І.1.6.1.4 Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій

Підвищення вологовмісту матеріалу огорож знижує теплозахисні властивості конструкцій і їх довговічність у зв’язку з руйнуванням перезволоженого матеріалу при багатьох циклах заморожування та відтаювання. В процесі експлуатації конструкцій при висиханні в результаті повітрообмін них процесів із внутрішньої і зовнішньої сторін огорожі та сонячної радіації початковий вологовміст зменшується. В той же час вологовміст конструкцій може зростати під дією атмосферної вологи у вигляді дощу, мокрого снігу, інею, ґрунтової вологи.

Кожний із названих впливів може викликати перезволоження конструкцій у стадії експлуатації, але найбільш часто конденсаційне перезволоження огорож викликається вологою, що знаходиться в повітрі.

Абсолютна вологість повітря визначається кількістю вологи в одиниці об'єму повітря в г/м³. Відносна вологість повітря визначається за формулою

,

де - гранична величина парціального тиску водяного пару в мм рт.ст. при повному насиченні повітря водяним паром при заданій температурі;

- парціальний тиск водяного пару в приміщенні в мм рт.ст.

Величина ф має велике гігієнічне значення, тому що воно впливає на інтенсивність випарування вологи шкіряним покривом людини. За цим показником розрізняють сухий

(), нормальний (), вологий () або мокрий () режим приміщень.

Згідно з нормативними документами для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов’язковим є виконання умови

Δw < Δw_д ,

де Δw – збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкцій, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δw_д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи в залежності від його виду, % за масою.