АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

 

ЖОРНЯК М.С., КЛЮКА О.М.

 

 

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ

І СПОРУД

  Навчальний посібник для студентів,

ВСТУП

Сутність архітектури та завдання дисципліни "Архітекра Будівель і споруд" у підготовці спеціаліста-містобудівельника

Архітектура – це область діяльності, що має своїм завданням створення штучного просторового середовища, в якому протікають всі життєві процеси суспільства та окремих людей – робота, побут, культура, спілкування, відпочинок та ін. Як сфера матеріального виробництва архітектура спирається на будівельну техніку, як матеріальне середовище віддзеркалює умови життя суспільства як штучно здатна викликати глибокі емоційні впливи.

Архітектурне проектування будівель, споруд і їх комплексів здійснюється у відповідності з функціональними вимогами, фізичними законами та законами прекрасного. Будучи одночасно продуктом художньої і технічної творчості, архітектура вимагає взаємопов'язаного вирішення художніх і технічних проблем.

Зміст архітектурних творів багатогранний – він має соціально-функціональну, емоційну і художню сторони, виражені в матеріально – просторових формах. Засобами архітектури як мистецтва є простір і архітектурно – конструктивні форми оболонки внутрішніх просторів, що захищають їх від впливу зовнішнього середовища.

Творами архітектури є будівлі різноманітного значення, окремі фрагменти міської та селищної забудови і виробнича організація міст і сіл в цілому, інженерні споруди (мости, труби та ін.), а також споруди, призначені для художнього збагачення та благоустрою зовнішнього простору (монументи, підпірні стіни, тераси, набережні).

Архітектурне мистецтво впливає на емоції і свідомість людей. Зовнішній вигляд будівель сприймається глядачем як легкий або важкий, монументальний чи інтимний. Перебуваючи всередині будівлі, людина сприймає особливості вирішення його простору пригнічено або піднесено, комфортно або дискомфортно. Знаючи художні закономірності архітектурного формоутворення, архітектор визначає в процесі проектування задуманий емоційний вплив будівлі або комплексу будівель.

Архітектура формує матеріальне середовище життєдіяльності у відповідності з матеріально-технічними та економічними можливостями суспільства та його потребами. На відміну від творів інших мистецтв архітектурні твори вимагають при їх реалізації великих матеріальних затрат. Тому на протязі історії розвитку різних суспільних формацій архітектурні споруди зводились на замовлення представників заможних класів, носили відтиск їхньої ідеології, економічних, соціальних та побутових рис.

В минулі десятиліття замовником архітектури виступало суспільство в цілому, тому вона повинна була в повній мірі відповідати його матеріальним, культурним і естетичним запитам і вимогам.

В сучасній архітектурі відбувається перебудова традиційних методів проектування. На базі використання результатів декількох дисциплін (демографія, соціологія, антропологія, ергономіка, кліматологія, будівельна фізика, будівельна механіка і ін.), їх системного аналізу і узагальнення формуються основи наукової методики проектування будівель і споруд.

Розвиток будівельної техніки призвів до професіональної диференціації архітектурної спеціальності. До середини ХІХ сторіччя вирішення всіх художніх і конструктивних задач знаходилось в компетенції архітектора. Потім відбувся поділ спеціалістів на архітектора і інженера-будівельника. В функції інженера перейшло вирішення всіх технічних

задач, в тому числі і реалізація архітектурного задуму в процесі будівництва.

В умовах диференціації спеціальностей та індустріалізації будівництва створення повноцінних архітектурних творів досягається при творчій співпраці і взаєморозумінні спеціалістів. Виховання такого взаєморозуміння досягається за рахунок відповідної підготовки спеціалістів. Мова йде про спеціаліста-містобудівельника, який, вирішуючи цілу гаму питань, пов’язаних з містобудуванням, повинен мати чітку уяву про:

- загальну класифікацію та вимоги до будівель і споруд;

- принципи уніфікації об’ємно-планувальних параметрів та розмірів конструкцій;

- вплив функціонального або технологічного процесу на об’ємно-планувальне рішення будівель;

- планувальні та конструктивні системи будівель;

- правила прив’язки конструктивних елементів до координатних осей у залежності від конструктивної системи,

а також знати:

- нормативні вимоги до проектування будівель і споруд;

- фізико-технічні і технологічні основи проектування будівель;

- основи будівельної теплотехніки, світлотехніки, інсоляції та захисту від шуму.

Виходячи з цього, спеціаліст-містобудівельник повинен також уміти:

- відтворювати засвоєний матеріал та розробляти архітектурно-будівельні креслення житлових, громадських і промислових будівель;

- запроектувати об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівель відповідно до вимог функціонально-технологічних процесів, довговічності, пожежної безпеки, будівельної фізики, евакуації і т. ін.;

- визначати глибину закладання підошви фундаменту та конструювати тіло фундаменту;

- конструювати стіни будівель у залежності від зони будівництва;

- конструювати несучий кістяк будівлі, його покриття та перекриття, дах, покрівлю, вікна, двері, ворота, сходи, перегородки та інші конструктивні елементи будівель;

- використовувати нормативну літературу при розв’язанні спеціальних задач.

Вивчення дисципліни «Архітектура будівель і споруд» супроводжується практичними заняттями та виконанням курсового проекту на тему «Двоповерховий житловий будинок».

 

 

І ОСНОВИ проектування БУДІВЕЛЬ

І.1 Види будівель і вимоги до них

За призначенням розрізняють три основні типи будівель: - житлові будівлі для постійного чи тимчасового проживання людей;

І.1.2 Загальні відомості про конструкції будівель

Кожна будівля складається із сукупності взаємопов'язаних конструктивних елементів, що виконують в ньому різні функції: фундаменти, стіни, каркаси,… Фундаменти – підземні несучі конструкції, які передають силові впливи від… Стіни – розділяють на зовнішні і внутрішні за їх розташуванням у плані і на несучі і ненесучі за статичною функцією.…

І.1.3 Вимоги до будівель

Будівлі любого типу повинні максимально відповідати функціональним, технічним, економічним та художнім вимогам. Для досягнення цього необхідна… Вимога функціональної доцільності проектного рішення означає максимальну… Вимога технічної доцільності проектного рішення передбачає виконання його конструкцій у повній відповідності законам…

Нормалізація в будівництві

І.2.1 Уніфікація і єдина модульна система

Уніфікація розмірів поперечного перерізу несучих елементів перекриття для будівель різного призначення пов’язана з уніфікацією розрахункових… Основою для уніфікації геометричних розмірів виробів є Єдина модульна система… В більшості європейських країн в якості єдиного основного модуля «М» прийнята величина 100 мм. Всі основні розміри…

Стандартизація

Головна мета типового проектування – забезпечення можливості впровадження в масове будівництво найбільш сучасних для конкретного відрізку часу… Типове проектування забезпечує державний стандарт житла, навчально-виховних і… В будівництві громадських будівель набув широкого впровадження серійний метод типового проектування: розробка…

І.3 Об’ємно-планувальні рішення будівель

Об'ємно-планувальним рішенням будівлі називається об'єднання головних і другорядних (допоміжних) приміщень вибраних розмірів і форми в єдину… Анфіладна система має прямолінійний або центричний характер і передбачає… Система планування з горизонтальними комунікаційними приміщеннями передбачає зв'язок між основними приміщеннями через…

І.4 Несучі конструкції будівель

Основні типи несучих конструкцій такі: стійко-балочні, арочно-склепінчасті, стінові, оболонки одинарної або подвійної кривини, складки, висячі,… Для несучих конструкцій використовують дві групи матеріалів: жорсткі та… Жорсткі матеріали скоріше використовують в конструкціях, що працюють на стиск і згин, нежорсткі – тільки в…

І.5 Методи проектування і техніко-економічної оцінки проектних рішень

Проекти розробляються колективами спеціалістів проектних організацій (архітектори, інженери-конструктори, інженери-технологи, спеціалісти по… Вихідним документом для розробки проекту є завдання на проектування. Його… Проектування складних об'єктів, як правило, двостадійне: перша стадія – технічний проект і кошторис, друга – робочі…

І.6 Фізико-технічні основи проектування будівель і їх огороджувальних конструкцій

Проектування будівель як штучного середовища життєдіяльності повинно забезпечувати такий стан середовища, який сприймається людиною як комфортний. Турбота про створення комфортного середовища здійснюється на всіх етапах проектування. Тільки при правильному вирішенні технічних задач можуть бути забезпечені необхідний рівень тепло-, звуко-, гідроізоляції приміщень, оптимальні параметри повітряного середовища, світовий комфорт і т. ін.

 

І.6.1 Елементи будівельної теплотехніки

При проектуванні будівель в першу чергу вирішують наступні теплотехнічні задачі:

- забезпечення необхідної теплозахисної здатності зовнішніх огорож;

- забезпечення на внутрішній поверхні огорожі температур, що мало відрізняються від температури повітря в приміщенні, щоб уникнути випадіння конденсату;

- забезпечення теплостійкості огорожі;

- утворення осушуючого вологісного режиму огорожі в процесі експлуатації;

- обмеження повітропроникності зовнішніх огорож.

Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож у більшості випадків здійснюється для умов стабілізованого в часі процесу тепло- і масообміну.

І.6.1.1 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд обов’язковим є виконання наступної умови R ≥ Rq mіn , де R - сумарний опір теплопередачі огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;

І.1.6.1.2 Визначення показників теплостійкості огорожі

Це здатність огорожі зберігати при коливаннях величин теплового потоку відносну постійність на поверхні огорожі, повернутої в приміщення.

Розрахунковий контроль теплостійкості огорож здійснюється для конструкцій зовнішніх стін, горищних перекриттів і покриттів.

Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов’язковим є виконання умов:

- теплостійкість в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій

А з < 2,5;

- теплостійкості в зимовий період року приміщень:

за наявності центрального опалення

А в < 1,5;

за наявності теплоакумуляційного опалення

А в< 2,5,

де А з - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій, ºС;

А в - амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, ºС.

 

І.1.6.1.3 Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій

Опір проектованої зовнішньої огорожі повітропроникності повинен бути не менше необхідного, тобто Rg ≥ Rgnн , де Rg - опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м2 · год Па/кг;

І.1.6.1.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

Кожний із названих впливів може викликати перезволоження конструкцій у стадії експлуатації, але найбільш часто конденсаційне перезволоження огорож… Абсолютна вологість повітря визначається кількістю вологи в одиниці об'єму… ,

І.1.6.2 Елементи будівельної світлотехніки

Рис.І.4 – Природне освітлення приміщень: а – бокове одностороннє; б – те ж ,двостороннє; в – верхнє; г – верхньобокове

І.1.6.3 Інсоляція

Інсоляція – опромінення прямими сонячними променями будівель, приміщень і територій, що оказує світловий, ультрафіолетовий і тепловий (радіаційний) вплив.

Для регулювання інсоляції (особливо в літній час) використовують різноманітні світлозахисні пристрої, розташовані під різними кутами до горизонталі і вертикалі. Горизонтальні козирки і жалюзі забезпечують сонце захист прорізів, орієнтованих на сектор горизонту 160 – 200º, вертикальні – на сектори 50 – 70 і 290 – 310º. Найбільш раціональними є регульовані жалюзі: вони забезпечують сонце захист прорізів, орієнтованих на сектор 70 – 290º.

 

І.1.6.4 Захист від шуму

Шумовий вплив оцінюється величиною рівня звукового тиску, що вимірюється в децибелах (допустимий рівень 120дб).

Боротьба з шумом здійснюється шляхом зниження його рівня в джерелі, а також будівельно-акустичними методами.

Коефіцієнт звукопоглинання визначається за формулою

,

де - енергія прямого звуку, що випромінює джерело, дб;

- енергія відбитого звуку, дб.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

Цивільних будівель

ІІ.1 Основи проектування житлових будинків

ІІ.1.1 Класифікація житлових будинків

значенням, за поверховістю та за конструктивним вирішенням. За призначенням розрізняють: - квартирні будинки для постійного проживання сімей різного складу;

ІІ.1.2 Квартирні житлові будинки

Квартира є основним елементом житлового будинку. Її планувальне рішення повинно відповідати багатофункціональному призначенню в зв’язку з… У відповідності з функціональним призначенням квартира включає житлові кімнати… Загальна кімната - . Зручне розташування в ній меблів досягається при співвідношенні її розмірів в межах від 1:1 до…

ІІ.1.3 Планувальні рішення багатоквартирних будинків

У багатоквартирних житлових будинках квартири можуть бути зв’язані одна з одною загальними комунікаційними приміщеннями або не мати таких зв’язків,… Розрізняють вертикальні (сходові клітини і ліфтові шахти) та горизонтальні… Секційні будинки – найбільш поширене планувальне рішення багатоквартирних будинків. Такі будинки, як правило, бувають…

ІІ.2 Об’ємно-планувальні рішення громадських будівель

 

ІІ.2.1 Класифікація громадських будівель

Функціональне призначення відіграє визначальну роль в об'ємно-планувальному вирішенні будівлі. За цією ознакою громадські будівлі ділять на… Спеціалізовані будівлі мають певне, що не змінюється з часом, призначення:… І – охорони здоров'я, фізкультури та соціального захисту;

ІІ.2.2 Функціональні та фізико-технічні особливості проектування

Громадських будівель

Специфічними особливостями громадських будівель є: - різнорідність функцій будівель та їх окремих елементів; - одночасна концентрація в будівлях великої кількості людей;

ІІ.2.3 Об’ємно-планувальні рішення

Громадські будівлі мають три групи приміщень: робочі, обслуговуючі та допоміжні.. Робочі приміщення (класи, аудиторії, палати і ін.) призначені для… На вибір об’ємно-планувальної структури, параметрів і розмірів сітки осей… - мілкочарункову структуру будівель, що мають багаточисельні робочі кімнати з площею 15-30;

ІІ.3 Конструкції цивільних будівель

Конструктивне рішення будівлі в цілому визначається на першому етапі проектування вибором його будівельної системи, конструктивної системи і конструктивної схеми.

 

ІІ.3.1 Будівельні системи будівель та області їх використання

Будівельні системи будівель з несучими конструкціями із дерева і пластмас використовуються для зведення житлових і громадських будівель висотою в 1… Будівельні системи будівель із несучими стінами із цегли, керамічних блоків… Традиційна система базується на зведенні стін із цегли вручну і використовується для будівель різної поверховості в…

ІІ.3.2 Конструктивні системи будівель

Несучі конструкції будівлі включають в себе вертикальні та горизонтальні взаємозв’язані елементи. Вертикальні несучі конструкції сприймають вертикальні навантаження на споруду… Горизонтальні несучі конструкції –покриття і перекриття – сприймають всі прикладені до них вертикальні навантаження і…

ІІ.3.3 Конструктивні схеми

Конструктивна схема вибирається на початковій стадії проектування будівлі у взаємозв’язку з об’ємно-планувальним рішенням будівлі і визначає тип її… При проектуванні будівель найбільш розповсюдженої безкаркасної системи… - схема І – з перехресним розташуванням внутрішніх стін при малому кроці поперечних стін;

ІІ.3.4 Принципи проектування конструкцій будівель

Кожна будівля складається із сукупності конструктивних елементів, причому робота кожного із них визначена його розташуванням у будівлі, заданим… Проектування кожної конструкції проходить наступні етапи: - встановлення всього комплексу зовнішніх силових і несилових впливів на конструкцію;

ІІ.3.5 Основи і фундаменти

Основи та їх властивості відіграють велику роль у збереженні будівель, їх деформативності. Проектування і будівництво передують інженерно-геологічні… Критеріями для характеристики основи в якості природної служать: - її несуча здатність, щільність і рівномірність будови, що забезпечують допустимі відносні деформації основи та…

ІІ.3.6 Каркас

Для в’язевого каркасу використовують розрізку на прямолінійні елементи з відсіканням ригеля від стійки у вузлі рами, тому що при сприйнятті… При в’язевому каркасі розрізку колон по висоті виконують на висоті 0,7 м над…  

ІІ.3.7 Зовнішні стіни та їх елементи

Зовнішні стіни – найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і різнотипним силовим і несиловим впливам. Несучі стіни… Зовнішня стіна як несуча конструкція повинна відповідати вимогам міцності,… З точки зору статичної функції зовнішні стіни ділять на несучі, самонесучі і ненесучі (по поверхах передають власну…

ІІ.3.8 Внутрішні вертикальні несучі та огороджувальні конструкції

Вертикальні внутрішні огорожі утворюються несучими стінами, вентиляційними та димо-вентиляційними блоками і шахтами, перегородками, стінами ліфтових… Внутрішні стіни є несучі конструкції, що суміщають статичні та огороджувальні… Загальною огороджувальною функцією внутрішніх вертикальних конструкцій є

ІІ.3.9 Перекриття

Перекриття – це один з найважливіших і найбільш трудомістких конструктивних елементів будівлі: затрати праці на їх влаштування досягають 25%,… Конструкції перекриттів піддаються силовим впливам від постійних, тимчасових і… Як правило, перекриття виконують із збірних залізобетонних елементів суцільного, пустотного чи ребристого поперечного…

ІІ.3.10 Покриття

Покриття – зовнішня несуча і огороджувальна конструкція, що піддається силовим впливам власної ваги, снігу, вітру, короткочасних експлуатаційних… Конструкція покриття повинна відповідати вимогам міцності, стійкості, гідро-,… Конструкція покриття повинна включати в себе несучі елементи, теплоізоляцію, пароізоляцію, гідроізоляцію та основу під…

ІІ.3.11 Сходи

Конструкції основних евакуаційних сходів проектують негорючими, розміщують в середині об’єму, утвореного негорючими стінами і перекриттям, тобто в… До складу сходів входять площадки (поверхова і проміжна) і марші (сукупність… Мінімальні розміри ширини маршів: 1,2 і 1,0 м – в житлових будинках; 1,35 і 1,5 м – в клубах і кінотеатрах; 1,2 і 1,3…

ІІІ. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення

Промислових будівель

ІІІ.1 Основи проектування промислових будівель

ІІІ.1.1 Класифікація промислових будівель

Промисловими називають такі будівлі, що розраховані для розміщення промислових виробництв. В таких будівлях, оснащених необхідним обладнанням,… Об’ємно-планувальна структура виробничих промислових будівель, як правило,… Всі виробничі будівлі за ознакою об’ємно-планувального рішення розподіляють на одноповерхова і багатоповерхові. В свою…

ІІІ.1.2 Специфічні функціональні завдання проектування

Промислових будівель

- оптимальна організація технологічного процесу в комплексі з необхідним підйомно-транспортним обладнанням;  

ІІІ.1.3 Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель

Стан повітряного середовища характеризується мікрокліматичними параметрами (температурою, вологістю і швидкістю руху повітря в приміщенні) та… За тепловим режимом виробничі приміщення розділяють на дві групи: в першій… Оптимальні параметри повітряного середовища забезпечує організація повітрообміну в промислових приміщеннях.…

ІІІ.2 Об'ємно-планувальні рішення промислових будівель

ІІІ.2.1 Одноповерхові будівлі

Переваги одноповерхових будівель: - простота організації технологічного процесу та можливість передачі великих… - простота конструктивного рішення, що легко піддається уніфікації та типізації, менша вартість (на 10%) в порівнянні…

ІІІ.2.2 Двоповерхові будівлі

Двоповерхові будівлі з укрупненою сіткою колон на верхньому поверсі проектують для підприємств різних галузей (легка, харчова, поліграфічна, автомобілебудівна, металургія). На першому поверсі таких будівель розміщують підсобно-допоміжні приміщення, інженерне обладнання та комунікації, на другому – основне виробництво з рівномірним освітленням через світлові ліхтарі.

Як правило, це будівлі з суцільною забудовою без мостових кранів (в них використовують підвісний і напільний транспорт).

 

 

ІІІ.2.3 Багатоповерхові будівлі

Їх широко використовують для розміщення підприємств легкої, харчової, хімічної промисловості, приладобудування. Вони вигідно відрізняються від… Багатоповерховим будівлям надають просту прямокутну форму плану, що… Згідно вимогам уніфікації та типізації, об’ємно-планувальні габарити будівель приймають уніфікованими, використовують…

ІІІ.2.4 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств

До допоміжних приміщень відносять приміщення побутового (санітарно-технічного), медичного та культурно-масового обслуговування, громадського… До складу загальнозаводських відносять заводоуправління, клуб, конференц-зал,… До складу цехових допоміжних приміщень входять: побутові приміщення, медпункти, столові-доготовчі і ін. Їх проектують…

ІУ. Конструктивні рішення промислових будівель

Конструктивні рішення промислових будівель розрізняють за будівельною системою на:

- будівлі з залізобетонним каркасом;

- будівлі з несучими металевими конструкціями;

- будівлі з кам’яними стінами ручної кладки та покриттям із залізобетону, сталі чи дерева;

- будівлі комбінованої системи, що об’єднує залізобетонні, металеві і дерев’яні несучі конструкції.

На відміну від громадських промислові будівлі проектують в переважній більшості випадків на основі каркасної конструктивної системи з ненесучими або самонесучими стінами. Безкаркасну конструктивну систему з несучими зовнішніми стінами використовують тільки для невеликих одноповерхових однопрогінних будівель. Несучі зовнішні стіни таких цехів, як правило, зводять в кам’яній кладці з підсиленням в необхідних випадках пілястрами з армуванням.

 

ІУ.1 Несучі конструкції

ІУ.1.1 Несучі конструкції одноповерхових будівель

Рис.ІУ.1 – Схема залізобетонного каркасу одноповерхової будівлі: 1 – фундамент; 2 – колона; 3 – підкроквяна ферма;4 – кроквяна ферма; 5 –…  

ІУ.1.1.1 Залізобетонні несучі конструкції

Конструкції фундаментів (збірні чи монолітні) представляють собою окремо   Рис.ІУ.2 – Конструкції фундаментів:

ІУ.1.1.2 Стальні несучі конструкції

Універсальним рішенням стальних несучих конструкцій одноповерхових будівель є каркас поперечних рам, об’єднаних в’язами в єдину просторову стійку… Колони. В залежності від висоти та величини кранових навантажень використовують колони суцільної, наскрізної та…

ІУ.1.2 Несучі конструкції багатоповерхових будівель

Матеріал каркаса повинен бути високоміцним та довговічним – залізобетонним чи металевим. Найбільш розповсюдженим сьогодні є залізобетонний каркас і… Стальний каркас використовують у випадках, коли збірний залізобетон не може… Збірний залізобетонний каркас використовують з балковими та безбалковими перекриттями, а також в поєднанні з фермами…

ІУ.2 Огороджувальні конструкції

ІУ.2.1 Зовнішні стіни та їх елементи

Конструкції зовнішніх стін повинні відповідати загальним естетичним та економічним вимогам поряд з технічними вимогами міцності, жорсткості,… Конструкції зовнішніх стін проектують несучими, самонесучими та ненесучими.… Найбільш поширеною є конструкція ненесучих, самонесучих стін із бетонних панелей горизонтальної розрізки. Панелі…

ІУ.2.2 Покриття та їх елементи

  Рис.ІУ.13 – Конструктивні типи утеплених покриттів:

ІУ.2.3 Підлоги в промислових будівлях

Підлоги зазнають як силових, так і несилових впливів різної інтенсивності. До специфічних силових відносяться статичні, динамічні, вібраційні та…    

ЛІТЕРАТУРА

2. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. - 85 с. 3. ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція… 4. ДБН В.2.6-31-2006. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. – К.: Держбуд України, 2005. - 36 с.

ЗАЛІКОВІ ПИТАННЯ

З навчальної дисципліни

«АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»

Перша частина (перший модуль)

1. Сутність архітектури та завдання дисципліни «Архітектура будівель і споруд» у підготовці спеціаліста-містобудівельника.

2. Класифікація будівель за призначенням.

3. Загальні відомості про конструкції будівель.

4. Вимоги до будівель.

5. Уніфікація і єдина модульна система.

6. Типове проектування, типізація, нормалізація, стандартизація.

7. Об’ємно-планувальні рішення будівель.

8. Несучі конструкції будівель.

 

Перша частина (другий модуль)

9. Методи проектування і техніко-економічної оцінки проектних рішень.

10. Елементи будівельної теплотехніки.

11.Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.

12. Визначення показників теплостійкості огорожі.

13. Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій.

14. Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій.

15. Елементи будівельної світлотехніки.

16. Інсоляція будівель.

17. Захист будівель від шуму.

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

З навчальної дисципліни

«АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»

Друга частина (другий модуль)

 

1.Класифікація житлових будинків.

2.Квартирні житлові будинки.

3.Планувальні рішення багатоквартирних будинків.

4.Класифікація громадських будівель.

5.Функціональні та фізико-технічні особливості проектування громадських будівель.

6.Обємно-планувальні рішення громадських будівель.

7.Будівельні системи цивільних будівель та області їх використання.

8.Конструктивні системи цивільних будівель.

9.Конструктивні схеми цивільних будівель.

10.Принципи проектування конструкцій цивільних будівель.

11.Основи під фундаменти цивільних будівель.

12.Фундаменти, глибина закладення фундаменту. Назвати конструкції фундаментів.

13.Стрічкові фундаменти.

14.Стовбчасті та суцільні (плитні) фундаменти.

15.Залізобетонні пальові фундаменти.

16.Гідроізоляція підземної частини будівлі.

17.Каркаси цивільних будівель.

18.Зовнішні стіни цивільних будівель та їх елементи.

19.Внутрішні вертикальні несучі та огороджувальні конструкції.

20.Перекриття цивільних будівель.

21.Покриття цивільних будівель.

22.Сходи цивільних будівель.

 

Друга частина (третій модуль)

 

23 Класифікація промислових будівель.

24Специфічні функціональні завдання проектування промислових будівель.

25.Фізико-технічні задачі в проектуванні промислових будівель.

26.Об’ємно-планувальні рішення одноповерхових промислових будівель.

27. Об’ємно-планувальні рішення дво- та багатоповерхових промислових будівель

28.Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств.

29.Конструктивні рішення промислових будівель. Несучі конструкції одноповерхових будівель.

30 .Залізобетонні несучі конструкції промислових будівель: фундаменти, колони.

31 Залізобетонні несучі конструкції покриття промислових будівель: балки.

32.Залізобетонні несучі конструкції покриття промислових будівель: крокв’яні та підкрокв’яні ферми.

33. Залізобетонні несучі конструкції промислових будівель: підкранові балки, в’язі, плити покриття.

34.Стальні несучі конструкції промислових будівель: колони, ферми, підкранові балки.

35.В’язі по колонах і в покритті стальних несучих конструкцій промислових будівель.

36.Несучі конструкції багатоповерхових промислових будівель.

37.Зовнішні стіни та їх елементи в промислових будівлях.

38. Покриття та їх елементи в промислових будівлях.

39.Підлоги в промислових будівлях.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Факультет природничих наук

Кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру

 

 

ЗАВДАННЯ

______________________________________________________________________ на виконання курсового проекту «Двоповерховий житловий будинок»