Громадські будівлі розрізняють за декількома класифікаційними ознаками: функціональному призначенню, повторюваності (унікальні і масові), містобудівній ролі (загальноміські, районні, мікрорайонні), поверховості (мало- і багатоповерхові), місткості та конструктивному рішенню.
Функціональне призначення відіграє визначальну роль в об'ємно-планувальному вирішенні будівлі. За цією ознакою громадські будівлі ділять на спеціалізовані (однофункціональні) та універсальні (багатофункціональні).
Спеціалізовані будівлі мають певне, що не змінюється з часом, призначення: школа, музей, лікарня. Згідно призначенню, спеціалізовані будівлі ділять на 14 основних груп, призначених для наступних закладів:
І – охорони здоров'я, фізкультури та соціального захисту;
ІІ – освіти;
ІІІ – культури (бібліотеки, музеї та ін.);
IV – мистецтва (театри, цирки, студії, кінотеатри);
V – наукові організації;
VI – установи фінансування;
VII – організації та управління;
VIII – партійні та інші громадські організації;
ІХ – комунального господарства;
Х – побутового обслуговування населення;
ХІ – торгівлі та громадського харчування;
ХІІ – заклади зв’язку;
ХІІІ – заклади транспорту;
ХІУ – організації та заклади будівництва.
При проектуванні спеціалізованих громадських будівель доцільним є принцип блокування окремих установ в одній будівлі (дитячі садки-ясла і громадські центри мікрорайонів).
Універсальні будівлі призначені для багатофункціонального використання або для однієї функції, що динамічно розвивається.
Перший тип – видовищно-спортивні споруди з залами великої місткості – кіноконцертні зали, палаци спорту та ін.
Другий тип – більшість підприємств торгівлі, а також будівель управління, проект
них і науково-дослідних інститутів.