.22)

де П – витрати піску на 1 м3 бетону за масою, кг;

- насипна густина піску, кг/л або г/см3.

Відповідно витрати щебеню на 1 м3 бетону за об’ємом, л,

Vщ = . (10.23)

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

З дисципліни будівельні матеріали та вироби

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури.. спеціальності..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Порядок добору складу бетону

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Визначення насипної густини щебеню
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення насипної густини щебеню та практичне його виконання. Прилади: металевий мірний ц

Визначення істинної густини зерен щебеню
Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення істинної густини зерен щебеню та практичне його виконання. Прилади: металевій

Визначення зернового складу нефракційованого щебеню
Мета роботи: ознайомлення зі стандартною методикою визначення зернового складу нефракційованого щебеню та практичне виконання роботи за подальшим визначенням виду щебеню графіч

Загальні поняття про бетон
Бетон – це штучний конгломерат, який утворюється внаслідок затвердіння раціонально добраної суміші зі зв’язуючої речовини, води, дрібного, крупного заповнювачів та домішок. До того, як суміш стане

Визначення виробничого складу бетону
У виробничих умовах заповнювачі, що використовуються для бетону (пісок, щебінь), знаходяться у вологому стані. Волога, що міститься у заповнювачах, може істотно змінити величину водоцементного відн

Випробування контрольних зразків для визначення міцності бетону до стиснення
Випробування зразків-кубів бетону на стиск проводяться відповідно до ГОСТу 10180-90 у віці 28 діб. Перед випробуванням ретельно оглядають зразок, вимірюють грані з точністю до 1 мм. При ви

Основні положення
Будівельні розчини – це штучні кам’яні матеріали, що одержують в результаті твердіння раціонально підібраних сумішей з неорганічних в’яжучих, дрібного заповнювача (піску) та води. Часто до розчинів

Завдання для розрахунку складу розчину
Потрібно розрахувати та лабораторним шляхом добрати склад будівельного цементно-піщаного розчину, призначеного для виробництва цегляного мурування. При цьому розчин має задовольняти наступним умова

Розрахунок складу розчину
Міцність розчину, укладеного на пористу основу (керамічна цегла), визначають в залежності від витрат в’яжучої речовини (оскільки після відсосу води основою у розчині залишається приблизно однакова

Пробний заміс розчину
Досвід свідчить, що для визначення рухомості розчинної суміші та виготовлення контрольних зразків достатньо взяти сухих матеріалів (цементу та піску в сумі) не менш 3000 г (можна брати матеріалів і

Визначення границі міцності при стиску розчину
Згідно з ГОСТом 5802-86 границю міцності під час стискання розчину визначають на зразках-кубах розмірами 7,07×7,07×7,07 см. На кожний термін випробувань виготовляють три зразки.

Прилади та обладнання: скляні бюкси з кришками, терези технічні, сушильна шафа, ексикатор.
Вологістю деревини називають відношення маси вологи, що знаходиться в даному об’ємі деревини, до маси абсолютно сухої деревини, яке виражається у відсотках. Вологість впливає на міцність, о

Таблиця 12.1 – Визначення вологості деревини
Показники Од. вимір. Формула Результати І ІІ ІІІ Маса зраз

Механічні властивості
Найважливіші механічні властивості деревини: міцність під час стискання вздовж волокон, поперечний вигин, міцність на розтяг вздовж волокон, на сколювання та статична твердість. Про міцніс

Таблиця 12.3 – Визначення границі міцності під час стискання деревини вздовж волокон
Номер зразка Розміри поперечного перерізу, см Площа поперечного перерізу, см2 Руйнівне навантаження Р, кгс В

Таблиця 12.4 – Визначення границі міцності під час вигинання деревини
Номер зразка Розміри поперечного перерізу, см Відстань між опорами см Руйнів-не наванта-ження Р, кгс Вологість, %

Визначення властивостей зв’язуючих речовин
Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення густини та в’язкості в’яжучих речовин (на прикладі оліфи) та практичне їх виконання. Прилади та обладнання: аре

Визначення властивостей пігментів
Мета роботи: ознайомлення зі стандартними методами визначення лугостійкості, олієємності та покривності пігментів і практичне їх визначення. Прилади та обладна

Таблиця 13.3 – Визначення олієємності пігменту
Показники Розм. Результат І ІІ ІІІ Пігмент Наважка пігменту Густина

Випробування нафтових бітумів
Нафтові бітуми при нормальній температурі являють собою тверді або напівтверді речовини чорного або темно-коричневого кольору, які застосовуються як органічні в’яжучі та гідроізоляційні матеріали.

Визначення розтяжності (дуктильності) бітумів
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення розтяжності бітумів та практичне його виконання. Прилади та обладнання: дуктилометр, б

Визначення температури розм’якшення бітумів
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення температури розм’якшення бітумів та його практичне виконання. Прилади та обладнання: п

Випробування вуглецевих сталей
Сталь вуглецеву звичайної якості підрозділяють на три групи: А, Б, В. У сталі групи А гарантуються її механічні властивості, групи Б – хімічний склад, а групи В – хімічний склад та механічні власти

Випробування вуглецевої сталі на твердість
Мета роботи: ознайомлення з методами визначення твердості вуглецевої сталі за способом Роквелла та способом Роквелла і практичне його виконання. Прилади та обл

Випробування вуглецевої сталі на ударну в’язкість
Мета роботи: ознайомлення зі стандартним методом визначення ударної в’язкості сталі ті його практичне виконання. Прилади та обладнання: маятникови

Метод визначення міцності молотком Фізделя
Мета роботи: ознайомлення з неруйнучим методом визначення міцності за допомогою молотка Фізделя та практичне його виконання. Прилади та обладнання

Метод визначення міцності еталонним молотком Кашкарова
Мета роботи: ознайомлення з не руйнуючим методом контролю міцності еталонним молотком Кашкарова та практичне його виконання. Прилади та обладнання

Метод визначення міцності за відскоком та пластичною деформацією
Метод заснований на визначенні міцності важкого бетону (в межах 50-500 кгс/см2) за величиною відскоку бойка від його поверхні та пластичною деформацією під час випробування приладами пру

Метод визначення міцності відриванням
Метод заснований на визначенні міцності важкого бетону за величиною умовного напруження, яке необхідне для його руйнування під час відривання сталевого диска, приклеєного до його поверхні.

Метод визначення міцності сколюванням ребра конструкції
Метод заснований на визначенні міцності важкого бетону на стиснення за величиною зусилля, необхідного для сколювання ділянки бетону на ребрі конструкції. Метод застосовується для визначенн

Радіаційний метод визначення міцності
Радіаційний метод заснований на проникненні через конструкції іонізуючих електромагнітних та корпускулярних випромінювань та їх реєстрації. Під час радіаційного контролю використовуються р

Тепловий метод
Тепловий неруйнуючий контроль якості будівельного матеріалу або виробу заснований на реєстрації теплових полів, температури та перепаду теплових характеристик. Методи теплового контролю по

Оптичний метод
Оптичний неруйнуючий контроль заснований на взаємодії світлового випромінювання з будівельним матеріалом або виробом та реєстрації результатів. Його поділяють на наступні методи: - візу

Акустичний метод визначення міцності
Електронно-акустичний метод заснований на використанні зв’язку між міцністю та пружньо-пластичними властивостями матеріалу, з одного боку, та його акустичними характеристиками – з іншого.

Ультразвуковий метод контролю твердіння бетону
Ультразвуковий імпульсний метод контролю твердіння бетону застосовується для збірних та монолітних бетонів, залізобетонів під час твердіння в природних умовах процесу термовологої обробки.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги